Рішення № 75829819, 06.08.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2018 р. № 820/3925/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шляхової О.М.,

при секретареві судового засідання - Молчанової О.М.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати Наказ Заступника Голови Національної поліції України - начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України Купранець І.М. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника УЗЕ в Харківській області» № 374 від 04.04.2018 року.

Підставою подання вказаного позову слугувала незгода позивача із прийнятим відносно позивача наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Позивач вважає, що Наказ №374 від 04.04.2018р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника УЗЕ в Харківській області» є безпідставним, незаконним, прийнятим упереджено та нерозсудливо, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття таких рішень, а тому підлягає скасуванню в судовому порядку.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в ході проведення службового розслідування ним були наданні письмові пояснення, які надалі були відображенні у Висновку службового розслідування. Окрім вищезазначеного, у письмових поясненнях було додатково вказано, що веденням справи займався оперуповноважений ОСОБА_8, який на теперішній час проходить службу в ГУНП в Харківській області, а відповідальний за організацію роботи по веденню ОРС та результати розробки був заступник начальника відділу протидії злочинам у кредитно-фінансовій, банківській сферах та зовнішньоекономічної діяльності УЗЕ в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_7., який на теперішній час звільнений зі служби в поліції. Зазначає, що позивачем неодноразово заслуховувались зазначені співробітники про стан ведення ОРС №11/39/119-2017 та ставились контрольні строки виконання пунктів плану ОРЗ, про що складені відповідні протоколи оперативних нарад. Проте, вищезазначених працівників не було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, тобто невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни його підлеглими не було доведено та підтверджено належними документами, а відтак, взагалі не зрозуміла обґрунтованість та підстави, для видання оскаржуваного Наказу №374 від 04.04.2018р «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника УЗЕ в Харківській області».

За таких обставин позивач вважає Висновок службового розслідування за фактом закриття оперативно-розшукової справи від 22.03.2018р. та виданий на підставі нього Наказ №374 від 04.04.2018р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника УЗЕ в Харківській області» необґрунтованим та безпідставним, прийнятими упереджено, без дослідження необхідних обставин та документів, що мають значення для службового розслідування.

Ухвалою суду від 22 травня відкрито провадження по справі.

На виконання вимог ухвали суду відповідачем наданий відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпечення законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють. Невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни є дисциплінарним проступком.

Згідно зі статтею 8 Дисциплінарного статуту, начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов'язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов'язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу.

Зазначає, що 22.02.2018 за вх. № 1061т до Департаменту захисту економіки з управління захисту економіки в Харківській області надійшли матеріали щодо проведення службового розслідування за фактом закриття 08.11.2017 оперативно-розшукової справи № 11/39/119-2017 на підставі пункту восьмого частини першої статті 9-2 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» у зв'язку з виявленням прокурором незаконно заведеної справи.

З метою встановлення обставин зазначених вище фактів, наказом Департаменту захисту економіки від 02.03.2018 № 244 призначено службове розслідування. Саме неналежне виконання позивачем покладених на нього службових обов'язків, виражених у безвідповідальності, неналежному контролі за підлеглим працівником під час здійснення ним оперативно-розшукової діяльності та недотриманні Інструкції про організацію оперативно-розшукової діяльності та негласної роботи оперативними підрозділами Національної поліції України, положеннями якої позивач має керуватись у своїй діяльності, призвело до накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани. Позивач у своїх поясненнях від 21.03.2018 не зазначив будь-яких обставин, що свідчать про поважність причин невиконання службових обов'язків, що стало підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення було враховано, що на момент прийняття наказу Департаменту захисту економіки НПУ № 374 від 04.04.2018 у позивача було діюче дисциплінарне стягнення у вигляді догани, накладене наказом Департаменту захисту економіки НПУ від 17.08.2017 № 865, а тому були достатні підстави визначення такого виду дисциплінарного стягнення як винесення суворої догани.

У судове засідання, призначене 06.08.2018 року, прибув представник позивача, представник відповідача, повідомлений належним чином про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув.

Представник позивача підтримав адміністративний позов з підстав, викладених у ньому та наданій відповіді на відзив, просив позов задовольнити. Зазначив також, що через канцелярію суду ним подано заяви (04.06.2018 та 03.08.2018 року) про виклик свідків для підтвердження обставин, викладених у позовній заяві.

Вивчивши доводи адміністративного позову, з'ясувавши позиції сторін по справі, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступні обставини:

Як вбачається за матеріалами справи, з 15.02.2017 року, на підставі Наказу Департаменту захисту економіки Національної поліції України №50 о/с від 15.02.2017р., позивач займає посаду Начальника відділу протидії злочинам у кредитно-фінансовій сферах та ЗЕД Управління захисту економіки (далі -УЗЕ) в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України.

17.08.2017 оперуповноваженим відділу протидії злочинам у кредитно-фінансовій, банківській сферах та ЗЕД УЗЕ в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_8 було заведено оперативно-розшукову справу № 11/39/119-2017 за фактом готування групою осіб до вчинення злочинів, щодо отримання неправомірної вигоди, відповідальність за які передбачена ч. З ст. 368 КК України.

Після заведення справи, по ній було складено план оперативно- розшукових та технічних заходів, який складав 14 пунктів, на виконання яких проведені оперативні установки відносно фігурантів справи, за результатами яких було встановлено, що фігуранти переведені для подальшого проходження служби на другі посади та до іншого регіону країни.

Судом з'ясовано, що 03.11.2017 р. справу було затребувано для перевірки до прокуратури Харківської області, де прокурором було виявлено факт незаконно заведеної справи та винесено постанову «Про скасування постанови про заведення ОРС». На підставі чого 08.11.2017 було винесено постанову про її закриття згідно п.8 ч. 1 ст. 9-2 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», у зв'язку із виявленням прокурором незаконно заведеної справи у разі виконання оперативно-розшукових заходів.

02.03.2018р. було видано Наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції України №244 «Про призначення та проведення службового розслідування» за фактом закриття оперативно-розшукової справи №11/39/119-2017.

22.03.2018р. було завершено проведення службового розслідування за фактом закриття оперативно-розшукової справи №11/39/119-2017 та затверджено Висновок службового розслідування (далі - Висновок).

У ході службового розслідування встановлено, що до Департаменту захисту економіки з управління захисту економіки в Харківській області (далі - УЗЕ) за вх. №106т надійшли матеріали щодо проведення службового розслідування за фактом закриття 08.11.2017р. оперативно-розшукової справи №11/39/119-2017 на підставі п.8 ч.І ст. 9-2 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність», оскільки прокурором виявлено факт незаконно заведеної справи, по якій виконувались оперативно-розшукові заходи.

В ході проведення службового розслідування позивачем були наданні письмові пояснення, які надалі були відображенні у Висновку службового розслідування.

Окрім вищезазначеного, у письмових поясненнях було додатково вказано, що веденням справи займався оперуповноважений ОСОБА_8, який на теперішній час проходить службу в ГУНП в Харківській області, а відповідальним за організацію роботи по веденню ОРС та результати розробки був заступник начальника відділу протидії злочинам у кредитно-фінансовій, банківській сферах та зовнішньоекономічної діяльності УЗЕ в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_7., який на теперішній час звільнений зі служби в поліції.

Позивач зазначає, що ним неодноразово заслуховувались зазначені співробітники про стан ведення ОРС №11/39/119-2017 та ставились контрольні строки виконання пунктів плану ОРЗ, про що складені відповідні протоколи оперативних нарад.

Опитати вищезазначених осіб, як зазначено у Висновку, не надалось можливим, тобто обставини щодо відкриття оперативно-розшукової справи, виконання завдань, підстави недостатнього документування протиправної діяльності осіб, які готували вчинення злочинів у рамках оперативно-розшукової справи №11/39/119/2017р. не були з'ясовані та встановлені, крім того Протоколи оперативних нарад не були витребувані та досліджені.

Однак, у результативній частині Висновку службового розслідування комісією визначено, що за неналежну організацію роботи підлеглих, ігнорування вимог посадових інструкцій та завдань, які покладаються на Департамент захисту економіки, що виразились в порушенні вимог п. 11 розділу XIV Інструкції про організацію оперативно- розшукової діяльності та негласної роботи оперативними підрозділами Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 05.05.2016 №07, а саме неналежному виконанні пунктів плану першочергових та обов'язкових оперативно-розшукових заходів за оперативно-розшуковою справою №11/39/119-2017 від 17.08.2017р., що призвело до подальшого її закриття на підставі п.8. ч. 1 ст. 9-2 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність», підполковника поліції ОСОБА_2, начальника відділу протидії злочинам у кредитно-фінансовій, банківській сферах зовнішньоекономічної діяльності Управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани.

Позивач вважає висновки комісії передчасними та необгрунтованими з огляду на те, що на засіданні оперативної наради відділу протидії злочинам у кредитно- фінансовій, банківській сферах та ЗЕД УЗЕ в Харківській області ДЗЕ Національної поліції України від 27.09.2017 року, оформленої Протоколом №20/119/01-2017 від 27.09.2017р. були досліджені питання про незадовільний стан роботи за півтора місяця оперуповноваженим ОСОБА_8 за оперативно-розшуковою справою №11/39/119-2017 від 17.08.2017р. та про прийняття до свого провадження оперуповноваженим відділу лейтенантом поліції ОСОБА_6. оперативно- розшукової справи №11/39/119-2017.

Окрім того, на засіданні оперативної наради відділу від 27.09.2017р. заступнику начальника відділу підполковнику поліції ОСОБА_7 та оперуповноваженому відділу старшому лейтенанту поліції ОСОБА_8 вказувалось на недоліки за ведення оперативно-розшукової справи №11/39/119-2017 та у разі відсутності та неефективності роботи за справою до 15.10.2017р., оголосити дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Контроль за невідкладним виконанням пунктів плану ОРЗ покладено саме на заступника начальника відділу підполковника поліції ОСОБА_7 Однак, на думку позивача, дані обставини та документи не були досліджені при проведені службового розслідування, не було опитано лейтенанта поліції ОСОБА_8, якого згідно з наказом ДЗЕ НП України від 13.11.2017р №336 о/с переведено для подальшого проходження служби до ЕУНП в Харківській області та лейтенанта поліції ОСОБА_6., якому було передано ведення оперативно-розшукової справи №11/39/119-2017, для надання пояснень, які стосуються службового розслідування.

Вважає, що оскільки вищезазначених працівників не було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, тобто невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни його підлеглими не було доведено та підтверджено належними документами, а відтак, взагалі не зрозуміла обґрунтованість та підстави, для видання Наказу №374 від 04.04.2018р «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника УЗЕ в Харківській області», отже, є всі підстави вважати Висновок службового розслідування за фактом закриття оперативно-розшукової справи від 22.03.2018р. та виданий на підставі нього Наказ №374 від 04.04.2018р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника УЗЕ в Харківській області» необґрунтованим та безпідставним, прийнятими упереджено, без дослідження необхідних обставин та документів, що мають значення для службового розслідування.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення, та надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (надалі - Закон №580-VІІІ).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №580-VІІІ, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону №580-VІІІ поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

За змістом частини першої статті 59 Закону №580-VІІІ служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно з вимогами пункту першого частини першої статті 18 Закону поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та присяги Поліцейського.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 18 Закону поліцейський зобов'язаний професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Відповідно до частин першої та другої статті 19 Закону №580-VІІІ, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Статтею 64 цього Закону встановлено текст присяги поліцейського відповідно до якого поліцейський присягає, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.

Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23.12.2015 року № 901-VII передбачено, що до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (далі по тексту - Дисциплінарний статут), затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 № 3460-ІУ.

Також, до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 №2337-VIII, яким затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України, підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 №3460-IV (надалі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів Національної поліції України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку - невиконання чи неналежне виконання ним службової дисципліни (стаття 2 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до статті 3 Дисциплінарного статуту начальник - особа начальницького складу, яка має право віддавати накази та розпорядження, застосовувати заохочення і накладати дисциплінарні стягнення або порушувати клопотання про це перед старшим прямим начальником. Начальники, яким особи рядового і начальницького складу підпорядковані по службі хоча б тимчасово, якщо про це оголошено наказом, вважаються прямими. Найближчий до підлеглого прямий начальник є його безпосереднім начальником. Начальники в межах наданих їм повноважень можуть видавати накази, які є обов'язковими для виконання.

Згідно зі статтею 4 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати. Накази можуть даватись як в усній, так і в письмовій формі. У разі одержання наказу від старшого прямого начальника підлеглий зобов'язаний виконати його та повідомити про це свого безпосереднього начальника. Скасувати наказ має право тільки начальник, який видав відповідний наказ, або старший прямий начальник.

Накази повинні бути законними, зрозумілими і виконуватися беззаперечно, точно та у визначений строк. У разі одержання наказу, який суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що повинен негайно поінформувати начальника, який віддав наказ, а в разі підтвердження цього наказу - письмово поінформувати старшого прямого начальника.

Віддання і виконання наказу, який суперечить закону, або невиконання правомірного наказу тягне відповідальність, передбачену цим Статутом та іншими законодавчими актами.

Згідно з статтею 5 Дисциплінарного статуту встановлено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 7 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Враховуючи вищезазначені приписи, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування в органах внутрішніх справ - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.

Суд зазначає, що мета службового розслідування полягає в тому, щоб повно, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника органів внутрішніх справ і його ставлення до вчиненого.

У статті 14 Дисциплінарного статуту вказано, що перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

Згідно з пунктом 5.4 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 №230, якщо вину особи рядового і начальницького складу повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Таким чином, повноваження щодо призначення службового розслідування, оцінки результатів його проведення, тяжкості проступку та обставин, за яких його скоєно, розмір заподіяної шкоди, попередньої поведінки винної особи та визнання нею вини тощо, а також безпосередньо затвердження висновку службового розслідування та визначення виду дисциплінарного стягнення, яке слід застосувати до конкретної особи є виключними повноваженнями відповідного керівника.

В свою чергу, згідно з правовою позицією, викладеною в постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 11.03.2014 у справі №21-13а14, суд при розгляді кожної справи про застосовування дисциплінарних стягнень повинен враховувати фактичні обставини, що мали місце і передували звільненню особи.

Як встановлено судом, 22.02.2018 за вх. № 1061т до Департаменту захисту економіки з управління захисту економіки в Харківській області надійшли матеріали щодо проведення : службового розслідування за фактом закриття 08.11.2017 оперативно-розшукової справи № 11/39/119-2017 на підставі пункту восьмого частини першої статті

9-2 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» у зв'язку з виявленням прокурором незаконно заведеної справи.

З метою встановлення обставин зазначених вище фактів, наказом Департаменту захисту економіки від 02.03.2018 № 244 призначено службове розслідування.

У ході службового розслідування встановлено, що 17.08.20 17 оперуповноваженим відділу протидії злочинам у кредитно-фінансовій, банківській сферах зовнішньоекономічної діяльності управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки НГІУ лейтенантом поліції ОСОБА_8 було заведено оперативно-розшукову справу № 11/39/119-2017 за фактом готування групою осіб до вчинення злочинів щодо отримання неправомірної вигоди, відповідальність за які передбачено частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.

Після заведення справи, по ній було складено план оперативно-розшукових та технічних заходів, який складав 14 пунктів, на виконання яких були проведені оперативні установки відносно фігурантів справи, за результатами яких було встановлено, що фігуранти переведені для подальшого проходження служби на інші посади та до іншого регіону країни.

03.11.2017 справу було витребувано для перевірки до прокуратури Харківської області, де прокурором було виявлено факт незаконно заведеної справи та винесено постанову «Про скасування постанови про заведення ОРС».

На підставі чого 08.11.2017 було винесено постанову про її закриття згідно з пунктом першим частини першої статті 9-2 Закону України «Про оперативно - розшукову діяльність», у зв'язку з виявленням прокурором незаконно заведеної справи у разі виконання по ній оперативно-розшукових заходів.

Результат усебічно вивчених обставин, що стали підставою для призначення службового розслідування, закріплено висновком службового розслідування, з якого вбачається, що до закриття оперативно-розшукової справи № 11/39/119-2017 від 17.08.2017 призвело ігнорування лейтенантом поліції, оперуповноваженим відділу протидії злочинам у кредитно-фінансовій, банківській сферах зовнішньоекономічної діяльності управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки НПУ, ОСОБА_8, який безпосередньо займався веденням вказаної вище оперативно-розшукової справи, вимог пункту 11 розділу XIV Інструкції про організацію оперативно-розшукової діяльності та негласної роботи оперативними підрозділами Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 05.05.2016 № 07, що полягало у неналежному виконанні пунктів плану першочергових та обов'язкових оперативно-розшукових заходів за цією оперативно-розшуковою справою, а також неналежна організація роботи підлеглих з боку заступника начальника даного відділу - підполковника поліції ОСОБА_7 та начальника відділу ОСОБА_2

Внаслідок зазначених вище обставин, які призвели до закриття оперативно- розшукової справи, встановлено, що ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 підлягають притягненню до дисциплінарної відповідальності.

Статтею 13 Дисциплінарного статуту визначено, що правом накладення дисциплінарних стягнень користуються тільки прямі начальники.

Оскільки, враховуючи те, що ОСОБА_8 наказом ДЗЕ НПУ від 13.11.2017 № 336 о/с було переведено для подальшого проходження служби до ГУНП в Харківській області, а ОСОБА_7 наказом ДЗЕ НПУ від 24.11.2017 № 34" о с було звільнено зі служби в поліції, було прийнято рішення цим обмежитись.

Крім того, за результатами висновку встановлено, що основною причиною допущених підполковником поліції ОСОБА_2, начальником відділу протидії злочинам у кредитно-фінансовій, банківській сферах зовнішньоекономічній діяльності управління захисту економіки в Харківській області, недоліків є його особиста безвідповідальність, неналежний контроль за підлеглим працівником під час здійснення ним оперативно-розшукової діяльності та недотримання вимог пункту 9 розділу XIII, пункту 11 розділу XIV Інструкції про організацію оперативно-розшукової діяльності та негласної роботи оперативними підрозділами Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.05.2016 № 07, щодо належного використання необхідних сил та засобів оперативно-розшукової діяльності.

Висновок службового розслідування за фактом закриття оперативно- розшукової справи від 26.03.2018, затверджений заступником Голови Національної поліції України - начальником Департаменту захисту економіки генералом поліції третього рангу Купранцем І.М. 26.03.2018.

На підставі вищезазначеного, наказом Департаменту захисту економіки НПУ від 04.04.2018 № 374 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника УЗЕ в Харківській області» підполковнику поліції ОСОБА_2, начальнику відділу протидії злочинам у кредитно-фінансовій, банківській сферах зовнішньоекономічній діяльності управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки НПУ, оголошено сувору догану.

Саме неналежне виконання позивачем покладених на нього службових обов'язків, виражених у безвідповідальності, неналежному контролі за підлеглим працівником під час здійснення ним оперативно-розшукової діяльності та недотриманні Інструкції про організацію оперативно-розшукової діяльності та негласної роботи оперативними підрозділами Національної поліції України, положеннями якої позивач має керуватись у своїй діяльності, призвело до накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.

Позивач у своїх поясненнях від 21.03.2018 не зазначив будь-яких обставин, що свідчать про поважність причин невиконання службових обов'язків, що стало підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення було враховано, що на момент прийняття наказу Департаменту захисту економіки НПУ № 374 від 04.04.2018 у позивача було діюче дисциплінарне стягнення у вигляді догани, накладене наказом Департаменту захисту економіки НПУ від 17.08.2017 № 865, а тому були достатні підстави визначення такого виду дисциплінарного стягнення як винесення суворої догани.

Судом задоволено клопотання представника позивача щодо виклику свідка, що занесено до протоколу судового засідання.

У якості свідка у судовому засіданні опитано оперуповноваженого Департаменту захисту економіки НПУ ОСОБА_6, який повідомив суд про те, що про проведення службового розслідування відносно ОСОБА_2 - позивача по справі, йому стало відомо нещодавно. До цього часу про існування такого розслідування свідку біло не відомо. Зазначає, що наскільки йому відомо, в ході проведення цього службового розслідування свідків під час його проведення опитано не було. Свідок ОСОБА_6 зазначив, що йому не відомо з яких підстав ОСОБА_2 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Зазначає також, що організація, де працювали фігуранти цього службового розслідування - розформована.

Між тим, свідок підтверджує факт проведення оперативних нарад відділу протидії злочинам у кредитно-фінансовій, банківський сферах та ЗЕД УЗЕ в Харківській області стосовно розгляду питань незадовільного стану роботи за оперативною справою №11/39/119-2017 від 17.08.2017 р., а також підтвердив факт того, що начальник відділу ОСОБА_2 попереджував учасників ОРС № 11/39/119-2017 про неприпустимість порушення службової дисципліни та відповідальності у разі відсутності на неефективності роботи по зазначеній справі. В межах даної оперативно-розшукової справи свідок повідомив, що йому було відомо, що справу було затребувано до Прокуратури Харківської області.

Свідок, між іншим, підтвердив, що безпосередня участь та організація за ОРС №11/39/119-2017 здійснювалась начальником відділу - позивачем по справі. Повідомив суд про те, що зазначена справа була під контролем ОСОБА_2.

Надаючи оцінку поясненням свідка, суд зазначає, що надані ним свідчення не спростовують висновки, зроблені за результатами службового розслідування за фактом закриття оперативно- розшукової справи від 26.03.2018 року.

Стосовно тверджень позивача про взаємозв'язок обґрунтованості підстави для видання спірного наказу із встановленням факту невиконання чи неналежного виконання службової дисципліни підлеглими позивача - оперуповноваженого ОСОБА_8 та підполковника поліції ОСОБА_7, які безпосередньо були відповідальні за проведення оперативно-розшукової справи, а також те, що дані особи не притягались до дисциплінарної відповідальності, отже, у зв'язку із чим є недоведеним дисциплінарне порушення в діях позивача - суд не може погодитись із такою позицією позивача, зазначає, що притягнення або не притягнення підлеглих осіб, які працювали в підконтрольному відділі позивача, оскільки зазначені твердження не спростовують висновки, зроблені під час проведення службового розслідування відносно позивача, а отже не можуть слугувати правовою підставою для задоволення позовних вимог.

На підставі викладених обставин, суд приходить до висновку, що доводи позивача про те, що висновок службового розслідування за фактом закриття оперативно-розшукової справи від 26.03.2018 та виданий на підставі нього наказ від 04.04.2018 №374 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника УЗЕ в Харківській області» прийняті упереджено, без дослідження необхідних обставин та документів, що мають значення для службового розслідування - є необґрунтованими, оскільки в процесі проведення службового розслідування було встановлено факт особистої безвідповідальності та неналежного контролю за підлеглим працівником під час здійснення ним оперативно-розшукової діяльності начальником відділу протидії злочинам у кредитно-фінансовій сферах та ЗЕД управління захисту економіки в Харківській області підполковником поліції ОСОБА_2

За таких обставин, суд приходить також до висновку, що при прийнятті наказу «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника УЗЕ в Харківській області» від 04.04.2018 № 374 Департаментом було дотримано вимоги чинного законодавства, а отже правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до приписів ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 205, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) до Департаменту захисту економіки Національної поліції України (01061, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13 серпня 2018 року.

Суддя Шляхова О.М.