Рішення № 75828595, 13.08.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2018 року № 810/2754/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшен еквіпмент девелопмент груп" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "Констракшен еквіпмент девелопмент груп" з позовом до Державної фіскальної служби України , в якому просить визнати дії відповідача щодо відмови у прийнятті таблиці даних платника податку від 21.05.2018 №4 протиправними та зобов`язати його прийняти таку таблицю.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням про неврахування Таблиці даних платника податку від 21.05.2018 №4 є незаконним, оскільки прийнято на загальних посиланнях про наявність в органах Державної фіскальної служби України податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій. Позивач вважає, що ним, у відповідності до п. 29 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, сформовано та направлено до Податкового органу Таблицю та пояснення до неї, однак відповідачем безпідставно не взято їх уваги та прийнято необґрунтоване рішення.

Відповідач з позовом не погодився, надав до суду письмовий відзив, у якому зазначив про правову природу процедури зупинення реєстрації податкових накладних, чим вона регламентована, та перелічив критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної. Також зазначив, що оскільки позивачем не було надано копії первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарських операцій, Податковим органом було прийнято рішення про неврахування Таблиці даних платника податку.

Ухвалою суду від 11.06.2018 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

У судове засідання, призначене на 23.07.2018 сторони, належним чином повідомлені про дату час та розгляд справи, не з`явились. Разом з тим, матеріали справи містять клопотання сторін про розгляд справи без їх участі. Тому, суд, керуючись статтею 194 КАС України, вирішив розгляд справи здійснювати у письмовому порядку.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Констракшен еквіпмент девелопмент груп", відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань з 24.04.2017, є юридичною особою згідно запису №13391020000014947 (а.с. 35-40).

У відповідності до Витягу №1710134500417 з Реєстру платників податку на додану вартість, позивач з 01.07.2017 зареєстрований як платник податку на додану вартість (а.с. 34).

21 травня 2018 року позивач сформував та направив до відповідача Таблицю даних платника податку №4 (а.с.41).

Разом з Таблицею позивачем було надано пояснення, оформлені листом від 17.05.2018, у якому Товариство надало інформацію щодо організваційно-правової форми своєї діяльності, видів економічної діяльності та договорів, які були укладені для забезпечення здійснення позивачем своєї діяльності (а.с. 42).

Розглянувши подані документи, відповідач прийняв рішення про врахування/неврахуання Таблиці даних платника податків від 22.05.2018 №716547/41296138 (а.с.43).

Підставою для прийняття рішення зазначено - "наявність в органах Державної фіскальної служби податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій".

Вважаючи, що, прийняте відповідачем рішення суперечить вимогам податкового законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Подача Таблиці даних платника податку на додану вартість врегульована Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №177 (далі - Порядок №177).

Так, пунктом 29 вказаного Порядку передбачено, що платник податку має право подати до ДФС таблицю даних платника податку за встановленою формою згідно з додатком 3.

Відповідно до пункту 30 Порядку, у таблиці даних платника податку зазначаються:

- види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

- коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

- коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016- 2010), що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Згідно із пунктом 31 Порядку, Таблиця даних платника податку подається із поясненням, в якому зазначається діяльність, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця даних платника податку із поясненнями розглядається комісіями регіонального рівня протягом п'яти робочих днів після дня її отримання (п.32 Порядку).

Приписами пунктів 33-34 Порядку встановлено, що комісії регіонального рівня приймають рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке протягом операційного дня стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов'язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Згідно із пунктом 39 Порядку, Таблиця даних платника податку подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Отже, подача Таблиці даних платника податку до Державної фіскальної служби є правом платника податку. Така таблиця має бути оформлена у відповідності до передбаченої форми, містити вичерпні обов`язкові відомості та подаватися разом із поясненням. При цьому, у разі неприйняття Таблиці, комісія регіонального рівня зобов`язана зазначити причини, якими обумовлено рішення про неприйняття.

Судом встановлено, що подана позивачем Таблиці даних платника податку від 21.05.2018 №4 містить наступні зазначення: код згідно КВЕД ДК 009:2010 - 46.63; код згідно з УКТ ЗЕД (придбання товарів/послуг) - 8429519900; код згідно УКТ ЗЕД (постачання товарів/послуг) - 8429519900. Разом із Таблицею, ТОВ "Констракшен еквіпмент девелопмент груп" також було надано пояснення від 17.05.2018.

Вказані обставини свідчать про відповідність Таблиці даних платника податку від 21.05.2018 №4 вимогам, встановленим для її оформлення та подачі.

Однак, оскаржуваним рішенням відповідача було відмовлено у врахуванні поданої позивачем Таблиці із зазначенням підстави - наявність в органах Державної фіскальної служби податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій.

З'ясовуючи доцільність та правову обґрунтованість вказаної відповідачем підстави, суд дійшов висновку про те, що вона не може вважатися обґрунтованою та дійсно бути "підставою" для неврахування Таблиці даних платника податку, поданої позивачем, з огляду на наступне.

Як вже зазначалось судом та встановлюється із оскаржуваного рішення, підставою для неврахування Таблиці відповідачем зазначено: "наявність в органах Державної фіскальної служби податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій". Тобто, Таблицю даних платника податку не враховано у зв`язку із наявністю інформації (якої саме відповідачем не зазначено), яка у свою чергу свідчить про те, що позивачем здійснюються ризикові операції (які саме, також не зазначено). Відтак, використана відповідачем підстава побудована на невизначеній, невідомій інформації, керуючись якою комісія вказала на вчинення позивачем "ризикових операцій", пояснення щодо яких також відсутні, позаяк не має посилань на те, які саме дії позивача зараховані до ризикових операцій.

Таким чином, причина неврахування Таблиці даних платника податку від 21.05.2018 №4, зазначення якої є обов`язком відповідача, є абстрактною, не чіткою та не зрозумілою, не містить жодного підгрунття та посилання на обставини, які б свідчили про дійсність існування перешкод та підстав у врахуванні поданої позивачем Таблиці.

До того ж, суд зазнає, що висловлені відповідачем у відзиві доводи не мають жодного відношення та не стосуються предмету спору, при цьому, останнім не наданого жодних доказів у спростування позиції позивача та підтримання законності та обґрунтованості свого рішення.

Окрім того, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії ДФС України щодо прийняття спірного рішення, у якому не наведені мотиви його ухвалення та не зазначено підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, що свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог, а тому адміністративний позов є таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 3524,00 грн, що підтверджується квитанцією від 25.05.2018 №299 (а.с. 2).

Отже, понесені позивачем судові витрати у виді сплати судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати незаконним дії комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації щодо неприйняття таблиці даних платника податку від 21.05.2018 №4.

Зобов`язати комісію Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації прийняти таблицю даних платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшен еквіпмент девелопмент груп" (код ЄДРПОУ 41296138) від 21.05.2018 №4.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшен еквіпмент девелопмент груп" (код ЄДРПОУ 41296138) сплачений судовий збір у сумі 3524 (три тисячі п`ятсот двадцять чотири) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.