
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 липня 2018 року м. Київ Справа № 810/1473/18
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справуза позовомОСОБА_1доБориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської областіпровизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 22.02.2018 № 4457, яким позивачу відмовлено у призначенні з 22.11.2017 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII; зобов'язати відповідача з 22.11.2017 призначити позивачу пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він як особа, яка у період з 18.03.1987 по 31.03.1987 приймала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до положень частини першої статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 5 років.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2018 відкрито провадження у даній справі та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Копії зазначеної ухвали направлено сторонам рекомендованими поштовими відправленнями.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень (а.с. 99, 100).
Представник відповідача позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про відсутність підстав для призначення позивачу пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 5 років з огляду на те, що позивачем не підтверджено первинними документами період перебування у зоні відчуження.
За наведених обставин, представник відповідача вважає, що Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році та має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII, що підтверджуються копією посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с. 10), виданого позивачу 12.11.2008 Волинською обласною державною адміністрацією.
22.11.2017 позивач звернувся до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про призначення йому як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 5 років.
До вказаної заяви позивачем було приєднано ряд документів, серед яких, зокрема: копія довідки від 21.11.2017 № 40, видана Приватним акціонерним товариством «Автотранспортне підприємство 13002» за формою, затвердженою постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань від 09.03.1988 № 122; копія наказу від 20.03.1987 № 55/ок; копія посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії НОМЕР_2.
Рішенням від 22.02.2018 № 4457 Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС посилаючись на відсутність первинних документів, які підтверджують факт перебування позивача у зоні відчуження у період з 18.03.1987 по 31.03.1987.
Обставини, на які посилається відповідач у своєму рішенні від 22.02.2018 № 4457 як на підставу для відмови у призначенні пенсії, позивач вважає такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом порушеного права з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).
Згідно з пунктом 1 абзацу 1 статті 9 Закону № 796-XII, особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.
Статтею 10 зазначеного Закону передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців.
Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, передбачені статтею 55 Закону № 796-XII.
Так, відповідно до частини першої статті 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Зокрема, цією статтею встановлено, що учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку на 5 років.
Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону (частина третя статті 55 Закону № 796-XII).
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років.
Таким чином, необхідними умовами для отримання права на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 5 років є: 1) набуття особою в установленому законом порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який працював у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, а у 1988 році - не менше 30 календарних днів; 2) наявність у такої особи страхового стажу не менше 15 років; 3) досягнення особою 55-річного віку.
У свою чергу, документи, які подаються до Пенсійного фонду України та його управлінь для призначення пенсії, в тому числі на пільгових умовах, визначені Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.
Так, в силу приписів підпункту 5 пункту 2.1 цього Порядку документами, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Вказаним вище нормам кореспондують положення частини третьої статті 65 Закону № 796-XII, згідно з якими документом, що підтверджує статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та надає право користування пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Аналізуючи наведені вище норми у сукупності, суд дійшов висновку, що єдиним документом, що підтверджує статус учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право на користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, зокрема, право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС".
Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як вже зазначалось судом вище, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с. 10), виданого позивачу 12.11.2008 Волинською обласною державною адміністрацією.
Правомірність видачі зазначеного посвідчення було підтверджено Тимчасовою комісією для перевірки правильності видачі посвідчень "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" (копія витягу з протоколу засідання комісії № 23 від 25.09.1997 (а.с. 12).
Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що у період з 22.08.1985 по 27.09.1989 позивач працював в Київському автотранспортному підприємстві 09102 (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Автотранспортне підприємство 13002") на посаді водія.
Вказані обставини підтверджуються даними, наведеними в наказах про прийняття та звільнення позивача з роботи (а.с. 18, 19), та довідці Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 13002" від 21.11.2017 № 43 про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (а.с. 17).
Судом також встановлено, що з 18.03.1987 по 31.03.1987 позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Так, з наказу від 20.03.1987 № 55/ок, виданого Автотранспортним підприємством 33002, вбачається, що у наведений вище період позивач, перебуваючи на посаді водія, був відряджений для виконання робіт - обслуговування комісії по будівництву м. Славутич з виїздом в м. Чорнобиль (а.с. 13).
Аналогічні дані містяться в довідці від 21.11.2017 № 40, виданій Приватним акціонерним товариством «Автотранспортне підприємство 13002» за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, з якої вбачається, що позивач у період з 18.03.1987 по 31.03.1987 був безпосередньо зайнятий на роботах, які передбачені постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.1987 № 1497-378 і постановою Ради міністрів СРСР та ВЦСПС від 05.06.1986 № 665-195, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до списку № 1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 (а.с. 16).
Крім того, факт виконання позивачем робіт в зоні відчуження у наведений вище період підтверджується також довідкою Київського автотранспортного підприємства 18602 від 19.02.1993 № 45.
Жодних документальних свідоцтв, які б спростовували факт відкомандирування позивача в зону ЧАЕС для обслуговування комісії по будівництву м. Славутич з виїздом в м. Чорнобиль на 14 календарних днів у період з 18.03.1987 по 31.03.1987 відповідачем як суб'єктом владних повноважень суду надано не було.
Враховуючи викладене, твердження відповідача про відсутність доказів, що підтверджують періоди участі позивача в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, суд вважає безпідставними та такими, що спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Суд також звертає увагу відповідача на те, що за наявності інших доказів, що підтверджують періоди участі позивача в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відсутність первинних документів, які підтверджують факт отримання позивачем заробітної плати у березні 1987 року саме за роботу в зоні відчуження, а також розбіжність щодо її розміру у даних, наведених в розрахунковій відомості та довідці підприємства, не можуть слугувати самостійною підставою для відмови особі у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 5 років.
У свою чергу досягнення позивачем відповідного віку та наявність у нього необхідного страхового стажу для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до частини першої статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII відповідачем не оспорюється.
За таких обставин, суд, враховуючи досягнення позивачем 55-річного віку, наявність у нього страхового стажу не менше 15 років, набуття позивачем в установленому законом порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та прийняття ним у період з 18.03.1987 по 31.03.1987 участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, дійшов висновку про наявність у позивача всіх визначених чинним законодавством складових для призначення йому пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 5 років.
З огляду на викладене, рішення відповідача, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 5 років, суд вважає протиправним та таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Що стосується позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 5 років з 22.11.2017, суд враховує наступне.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративний суд, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.
У свою чергу, ознакою дискреційних повноважень є право суб'єкта владних повноважень приймаючи рішення, вчиняючи дії чи утримуючись від їх вчинення, діяти із певною свободою розсуду, тобто можливістю обрати одне з кількох юридично допустимих рішень.
Разом з тим, за наявності у позивача страхового стажу не менше 15 років, досягнення ним певного віку, набуття позивачем в установленому законом порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та прийняття ним у період з 18.03.1987 по 31.03.1987 участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у відповідача є лише один можливий варіант вчинення дій - прийняти рішення про призначення позивачу пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до частини першої статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII.
Суд констатує, що задоволення вимоги про зобов'язання відповідача вчинити передбачені чинним законодавством дії, відступити від яких він не мав права, однак незаконно відмовився їх вчиняти, чим порушив конституційні права людини і громадянина, не є втручанням у компетенцію суб'єкта владних повноважень.
Крім того, як вже зазначалось судом вище, призначення та виплата пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV і Закону № 796-XII.
Частиною першою статті 45 Закону України Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Судом встановлено, що із заявою про призначення пенсії позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України 22.11.2017.
Вказані обставини не заперечуються відповідачем та підтверджуються відомостями, наведеними у рішенні Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 22.02.2018 № 4457.
Таким чином, з урахуванням наведених вище положень законодавства, право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 5 років виникло у позивача 22.11.2017.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 з 22.11.2017 пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач в силу приписів статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення ним інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати рішення Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (ідентифікаційний код 37838060, місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Головатого, 4) від 22.02.2018 № 4457, яким ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) відмовлено у призначенні з 22.11.2017 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII.
3.Зобов'язати Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області (ідентифікаційний код 37838060, місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Головатого, 4) призначити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) з 22.11.2017 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано в установлені строки.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.
Суддя Харченко С.В.
Судове рішення № 75821690, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 02.07.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 810/1473/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: