Рішення № 75828530, 04.07.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2018 року № 810/248/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., за участю секретаря судового засідання Волошка О.Л.,

представника позивача: Туза Я.В.,

представників відповідача: Єфіменко К.О., Суховецького А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»доОфісу великих платників податків ДФСпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (08132, вул. Промислова, 5, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область) з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11-Г) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.10.2017 №0007561402.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 відкрите загальне позовне провадження у справі №810/248/18.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 продовжено строк підготовчого судового засідання на тридцять днів.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючий орган дійшов помилкових висновків про наявність підстав для нарахування ТОВ «Фоззі-Фуд» пені за порушення строків зарахування валютної виручки за операціями експорту товарів.

Позивач звертає увагу, що у межах строків для зарахування валютної виручки звернувся до третейського суду з вимогами про стягнення з контрагентів - нерезидентів заборгованості за поставлений відповідно до зовнішньоекономічних угод товарів, що відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зупиняє нарахування пені.

Відповідач позов не визнав, на обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що позивач здійснював експорт товарів на користь нерезидента, валютна виручка за який надійшла з порушенням строків, встановлених Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». З урахуванням викладеного контролюючий орган вважає, що правомірно визначив позивачеві пеню за увесь час затримки.

З приводу доводів позивача про неможливість нарахування пені за умови звернення до суду з вимогами про стягнення відповідних сум валютної виручки, відповідач зазначив, що третейський суд, до якого звернувся позивач, не є судом, уповноваженим розглядати спори, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, що у свою чергу не дає підстав для звільнення позивача від відповідальності за несвоєчасність надходження валютної виручки.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав та у його задоволенні просив відмовити.

Заслухавши учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У період з 12.09.2017 по 15.09.2017 Офісом великих платників податків ДФС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Фоззі-Фуд» з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами EZ-23/08-16 від 23.08.2016, №SFO-2110.2 від 21/10/2016, №481 від 18.01.2016, №EZ-06/10-16 від 06.10.2016, №SFM-2810 від 28.10.2016, №SFM-0111 від 01.11.2016, №SFO-0111.2 від 01.11.2016, №EZ-15/11-16 від 15.11.2016, №SFM-2111 від 21.11.2016 за період з 18.01.2016 по 12.09.2017, згідно листів ПАТ «Глобус Банк» №427 від 01.02.2017, №1718 від 04.04.2017.

Результати перевірки оформлені актом від 22.09.2017 №3224/28-10-14-02/32294926 (далі - Акт перевірки) (т.1, а.с. 18-48).

Перевіркою встановлений факт порушення ТОВ «Фоззі-Фуд» статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що полягає у порушенні визначених законом строків розрахунків в іноземній валюті за контрактами з нерезидентами Lanzo Trade LP, Blumbaltic OU.

На підставі Акта перевірки Офісом великих платників податків ДФС було прийняте податкове повідомлення-рішення від 25.10.2017 №0007561402, яким позивачеві визначено суму грошового зобов'язання за платежем «пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства» у розмірі 31614945,30 грн. (а.с. 57).

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду.

З'ясовуючи фактичні обставини, з якими контролюючий орган пов'язує висновки про порушення позивачем вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», судом встановлене наступне.

Як вбачається з Акта перевірки та визнається сторонами, грошове зобов'язання оспорюваним податковим повідомленням-рішенням позивачеві було визначено у зв'язку з несвоєчасним надходженням валютної виручки від нерезидентів Lanzo Trade LP, Blumbaltic OU, а саме:

1) згідно договору від 06.10.2016 №EZ-06/10-16 з нерезидентом Lanzo Trade LP:

- прострочено зарахування валютної виручки в сумі 144587,45 дол. США, з 03.04.2017 по 12.09.2017 на 103 дні;

2) згідно договору від 15.11.2016 №EZ-15/11-16 з нерезидентом компанією Blumbaltic OU:

- прострочено зарахування валютної виручки в сумі 2623,55 дол. США, з 23.05.2017 по 12.09.2017 на 53 дні;

3) згідно договору від 23.08.2016 №EZ-23/08-16 з нерезидентом компанією Lanzo Trade LP:

- прострочено зарахування валютної виручки в сумі 50000,00 дол. США, з 23.05.2017 по 12.09.2017 на 1 день;

- прострочено зарахування валютної виручки в сумі 70000,00 дол. США, з 21.02.2017 по 22.02.2017 на 2 дні;

- прострочено зарахування валютної виручки в сумі 118000,00 дол. США, з 21.02.2017 по 23.02.2017 на 3 дні:

- прострочено зарахування валютної виручки в сумі 200000,00 дол. США, з 21.02.2017 по 28.02.2017 на 8 днів;

- прострочено зарахування валютної виручки в сумі 641770,86 дол. США, з 21.02.2017 по 02.03.2017 на 10 днів;

4) згідно договору від 01.11.2016 №SFM-0111 з нерезидентом компанією Lanzo Trade LP:

- прострочено зарахування валютної виручки в сумі 53140,36 дол. США, з 06.04.2017 по 12.09.2017 на 160 днів;

- прострочено зарахування валютної виручки в сумі 158535,01 дол. США, з 11.04.2017 по 12.09.2017 на 155 днів;

5) згідно договору від 21.11.2016 №SFM-2111 з нерезидентом компанією Blumbaltic OU:

- прострочено зарахування валютної виручки в сумі 99243,50 дол. США, з 06.05.2017 по 12.09.2017 на 130 днів;

- прострочено зарахування валютної виручки в сумі 65647,08 дол. США, з 11.05.2017 по 12.09.2017 на 125 дні;

6) згідно договору від 28.10.2016 №SFM-2810 з нерезидентом компанією Lanzo Trade LP:

- прострочено зарахування валютної виручки в сумі 289144,07 дол. США, з 01.04.2017 по 12.09.2017 на 165 дні;

- прострочено зарахування валютної виручки в сумі 29465,19 дол. США, з 06.04.2017 по 12.09.2017 на 160 дні;

- прострочено зарахування валютної виручки в сумі 68139,93 дол. США, з 11.04.2017 по 12.09.2017 на 155 днів;

7) згідно договору від 01.11.2016 №SFM-0111.2 з нерезидентом компанією Lanzo Trade LP:

- прострочено зарахування валютної виручки в сумі 1114996,00 дол. США, з 20.04.2017 по 12.09.2017 на 146 днів;

8) згідно договору від 21.10.2016 №SFO-2110.2 з нерезидентом компанією Lanzo Trade LP:

- прострочено зарахування валютної виручки в сумі 320000,00 дол. США, з 11.03.2017 по 05.04.2017 на 26 днів;

- прострочено зарахування валютної виручки в сумі 260 000,00 дол. США, з 11.03.2017 по 12.09.2017 на 186 днів.

Фактичні обставини проведення розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами з нерезидентами Lanzo Trade LP, Blumbaltic OU, а також факт і кількість днів прострочення зарахування валютної виручки за поставлені вказаним нерезидентам товари, що викладені у висновках Акта перевірки, визнаються сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Беручи до уваги, що Акт перевірки, позовна заява, відзив на позовну заяву та усні пояснення учасників справи повністю узгоджуються між собою у частині моменту зарахування валютної виручки на рахунки позивача за зовнішньоекономічними контрактами з нерезидентами Lanzo Trade LP, Blumbaltic OU та кількість днів прострочення визнається позивачем, суд вважає вказані обставини доведеними.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 №185/94-ВР (далі також - Закон №185/94-ВР) передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до частини 4 цієї ж статті, Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Положеннями підпункту 1 та 9 Постанови Правління Національного банку України від 14.09.2016 № 386 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

Відповідно до підпункту 1 та 11 Постанови Правління Національного банку України від 13.12.2016 № 410 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Таким чином, резидент, що здійснює імпортні операції зобов'язаний забезпечити надходження валютних коштів на відповідні рахунки у встановлені законом строки, а у випадку порушення таких строків до таких резидентів застосовуються заходи відповідальності у вигляді стягнення пені у встановленому розмірі.

Разом з цим, Законом №185/94-ВР встановлені також випадки, коли відповідальність до резидента за порушення строків зарахування валютної виручки не застосовується.

Так, частиною 3 статті 4 Закону №185/94-ВР передбачено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Отже, з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства слідує, що визначальним фактором для нарахування пені є власне порушення резидентами передбачених Законом та/або постановою Правління Національного банку України строків при здійсненні імпортних операцій на умовах відстрочення поставки. Проте, зазначені строки зупиняються і пеня за їх порушення за цей період не нараховується у випадку звернення резидента з позовом до суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 13.02.2012 у справі № 21-422а11, підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків рішення суду про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та нерезидентами Lanzo Trade LP, Blumbaltic OU було укладено ряд третейських угод, у яких сторони, керуючись Законом України «Про третейські суди», домовились, що усі спори, які виникають щодо виконання умов контрактів №EZ-23/08-16 від 23.08.2016, №SFO-2110.2 від 21/10/2016, №EZ-06/10-16 від 06.10.2016, №SFM-2810 від 28.10.2016, №SFM-0111 від 01.11.2016, №SFO-0111.2 від 01.11.2016, №EZ-15/11-16 від 15.11.2016, №SFM-2111 від 21.11.2016 вирішуються третейським судом у складі Ярмолаш Ганни Олександрівни.

Судом встановлено, що у зв'язку з невиконанням нерезидентами умов контрактів №EZ-23/08-16 від 23.08.2016, №SFO-2110.2 від 21/10/2016, №EZ-06/10-16 від 06.10.2016, №SFM-2810 від 28.10.2016, №SFM-0111 від 01.11.2016, №SFO-0111.2 від 01.11.2016, №EZ-15/11-16 від 15.11.2016, №SFM-2111 від 21.11.2016 ТОВ «Фоззі-Фуд» звернулось з позовними заявами про стягнення заборгованості до третейського суду, створеного на підставі третейської угоди та третейського застереження у вказаних контрактах для вирішення конкретного спору, у складі одного третейського судді Ярмолаш Г.О.

Рішеннями Третейського суду від 06.03.2017 (контракт №EZ-06/10-16 від 06.10.2016); від 07.08.2017 (контракт №EZ-15/11-16 від 15.11.2016); від 16.02.2017 (контракт №EZ-23/08-16 від 23.08.2016); від 06.03.2017 (контракт №SFM-0111 від 01.11.2016); від 07.08.2017 (контракт №SFM-2111 від 21.11.2016); від 06.03.2017 (контракт №SFM-2810 від 28.10.2016); від 06.03.2017 (контракт №SFO-0111.2 від 01.11.2016) від 06.03.2017 (контракт №SFO-2110.2 від 21/10/2016) позовні вимог ТОВ «Фоззі-Фуд» до нерезидентів Lanzo Trade LP, Blumbaltic OU про стягнення заборгованості задоволено у повному обсязі.

З'ясовуючи, чи є третейський суд, створений на підставі угод ТОВ «Фоззі-Фуд» з нерезидентами Lanzo Trade LP, Blumbaltic OU, «судом» для цілей застосування застереження, встановленого частиною 3 статті 4 Закону №185/94-ВР, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті Закону України «Про третейські суди» третейський суд - це недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

Статтею 1 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Дія цього Закону не поширюється на міжнародний комерційний арбітраж.

Статтею 6 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що третейські суди у порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:

1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;

2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб;

3) справ, пов'язаних з державною таємницею;

4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);

5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;

6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство;

7) справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки;

8) справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення;

9) справ у спорах, що виникають з трудових відносин;

10) справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств;

11) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;

12) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України;

13) справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень;

14) справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Таким чином, на розгляд третейського суду може бути переданий спір виключно між резидентами України.

Натомість для вирішення спорів, які виникають у сфері міжнародної торгівлі, може застосовуватись міжнародний комерційний арбітраж, діяльність якого урегульована Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», «арбітраж» для цілей цього Закону - це будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України (додатки N 1 і N 2 до цього Закону); «третейський суд» - це одноособовий арбітр або колегія арбітрів.

Статтею 1 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» передбачено, що до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися, зокрема, спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном.

Отже, системний аналіз положень Законів України «Про третейські суди» та «Про міжнародний комерційний арбітраж» дає підстави для висновку, що спори, у яких хоча б одна сторона є нерезидентом України, підлягають розгляду виключно міжнародним комерційним арбітражем.

Оскільки, у даному випадку, спір між позивачем та нерезидентами Lanzo Trade LP, Blumbaltic OU був переданий на розгляд третейського суду, створеного відповідно до Закону України «Про третейські суди», у якого відсутні повноваження на розгляд і вирішення справ, де однією з сторін є нерезидент України, такий суд не може вважатись «судом» для цілей застосування положень частини 3 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та припинення нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД.

Висновок з приводу того, що суд, який розглянув справу, що згідно із законом не відноситься до його юрисдикції, та/або розглянув справу, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, "встановленим законом" відповідає правовій позиції Європейського суду з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (Заяви N 29458/04 та N 29465/04) (пункти 23-29).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність визначених у Законі України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» підстав для звільнення ТОВ «Фоззі-Фуд» від відповідальності за порушення строків зарахування валютної виручки від нерезидентів.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення від 25.10.2017 №0007561402 є обґрунтованим і скасуванню не підлягає.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Суд зазначає, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 позивачеві було відстрочено сплату судового збору у розмірі 274224,18 грн. до ухвалення рішення у справі.

Відповідно до статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

З урахуванням викладеного, судовий збір, сплата якого була відстрочена до розгляду справи по суті, підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету України.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (ідентифікаційний код 32294926, місцезнаходження: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 5) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 274224 (двісті сімдесят чотири тисячі двісті двадцять чотири) грн. 18 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного рішення суду - 11.07.2018.

Суддя Панченко Н.Д.