Рішення № 75829544, 13.08.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/3330/16-ц

провадження 2-др/201/16/2018

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2018 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

за участі секретаря Дашкевич Х.В.

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпро заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива інвестмент", треті особи Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" і ОСББ "Бельведер Шаумяна, 10" про визнання права спільної сумісної власності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 03 березня 2016 року звернулася до суду з позовом до відповідача ТОВ "Перспектива інвестмент" про визнання права спільної сумісної власності.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2018 року позовну заяву задоволено.

Представник позивача 05 квітня 2018 року звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення по справі.

Ухвалою суду від 11 квітня 2018 року в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення - відмовлено.

Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2018 року скасовано ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська суду від 11 квітня 2018 року та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Перевіривши матеріали справи та заяву оцінивши надані і добуті докази суд вважає можливим ухвалити додаткове рішення щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430цього Кодексу.

Згідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ОСОБА_1 03 березня 2016 року звернулася до суду з позовом до відповідача ТОВ "Перспектива інвестмент" про визнання права спільної сумісної власності (а.с. а.с. 3-8).

Судом встановлено, що враховуючи матеріали справи надані та добуті докази, а також встановленими судом під час розгляду обставинами та з урахуванням мотивів, з яких суд вважав вставленими наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення по справі 13 березня 2018 року ухвалено рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, яким позовну заяву задоволено, а саме: визнано за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) право спільної сумісної власності на розташовані в АДРЕСА_1 технічні приміщення загальною площею 141.5 кв. м. та приміщення дахової котельні загальною площею 91.5 кв. м.. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива інвестмент" на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати на судовий збір в сумі 562 грн..

Вказаним судовим рішенням дійсно не було вирішено питання стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення, а саме: про визнання право спільної сумісної власності на розташовані в АДРЕСА_1 наступні допоміжні приміщення, його конструктивні елементи і технічне обладнання: газопроводи середнього та низького тиску та споруди до них, що прокладені до житлового АДРЕСА_1 (т.1 а.с.101, 102).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи вище зазначену позовну вимогу суд бере до уваги надані та добуті докази, а також встановлені судом під час розгляду обставинами та з урахуванням мотивів, з яких суд вважав вставленими наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суд вважає можливим ухвалити додаткове рішення в цій частині та відмовити в задоволенні вимог про визнання право спільної сумісної власності на розташовані в АДРЕСА_1 наступні допоміжні приміщення, його конструктивні елементи і технічне обладнання: газопроводи середнього та низького тиску та споруди до них, що прокладені до житлового АДРЕСА_1, оскільки всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об'єктивні підстави вважати, що вказані вимоги не підлягає задоволенню повністю.

Не може суд прийняти до уваги наполягання позивача на цих вимогах, оскільки вони спростовуються вищенаведеним і нічим об'єктивно не підтверджуються.

При таких обставинах суд вважає можливим позивачу в задоволенні позовних вимог про визнання право спільної сумісної власності на розташовані в АДРЕСА_1 наступні допоміжні приміщення, його конструктивні елементи і технічне обладнання: газопроводи середнього та низького тиску та споруди до них, що прокладені до житлового АДРЕСА_1 - відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 89, 13, 258-259, 261, 263-265, 270 353, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог про визнання право спільної сумісної власності на розташовані в АДРЕСА_1 наступні допоміжні приміщення, його конструктивні елементи і технічне обладнання: газопроводи середнього та низького тиску та споруди до них, що прокладені до житлового АДРЕСА_1 - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додатково рішення суду.

Суддя - О.А. Антонюк