Рішення № 75829583, 13.08.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1063/18

13 серпня 2018 рокум. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Тернопільській області звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 5022,30 грн., мотивуючи тим, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувала узгоджені суми податкового зобов'язання, внаслідок чого у неї виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування та з військовому збору на загальну суму 5022,30 грн., яка не сплачена добровільно, а тому дана сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явилася, подала до суду клопотання в якому просить розглядати справу без її участі в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи судом. Про причини неявки суд не повідомила.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі, суд, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та розглянув дану справу в порядку письмового провадження відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 67 Конституції України та підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) на відповідача покладений обов'язок сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законодавством.

Суд встановив, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувала узгоджені суми податкового зобов'язання, внаслідок чого у неї виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами на загальну суму 5022,30 грн., а саме:

- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 4629,42 грн.;

- з військовому збору в розмірі 392,88 грн.

Зазначена сума заборгованості підтверджується розрахунком податкового боргу (арк. справи 11), довідкою про наявність податкового боргу (арк. справи 10), копією інтегрованої облікової картки платника (арк. справи 12-13) та податковою декларацією про майновий стан і доходи за податковий період 2015 р. (арк. справи 15).

Доказів, які б підтверджували самостійну сплату відповідачем визначеної у податковій декларації суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування та з військового збору відповідач не надав та суд не здобув.

Таким чином, сума податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування та з військового збору яка самостійно визначена платником податку у відповідній податковій декларації є узгодженою у порядку і на умовах, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Пунктом 179.7 статті 179 ПК України визначено, що фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, визнається згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковим боргом.

Таким чином, заборгованість відповідача перед бюджетами та державними цільовими фондами з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування та з військового збору на загальну суму 5022,30 грн. є податковим боргом.

Суд встановив, що у зв'язку з несплатою податкового боргу згідно статті 59 ПК України відповідачу було надіслано податкову вимогу форми "Ф" № 3435-17 від 29.12.2016.

Як слідує з матеріалів справи, з дати отримання податкової вимоги, відповідач податковий борг не погашав у повному обсязі, а отже, відповідно до статті 60 ПК України зазначена податкова вимога не відкликалася.

На час розгляду справи судом, доказів погашення податкового боргу в сумі 5022,30 грн. відповідач не надав, а суд не здобув.

Пунктом 41.2 статті 41 ПК України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління ДФС у Тернопільській області (46003, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 39403535) до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення податкового боргу в розмірі 5022,30 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг в розмірі 5022 (п'ять тисяч двадцять дві) грн. 30 коп. з них:

- податок з доходів фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 4629 (чотири тисячі шістсот двадцять дев'ять) грн. 42 коп. на р/р 33119341700671, код банку одержувача 37766394, банк одержувача ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, призначення платежу 11010500;

- військовий збір в розмірі 392 (триста дев'яносто дві) грн. 88 коп. на р/р 31118063700316, код банку одержувача 37766394, банк одержувача ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, призначення платежу 11011000.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 серпня 2018 року.

Головуючий суддя Мірінович У.А.

копія вірна

Суддя Мірінович У.А.