Рішення № 75823670, 10.08.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.08.2018

Справа № 910/6722/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко Г. П.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/6722/18

за позовом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд.10, код ЄДРПОУ 01190043)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські новітні технології" (01119, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд.5/1, літ. А, код ЄДРПОУ 30753866)

про стягнення 37 572,42 грн.

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (далі – позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські новітні технології” (далі – відповідач) про стягнення 37 572, 42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором № 5-2014 від 01.01.2014 про надання послуг з розміщення обладнання, у зв’язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 37 572, 42 грн, з яких 33 754, 63 грн основного боргу, 3 817,79 грн пені та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 684, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2018 у справі № 910/6722/18 позовну заяву Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські новітні технології” про стягнення 37 572,42 грн залишено без руху, надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення цієї ухвали.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 11.06.2018 від позивача надійшли заяви про усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду від 31.05.2018 у справі № 910/6722/18, в якій позивач усунув недоліки встановлені судом.

Врахувавши, що позивачем були усунені недоліки допущені при складанні позовної заяви, Суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 910/6722/18, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику сторін, про що 15.06.2018 постановив відповідну ухвалу.

Позивач був належним чином повідомлений про відкриття провадження по справі № 910/6722/18, про що в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення ухвали Господарського суду міста Києва від 15.06.2018.

Суд зазначає, що відповідач повідомлявся ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 910/6722/18 за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04119, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 5/1, літ. А., проте 03.07.2018 року та 03.08.2018 року до суду повернулися конверти з ухвалою суду, направлені на юридичну та фактичну адреси відповідача у справі з приміткою "за закінченням терміну зберігання" та "нерпвильно зазначена/відсутня адреса одержувача" відповідно.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до поштового повернення № 0103046079667, яке повернулося на адресу Господарського суду міста Києва, поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі № 910/6722/18 не було вручене під час доставки, про що вказано: "за закінченням встановленого строку зберігання".

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі № 910/6722/18 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 01.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські новітні технології", як замовником та Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Кіровоградської філії Концерну РРТ, як виконавцем було укладено договір про надання послуг з розміщення обладнання №5-2014 (далі - договір), за умовами якого виконавець зобов'язався надати послуги з розміщення обладнання та взаємоз'єднання технічного обладнання на технічній площадці, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити зазначені послуги на умовах цього договору (п. 1.1. договору з урахуванням змін внесених додатковою угодою №1 від 01.05.2015 до договору).

Згідно п. 2.2.6. договору замовник зобов'язується приймати послуги виконавця і своєчасно їх оплачувати, своєчасно надавати відповідні документи.

Відповідно до п. 3.2. договору ціна послуг визначається відповідно до протоколу договірної ціни за перший місяць дії договору, який є додатком №2 до цього договору. Ціна послуг може бути змінена за взаємною згодою сторін шляхом складання протоколу договірної ціни, який разом з додатком №2 є невід'ємною частиною цього договору.

У відповідності до п. 3.3. договору щомісячна сума оплати визначається цим договором і щомісячно підлягає коригуванню на офіційно встановлений індекс інфляції за минулий місяць у разі, якщо він перевищує 100%.

Пунктом 3.9. договору сторони визначили, що замовник здійснює оплату послуг за договором не пізніше 15 числа місяця, наступного за поточним, за умови отримання рахунку від виконавця у строк, встановлений умовами цього договору.

Пунктом 7.2. договору сторони погодили, що цей договір діє до 30 червня 2014 року включно. У випадку невиконання чи неналежного виконання однією зі сторін своїх зобов'язань за цим договором він діє до повного та/або належного їх виконання винною стороною чи сторонами. Договір буде автоматично подовжений на той самий строк, якщо жодна із сторін не повідомить іншу про відмову від подальшої участі ц договорі, не пізніше, ніж за 1 місяць до закінчення строку його дії.

01.01.2014 сторонами було укладено протокол узгодження вартості надання послуг з розміщення обладнання (додаток №2 до договору), згідно якого загальна вартість послуг становить 2 717,00 грн. - на місяць та відповідно 32 604,00 грн - на рік.

Також 01.05.2015 в зв'язку з укладенням додаткової угоди до договору сторонами укладено в новій редакції протокол узгодження вартості надання послуг з розміщення обладнання (додаток №2 до договору), згідно якого сторони встановили договірну ціну вартості наданих послуг за місяць у розмірі 4 467, 14 грн.

Факт приймання позивачем, як виконавцем, обладнання на виконання умов договору підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі засобів мовлення від 01.01.2014 та від 01.05.2015.

Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №455 від 31.10.2016 на суму 905, 36 грн з ПДВ, № 454 від 31.10.2016 на суму 5 176, 72 грн з ПДВ, № 496 від 30.11.2016 на суму 359, 30 грн з ПДВ, № 495 від 30.11.2016 на суму 5 321, 66 грн з ПДВ, № 534 від 31.12.2016 на суму 5 417, 45 грн з ПДВ, № 14 від 31.01.2017 на суму 5 466, 20 грн з ПДВ, № 55 від 28.02.2017 на суму 5 526, 34 грн з ПДВ, № 94 від 31.03.2017 на суму 5 581, 60 грн з ПДВ, які містяться в матеріалах справи та підписані уповноваженими представниками кожної із сторін, підтверджується факт надання позивачем послуг передбачених вищевказаним договором на загальну суму 33 754, 63 грн.

Відповідач, у свою чергу, не виконав свої зобов'язання з оплати за надані послуги за жовтень 2016 року – березень 2017 року включно на загальну суму 33 754, 63 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з надання послуг, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з їх оплати за жовтень 2016 року – березень 2017 року та на даний час має перед позивачем заборгованість у розмірі 33 754, 63 грн.

Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Предметом позову у справі є матеріально – правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 33 754, 63 грн основної заборгованості та 3 817, 79 грн пені за період прострочення з 16.11.2016 по 01.08.2017.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Відповідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не сплачено за надані позивачем в період з жовтня 2016 року по березень 2017 року включно послуги у розмірі 33 754, 63 грн. Факт наявності основної заборгованості за договором у розмірі 33 754, 63 грн у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 3 817, 79 грн.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.5. договору у випадку несвоєчасної оплати в повному обсязі, не оплати повністю чи частково виставлених виконавцем рахунків замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ, які діяли протягом часу прострочення від суми простроченої заборгованості за весь час такого прострочення.

Судом встановлено існування у відповідача перед позивачем заборгованості у розмірі 33 754, 63 грн в зв'язку з не належним виконанням зобов'язань. Контрагенти в договорі передбачили відповідальність недобросовісної сторони за неналежне виконання своїх договірних зобов'язань у вигляді пені. За таких умов вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є обґрунтованими.

Позивачем надано розрахунок пені на суму 3 817, 79 грн за загальний період прострочення з 16.11.2016 по 01.08.2017. Суд погоджується з наданим розрахунком. Відповідно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 3 817, 79 грн підлягають повному задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські новітні технології" про стягнення 37 572, 42 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські новітні технології" (01119, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд.5/1, літ. А; ідентифікаційний код 30753866) на користь Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд.10; ідентифікаційний код 01190043) 33 754 (тридцять три тисячі сімсот п’ятдесят чотири) грн 63 коп. основної заборгованості, 3 817 (три тисячі вісімсот сімнадцять) грн 79 коп. пені та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 10.08.2018.

Суддя Г.П. Бондаренко