Рішення № 75830833, 13.08.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 серпня 2018 року № 826/3704/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал»

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Казенне підприємство спеціального приладобудування «Арсенал» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків ДФС України (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення № 0001454207 від 19.02.2018 Офісу великих платників податків ДФС України про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 06.03.2018 відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Разом з тим, 18.03.2018 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи з повідомленням та викликом в судове засідання сторін, однак суд, ознайомившись із позовною заявою встановив, що позивачем заявлено позовну вимогу, яка згідно частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України належить до справ незначної складності, у зв'язку з чим суд здійснював подальший розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до частини першої статті 257 даного Кодексу підлягає розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення № 0001454207 Офісу великих платників податків ДФС України про застосування штрафних санкцій є протиправним, грубо порушує права та законні інтереси позивача. За твердженням позивача, в січні 2018 року при виплаті заробітної плати за грудень 2018 останнім помилково було сплачено суму єдиного внеску в розмірі 1 344 400, 00 грн. на рахунок 3719 органу доходів і зборів, в якому вже не перебував на обліку - ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

15.01.2018 відповідач виправив помилку та направив до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві заяву про зарахування вказаної суми коштів єдиного внеску на рахунок 3719 Офісу великих платників податків.

За вказаною заявою сума єдиного внеску у розмірі 1 344 400, 00 грн. була зарахована на рахунок Офісу великих платників податків 23.01.2018.

У зв'язку з викладеним Офіс великих платників ДФС України вбачає в діях позивача порушенням термінів сплати єдиного податку та застосовує до підприємства штрафні санкції.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив у повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем несвоєчасно сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове страхування за грудень 2017, у зв'язку з чим в автоматичному режимі нарахована штрафна санкція та пеня.

Оцінивши подані сторонами документи і матеріали, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи наказом ДФС України № 632 від 26.09.2017, відповідно до Порядку формування Реєстру великих платників податків, затверджено Реєстр великих платників податків на 2018 рік, згідно якого позивача включено до даного Реєстру. Відповідно, основним місцем обліку платника податків Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал» є Офіс великих платників податків ДФС.

У січні 2018 року Казенне підприємство спеціального приладобудування «Арсенал» помилково сплатило суму єдиного внеску на рахунок ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, в якому вже не перебувало на обліку.

15.01.2018 позивачем надіслано заяву на адресу ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо зарахування суми коштів єдиного внеску на відповідний рахунок Офісу великих платників податків.

За вказаною вище заявою сума єдиного внеску у розмірі 1 344 000, 00 грн. була зарахована на рахунок Офісу великих платників податків ДФС України 23.01.2018.

19.02.2018 заступником начальника Офісу великих платників податків ДФС Дерев'янко О.В. прийнято рішення № 0001454207 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням № 0001454207 від 19.02.2018, вважаючи його протиправним та такими, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах, трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством чи за цивільно-правовими договорами.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 9 Закону платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Згідно з п. 1 ч. 8 ст. 9 Закону платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Пунктом 1 ч. 10 ст. 9 Закону встановлено, що днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів, - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Таким чином, Закон не пов'язує виконання обов'язку зі сплати єдиного внеску з його зарахуванням на належний рахунок фіскального органу.

Таким чином Казенне підприємство спеціального приладобудування «Арсенал» здійснило всі дії по своєчасній сплаті єдиного внеску відповідно до ч. 10 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а кошти були списані банком, що підтверджується платіжним дорученням: № 13 від 03.01.2018; № 18 від 04.01.2018; № 19 від 04.01.2018; № 20 від 04.01.2018; № 21 від 04.01.2018; № 49 від 11.01.2018; № 67 від 12.01.2018. Також, позивачем вжито заходів щодо зарахування сплаченої суми на рахунок 3719 Офісу великих платників податків ДФС України, що підтверджується заявою № 17 від 15.01.2018.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку щодо безпідставності застосування до позивача штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та нарахування штрафу у розмірі 130 792, 26 грн., оскільки для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у встановлений строк для сплати єдиного внеску платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування суми такого внеску.

Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті суми страхових внесків, та не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Аналогічного правового висновку дійшов Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 07.06.2017 по справі №К/800/28881/16.

Таким чином, суд не може погодитися з доводами відповідача, що позивачем не виконано обов'язку щодо вчасності сплати єдиного соціального внеску у розмірі 1 344 400, 00 грн.

Частиною 11 ст. 25 Закону визначений повний перелік штрафних санкцій, які можуть бути застосовані органом доходів і зборів, а саме: у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум; за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску; за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум; за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, органом доходів і зборів здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, затверджена Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Інструкція).

Статтею 1 розділу VI цієї Інструкції визначено, що до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Оскільки позивачем єдиного соціального внеску у розмірі 1 344 400, 00 грн. вчасно перераховувалося, тому рішення № 0001454207 про застосування штрафних санкцій, яким до Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал» застосовано штрафні санкції у розмірі 130 792, 26 грн. в частині сплаченого єдиного соціального внеску в сумі 1 344 400, 00 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач правомірність своїх дій та прийнятого рішення не довів, натомість доводи позивача знайшли своє підтвердження та обґрунтування.

За результатом розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної України про визнання протиправним та скасування рішення № 0001454207 від 19.02.2018.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г, код ЄДРПОУ 14307357) № 0001454207 від 19.02.2018 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Присудити на користь Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал» (01010, Київ, вул. Московська, 8, код ЄДРПОУ 14307357) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби сплачений судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві тисячі) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.С. Мазур