Рішення № 75829641, 07.08.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2018 р. № 820/4801/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шляхова О.М.,

при секретареві судового засідання - Молчановій О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, б. 46) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0522683- 1304-2023 від 29.05.2018 року, прийняте Головним управлінням ДФС у Харківські області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення - рішення є незаконним, а тому, підлягає скасуванню, оскільки в прийнятому податковому повідомленні-рішенні фактично не зазначена підстава для нарахування транспортного податку, а лише вказуються правові норми, якими передбачається сплата цього податку. Зокрема, відповідач не вказав в оскаржуваному повідомленні - рішенні даних автомобіля, який є об'єктом оподаткування, і даних про те, що саме позивач є його власником, а, відтак платником податку. Зазначає також, що автомобіль ТОYОТА LAND СRUISER 200, 2016 року випуску, об'ємом двигуна 4461, тип пального - дизель не є об'єктом оподаткування транспортним податком, оскільки його середньо ринкова вартість не підпадає під визначення цього автомобіля як об'єкту оподаткування зазначеним податком.

Ухвалою суду від 23.06.2018 року відкрито провадження по справі.

На виконання вимог ухвали суду представником відповідача через канцелярію суду поданий відзив на позов, в якому останній не погоджується із позовом, вважає доводи, викладені в ньому є необґрунтованими та суперечать нормам діючого законодавства, у зв'язку із чим у задоволенні позовних вимог просить відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що вартість автомобілю, який є об'єктом оподаткування транспортним податком, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за , методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового, (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

Обчислення транспортного податку за 2018 рік по транспортному засобу - легковому автомобілю марки ТОYОТА LAND СRUISER 200, 2016 року випуску з об'ємом двигуна 4461 куб.см., тип пального - дизель, державний номерний знак НОМЕР_1, який є власністю позивача, здійснено на підставі ст. 267 Податкового кодексу України, за місцем реєстрації платника податку.

Отже, за даними інтегрованої картки платника податків за 2018 рік у позивача виник податковий борг в сумі 25 000,00 грн. внаслідок нарахування транспортного податку за податковим повідомленням - рішенням від 29.05.2018 р.

Разом із відзивом на позов представник відповідача надав клопотання про здійснення розгляд справи за відсутністю представника відповідача з урахуванням позиції, викладеної у відзиві на позовну заяву.

Через канцелярію суду позивачем надана відповідь на відзив, в якій позивач не погодився з викладеними у відзиві на позов твердженнями позивача по справі, про цьому зазначивши, що об'єкт оподаткування транспортним податком визначається на підставі середньоринкової вартості автомобіля, яка встановлюється у відповідності з Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. № 66. Згідно з п. 14 цієї Методики, Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб- сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального. Позивач вважає, що єдиним і достатнім доказом того, що певний автомобіль є об'єктом оподаткування транспортним податком, є дані офіційного веб- сайту Мінекономрозвитку. За даними офіційного веб-сайту Мінекономрозвитку, відображеними в довідці, яка сформована за результатами калькуляції середньоринкової вартості автомобіля ТОYОТА LAND СRUISER 200, 2016 року, об'ємом двигуна 4461, тип пального - дизель, становить 1256524,50 грн., у той час як мінімальна середньоринкова вартість об'єкта оподаткування транспортним податком становить: 3273x375=1 396 135 грн.

У судове засідання, призначене на 07.08.2018 року, сторони, повідомлені належним чином про дату судового засідання - не прибули.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

Суд, відповідно до вимог ч.9 ст.205 КАС України, вважає можливим розглянути вказану справу у письмовому провадженні.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. ч.4 ст. 229 КАС України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Беручи до уваги, що сторони у судове засідання не прибули, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що позивач є власником транспортного засобу ТОYОТА LAND СRUISER 200, 2016 року, об'ємом двигуна 4461, тип пального - дизель, державний номерний знак НОМЕР_1 ( а.с.12).

29 травня 2018 року ГУ ДФС у Харківській області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0522683-1304-2023 від 29.05.2018 року, вручене ОСОБА_1 14.06.2018 року, яким позивачеві було визначено суму податкового зобов'язання за 2018 рік за платежем "транспортний податок з фізичних осіб" у розмірі 25000 грн. (а.с.11).

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду за його оскарженням.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року № 71-VIII. Згідно вказаного нормативно-правового акта статтею 267 Податкового кодексу України запроваджено транспортний податок.

Так, підпунктом 267.2.1 п. 267.2. ст. 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення) встановлено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПКУ є об'єктами оподаткування.

Згідно з пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК та пп. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПК України об'єктом та базою оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

За приписами п.п. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 Податкового кодексу України, базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Підпунктом 267.5.1 п. 267. 5 ст. 267 Податкового кодексу України визначено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно з п.п. 267.6.2. п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Таким чином, об'єкт оподаткування транспортним податком визначається на підставі середньоринкової вартості автомобіля, яка встановлюється у відповідності з Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. № 66.

Згідно з п. 14 цієї Методики, Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб- сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального.

З вказаного випливає, що єдиним і достатнім доказом того, що певний автомобіль є об'єктом оподаткування транспортним податком, є дані офіційного веб- сайтуМінекономрозвитку, а саме: http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA.

Відповідач безпосередньо вказує, що об'єктом оподаткування транспортним податком є автомобіль, зареєстрований за позивачем, а саме автомобіль марки ТОYОТА LAND СRUISER 200, 2016 року, об'ємом двигуна 4461, тип пального - дизель, копія технічного паспорту на цей автомобіль позивачем долучено до позовної заяви і він наразі міститься в матеріалах справи.

Згідно даних офіційного веб-сайту Мінекономрозвитку, відображеними в довідці, яка сформована за результатами калькуляції середньоринкової вартості автомобіля ТОYОТА LAND СRUISER 200, 2016 року, об'ємом двигуна 4461, об'ємом двигуна 4461, тип пального - дизель, його вартість становить 1256 524,50 грн. (а.с. 13).

Водночас, згідно з пп. 267.2.1. п. 267.2. ст. 267 Податкового кодексу України автомобіль може бути об'єктом оподаткування транспортним податком лише якщо його середньоринкова вартість перевищує 375розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01 січня 2018 року мінімальна заробітна плата становить 3723 грн.

Таким чином, мінімальна середньоринкова вартість об'єкта оподаткування транспортним податком повинна становити : 3273x375=1 396 135 грн.

З цього випливає, що середньоринкова вартість автомобіля позивача за даними офіційного веб-сайту Мінекономрозвитку менша, ніж 375 мінімальних зарплат.

Отже, автомобіль ТОYОТА LAND СRUISER 200, 2016 року, об'ємом двигуна 4461, тип пального - дизель не є об'єктом оподаткування транспортним податком.

Суд, між іншим, звертає увагу той факт, що відповідачем ані у відзиві на позовну заяву, ані в додатках до неї не наведено розрахунку вартості автомобіля позивача. При цьому до відзиву на плзов представником відповідача долучений «Перелік легкових автомобілів, з року випуску, яким минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2018 (звітного) року».

Суд вважає, що зазначений Перелік в цьому випадку не може слугувати доказом того, що автомобіль позивача підпадає під об'єкт оподаткування транспортним податком в розумінні вимог податкового кодексу, оскільки у ньому зазначено, що автомобілі ТОYОТА LAND СRUISER 200, об'ємом двигуна 4,5, тип пального - дизель можуть бути об'єктом оподаткування, лише якщо з року їх випуску пройшло не більше 2 років. Натомість рік випуску автомобіля позивача - 2016, отже, з врахуванням року його випуску, має понад дворічний термін від його випуску. Крім того, наданий до матеріалів справи Перелік не є нормативним актом, який пройшов процедуру відповідної реєстрації, отже посилання на нього як на правову підставу прийняття оскаржуваного рішення, на думку суду, є безпідставним.

Також, як вже зазначалось, відповідно до пп. 267.8.1. п. 267.8. ст. 267 Податкового кодексу України транспортний податок сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

При цьому згідно з п. 58.2. ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення - рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Звертає на себе увагу та обставина, що в порушення вищенаведеного положення ПК України відповідач направив податкове повідомлення-рішення за одним і тим самим податком (транспортним податком), визначеним за один і той самий податковий період (2018 рік) двічі: перший раз оскаржуване повідомлення-рішення було вручено позивачу 14.06.2018 року, що підтверджується додатками до відзиву на позовну заяву, а другий раз - 03.07.2018 року, про що безпосередньо зазначено і у відзиві на позовну заяву, і в додатках до нього. Таким чином, у порушення правила «одне податкове повідомлення-рішення щодо одного виду податку» ОСОБА_2 отримав податкове повідомлення-рішення з транспортного податку за 2018 рік двічі. При цьому обидва повідомлення рішення мають однаковий номер і дату прийняття, а також оформлені як оригінали повідомлень-рішень, а не як копії.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що спірне податкове повідомлення - рішення, яке є предметом розгляду даної справи не відповідає положенням ч.2 ст.2 КАС України, за якою, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, з підстав, наведених судом вище.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не було доказано правомірність спірного податкового повідомлення - рішення .

З урахуванням наведеного, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст. 139 КАС України

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 205, 243-246, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, б. 46) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківські області № 0522683- 1304-2023 від 29.05.2018 року

Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, б. 46; код ЄДРПОУ 398599198) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_2) у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 13 серпня 2018 року.

Суддя Шляхова О.М.