Ухвала суду № 75824859, 13.08.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"13" серпня 2018 р. Справа№ 910/3155/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптала Є.Ю.

суддів: Разіної Т.І.

Гончарова С.А.

розглянувши в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України"

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2018 (повний текст складено 11.07.2018)

у справі № 910/3155/18 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Валекта"

до Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача державна установа "Менська виправна колонія (№ 91)" та Державна установа "Новгород-Сіверська установа виконання покарань (№ 31)"

про стягнення 1 854 048,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2018 позов задоволено повністю.

Стягнуто з державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Валекта" 1 854 048 грн. 00 коп. - основного боргу та 27 810 грн. 73 коп. - судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державна установа "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2018 у справі № 910/3155/18 повністю і ухвалити нове судове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Валекта" до Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" про сплату 618 240, 00 грн. боргу за поставлене вугілля до Державної установи " роменська виправна колонія (№ 56) ", в решті позовних вимог на суму 1 235 808, 00 грн. відмовити повнісю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2018 апеляційну скаргу Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Шапталі Є.Ю., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді Разіна Т.І., Гончаров С.А.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 2. ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Стаття 4 названого Закону встановлює, що за подання апеляційної скарги на рішення суду розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги

Проте, до апеляційної скарги скаржником не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

При цьому, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги скаржник просить відстрочити сплату судового збору, у зв'язку з тим, що Державна установа "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" є неприбутковою державною установою, створеною для забезпечення виканання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України і належить до сфери управління Міністерства юстиції україни, яка фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Так, відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

За змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, за приписами зазначеної норми, відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.

В пункті 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 зазначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

При цьому, приписами вказаної статті передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону України від 22.05.2015 №484-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору"), господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення сплати судового збору.

В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до прийняття постанови у справі .

Відтак, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, скаржником до її матеріалів не надано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Приписами ч. 2 ст. 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.2 ст.174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

У зв'язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги скаржнику слід сплатити судовий збір у сумі 41 716,09 грн. (27 810, 73 грн. * 150%).

Враховуючи вищевикладене та приписи Господарського процесуального кодексу України , колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства та підлягає залишенню без руху на підставі ст.174, ч. 2 ст. 260 ГПК України, з метою надання стороні можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, докази сплати судового збору у встановленому чинним законодавством розмірі.

У зв'язку з залишенням апеляційної скарги без руху, клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження на даний час не розглядається та підлягає розгляду у разі усунення недоліків скаржником.

Колегія суддів роз'яснює, що відповідно до приписів ч.4 ст.174 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст.ст. 174, 234, п. 2 ч. 3 ст. 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Відхилити клопотання Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2018 у справі № 910/3155/18.

2.Апеляційну скаргу Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2018 у справі № 910/3155/18 залишити без руху.

3. Роз'яснити апелянту, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують сплату судового збору у сумі 41 716,09 грн. шляхом подання відповідної заяви.

4. Попередити апелянта, що якщо докази сплати судового збору не будуть подані особою в зазначений строк, суд апеляційної інстанції не приймає таку апеляційну скаргу до розгляду та повертає скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Всі документи та письмові докази подаються виключно через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1 (І поверх).

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді Т.І. Разіна

С.А. Гончаров