Ухвала суду № 75821840, 03.08.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37763/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва Писанець В.А., при секретарі Ясеновенко К.О., за участю прокурора Новікова О.Ф., захисника - адвоката Марфіна В.В., підозрюваної ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Гладченка Д.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До провадження слідчого судді надійшло вказане клопотання слідчого, погоджене із прокурором відділу Генеральної прокуратури України Новіковим О.Ф., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України.

Обґрунтовуючи подане клопотання слідчий зазначає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування, а відділом процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12016100100010778 за фактами заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, у складанні, видачі завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене за передньою змовою групою осіб, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України.

Вислухавши прокурора, який в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив його задовольнити, зазначивши, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної. При альтернативному розмірі застави, просив враховувати розмір завданого підозрюваною матеріального збитку, вважаючи такий розмір прийнятним при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину, а підозрювана та її захисник доводи клопотання не визнали, зазначаючи про відсутність ризиків у кримінальному провадженні, просили в задоволенні клопотання відмовити, та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя вивчивши клопотання та дослідивши додані в його обґрунтування копії матеріалів кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

02 серпня 2018 року ОСОБА_2, уродженці м. Ружин, Житомирської області, українці, громадянці України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 підозрюється в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, у складанні, видачі завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України.

Так, ОСОБА_2, в період з 27 серпня 2011 року по 27 серпня 2016 року, перебуваючи на посаді головного бухгалтера ТОВ «Марко Фарм ЛТД», будучи службовою особою та зловживаючи своїм службовим становищем, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, заволоділа грошовими коштами ТОВ «Марко Фарм ЛТД» на суму 85 319 826,74 грн., яка станом на момент вчинення кримінального правопорушення більше ніж в 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що відповідно до примітки 4 ст. 185 КК України є особливо великим розміром.

Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, які вказують на імовірну причетність ОСОБА_2 до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 12 вересня 2016 року; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_7 від 30 серпня 2016 року; протоколами допиту свідка ОСОБА_8 від 31 серпня 2016 року, від 26 жовтня 2016 року, від 28 квітня 2017 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 31 серпня 2016 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 31 серпня 2016 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 31 серпня 2016 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 17 травня 2017 року; висновком експерта за результатами почеркознавчої експертизи від 20 вересня 2017 року №8-4/1202; висновком експерта за результатами почеркознавчої експертизи від 29 вересня 2017 року №8-4/1219; висновком експерта за результатами почеркознавчої експертизи від 20 березня 2017 року №49/тдд; висновком експерта за результатами почеркознавчої експертизи від 23 травня 2017 року №8-4/302; висновком експерта за результатами почеркознавчої експертизи від 31 серпня 2017 року №8-4/1039; висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 25 червня 2018 року №9081; іншими доказами, зібраними під час досудового слідства.

Як вказує слідчий в обґрунтування клопотання, наявні всі підстави для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_2, яка підозрюється у вчиненні середньої тяжкості та особливо тяжкого злочину, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.

Слідчий вважає наявними ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрювана, може вчинити дії, що зазначені в ч. 1 цієї статті є підставою застосування запобіжного заходу.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

- переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки слідчий вказує, що ОСОБА_2 має широке коло осіб, які також можуть бути причетними до вчинення вказаних злочинів та які з метою уникнення покарання, можуть надати підозрюваній ОСОБА_2 помешкання для переховування від органів досудового розслідування та суду. Також, ОСОБА_2 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон який вона може використати для виїзду за межі території України, так як встановлено, що остання з 2011 року по теперішній час неодноразово виїжджала за межі України. Відповідно до показань батька ОСОБА_2 - ОСОБА_12 останній володіє значними грошовими коштами (близько 5 млн. доларів США), частину яких він надавав ОСОБА_2 Вказані грошові кошти можуть забезпечити тривале перебування за межами України підозрюваної ОСОБА_2 з метою її переховування від органів досудового розслідування та суду.

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Вказаний ризик підтверджується тим, що інкриміновані підозрюваному злочини вчинювались з використанням підроблених документів, які виготовлялись на підставі документів, що перебували у користуванні ОСОБА_2, а також те, що під час звільнення з посади головного бухгалтера ТОВ «Марко Фарм ЛТД» ОСОБА_2 заволоділа частиною бухгалтерської документації указаного Товариства, а також документацією щодо призначення/звільнення з посад осіб які працювали на вказаному підприємстві та їх посадових інструкцій. Тому для уникнення покарання за скоєння особливо тяжкого злочину ОСОБА_2 може самостійно, або за допомогою невстановлених осіб знищити, сховати або спотворити зазначені документи, які можуть мати значення доказів у кримінальному провадженні та які на даний час не відшукані органом досудового розслідування;

- незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні. Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_2, дізнавшись про дані потерпілих та свідків у злочинах, які їй інкримінуються, маючи на це реальну можливість, особисто, або за допомогою інших невстановлених осіб, буде впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні.

Поряд із цим, встановлені в ході досудового розслідування, та представлені слідчому судді факти свідчать про приховання підозрюваним документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Вказані обставини на думку слідчого виправдовують тримання підозрюваної під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту та вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалах клопотання даних, зокрема у наданих в обґрунтування підозри доказах, що зібрані в ході досудового розслідування, та вказують на імовірну причетність ОСОБА_2 до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого і доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2, кримінальних правопорушень, інкримінованих їй стороною обвинувачення.

Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування підозрюваним від органів досудового розслідування, вчинення впливу на інших учасників кримінального провадження, знищення, приховання або спотворення документів, речей, які в подальшому будуть використані як докази у зазначеному кримінальному провадженні, враховуючи займану посаду підозрюваної.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).

Як особа ОСОБА_2, характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні малолітню дитину та визначене місце проживання, за якими характеризується позитивно, міцні соціальні зв'язки.

Разом з тим, позитивні характеристики підозрюваної, на які посилався захисник при розгляді клопотання, не можуть бути безумовними підставами для відмови у застосуванні запобіжного заходу, оскільки не спростовують існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених п.п. 1-3 ст. 177 КПК України.

Доказів того, що стан здоров'я підозрюваної ОСОБА_2 не допускає тримання її під вартою слідчому судді не надано, а тому слід вважати, що таких перешкод не має.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, корисливий мотив кримінальних правопорушень, матеріальне становище підозрюваної, тяжкість правопорушень, у яких вона підозрюється, вважаю за необхідне визначити заставу, з урахуванням положень ч. 5 ст. 182 КПК України, та розміру завданого підозрюваною матеріального збитку, адже, внесення застави, саме в такому розмірі, на думку слідчого судді, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та як з урахуванням вказаних обставин, розмір застави на якому наполягав орган досудового розслідування є надмірно обтяжливим та таким, що не виправдує мету застосування запобіжного заходу.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне покласти на неї обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками; іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Враховуючи те, що підозрювану ОСОБА_2 не було затримано в порядку ст. 208 КПК України, строк тримання її під вартою слід обраховувати з моменту обмеження її волі, тобто з моменту оголошення слідчим суддею ухвали та взяття останньої під варту.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженки м. Ружин Житомирської області, українки, громадянина України, маючої на утриманні малолітню дитину, раніше не судимої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 01 жовтня 2018 року включно.

Строк тримання під вартою обраховувати з моменту взяття під варту, тобто з 03 серпня 2018 року.

Строк дії ухвали визначити до 01 жовтня 2018 року.

Визначити підозрюваній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 526 000,00 грн. у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:

р/р 373 180 051 120 89;

МФО 820172;

код ЄДРПОУ: 26268059;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрювану ОСОБА_2, у разі внесення застави обов'язки передбачені ст. 194 КПК України, зокрема, не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками; іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон.

Визначити двох місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваної з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому, застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії обов'язків, покладених судом визначити до 01 жовтня 2018 року.

Ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою оголошена підозрюваній ОСОБА_2

Взяти підозрювану ОСОБА_2 під варту в залі суду.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора у кримінальному провадженні № 1206100100010778.

Повний текст ухвали буде виготовлений і проголошений о 11 год. 40 хв. 06 серпня 2018 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя В. А. Писанець