Рішення № 75828445, 19.03.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2018 року № 810/4315/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в місті Києві, в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у місті Славутич Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Аді» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій,

в с т а н о в и в:

до суду звернулося УПФУ у м. Славутич Київської області з позовом про стягнення з ТОВ «ВКФ «Аді» заборгованості в сумі 26149, 53 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що згідно даних особового рахунку страхувальника, у відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у період з жовтня по листопад 2017 р. у сумі 26149, 53 грн., який підлягає стягненню.

Представник відповідача подав до суду відзив на позов поза межами встановленого судом п’ятнадцятиденного строку, в якому просив суд відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі з тих підстав, що відповідачу не зрозуміло, за який період позивач нараховує заборгованість.

Позивач представив суду заперечення на відзив відповідача, в яких просив суд позов задовольнити та стягнути суму вказаної заборгованості з підстав правомірності її нарахування.

Дослідивши матеріали справи, із наданням їм відповідної правової оцінки, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке:

судом встановлено, що 15.06.1995 р. ТОВ «ВКФ «Аді» зареєстрований як юридична особа, що підтверджується даними ЄДРПОУ за кодом 20614845.

Відповідач, як платник страхових внесків перебуває на обліку у позивача за № 61, що підтверджується картою особового рахунку відповідача, а отже, є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розумінні Закону України від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 400/97-ВР).

Позивачем було сформовано розрахунки фактичних витрати на виплату та доставку пенсій на загальну суму 26149, 53 грн. за період з жовтня по листопад 2017 р. та супровідні листи до них.

Вказані розрахунки та супровідні листи направлені на адресу відповідача та отримані представником останнього, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи несплату відповідачем заборгованості в добровільному порядку, позивач звернувся до суду з вимогою про примусове стягнення боргу.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, суд зазначає таке:

пунктом 1 ст. 1 Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з абз. 2 п. 1 ст. 14 Закону № 1058-IV, страхувальниками є роботодавці – підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи-підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, – для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Частиною 1 ст. 15 Закону № 1058-IV встановлено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у ст. 14 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи за списком № 1, визначено пунктом «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, значеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення, пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 6.4. розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (далі - Інструкція), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п. 6.7 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

З огляду на вищевикладені положення Інструкції, вбачається чітко визначений порядок надсилання органами Пенсійного фонду України на адреси підприємств розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (згідно з додатками 6 та 7), а саме: щорічно в термін до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства відповідно до вимог п. 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з абз. 4 пп. 1 п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Отже, зазначеною нормою прямо визначено обов'язок відповідача стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Так, судом встановлено, що пенсіонерам ОСОБА_1Ф та ОСОБА_2, які працювала у відповідача, було призначено пільгову пенсію на підставі п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII (список № 1).

Крім того, позивачем було виплачено ОСОБА_1Ф та ОСОБА_2 пенсію за період з жовтня по листопад 2017 року.

Зокрема, позивачем разом із запереченнями на відзив, було надано суду копії документів стосовно ОСОБА_1Ф та ОСОБА_2, які внесені у розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за вказаний період: копію протоколів про призначення пенсії; довідок про підтвердження стажу роботи.

Факт виплати ОСОБА_1Ф та ОСОБА_2 пенсії у період з жовтня по листопад 2017 р. не спростований в ході розгляду справи.

Водночас, наявна у відповідача заборгованість підтверджується розрахунком сум заборгованості; розрахунками фактичних витрати на виплату та доставку пенсій на загальну суму 26149, 53 грн.; копією картки особового рахунку відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, згідно з якою у відповідача існує недоїмка на загальну суму 90490, 21 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано. Крім того, вказані розрахунки відповідачем в адміністративному порядку оскаржено не було.

Статтею 9 КАСУ передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Жодних доказів щодо неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1, необґрунтованості їх нарахування, а також доказів щодо погашення наявної заборгованості у розмірі 26149, 53 грн., відповідачем суду надано не було, у той час як відповідно до ст. 77 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, - ч. 2 ст. 139 КАСУ. Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого на час звернення до суду із даним позовом від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 139, 241, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Аді» (07100, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 20614845) на користь Управління Пенсійного фонду України у місті Славутич Київської області (07100, Київська обл., м. Славутич, Центральна площа, буд. 7, код ЄДРПОУ 22203152) 26149 (двадцять шість тисяч сто сорок дев’ять) грн. 53 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Брагіна О.Є.