Рішення № 75828281, 01.07.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2018 року № 810/1293/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Обухівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) з позовом до Обухівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (м. Обухів, вул. Київська, 5), у якому позивач просить:

- визнати протиправною відмову Обухівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 26.09.2017 №5438/04;

- зобов’язати Обухівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Київської області включити ОСОБА_1 періоди роботи з 10.05.1984 по 11.02.1986 по професії майстром цеху ферментації лізину, що передбачена Списком №2 розділу ХХІІІ підрозділ 6 код КП 2250600б-23187, з 12.02.1986 по 31.10.1987 по професії старшим інженером-технологом цеху ферментації лізину, що передбачена Списком №2 розділу ХХІІІ підрозділ 6 код КП 2250600б-25062 та з 01.11.2987 по 30.11.1990 старшим майстром цеху ферментації лізину, що передбачена Списком №2 підрозділ 6 код КП 2250600б-23187 раніше діючої постанови Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991 до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах як працівнику, зайнятому повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, відповідно до частини 2 п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- зобов'язати Обухівське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до норм та положень чинного законодавства, що діяло на час подання останнім заяви від 09.06.2017 до Обухівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 у відповідності до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та виплатити недоотриману суму пенсії.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, у зв’язку з чим має право на пенсію у порядку та умовах, визначених пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідач позов не визнав, на обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що позивач не має право на пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки не має передбаченого вказаним пунктом пільгового стажу. Так, відповідач стверджує, що стаж роботи позивача на посаді старшого інженера-технолога цеху ферментації лізину у період з 12.02.1986 по 01.11.1987 не відноситься до посад, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки така посада відсутня у Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, що затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173.

У судове засідання, призначене на 20.06.2018, учасники справи не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Від представника позивача через канцелярію суду надійшло клопотання, де останній просить суд розглядати справу за його відсутності.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд вирішив розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

09 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Обухівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про призначення пенсії відповідно до положень пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до якої додав довідку від 28.04.2017 №270, відповідно до якої ОСОБА_1 працював повний робочий день на Трипільському біохімічному заводі у технологічному процесі виробництва лізину – продукту немедичного призначення, одержаного мікробіологічним синтезом, та у період:

- з 10.05.1984 по 12.02.1986 – виконував роботи майстра цеху ферментації лізину за професією (посадою) майстер цеху ферментації лізину;

- з 12.02.1986 по 01.11.1987 – виконував роботи старшого інженера технолога цеху ферментації лізину за професією (посадою) старший інженер-технолог цеху ферментації лізину;

- з 01.11.1987 по 30.11.1990 – виконував роботи старшого майстра цеху ферментації лізину за професією (посадою) старший майстер цеху ферментації лізину.

Рішенням Обухівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України від 08.09.2017 №17 у призначенні пенсії позивачеві відмовлено.

Відмовляючи у призначенні позивачеві пенсії на пільгових умовах, відповідач в оспорюваному рішенні зазначив, що наданими до заяви документами не підтверджується наявність у позивача стажу, який дає право на пенсію відповідно до положень пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Так, відповідач зазначає, що стаж роботи позивача на посаді старшого інженера-технолога цеху ферментації лізину у період з 12.02.1986 по 01.11.1987 не відноситься до посад, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки така посада відсутня у Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, що затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі – Закон №1058-IV).

Відповідно до пункту 2 розділу XV Закону №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі – Закон №1788), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку:

- 50 років - по 31 березня 1965 року включно;

- 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;

- 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;

- 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;

- 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;

- 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;

- 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;

- 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;

- 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;

- 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;

- 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:

- з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;

- з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;

- з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;

- з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;

- з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;

- з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;

- з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;

- з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;

- з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування":

- чоловікам – на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

- жінкам – на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

За приписами статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Отже, необхідною умовою для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №2.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном (пункт 20 Порядку).

Згідно з Порядком застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

Отже, однією із умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до Списків, що діяли в період такої роботи.

Як вбачається з довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що видана ВАТ «Стиролбіотех», ОСОБА_1 працював повний робочий день на Трипільському біохімічному заводі у технологічному процесі виробництва лізину – продукту немедичного призначення, одержаного мікробіологічним синтезом, та у період з 10.05.1984 по 12.02.1986 виконував роботи майстра цеху ферментації лізину за професією (посадою) майстер цеху ферментації лізину; у період з 12.02.1986 по 01.11.1987 виконував роботи старшого інженера-технолога цеху ферментації лізину за професією (посадою) старший інженер-технолог цеху ферментації лізину; у період з 01.11.1987 по 30.11.1990 виконував роботи старшого майстра цеху ферментації лізину за професією (посадою) старший майстер цеху ферментації лізину (а.с. 18).

Суд зазначає, що у період роботи позивача з 1984 по 1990 рік на Трипільському біохімічному заводі були чинними положення постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, якою було затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і пільгових розмірах.

Згідно з підрозділом 3 розділу XXV «Производство антибиотиков и препаратов, получаемых биологическим синтезом» Списку №2, що затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, до професій і посад, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відносяться:

- робітники, а саме: апаратники та їх помічники, старші апаратники; бригадири; гранулювальники; дозувальники; капілярники; контролери ОТК в цехах на між операційному контролі; машиністи-таблетувальники; препаратори на роботах в цехах; робітники на роботах в боксах; робітники на наповненні ампул; робітники на регенераційний установках; розливники; стерилізатори; закупорювачі; фільтрувальники; електромонтери чергові в цехах;

- інженерно-технічні робітники, а саме: майстри; старші майстри; контрольні майстри на між операційному контролі; начальники відділів, дільниць, змін та їх заступники і помічники.

Таким чином, посада старшого інженера-технолога цеху ферментації лізину, на якій позивач працював у період з 12.02.1986 по 01.11.1987, не відноситься до посад, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Посилання позивача на пункт 2 і 4 роз’яснень державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати від 09.01.1957 №1 «Про порядок застосування затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 списків №1 і №2 виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на пенсію на пільгових умовах і пільгових розмірах» зазначених висновків не спростовують з огляду на таке.

Так, пунктом 2 вказаних роз’яснень передбачено, що коли в списках №1 та №2 зазначені виробництва, цехи без переліку професій і посад, право на пенсію на пільгових умовах мають усі працівники цих виробництв і цехів, незалежно від займаної посади або найменування професії.

Натомість у пункті 4 зазначено, що якщо до списків включені професії робітників під загальними назвами (наприклад, в підрозділ 1, розділу ХХХ списку №2 включені «кондуктори вантажних поїздів»; в підрозділ 1 розділу І «апаратники»; підрозділ 3 розділу IV списку №2 – «машиністи провідних моторних станів») то право на пенсію на пільгових умовах мають усі робітники усіх найменувань зазначених професій, тобто не тільки кондуктори, але і головні, старші і молодші кондуктори вантажних поїздів тощо.

Разом з цим, у даному випадку, у підрозділі 3 розділу XXV «Производство антибиотиков и препаратов, получаемых биологическим синтезом» Списку №2, що затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, зазначені конкретні посади, робота на яких дає право на пенсію на пільгових умовах. Суд зауважує, що зазначений перелік посад є вичерпним і не підлягає розширеному чи довільному тлумаченню.

Доводи позивача, що посаду інженера-технолога цеху ферментації лізину включено до Списку №2, що затверджений Кабінетом Міністрів СРСР від 26.01.1991, суд до уваги не приймає, оскільки у період роботи позивача на посаді інженера-технолога цеху ферментації лізину чинними були списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173.

Отже, беручи до уваги, що посада старшого інженера-технолога цеху ферментації лізину не відноситься до посад, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до Списку №2, що затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, у відповідача були відсутні правові підстави для зарахування стажу роботи позивача у період з 12.02.1986 по 31.10.1987 до стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому, наявний у позивача пільговий стаж роботи тривалістю 5 років, 3 місяця та 1 день є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах із застосуванням положень абзацу 3 пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За таких обставин рішення Обухівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 08.09.2017 №17, яким позивачеві відмовлено у призначенні пенсії відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є обґрунтованим і скасуванню не підлягає.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного рішення суду – 01.07.2018.

Суддя Панченко Н.Д.