Ухвала суду № 75829580, 13.08.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 серпня 2018 року м. ПолтаваСправа № 545/1885/18

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Слободянюк Н.І., розглянувши у порядку письмового провадження питання про передачу до Полтавського районного суду Полтавської області позовної заяви ОСОБА_1 до Крюківської виправної колонії №29 про скасування стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

25 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з позовною заявою до Крюківської виправної колонії №29 про скасування стягнення у вигляді попередження від 17 липня 2018 року на підставі статті 8 Кримінально - виконавчого кодексу України.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 30 липня 2018 року матеріали справи №545/1885/18 за позовом ОСОБА_1 до Крюківської виправної колонії №29 про скасування стягнення передано до Полтавського окружного адміністративного суду за підсудністю з посиланням на статтю 20 Кодексу адміністративного судочинства України "Розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів".

Вирішуючи питання щодо прийняття справи до свого провадження, суд дійшов висновку, що вказана справа передана на розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду помилково, виходячи з наступного.

У позовній заяві позивач зазначає, що він є засудженим за вироком Луцького міського суду та відбуває покарання у Крюківській виправній колонії №29 з 21 березня 2016 року. 17 липня 2018 року до нього застосовано захід стягнення за видом попередження у зв'язку з тим, що він не вийшов на ранкову зарядку 11 липня 2018 року. На його думку, дії відповідача порушують гарантовані Конституцією права та не відповідають нормам Кримінально-виконавчого кодексу України.

Частина 2 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.

Відповідно до частини 1 статті 537 Кримінального процесуального кодексу України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: 1) про відстрочку виконання вироку; 2) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; 3) про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким; 4) про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; 5) про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років; 6) про звільнення від покарання за хворобою; 7) про застосування до засуджених примусового лікування та його припинення; 8) про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком; 9) про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку; 10) про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України; 11) про застосування покарання за наявності кількох вироків; 12) про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв'язку з розглядом справи в суді; 13) про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України; 13-1) про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань; 13-2) про застосування заходу стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери); 13-3) про зміну обов'язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням; 14) інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Водночас частиною 2 статті 539 цього Кодексу передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: 1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2 - 4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу; 2) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13 2 частини першої статті 537 цього Кодексу; 3) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 5, 8, 9, 13 3 частини першої статті 537 цього Кодексу; 4) до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53 Кримінального кодексу України), 12 (у разі якщо вирішення питання необхідне в зв'язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу.

Частиною 3 зазначеної статті встановлено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, розглядається протягом десяти днів з дня його надходження до суду суддею одноособове згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цього розділу.

За визначенням статті 1 Кримінально - виконавчого кодексу України кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.

Згідно з частиною 7 статті 135 Кримінально - виконавчого кодексу України рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності особи, яка відбуває покарання, має бути детально вмотивоване та може бути оскаржене особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, або її представником до органу виконання покарань вищого рівня, прокурора чи суду.

Враховуючи, що позовна заява ОСОБА_1 до Крюківської виправної колонії №29 про скасування стягнення підлягає розгляду у порядку кримінального судочинства відповідно до Кримінального процесуального кодексу України і Кримінально - виконавчого кодексу України та що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства, суд дійшов висновку про повернення справи №545/1885/18 за позовом ОСОБА_1 до Крюківської виправної колонії №29 про скасування стягнення до Полтавського районного суду Полтавської області.

Керуючись ч. 6 ст. 7, ст.ст. 19, 29, 30 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Справу № 545/1885/18 за позовом ОСОБА_1 до Крюківської виправної колонії №29 про скасування стягнення передати до Полтавського районного суду Полтавської області.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Н.І. Слободянюк