Рішення № 75828918, 03.08.2018, Луганський окружний адміністративний суд

12.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

03 серпня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/450/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Басової Н.М.

при секретарі судового засідання: Солошенка П.В.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1,

представника 1-го відповідача: ОСОБА_2,

позивач та представники 2-го та 3-го відповідачів не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Військової частини А0536 Міністерства оборони України, командувача Сухопутних військ Збройних Сил України ОСОБА_4, Військової частини А1314 про визнання протиправним та скасування наказів, стягнення невиплаченого грошового забезпечення,-

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 (далі – позивач) до Військової частини А0536 Міністерства оборони України (далі – 1-й відповідач), командувача Сухопутних військ Збройних Сил України ОСОБА_4 (далі – 2-й відповідач), в якому позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини польова пошта В0927 від 25.08.2017 №364 в частині накладення дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність на капітана ОСОБА_3;

- визнати протиправним та скасувати наказ командувача Сухопутних військ від 12.12.2017 №626 про позбавлення військового звання капітана ОСОБА_3;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини польова пошта В0927 від 19.08.2017 №52 в частині увільнення військовослужбовця капітана ОСОБА_3 від займаної посади та припинення виплати грошового забезпечення;

- визнати протиправним та скасувати наказ командувача Сухопутних Військ від 17.12.2017 щодо звільнення ОСОБА_3 та виключення зі списків особового складу військової частини;

- стягнути на користь ОСОБА_3 невиплачене грошове забезпечення у розмірі 72497,45 грн. (т.1 а.с.3-16).

В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.

Наказом командира військової частини А0536 від 19.08.2017 № 52 його було увільнено від займаної посади і зараховано в розпорядження командира частини у зв’язку з обранням до військовослужбовця запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадження № 42017130610000306. Цим же наказом призупинена виплата грошового забезпечення з дня арешту на підставі постанови Рубіжанського міського суду від 21.08.2017 та наказу про службове розслідування № 330 від 19.08.2017. Про існування наказу про увільнення від 19.08.2017 № 52 йому стало відомо під час перебування у військовій частині 18.12.2017 та отримання документів, наданих на адвокатський запит в порядку ст.ст.20,24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

В телефонному режимі 03 січня 2018 йому зателефонував старший солдат стройової частини військової частини А0536 ОСОБА_5 та повідомив, що з ним припинено контракт та останній виключений зі списків особового складу частини з 17.12.2017. Будь-яких документів щодо звільнення з військової частини він не отримував.

Позивач вважає накази командира військової частини А0536 від 19.08.2017 № 52 та наказ командувача Сухопутних військ від 17.12.2017 стосовно увільнення, накладення дисциплінарного стягнення, звільнення та виключення зі списків особового складу військової частини протиправними та незаконними та винесені на підставі неправомірних актів службового розслідування.

На підставі викладеного, просив суд задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

1-й відповідач до канцелярії суду надав відзив, в якому зазначив наступне (т.1 а.с.215-217). У зв’язку із затриманням капітана ОСОБА_3 18.08.2017 працівниками військової прокуратури Луганського гарнізону по факту отримання неправомірної вигоди, наказом командира військової частини А 0536 №330 від 19.08.2017 призначено службове розслідування. Даний наказ відповідає вимогам наказу Міністра Оборони України № 82 від 15.03.2004 «Про затвердження інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України».

Пунктом 4 наказу командира військової частини А 0536 №52 від 19.08.2017 капітана ОСОБА_3 увільнено від виконання службових обов’язків на час проведення службового розслідування, а також з обранням Рубіжанським міським судом Луганської області 21.08.2017 капітану ОСОБА_3 міри запобіжного заходу у вигляді триманням під вартою у кримінальному провадженні №42017130610000306 від 18.07.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

На підставі п. 11.3 наказу Міністра Оборони України № 260 від 11.06.2008 військовослужбовцю, заарештованому за постановою слідчих органів або судів, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня арешту, тобто з 19.08.2017.

Даний наказ відповідає вимогам підпункту 8 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008.

У зв’язку із затриманням капітана ОСОБА_3 і обранням судом міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, його належним чином не повідомили про результати розслідування, увільнення від виконання службових обов’язків.

Незважаючи на це, капітан ОСОБА_3 повинен був знати про проведення службового розслідування стосовно нього, а також увільнення від виконання службових обов’язків, і здійснити усе необхідне для ознайомлення з усіма матеріалами, оскільки йому надавалась юридична допомога при розслідуванні кримінального провадження, він міг скористатись такою можливістю, але цього не зробив з невідомих причин.

Наказом командира військової частини №675 від 12.10.2017 призначено службове розслідування з метою встановлення причин та обставин, що призвели до незадовільного стану справ у ввіреній йому роті РХБЗ, за наслідками якого наказом командувача Сухопутних Військ Збройних Сил України №626 від 12.12.2017 ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення військового звання.

1-й відповідач вважає, що даний наказ є законним і обґрунтованим.

Про проведення службової перевірки за фактом неналежного виконання ним службових обов’язків ОСОБА_3 знав, перебуваючи на лікуванні у шпиталі м. Харкова в період з 16.09.2017 по 18.11.2017, йому було запропоновано надати пояснення з даного приводу, але він відмовився, про що відображено в акті службового розслідування.

З наказом командувача Сухопутних Військ Збройних сил України № 626 від 12.12.2017 ОСОБА_3 ознайомився 16.12.2017, а про оскарження дій командувача Сухопутних Військ Збройних Сил України до адміністративного суду звернувся лише 21.02.2018, тобто більше чим через місячний строк.

Таким чином, капітан ОСОБА_3, як командир підрозділу, будучи досвідченим офіцером, і відповідно до виконання своїх службових обов’язків обізнаний про порядок проведення службових перевірок, міг знати і допускав про наслідки таких, вживши заходів про ознайомлення з ними, а також організувати захист та оскарження дій посадових осіб.

Отже, маючи реальну можливість ознайомлення з усіма наказами, матеріалами службових розслідувань, оскарження наказів, здійснення захист своїх інтересів, ОСОБА_3, порушив строки звернення до адміністративного суду, а тому просив залишити позов без розгляду, у зв’язку з порушенням позивачем строку звернення до суду. У разі розгляду справи по суті, відмовити у задоволенні позовних вимог.

На зазначений відзив 1-го відповідача, позивачем було надано відповідь на відзив (т.1 а.с.228-235). Так, наказом командира військової частини А0536 № 330 від 19.08.2017 доручено провести службове розслідування за фактом затримання при отриманні хабара ОСОБА_3 20.08.2017. При цьому жодного витягу з ЄРДР про вчинення 20.08.2017 позивачем аналогічного злочину не додано до матеріалів розслідування. Такий факт взагалі відсутній на вказану дату. Пунктом 2 наказу командира військової частини від 25.08.2017 № 364 «Про результати службового розслідування» визначено «за порушення вимог ст.11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, порушення норм чинного законодавства начальнику відділу персоналу підготувати клопотання до командира військової частини А1314 про позбавлення військового звання ОСОБА_3 з подальшим звільненням з лав Збройних Сил України». Таке клопотання підготовлено командиром військової частини 19.11.2017 (вих. № 2/4348), де зазначається про те, що ОСОБА_3 має не зняте дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідність», оголошення якого також не підтверджено 1-м відповідачем. Проте, таке твердження спростовується даними службової картки та послужного списку наданими 1-м відповідачем, де відсутнє підтвердження притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді «попередження про неповну службову відповідність».

В службовій картці зазначено про накладене першим заступником керівника АЦ при СБУ на ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, правомірність якого також не підтверджена 1-м відповідачем.

В копії витягу з наказу командира військової частини А0536 № 868 від 19.11.2017 «Про результати службового розслідування» (резолютивна частина пункт 1) вирішено «1.За незадовільний стан справ у підпорядкованому підрозділі, незадовільну організацію бойової підготовки в роті, самоусунення від проведених занять з бойової підготовки з особовим складом, проведення перевірок знань і практичних навичок підпорядкованого особового складу, вивчення ділових та морально-психологічного стану кожного військовослужбовця роти, за відсутність постійної індивідуальної виховної роботи з особовим складом, належного обліку занять з бойової підготовки та обліку особового складу роти …. Клопотати перед командуванням про накладення на командира роти капітана ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення «позбавлення військового звання».

Таким чином, витяг з наказу від 25.08.2017 № 364, про службове розслідування, що стосувалося розслідування за фактом затримання, та витяг з наказу № 868 від 19.11.2017 про службове розслідування за фактами неналежного виконання покладених обов’язків позивачем складені за різними обставинами, але містять однакову резолютивну частину, а саме «Клопотати перед командуванням про накладення на командира роти капітана ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення «позбавлення військового звання», що підтверджує їх суперечливість та незаконність.

У період з 19.08.2017 по 28.08.2017 ОСОБА_3 перебував під вартою у Старобільському слідчому ізоляторі, і був позбавлений права надати відповідні пояснення у службовому розслідуванні, про яке зазначено в наказі командира військової частини А0536 від 19.08.2017.

Позивача не повідомлено про підстави службового розслідування, час, місце, суть порушення, який нормативний акт порушено, не надано право надати пояснення з запереченнями, клопотаннями по суті проведеного службового розслідування, а також не ознайомлено з висновками службового розслідування та не повідомлено про прийняте рішення за його результатами. Позбавлено права на оскарження результатів службового розслідування.

Наказ командира військової частини польова пошта В0927 від 25.08.2017 № 364 в частині накладення на ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність є протиправним та незаконним, оскільки його винесено з порушенням вимог статей 45,68,83,85,97,98 Дисциплінарного статуту, п.п. 2.2, 4.1,5.2, 5.3 Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 15.03.2004 № 82.

Іншим наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 626 від 12.12.2017 за поданням командира військової частини, на підставі невідомого позивачу службового розслідування накладено дисциплінарне стягнення – позбавлення військового звання.

Даний наказ винесений незаконно з перевищенням наданих повноважень щодо накладення такого стягнення.

Як зазначено у наказі № 626 від 12.12.2017 «причинами такого ставлення до проходження військової служби капітаном ОСОБА_3 стали особиста недисциплінованість та нехтування вимогами п. 9.1.7 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, порушення вимог абз. 2,5,7 ст. 11, ст. 16 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України».

Проте, такі висновки жодним чином не підтверджені та необґрунтовані.

Крім того, згідно доданих до позову витягів з наказів № 82 від 16.09.2017 та № 147 від 18.11.2017 та копією медичної виписки він перебував на лікуванні у Військовому медико-клінічному центру Північного регіону з проведенням оперативного хірургічного втручання.

Щодо наказу командира військової частини А0536 від 19.08.2017 № 52 про увільнення його від виконання службових обов’язків під час проведення службового розслідування позивач зазначив, що в наказі від 19.08.2017 є посилання на винесену Рубіжанським міським судом ухвалу від 21.08.2017, про яку не могло бути відомо при видачі такого наказу, що в свою чергу також підтверджує його неправомірність. Ухвала суду про відсторонення від займаної посади до військової частини не надходила, оскільки Військова прокуратура Луганського гарнізону не зверталась в порядку визначеному КПК України до слідчого судді з питань відсторонення.

Таким чином, наказом командира військової частини А0536 від 19.08.2017 № 52 щодо увільнення ОСОБА_3 від займаної посади та припинення виплати грошового забезпечення, порушено вимоги ст. 46 Дисциплінарного статуту та п. 122 Положення № 1153/2008 та застосовано спосіб «увільнення» не передбачений правовими актами України.

Стосовно копії послужного списку позивач звільнений в запас відповідно до ч.6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу” на підставі наказу КВОК «Схід» № 249 від 28.12.2017.

Проте, позивачу такий наказ до відома не був доведений, зміст та підстави видання наказу невідомі. Крім того, не конкретизовано безпосередню підставу звільнення, оскільки частина 6 ст. 26 має декілька підпунктів.

Застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення позивача з військової служби застосовано без додержання встановленого законом порядку проведення службового розслідування, без надання військовослужбовцю права на оскарження висновків службового розслідування, з порушенням вимог статей 45,68,74,83,85,97,98,102 Дисциплінарного статуту; п.п. 2.2, 4.1,5.2, 5.3 Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 15.03.2004 № 82; п.п. 76,77 Положення № 1153/2008.

18.05.2018 позивачем до канцелярії суду було надано заяву про зміну позовних вимог (т.2 а.с.14-15). В зазначеній заяві зазначив, що в ході підготовчого провадження 15.05.2018 представником 1-го відповідача надано до суду витяги з наказу командира військової частини А1314 від 28.12.2017 № 249 та витяг з наказу командира військової частини А0536 № 47 від 16.02.2018. Згідно витягу з наказу командира військової частини А1314 від 28.12.2017 № 249, де в & 1 п. 3 зазначено, що відповідно до ч.6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» колишнього капітана ОСОБА_3 командира роти радіаційного, хімічного біологічного захисту військової частини А 0536, звільнити з військової служби у запас за пунктом «ж» (у зв’язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку) та виключити зі списків особового складу Збройних Сил України з 12.12.2017.

Відповідно до п. 2.5.3 п. 2 наказу командира військової частини А 0536 № 47 від 16.02.2018 колишнього капітана ОСОБА_3 командира роти радіаційного, хімічного біологічного захисту військової частини А 0536, звільненого наказом командира військової частини А 1314 від 28.12.2017 № 249, виключити зі списків особового складу Збройних Сил України з 12.12.2017, вважати таким що справи та посаду здав і направити для зарахування на військовий облік до Сумського ОМВК Сумської області.

Оскільки ці накази стосуються звільнення ОСОБА_3, позивач остаточно просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини польова пошта В0927 від 25.08.2017 № 364 в частині накладення дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність на капітана ОСОБА_3;

- визнати протиправним та скасувати наказ командувача Сухопутних Військ від 12.12.2017 № 626 про позбавлення військового звання капітана ОСОБА_3;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини польова пошта В0927 від 19.08.2017 № 52 & 4 в частині увільнення військовослужбовця капітана ОСОБА_3 від займаної посади та припинення виплати грошового забезпечення;

- визнати протиправним та скасувати п. 3 & 1 наказу командира військової частини А1314 від 28.12.2017 № 249 в частині звільнення у запас ОСОБА_3 з 12.12.2017.;

- визнати протиправним та скасувати п. 2.5.3 п. 2 наказу командира військової частини А 0536 № 47 від 16.02.2018 щодо виключення ОСОБА_3 зі списків особового складу Збройних Сил України з 12.12.2017.

- стягнути на користь ОСОБА_3 невиплачене грошове забезпечення у розмірі 72 497,45 грн.

Представником 2-го відповідача 25.05.2018 надано до канцелярії суду відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначив наступне (т.2 а.с.36-37). Ч.2 ст.5 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» передбачені військові звання. П.п. «в» ч.8 ст.26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» передбачено, що під час особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці, у зв’язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку. З посиланням на ст.61,68,74 Дисциплінарного статуту Збройних сил України 2-й відповідач зазначив, що наказ командувача Сухопутних Військ Збройних сил України від 12.12.2017 №626 про позбавлення звання капітана ОСОБА_3 є таким, що відповідає чинному законодавству України, прийнятий в межах повноважень, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судом при розгляді справи вчинені такі процесуальні дії.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 23.02.2018 відкрито провадження по справі; призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження з визначенням дати підготовчого засідання; за клопотанням позивача витребувані від відповідачів певні докази; заяву позивача про поновлення строку звернення до суду залишено відкритим (т.1 а.с.1-2).

Ухвалою суду від 19.04.2018 за клопотанням представника позивача продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів (т.1 а.с.220).

Ухвалою суду від 18.05.2018 визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_3 з даним адміністративним позовом та поновлено йому строк звернення до суду (т.2 а.с.29-31).

В той же день суд витребував від 1-го відповідача довідку про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2017 по 31.08.2017 з обов’язковим зазначенням усіх щомісячних складових грошового забезпечення (т.2 а.с.27-28).

Ухвалою суду від 18.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті (т.2 а.с.24).

Ухвалою суду від 19.06.2018 до участі у справі залучено у якості співвідповідача Військову частину А 1314 (далі - 3 відповідач) (т.2 а.с.53).

За клопотанням сторін ухвалою суду від 19.06.2018 провадження у справі було зупинено для надання часу для примирення до 16.07.2018 (т.2 а.с.54).

Ухвалою суду від 16.07.2018 провадження у справі поновлено (а.с.73).

Ухвалою суду від 16.07.2018 відмовлено представнику 1-го відповідача у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили вироку по кримінальному провадженню стосовно ОСОБА_3 (т.2 а.с.77-78).

Протокольною ухвалою суду від 16.07.2018 у якості свідків було викликано командира військової частини А0536 полковника ОСОБА_6 та заступника командира військової частини А0536 з морально-психологічного забезпечення – підполковника ОСОБА_7 (т.2 а.с.75-76).

У зв’язку з перебуванням командира військової частини А0536 полковника ОСОБА_6 у щорічній основній відпустці та у зв’язку з загостренням ситуації в районі бойових дій вказані вище посадові особи для допиту у якості свідків в судове засідання, призначене на 03.08.2018, не прибули (т.2 а.с.105).

За викладених обставинах суд протокольною ухвалою від 03.08.2018 зняв з розгляду питання щодо допиту вказаних осіб у якості свідків (т.2 а.с.108-109).

Під час розгляду справи по суті позивач, його представник, представник 1-го відповідача та представник 2-го відповідача надали суду пояснення, аналогічні викладеним у позові, відзиві та відповіді на відзив відповідно.

В судове засідання 03.08.2018 прибули представник позивача та представник 1-го відповідача.

Позивач, представники 2-го та 3-го відповідачів в судове засідання не прибули, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи (т.2 а.с.79,89,90).

В матеріалах справи наявне клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності (т.1 а.с.107).

Військова частина А1314, після залучення до участі у справі в якості співвідповідача, жодного разу не забезпечила участі в судовому засіданні свого представника, правом на подачу відзиву на адміністративний позов не скористалась. Судом неодноразово надсилалось на її адресу повний пакет процесуальних документів, як то: копія позовної заяви, заяви про зміну предмету позову, відзиви та відповідь на відзив разом з ухвалами суду та повістками про виклик у судове засідання (т.2 а.с.56,85).

Причини неявки в судове засідання Військова частина А1314 суду не повідомила.

Враховуючи те, що всі учасники справи були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, суд 03.08.2018 прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи по суті за відсутності не прибувших сторін.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.90 КАС України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено і це не оскаржується сторонами, що 14.08.2015 ОСОБА_3 на підставі Указу Президента України №1512015 від 14.01.2015 «Про часткову мобілізацію» був призваний Сумським ОМВК до лав Збройних Сил України (т.1 а.с.203-210).

Згідно наказу командира військової частини польова пошта В0927 (по стройовій частині) від 05.10.2015 №256 старшого лейтенанта ОСОБА_3, який призначений на посаду командира гранатометного взводу 2 механізованого батальйону військової частини польова пошта В0927 оперативного командування «Схід» сухопутних військ Збройних Сил України, ВОС 0210003, який прибув з Академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_8, з 05.10.2015 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення; справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов’язків з посадовим окладом 830грн. на місяць, шпк «старший лейтенант» (т.1 а.с.144).

У 2016 році з ним укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу (т.1 а.с.121-122).

Згідно наказу командира військової частини польова пошта В0927 (по стройовій частині) від 16.07.2016 №203 старшого лейтенанта ОСОБА_3, командира гранатометного взводу 2 механізованого батальйону, допущено до тимчасового виконання обов’язків за посадою командира роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту (3774), ВОС 1110003 і вважати таким, що з 15.07.2016 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов’язків з посадовим окладом 1030 гривень на місяць, шпк «капітан» (т.1 а.с.117).

Указом Президента України від 11.02.2016 № 44/2016 затверджено перелік військових частин Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, над якими здійснюється шефство, яким з метою сприяння обороноздатності та мобілізаційної готовності держави, розв’язанню соціально – побутових проблем, задоволенню культурних і духовних потреб військовослужбовців, піднесення престижу військової служби, налагодження ефективного цивільно – військового співробітництва визначені військові частини, що розміщені в Луганській області (військова частина – польова пошта В0927 та військова частина польова пошта В 2950) (т.1 а.с.25-26).

Указом Президента України від 08.08.2017 № 213/2017 внесені зміни до затвердженого Указом Президента України № 44/2016 переліку, шляхом зміни назви всіх військових частин, визначивши у Луганській області військову частину А0536, яка є правонаступником військової частини – польова пошта В 0927 з закріпленим особовим складом (т.1 а.с.27-28).

Наказом командира військової частини А0536 від 06.08.2017 № 39 п.4.3. внесено зміни до наказу командира військової частини польова пошта В0927 (по стройовій частині) від 15.10.2016 №297 та доповнено параграфом 7 пунктом 7. Відповідно до п. 7.1 вказаного наказу призначено старшого лейтенанта ОСОБА_3, командира гранатометного взводу механізованого батальйону військової частини польова пошта В0927 на посаду командира роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини польова пошта В0927 Сухопутних військ Збройних Сил України, ВОС – 1110003, (3020) і вважати таким, що з 15.10.2016 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов’язків з посадовим окладом 950-1030 гривень на місяць, шпк «капітан» (т.1 а.с.67).

Цим же наказом п.8.1 позивачу присвоєно чергове військове звання «капітан» (т.1 а.с.66).

19.08.2017 капітан ОСОБА_3 був затриманий співробітниками військової прокуратури Луганського гарнізону в рамках досудового розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР №4201713061000036 від 18.07.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України (т.1 а.с.45-47).

Ухвалою слідчого судді Рубіжанського міського суду Луганської області від 21.08.2017 №425/2146/17, 1-кс/425/1277/17 обрано відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Старобільському слідчому ізоляторі Луганської області, строком на 60 днів, тобто до 17.10.2017 включно. Визначено заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 128 000грн. З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави (т.1 а.с.42-44).

Починаючи з 19.08.2017 по 28.08.2017 позивач перебував під вартою у Старобільському слідчому ізоляторі Луганської області.

Після внесення застави 29.08.2017 ОСОБА_3 прибув до військової частини А0536 та з 29.08.2017 по 02.09.2017 перебував у щорічній основній відпустці, що підтверджується наказом командира військової частини А0536 від 29.08.2017 №62 (т.1 а.с.68).

З 03.09.2017 по 15.09.2017 позивач перебував у шпиталі ВМКЦ в/ч А0206 м.Сєвєродонецьк (т.1 а.с.69,71).

З 16.09.2017 по 17.11.2017 перебував у шпиталі ВМКЦ Північного регіону в/ч А3306 м.Харків (т.1 а.с.70,72).

18.11.2017 ОСОБА_3 прибув до військової частини А0536 (т.1 а.с.72).

За час перебування позивача під вартою, у відпустці та на лікуванні відносно нього військовою частиною А0536 були вчинені наступні дії.

Наказом від 19.08.2017 №330 призначено проведення службового розслідування за фактом затримання командира роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту капітана ОСОБА_3 (т.1 а.с.73,184).

Наказом від 19.08.2017 №52 параграфом 4 військовослужбовця за контрактом ОСОБА_3 командира роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини А0536, відповідно до ст.46 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України увільнено від виконання службових обов’язків на час проведення службового розслідування та час необхідний для прийняття рішення щодо подальшого проходження служби та відповідно до п.п.8 п.116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, увільнено від займаної посади і зараховано в розпорядження командира частини, у зв’язку з обранням до військовослужбовця запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42017130610000306 від 18.07.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. На підставі п.11.3 наказу Міністра оборони України від 11.06.2008 №260 військовослужбовцю, заарештованому за постановою слідчих органів або судів, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня арешту (19.11.2017).

Вказаний наказ прийнятий на підставі постанови Рубіжанського міського суду Луганської області від 21.08.2017 та наказу про проведення службового розслідування №330 від 19.08.2017 (т.1 а.с.75).

Цим же наказом від 19.08.2017 №52 параграфом 3 призначено комісію для прийому та здачі посади у строк до 25.08.2017. Посаду доручено прийняти старшому лейтенанту ОСОБА_9 (т.1 а.с.74).

Службове розслідування було проведено у період з 19.08.2017 по 25.08.2017, про що свідчить акт проведеного службового розслідування, затверджений командиром військової частини польова пошта А0536 (т.1 а.с.185-187).

Наказом від 25.08.2018 №364 (пунктом другим резолютивної частини) за порушення вимог ст.11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, порушення норм чинного законодавства начальнику відділу персоналу доручено підготувати клопотання до командира військової частини А1314 про позбавлення військового звання капітана ОСОБА_3 з подальшим звільненням з лав Збройних Сил України (т.1 а.с.188).

В матеріалах справи наявний рапорт начальника управління персоналу – заступника начальника штабу військової частини А1314 від 19.09.2017 з якого вбачається, що під час опрацювання клопотання командира військової частини А0536 від 13.09.2017 про накладення дисциплінарного стягнення «позбавлення військового звання» на капітана ОСОБА_3 були встановлені порушення проведення самого службового розслідування та поверхневе дослідження матеріалів. Зобов’язано командира військової частини А0536 оформити документи на накладення дисциплінарного стягнення у відповідності до вимог нормативно-правових актів (т.1 а.с.31).

31.08.2017 за №1349 начальник Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку звернувся у порядку вимог п.17 ст.7 Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» до командира військової частини А0536 з поданням про усунення причин та умов, які сприяли порушенню вимог Статутів Збройних Сил України, наказів Міністра оборони України та виданих у їх розвиток інших нормативно-правових актів, а також притягнення до відповідальності винних посадових осіб військової частини (т.1 а.с.79-80).

Наказом командира військової частини А0536 від 12.10.2017 №675 було призначено проведення службового розслідування щодо стану справ у роті РХБЗ з метою встановлення причин та обставин, що призвели до незадовільного стану справ у роті РХБЗ, перевірки виконання командиром роти капітаном ОСОБА_3 своїх посадових обов’язків.

Сам наказ відповідач надати не зміг, проте був наданий наказ від 22.10.2017 №706 про продовження проведення термінів службового розслідування та акт службового розслідування, складений за наслідками його проведення, в обох документах є посилання на те, що службове розслідування призначено саме наказом командира військової частини А0536 від 12.10.2017 №675 (т.1 а.с.190,191-199).

Наказом командира військової частини А0536 від 19.11.2017 №868 пунктом першим резолютивної частини зазначено: за незадовільний стан справ у підпорядкованому підрозділі, незадовільну організацію бойової підготовки в роті, самоусунення від проведення занять з бойової підготовки з особовим складом, проведення перевірок знань і практичних навичок підпорядкованого особового складу, вивчення ділових якостей та морально-психологічного стану кожного військовослужбовця роти, за відсутність постійної індивідуальної виховної роботи з особовим складом, належного обліку занять з бойової підготовки та обліку особового складу роти, не проведення щотижневого підбиття підсумків бойової підготовки, військової дисципліни та внутрішнього порядку роти, що у підсумку свідчить про систематичне грубе порушення вимог ст.ст.11,16,112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, наказів Міністерства оборони України, - клопотати перед вищим командуванням про накладення на командира роти радіаційного, хімічного та біологічного захисту військової частини А0536 капітана ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення «позбавлення військового звання» (т.1 а.с.200-202).

В той же день 19.11.2017 було підготовлено клопотання командиру військової частини А1314 про накладення дисциплінарного стягнення «позбавлення військового звання» на капітана ОСОБА_3 (т.1 а.с.214).

Наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 12.12.2017 №626 за порушення вимог пункту 9.1.7 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України №300 від 16.07.1997, абзацу 2,5,7 ст.11, ст.16 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України на командира роти радіаційного, хімічного та біологічного захисту військової частини А0536 капітана ОСОБА_3 накладено дисциплінарне стягнення - «позбавлення військового звання» (т.1 а.с.120).

З вказаним наказом позивач був ознайомлений під особистий підпис 16.12.2017 (т.1 зворотній бік а.с.120).

Наказом командира військової частини А1314 від 28.12.2017 №249 параграфом 3 пунктом 3 відповідно до частини шостої ст.26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу” колишнього капітана ОСОБА_3, командира роти радіаційного, хімічного та біологічного захисту військової частини А0536, звільнено з військової служби у запас за пунктом “ж” (у зв’язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку) та виключено зі списків особового складу Збройних Сил України з 12.12.2017 (т.2 а.с.9).

Наказом командира військової частини А0536 (по стройовій частині) від 16.02.2018 №47 підпунктом 2.5.3 пункту другого вважається таким, що вибув зі списків особового складу військової частини А0536, колишній капітан ОСОБА_3, командир роти радіаційного, хімічного та біологічного захисту військової частини А0536, звільненого наказом командира військової частини А1314 (по особовому складу) від 28.12.2017 №249 у запас за пунктом “ж” (у зв’язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку) відповідно до частини шостої ст.26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу” та виключено зі списків особового складу Збройних Сил України з 12.12.2017 (т.2 а.с.10).

Позивач оскаржує в судовому порядку: наказ командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 12.12.2017 №626 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення військового звання; пункт третій параграфу третього наказу командира військової частини А1314 від 28.12.2017 №249 щодо звільнення його з військової служби у запас за пунктом “ж” частини шостої статті 26 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” та виключення зі списків особового складу Збройних Сил України з 12.12.2017; підпункт 2.5.3 пункту другого наказу командира військової частини А0536 від 16.02.2018 №47 щодо виключення його зі списків особового складу Збройних Сил України з 12.12.2017 та параграф четвертий наказу командира військової частини А0536 від 19.08.2017 №52 щодо увільнення його від займаної посади та призупинення виплати грошового забезпечення з 19.08.2017, а також наказ командира військової частини польова пошта В0927 від 25.08.2018 №364 в частині накладення на нього нібито дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд дійшов наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Спірні правовідносини регулюються Законом України від 25.03.1992 № 2232-XII “Про військовий обов’язок і військову службу” (далі – Закон № 2232-ХІІ), Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV (далі – Дисциплінарний статут ЗСУ), Статутом Внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі – Статут ВС ЗСУ) Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (Положення № 1153/2008), Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України №300 від 16.07.1997, (далі Положення №300), Інструкцією про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністрів оборони України від 15.03.2004 № 82 (далі – Інструкція № 82), Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260 (далі – Інструкція № 260).

Закон № 2232-ХІІ здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв’язку з виконанням ними конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Згідно із частиною третьою статті 2 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Порядок проходження військової служби, права та обов’язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами (частина четверта статті 2 Закону № 2232-ХІІ).

Стаття 26 Закону № 2232-ХІІ передбачає підстави звільнення з військової служби.

Відповідно до пункту «ж» частини шостої вказаної статті контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які походять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби у зв’язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку.

Дисциплінарний статут ЗСУ визначає сутність військової дисципліни, обов’язки військовослужбовців, а також військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування , а також порядок подання заяв, пропозицій та скарг.

Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.

Дія Дисциплінарного статуту ЗСУ поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Національну гвардію України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту, Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України.

Так, розділ ІІІ Дисциплінарного статуту ЗСУ передбачає стягнення за порушення військової дисципліни.

Статтею 68 Дисциплінарного статуту ЗСУ передбачені такі види дисциплінарних стягнень, які можуть бути накладені на молодших і старших офіцерів:

а) зауваження;

б) догана;

в) сувора догана;

г) попередження про неповну службову відповідність;

д) пониження в посаді;

е) пониження військового звання на один ступінь;

є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю;

ж) позбавлення військового звання.

У статті 74 Дисциплінарного статуту ЗСУ зазначено, що заступники Міністра оборони України, командувачі видів Збройних Сил України, командувач (начальник) військ (сил) Збройних Сил України, що не входять до складу видів Збройних Сил України, крім прав, якими наділено командувача військ оперативного командування, мають право понижувати у посаді офіцерів від заступників командирів полків, старших помічників командирів кораблів 1 рангу, відповідних ним і нижчих, а також позбавляти військового звання старших офіцерів у званні до майора (капітана 3 рангу) включно.

Абзацом другим статті 7 Дисциплінарного статуту ЗСУ передбачено, що дисциплінарну владу, яка надана молодшим командирам, завжди мають і старші командири.

Як вже було зазначено раніше, наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 12.12.2017 №626 за порушення вимог пункту 9.1.7 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України №300 від 16.07.1997, абзацу 2,5,7 ст.11, ст.16 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України на командира роти радіаційного, хімічного та біологічного захисту військової частини А0536 капітана ОСОБА_3 накладено дисциплінарне стягнення - «позбавлення військового звання».

В наказі також зазначено, що в період з 12.10. по 19.11.2017 з метою визначення відповідності займаній посаді та стану службових обов’язків командиром роти радіаційного, хімічного та біологічного захисту військової частини А0536 капітаном ОСОБА_3 у військовій частині А0536 було проведено службове розслідування.

За результатами розслідування було встановлено факт неналежного ставлення капітана ОСОБА_3 до виконання своїх обов’язків військової служби, особистої недисциплінованості та систематичного нехтування вимогами керівних документів.

Вжиті заходи дисциплінарного впливу не змінили ставлення офіцера до виконання службових обов’язків (не відіграли своєї ролі) та не вплинули на підвищення рівня його військової дисципліни. Крім того, наказом командира військової частини – польова пошта В0927 від 25.08.2017 №364 на капітана ОСОБА_3 накладалось дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідність».

Причинами такого ставлення до проходження військової служби капітаном ОСОБА_3 стали особиста недисциплінованість та свідоме нехтування вимогами пункту 9.1.7 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України №300 від 16.07.1997, абзацу 2,5,7 ст.11, ст.16 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України (т.1 а.с.120).

Статут Внутрішньої служби Збройних Сил України визначає загальні права та обов’язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов’язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділі.

Стаття 11 Статуту ВС ЗСУ передбачає загальні обов’язки військовослужбовців, абзац 2 – свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов’язок; 5 – постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов’язки та додержуватись вимог статутів Збройних Сил України; 7 – дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.

Згідно ст.16 Статуту ВС ЗСУ кожний військовослужбовець зобов’язаний виконувати службові обов’язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов’язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затверджене наказом Міністра оборони України №300 від 16.07.1997, визначає: основи організації та ведення військового (корабельного) господарства; права та обов'язки посадових осіб військової частини (корабля) та з'єднання, пов'язані з веденням військового

(корабельного) господарства; порядок планування та здійснення контролю господарської діяльності; порядок організації матеріально-технічного, аеродромно-технічного, ветеринарного, торговельно-побутового, квартирно-експлуатаційного, фінансового та іншого забезпечення; порядок приймання і здачі посади та облікової документації особами, на яких покладено ведення військового (корабельного) господарства; порядок створення військового господарства при формуванні та порядок ліквідації його при розформуванні військової частини (з'єднання); порядок вирішення інших питань щодо організації та ведення військового (корабельного) господарства.

В пункті 9.1.7 вказаного Положення зазначено, що приймання та здавання справ посадовими особами, що відають військовим (корабельним) господарством, оформлюється актом (додаток N 8). До акта додаються відомості наявності і якісного стану матеріальних засобів з указанням наявності, якісного стану, надлишків і нестач, а також пояснення того, хто здає справи і посаду, про причини виникнення нестачі, надлишків.

У тих випадках, коли той, хто здає, або заново призначений начальник має по окремих статтях акту заперечення, він викладає їх у письмовій формі в акті під час його підписання.

Вищий начальник при затвердженні акта про приймання та здавання справ і посади зобов'язаний розглянути заперечення. При необхідності, для виявлення дійсного стану речей і розбору заперечень того, хто здає (приймає) справи і посаду, розпорядженням командира частини (з'єднання) призначається службове розслідування, яке повинно бути закінчено в двотижневий строк.

Не дотримання вказаних вище обов’язків зазначених в пункті 9.1.7 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України №300 від 16.07.1997, абзацах 2,5,7 ст.11, ст.16 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України стало підставою для застосування до позивача такого виду дисциплінарного стягнення як позбавлення військового звання.

При цьому, суд звертає увагу на те, що прийняттю даного наказу передувало службове розслідування, яке стало основою для започаткування процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарним статутом ЗСУ передбачено порядок накладення дисциплінарних стягнень (ч.ч.83-95).

На військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення солдатом (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).

Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України встановлюється наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях - центральними органами виконавчої влади, яким вони підпорядковані.

Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене після шести місяців з дня вчинення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці, а також час відсутності на службі без поважних причин.

Порядок проведення службового розслідування визначено розділом 2 Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністрів оборони України від 15.03.2004 № 82.

Так, відповідно до пункту 2.2 Інструкції № 82 посадові особи Збройних Сил України зобов'язані надавати правдиві письмові пояснення по суті предмета розслідування та поставлених їм питань, пред'являти відповідні документи чи матеріали.

Особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право давати усні та письмові пояснення, робити заяви, подавати документи і порушувати клопотання про витребування та залучення нових документів, опитування відповідних осіб, проведення додаткових ревізій.

Пунктом 2.3 Інструкції № 82 визначено, що у разі відмови надати пояснення військовослужбовцем, стосовно якого проводиться службове розслідування, посадовою особою, що його проводить, складається відповідна довідка. Зміст такої довідки засвідчується підписами двох свідків цього факту.

Згідно з розділом 3 Інструкції № 82 розслідуванням повинно бути встановлено:

наявність чи відсутність події, з приводу якої було призначено розслідування, та її обставини (час, місце) і наслідки;

осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли шкідливим наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення;

наявність причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями військовослужбовця;

конкретні неправомірні дії військовослужбовця, яким вчинено правопорушення;

вимоги чинного законодавства чи інших нормативно-правових актів та керівних документів, які було порушено;

ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення;

форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного;

умови та причини, що сприяли правопорушенню;

чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов'язків.

Згідно із пунктом 4.1 Інструкції № 82 за результатами службового розслідування складається акт, у якому, крім положень, що визначені пунктом 3 цієї Інструкції, обов'язково зазначаються:

посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування;

підстави службового розслідування;

час, місце, суть порушення, який нормативний акт порушено (його назва, дата прийняття);

обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність чи знімають вину;

заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення;

пропозиція щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

інші заходи, які пропонується здійснити.

Пунктами 4.1 та 4.2 Інструкції № 82 визначено, що акт службового розслідування підписується особами, якими воно проводилося. Кожен учасник розслідування має право викласти свою окрему думку. Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд посадовій особі, яка призначила розслідування. До акта додаються всі матеріали розслідування.

Згідно із пунктами 5.1 та 5.2 Інструкції № 82 посадова особа, яка призначала службове розслідування, розглядає у 10-денний термін акт та всі інші матеріали службового розслідування і приймає відповідне рішення. Про прийняте рішення повідомляється військовослужбовцю, стосовно якого проводиться службове розслідування, а у випадках, передбачених пунктом 4.4 цієї Інструкції, також начальнику органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

На підставі наявних в матеріалах справи документів судом встановлено, що проведення службового розслідування стану справ у роті РХБЗ з метою встановлення причин та обставин, що призвели до незадовільного стану справ у роті РХБЗ, перевірки виконання командиром роти капітаном ОСОБА_3 своїх посадових обов’язків, проводилось з 12.10.2017 по 19.11.2018.

При цьому у період з 16.09.2017 по 17.11.2017 позивач перебував у шпиталі ВМКЦ Північного регіону в/ч А3306 м.Харків і лише 18.11.2017 ОСОБА_3 прибув до військової частини А0536 (т.1 а.с.70,72).

Жодних належних та допустимих доказів про те, що позивач був обізнаний про проведення відносно нього службового розслідування відповідачі не надали.

Як зазначив позивач та його представник у судовому засіданні до нього дійсно під час перебування у шпиталі приїздили офіцери військової частини А0536 для відібрання пояснень, проте на той час він перебував після операції і вказав на те, що надавати пояснення не відмовляється, а надасть їх пізніше, після одужання в присутності свого адвоката. Проте, яке саме відносно нього проводиться службове розслідування він не знав.

По прибуттю 18.11.2017 у військову частину А0536 після одужання жодних пояснень у нього не відбирали. Службове розслідування було закінчено 19.11.2017.

Відповідачами також не надано доказів на підтвердження ознайомлення позивача з результатами проведеного службового розслідування.

Надана представником військової частини А0536 довідка про відмову від надання письмових пояснень від 03.11.2017 №2/4034 не приймається судом як належний та допустимий доказ, оскільки вона не є ані оригіналом, ані завіреною належним чином копією з оригіналу, як того вимагає діюче законодавство (т.2 а.с.17). Крім того, вона має розбіжності щодо кількості осіб, які складали цю довідку, що підтверджується текстом акту службового розслідування.

Як пояснив представник 1-го відповідача оригіналів службового розслідування немає, їх місцезнаходження невідоме.

Також наданими документами відповідачами не підтверджено того факту, що ОСОБА_3 був повідомлений про прийнятий командиром військової частини А0536 наказу від 19.11.2017 №868 про результати службового розслідування.

Окрім того, як в акті службового розслідування, так і в послідуючих рішеннях відповідачів (наказ командира військової частини А0536 від 19.11.2017 №868, клопотання командиру військової частини А1314 про накладення дисциплінарного стягнення, наказ командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 12.12.2017 №626) фігурує посилання на наявність у позивача не знятого дисциплінарного стягнення «попередження про неповну службову відповідність» накладене нібито наказом командира військової частини польова пошта В0927 від 25.08.2017 №364.

Проте матеріалами справи не підтверджується наявність у позивача такого виду дисциплінарного стягнення. В службовій картці ОСОБА_3 зазначено лише про наявність суворої догани на підставі наказу першого заступника АЦ при СБУ від 04.09.2017 №638 ог (т.1 а.с.159-160).

Доказів реального існування наказу командира військової частини польова пошта В0927 від 25.08.2017 №364 відповідачем 1 суду не надано.

Враховуючи те, що позивач був позбавлений права надати пояснення з питань проведеного службового розслідування, не був обізнаний про результати проведеного службового розслідування, в самому акті, наказі командира військової частини А0536 від 19.11.2017 №868 та клопотанні командиру військової частини А1314 про накладення дисциплінарного стягнення не обґрунтовано обрання саме такого - найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, суд дійшов висновку про те, що службове розслідування було проведено поверхнево, без дотримання вказаних вище вимог Інструкції № 82 та містить в собі не підтверджену інформацію.

Як наслідок, на підставі вказаних матеріалів службового розслідування командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України був прийнятий наказ від 12.12.2017 №626 про застосування до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення військового звання.

В самому наказі також не зазначено будь-яких обґрунтувань про необхідність застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення та неможливості досягнення цілей, з якими стягнення застосовується, у випадку накладення іншого стягнення, а також містить посилання на не підтверджене жодним належним та допустимим доказом не зняте дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідність».

Проаналізувавши вказані вище норми права, суд дійшов висновку про те, що приймаючи наказ №626 від 12.12.2017, командувач Сухопутних військ Збройних Сил України діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Дисциплінарним статутом ЗСУ, проте не може погодитись з обраним видом дисциплінарного стягнення до позивача, оскільки визначення виду стягнення має відбуватися з дотриманням всіх гарантій прав військовослужбовця, визначених спеціальним законодавством, з урахуванням усіх обставин та підтвердженням цих обставин належними доказами з обґрунтуванням обрання саме цього виду стягнення.

Тобто прийнятий наказ порушує принцип пропорційності, зокрема не дотримано необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, що є підставою для визнання наказу №626 від 12.12.2017 протиправним та його скасування.

Оскільки послідуючі накази командирів військової частини А1314 від 28.12.2017 №249 щодо звільнення колишнього капітана ОСОБА_3 з військової служби у запас за пунктом “ж” частини шостої статті 26 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” і виключення зі списків особового складу Збройних Сил України з 12.12.2017 та військової частини А0536 від 16.02.2018 №47 щодо виключення колишнього капітана ОСОБА_3 зі списків особового складу Збройних Сил України з 12.12.2017 є наслідками реалізації наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №626 від 12.12.2017, то вони також підлягають визнанню протиправними та скасуванню в частинах, що стосується саме позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 12.12.2017 №626 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 у вигляді позбавлення військового звання; пункту третього параграфу третього наказу командира військової частини А1314 від 28.12.2017 №249 щодо звільнення колишнього капітана ОСОБА_3 з військової служби у запас за пунктом “ж” частини шостої статті 26 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” та виключення зі списків особового складу Збройних Сил України з 12.12.2017; підпункту 2.5.3 пункту другого наказу командира військової частини А0536 від 16.02.2018 №47 щодо виключення колишнього капітана ОСОБА_3 зі списків особового складу Збройних Сил України з 12.12.2017.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасувати параграф четвертий наказу командира військової частини А0536 від 19.08.2017 №52 щодо увільнення капітана ОСОБА_3 від займаної посади та призупинення виплати грошового забезпечення з 19.08.2017, а також про стягнення невиплаченого грошового забезпечення позивачу, то суд виходить з наступного.

Порядок усунення військовослужбовців від виконання службових обов'язків, відсторонення від виконання службових повноважень, повноважень на посаді або відсторонення від посади регулюється пунктом 122 Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008.

Так, усунення військовослужбовців від виконання службових обов'язків здійснюється відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Військовослужбовець, стосовно якого складено протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, або військове адміністративне правопорушення, може бути відсторонений від виконання службових обов'язків за рішенням командира до закінчення розгляду справи судом чи вирішення питання подальшого проходження військової служби.

Військовослужбовець, стосовно якого винесено постанову про притягнення як обвинуваченого у вчиненні злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді до розгляду справи судом.

Відсторонення військовослужбовців від посади як захід забезпечення кримінального провадження здійснюється відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Військовослужбовці, які усунуті від виконання службових обов'язків, відсторонені від виконання службових повноважень, а також відсторонені від виконання повноважень на посаді або відсторонені від посади (якщо до них не застосовано запобіжних заходів кримінального провадження у виді домашнього арешту або тримання під вартою), продовжують проходити військову службу згідно з цим Положенням, виконуючи обов'язки військової служби в межах, визначених командиром (начальником) військової частини.

Грошове забезпечення військовослужбовців, які усунуті від виконання службових обов'язків, відсторонені від виконання повноважень на посаді або відсторонені від посади, здійснюється в порядку, визначеному Міністром оборони України.

Поновлення у правах усунутих від виконання службових обов'язків відбувається відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Військовослужбовці, відсторонені від виконання службових повноважень, у разі закриття провадження у справі про адміністративне корупційне правопорушення у зв'язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення поновлюються у виконанні службових повноважень, їм відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу відповідно до Закону України "Про запобігання корупції". Скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення із закриттям провадження тягне за собою повернення військовослужбовцю стягнених грошових сум, а також скасування інших обмежень, пов'язаних із цією постановою.

Військовослужбовці, які були відсторонені від посади, поновлюються в установленому порядку на посаді в разі скасування відповідної ухвали слідчого судді під час досудового розслідування або суду під час судового провадження, винесення судом виправдувального вироку, відмови у порушенні кримінальної справи за відсутності події злочину, відсутності у діянні складу злочину, за недоведеності їх участі у вчиненні злочину або в разі закриття кримінальної справи, а військовослужбовці, які були відсторонені від виконання повноважень на посаді, поновлюються у виконанні повноважень на посаді у разі скасування в установленому порядку постанови про притягнення особи як обвинуваченого у вчиненні злочину у сфері службової діяльності, винесення судом виправдувального вироку, відмови у порушенні кримінальної справи за відсутності події злочину, відсутності у діянні складу злочину, за недоведеності їх участі у вчиненні злочину або в разі закриття кримінальної справи.

Грошове забезпечення, яке втратили відсторонені від посади або відсторонені від виконання повноважень на посаді військовослужбовці внаслідок незаконних дій, відшкодовується їм у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".

Як вбачається з наказу командира військової частини А0536 від 19.08.2017 №52 увільнили від виконання службових обов’язків на час проведення службового розслідування, а також увільнили від займаної посади.

При цьому такі дії як увільнення вказаним Положенням та Дисциплінарним Статутом ЗСУ не передбачені.

З тексту спірного наказу також вбачається, що ОСОБА_3 виплата грошового забезпечення призупинилась з дня арешту позивача - з 19.08.2017 (т.1 а.с.75).

Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби визначаються Інструкцією № 260.

Згідно із пунктом 1.2 Інструкції № 260 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 11.1 Інструкції № 260 встановлено, що військовослужбовцям, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України усунуті від виконання службових обов'язків, відсторонені від виконання службових повноважень або повноважень на посаді, з наступного після усунення (відсторонення) дня за період, протягом якого вони не виконували службові обов'язки (службові повноваження або повноваження на посаді), виплачуються посадові оклади, оклади за військовими званнями та надбавка за вислугу років.

У разі скасування наказів про усунення військовослужбовців від виконання службових обов'язків (якщо за результатами службового розслідування підстави прийняття такого рішення не підтвердилися) або наказів про відсторонення від виконання службових повноважень (у разі закриття провадження у справі про адміністративне корупційне правопорушення у зв'язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення) за період, протягом якого військовослужбовці не виконували службові обов'язки (службові повноваження), виплачуються щомісячні додаткові види грошового забезпечення, на отримання яких вони втратили право у зв'язку з усуненням (відстороненням) від виконання службових обов'язків (службових повноважень).

Згідно з пунктом 11.2 Інструкції № 260 військовослужбовцям, відстороненим від посад відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України з наступного після відсторонення від посад дня за період, протягом якого вони не перебували на посаді, виплачуються оклади за військовими званнями та надбавка за вислугу років.

У разі скасування постановами слідчих (прокурорів) постанов про відсторонення від посад військовослужбовцям за період, протягом якого вони не перебували на посадах внаслідок відсторонення від посад, грошове забезпечення, на отримання якого вони втратили право, не виплачується.

Пунктом 11.3 Інструкції № 260 визначено, що військовослужбовцям, заарештованим за постановою слідчих органів або судів, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня арешту.

У разі, якщо до військовослужбовців, відсторонених від посад, яких утримували під вартою, обрано інший запобіжний захід, а не утримання під вартою, з дня прибуття до військової частини (установи, організації) і до дня отримання військовою частиною повідомлення суду про набрання вироком законної сили про засудження військовослужбовців до позбавлення волі грошове забезпечення виплачується в порядку, передбаченому пунктом 11.2 цієї Інструкції.

Як вже було зазначено судом раніше 19.08.2017 капітан ОСОБА_3 був затриманий співробітниками військової прокуратури Луганського гарнізону в рамках досудового розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР №4201713061000036 від 18.07.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України (т.1 а.с.45-47).

Ухвалою слідчого судді Рубіжанського міського суду Луганської області від 21.08.2017 №425/2146/17, 1-кс/425/1277/17 обрано відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Старобільському слідчому ізоляторі Луганської області, строком на 60 днів, тобто до 17.10.2017 включно. Визначено заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 128 000грн. З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави (т.1 а.с.42-44).

Починаючи з 19.08.2017 по 28.08.2017 позивач перебував під вартою у Старобільському слідчому ізоляторі Луганської області.

Наказом від 19.08.2017 №52 параграфом 4 військовослужбовця за контрактом ОСОБА_3 командира роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини А0536, відповідно до ст.46 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України увільнено від виконання службових обов’язків на час проведення службового розслідування та час необхідний для прийняття рішення щодо подальшого проходження служби та відповідно до п.п.8 п.116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, увільнено від займаної посади і зараховано в розпорядження командира частини, у зв’язку з обранням до військовослужбовця запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42017130610000306 від 18.07.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. На підставі п.11.3 наказу Міністра оборони України від 11.06.2008 №260 військовослужбовцю, заарештованому за постановою слідчих органів або судів, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня арешту (19.11.2017) (т.1 а.с.75).

Дослідивши текст вказаного наказу судом встановлено, що підставою для прийняття даного наказу, датованого 19.08.2017, стала ухвала слідчого судді (постанова) Рубіжанського міського суду Луганської області від 21.08.2017 та наказ про проведення службового розслідування №330 від 19.08.2017.

При цьому, представник 1 відповідача не зміг пояснити суду наявність в наказі №52 від 19.08.2017 посилання на ще не існуючу на той момент ухвалу слідчого судді Рубіжанського міського суду Луганської області від 21.08.2017.

Жодних доказів про те, що вказаний наказ був виданий пізніше у часі, ані ж 19.08.2017, та про те, що він містить описку у даті видання, відповідач суду не надав.

У зв’язку з цим суд, встановивши вказані вище факти, а також те, що 1 відповідачем застосована до позивача форма дії, яка не передбачена жодним нормативно-правовим актом, що регулює спірні відносини, приходить до висновку про протиправність вказаного наказу та необхідність його скасування в частині, що стосується позивача, а саме параграфу четвертого, а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Оскільки судом скасовані накази, якими позивача увільнено від виконання службових обов’язків, увільнено від займаної посади, накладено дисциплінарне стягнення та звільнено з лав Збройних Сил України, позивач має право на виплату грошового забезпечення.

При цьому, суд позбавлений можливості визначити конкретну суму стягнення на користь позивача грошового забезпечення з урахуванням того, що 1 відповідач не виконав вимоги суду про витребування довідки про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2017 по 31.08.2017 з обов’язковим зазначенням усіх щомісячних складових грошового забезпечення, а наведений представником позивача розрахунок не може бути покладений в основу розрахунку суду без належної інформації фінансово-економічної служби військової частини А0536, оскільки, як пояснила представник позивача, за цей час відбулись зміни в законодавстві щодо розміру посадових окладів військовослужбовців.

Враховуючи викладені обставини, поведінки 1-го відповідача щодо не надання витребуваних судом доказів, відсутності в матеріалах справи необхідних доказів, які б підтвердили розрахунок представника позивача, суд з метою недопущення порушень прав позивача щодо визначення конкретного розміру стягнення грошового забезпечення вважає за необхідне в даному випадку обрати ефективний спосіб захисту порушених прав позивача у вигляді зобов’язання військової частини А0536 нарахувати та виплатити ОСОБА_3 грошове забезпечення.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити про те, що період стягнення недоотриманого грошового забезпечення відліковується з 29.08.2017 (дата прибуття позивача у військову частину після внесення за нього застави) по 03.08.2018 (дата прийняття рішення суду).

Що стосується складових, які повинні увійти до грошового забезпечення позивача за цей період, то з урахуванням скасування параграфу четвертого наказу командира військової частини А0536 від 19.08.2017 №52, яким позивача увільнено від виконання службових обов’язків та увільнено від займаної посади, то до нього повинно увійти всі складові передбачені пунктом 1.2 Інструкції № 260.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини польова пошта В0927 від 25.08.2017 №364 в частині накладення дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність на капітана ОСОБА_3, то вона задоволенню не підлягає, оскільки матеріалами справи не підтверджено взагалі існування такого наказу. Посилання на нього в матеріалах службового розслідування та наказі командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 12.12.2017 №626 не доводить реальність його існування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір». Відшкодування понесених інших витрат позивачем не заявлено.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Військової частини А0536 Міністерства оборони України, командувача Сухопутних військ Збройних Сил України ОСОБА_4, Військової частини А1314 про визнання протиправним та скасування наказів, стягнення невиплаченого грошового забезпечення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 12.12.2017 №626 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 у вигляді позбавлення військового звання.

Визнати протиправним та скасувати пункт третій параграфу третього наказу командира військової частини А1314 від 28.12.2017 №249 щодо звільнення колишнього капітана ОСОБА_3 з військової служби у запас за пунктом «ж» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» та виключення зі списків особового складу Збройних Сил України з 12.12.2017.

Визнати протиправним та скасувати підпункт 2.5.3 пункту другого наказу командира військової частини А0536 від 16.02.2018 №47 щодо виключення колишнього капітана ОСОБА_3 зі списків особового складу Збройних Сил України з 12.12.2017.

Визнати протиправним та скасувати параграф четвертий наказу командира військової частини А0536 від 19.08.2017 №52 щодо увільнення капітана ОСОБА_3 від займаної посади та призупинення виплати грошового забезпечення з 19.08.2017.

Зобов’язати Військову частину А0536 Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ: 26615064) нарахувати та виплатити ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: 40000, АДРЕСА_1; фактичне місце проживання: 40000, АДРЕСА_2) грошове забезпечення з 29.08.2017 по 03.08.2018.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст повного судового рішення складено 13 серпня 2018 року.

Суддя ОСОБА_10