Рішення № 75824300, 06.08.2018, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.08.2018 Справа № 920/400/18м. Суми

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К», м. Київ

до відповідача Приватного підприємства «Копіпринтсервіс», м. Суми,

про стягнення 6 900,00 грн.

Суддя Котельницька В.Л.

Представники сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача -не прибув

За участю секретаря судового засідання - Пономаренко Т.М.

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача на свою користь 6900,00 грн. коштів, перерахованих відповідачеві у якості передоплати за товар, а також стягнути з відповідача витрати пов'язанні з розглядом справи.

Згідно з положеннями статей 247-252 Господарського процесуального кодексу України справи розглядається у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у судове засідання свого повноважного представника не направив.

Судова ухвала від 05.06.2018 про відкриття провадження у справі, направлена відповідачеві за адресою, повідомленою позивачем (40030, м. Суми, пр. М.Лушпи, 10/351), повернута до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою «інші причини, які не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення».

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 03.08.2018 місцезнаходженням відповідача є: 40030, м. Суми, пр. М.Лушпи, 10/351, відтак відповідач є таким, що належним чином повідомлений про місце і дату слухання справи.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

Судом досліджено докази, подані позивачем на обґрунтування позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

02.08.2017 між ТОВ «Епіцентр К» (позивачем у справі) та ПП «Копіпринтсервіс» (відповідачем у справі) у спрощений спосіб (шляхом надання рахунку на оплату товару) був укладений договір поставки товару - принтеру етикеток Zebra GC420d у кількості 1 шт. за ціною 6900,00 грн.

Відповідний рахунок № 25 від 02.08.2017 був оплачений позивачем 14.08.2017, що підтверджується платіжним дорученням № 106742 на суму 6900,00 грн.

Докази на підтвердження даного факту містяться у матеріалах справи.

Позивач посилається на те, що з моменту оплати вартості товару і до теперішнього часу останній йому поставлений не був, у зв'язку з чим ТОВ «Епіцентр К» звернувся до ПП «Копіпринтсервіс» з вимогою № 1580 від 06.03.2018 у порядку ст.ст. 530, 693 Цивільного кодексу України щодо поставлення товару протягом семи календарних днів з моменту отримання вимоги або повернення суми попередньої оплати у разі неможливості передати обумовлений товар. У направленій відповідачеві вимозі № 1580 позивач повідомив реквізити для перерахування коштів.

Однак, як встановлено судом, відповідач у встановлений строк товар - принтер етикеток Zebra GC420d позивачу не передав, а також не повернув йому сплачені за товар грошові кошти.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов'язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятись усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 вищевказаного Кодексу наголошує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для

використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 662 ЦК України передбачений обов'язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору, а згідно вимог статті 610 цього ж Кодексу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі рахунку № 25 від 02.08.2017 сплатив відповідачеві кошти у сумі 6900,00 грн. згідно платіжного доручення № 106742 від 14.08.2017, однак товар, зазначений у даному рахунку, останнім переданий позивачеві не був.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На виконання вказаного законодавчого припису позивачем на адресу відповідача була направлена відповідна вимога № 1580 від 06.03.2018, яка залишена відповідачем без належного реагування - останній ані передав оплачений товар покупцеві (позивачу), ані повернув останньому суму попередньої оплати на реквізити, зазначені у вимозі.

Частиною 1 статті 530 вищезазначеного Кодексу передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, як встановлено судом, відповідач свої зобов'язання в частині поставки товару після отримання попередньої оплати не виконав, а також не повернув покупцю на його вимогу суму попередньої оплати, що призвело до порушення прав позивача.

У відповідності до вимог статей 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 86 зазначеного Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Позивачем до позову додані необхідні докази на підтвердження заявлених вимог, у той час як відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні та не надав суду доказів безпідставності позовних вимог.

Таким чином, на підставі встановлених фактів, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 6900,00 грн. попередньої оплати за товар - принтер етикеток Zebra GC420d, перерахованої на підставі рахунку № 25 від 02.08.2017, правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 185, 231-233, 236, 237, 238, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Копіпринтсервіс» (40030, м. Суми, пр. М.Лушпи, 10/351; код ЄДРПОУ 32462285) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» (02139, м. Київ, вул. Братиславська, 11; код ЄДРПОУ 32490244) 6900 грн. 00 коп. попередньої оплати за товар, 1762 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повне судове рішення складено 13.08.2018.

Суддя В.Л.Котельницька