Рішення № 75830305, 27.07.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 липня 2018 року №826/16020/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рєнт-Сервіс" до Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа - Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рєнт-Сервіс", (далі - позивач, ТОВ "Рєнт-Сервіс"), до Головного управління ДФС у м. Києві, (далі - відповідач), третя особа - Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, (далі - третя особа), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 листопада 2017 року №0187561209 та №0187571209, (далі - оскаржувані податкові повідомлення-рішення).

Ухвалою суду від 11 грудня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/16020/17, (далі - справа).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Представник третьої особи відзиву на позов не надав.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

07 листопада 2017 року відповідачем проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт камеральної перевірки ТОВ "Рєнт-Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати орендної плати за землю за період з 02 листопада 2016 року по 07 листопада 2017 року №14056/26-15-12-09-19/35917915, (далі - акт перевірки), згідно висновків якого встановлено несвоєчасну сплату позивачем самостійно визначених податкових зобов’язань з орендної плати з юридичних осіб, чим порушено вимоги п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, (далі - ПК України), а саме:

1) граничний термін сплати - 26.10.2016 р., фактично сплачено - 02.11.2016 р., кількість днів затримки - 7, сума боргу - 1120,66 грн.;

2) граничний термін сплати - 26.10.2016 р., фактично сплачено - 28.11.2016 р., кількість днів затримки - 33, сума боргу - 22791,64 грн.;

3) граничний термін сплати - 26.10.2016 р., фактично сплачено - 28.11.2016 р., кількість днів затримки - 33, сума боргу - 38090,53;

4) граничний термін сплати - 30.10.2016 р., фактично сплачено - 28.11.2016 р., кількість днів затримки - 29, сума боргу - 119901,78 грн.;

5) граничний термін сплати - 30.10.2016 р., фактично сплачено - 20.12.2016 р., кількість днів затримки - 51, сума боргу - 13696,73 грн.;

6) граничний термін сплати - 30.10.2016 р., фактично сплачено - 20.12.2016 р., кількість днів затримки - 51, сума боргу - 9094,91 грн.;

7) граничний термін сплати - 30.10.2016 р., фактично сплачено - 20.12.2016 р., кількість днів затримки - 51, сума боргу - 4601,82 грн.;

8) граничний термін сплати - 30.10.2016 р., фактично сплачено - 20.12.2016 р., кількість днів затримки - 51, сума боргу - 13696,73 грн.;

9) граничний термін сплати - 30.10.2016 р., фактично сплачено - 20.12.2016 р., кількість днів затримки - 51, сума боргу - 13696,73 грн.;

10) граничний термін сплати - 30.10.2016 р. , фактично сплачено - 20.12.2016 р., кількість днів затримки - 51, сума боргу - 6095,25 грн.;

11) граничний термін сплати - 30.11.2016 р., фактично сплачено - 20.12.2016 р., кількість днів затримки - 20, сума боргу - 7601,48 грн.;

12) граничний термін сплати - 30.11.2016 р., фактично сплачено - 20.12.2016 р., кількість днів затримки -20, сума боргу - 13696,72 грн.;

13) граничний термін сплати - 30.11.2016 р., фактично сплачено - 20.12.2016 р., кількість днів затримки - 20, сума боргу - 26580,97 грн.;

14) граничний термін сплати - 30.11.2016 р., фактично сплачено - 20.12.2016 р., кількість днів затримки - 20, сума боргу - 26580,97 грн.;

15) граничний термін сплати - 30.11.2016 р., фактично сплачено - 20.12.2016 р., кількість днів затримки - 20, сума боргу - 26580,97 грн.;

16) граничний термін сплати - 30.11.2016 р., фактично сплачено - 20.12.2016 р., кількість днів затримки - 20, сума боргу - 26580,97 грн.;

17) граничний термін сплати - 30.11.2016 р., фактично сплачено - 20.12.2016 р., кількість днів затримки - 20, сума боргу - 15071,34 грн.;

18) граничний термін сплати - 30.11.2016 р., фактично сплачено - 20.12.2016 р., кількість днів затримки - 20, сума боргу - 11509,63 грн.;

19) граничний термін сплати - 30.11.2016 р., фактично сплачено - 20.12.2016 р., кількість днів затримки -20, сума боргу - 26580,90 грн.

На підставі акту перевірки, 28 листопада 2017 року прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- №0187561209, яким позивача за затримку сплати суми грошового зобов’язання у розмірі 301806,49 грн. зобов’язано сплатити штраф у розмірі 10% - 30180,65 грн.;

- №0187571209, яким позивача за затримку сплати суми грошового зобов’язання у розмірі 121764,34 грн. зобов’язано сплатити штраф у розмірі 20% - 24352,88 грн.

Суд погоджується з доводами представника позивача щодо наявності підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних норм і обставин.

Відповідно до пп. 21.1.1 - пп. 21.1.5 п. 21.1 ст. 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.

Згідно з п. 286.2, п. 286.3 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У свою чергу, відповідно до пп.пп. 287.1, 287.3 та 287.4 ст. 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Разом з тим, відповідачем, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, не надано належних та достатніх доказів на підтвердження несвоєчасної сплати позивачем самостійно визначених податкових зобов’язань з орендної плати з юридичних осіб, а також не надано належного обґрунтування зазначених в акті перевірки строків сплати та сум боргу.

Крім того, згідно наявної в матеріалах справи інтегрованої картки платника у позивача за спірний період була відсутня недоїмка по сплаті податкових зобов’язань з орендної плати з юридичних осіб

Разом з тим, позивач стверджував, а відповідач не заперечував, що 26.10.2016 р. ТОВ "Рєнт-Сервіс" подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік, в якій було перераховано суми орендної плати за землю у зв'язку із зміною коефіцієнта. В поданій декларації заповнено рядок 5 та рядок 7 графи 3, та зазначена однакова сума - 18054,03 грн. Після того, як податковим органом було повідомлено, що при такому алгоритмі заповнення декларації нарахування в картці обліку проводиться двічі, позивачем було подано ще одну уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік, в якій видалено показники рядків 5, та 7 та зменшено нараховану суму на 18054,03 грн. Така нова уточнююча декларація була подана 02.11.2016 року, та саме така дата визначена податковим органом як дата оплати, що не відповідає вимогам п. 126.1 ст. 126 ПК України.

Також позивачем зазначено, що ТОВ "Рєнт-Сервіс" подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2015 рік, в якій також було перераховано суми орендної плати за землю у зв'язку із зміною коефіцієнта. Аналогічно як і при поданні декларації за 2014 рік, відповідачем здійснено подвійне нарахування податку у картці податкового обліку. 20.12.2017 року ТОВ "Рєнт-Сервіс" подано уточнюючий розрахунок, в якому також видалено показники рядків 5 та 7 та зменшено нараховану суму на 241666,17 грн.

Необхідність уточнення розміру орендної плати за 2014 та 2015 роки була викликана змінами даних державного земельного кадастру, що потягло за собою зміну розміру орендної плати.

Черговий платіж, як зазначив позивач та не заперечував відповідач, відповідно до поданих декларацій було сплачено в сумі 180783,95 грн. в строки, встановлені законодавством у відповідності до платіжного доручення №1702 від 28.11.2017 року, але відповідачем розподілено чергову оплату на погашення неіснуючого податкового боргу.

Отже, виходячи із меж заявлених позовних вимог, зважаючи на вище викладені норми та з’ясовані обставини, суд прийшов до висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідачем прийнято протиправно, тому вони підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з’ясованих судом обставин вбачається, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рєнт-Сервіс" до Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа - Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 1600,00 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 134, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рєнт-Сервіс" (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 28-Б; код ЄДРПОУ 35917915) до Головного управління ДФС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980), третя особа - Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Смілянська, 6; код ЄДРПОУ 39471390), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 28 листопада 2017 року №0187561209 та №0187571209.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рєнт-Сервіс" сплачений ним судовий збір у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко