Вирок № 75821320, 25.07.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/8445/18

1-кп/755/1068/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" липня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Сазонової М.Г.,

при секретарі Ліпітюк К.С.,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Жукової В.В.,

перекладача Донадзе М.В.,

захисника Мешечека В.В.,

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100040002799 від 20.03.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ценакі, Грузія, громадянина Грузії, з середньою освітою, непрацюючого, без місця реєстрації в Україні, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Ткибулі, Грузія, громадянина Грузії, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, без місця реєстрації в Україні, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_3 20 березня 2018 року в невстановлений досудовим слідством час, перебували біля житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

В цей момент у ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виник спільний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, де вони обрали об'єктом свого злочинного умислу майно, яке знаходиться в квартирі №32 та належить ОСОБА_6.

Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з незаконним проникненням у квартиру №32, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_3 піднялись на 8-й поверх вище вказаного будинку, де фрагментом аркушу паперу заклеїли оглядове вічко дверей квартири №30 та підійшовши до вхідних дверей квартири №32 переконались в тому, що господарі квартири відсутні, та сторонні особи за їх діями не спостерігають, будучи впевненими, що їх злочинні дії залишаються непоміченими, за допомогою інструментів, що були у них заздалегідь підготовлені для вчинення крадіжки, розпочали відкривати замки вказаних дверей.

Продовжуючи реалізацію своїх спільних злочинних намірів, направлених на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_3 відчинили замки перших дверей до квартири №32 шляхом їх пошкодження та розпочали відчиняти замки других дверей, незаконно посягаючи на майно ОСОБА_6, що на той момент перебувало в приміщенні вказаної квартири.

В подальшому ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_3 зрозумівши, що їх дії помічені з сусідньої квартири, не змогли виконати усі необхідні дії, направлені на реалізацію свого злочинного умислу та почали тікати по сходах вказаного під'їзду, однак на 6 поверсі були затримані працівниками поліції.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватим себе визнав повністю, показав суду, що 20 березня 2018 року він разом з ОСОБА_4 перебували біля житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, де вони мали намір здійснити крадіжку чужого майна з квартири №32, підійшовши та відчинивши перші двері квартири, їх помітили з сусідньої квартири, а тому вони почали втікати з місця скоєння злочину, проте в під'їзді були затримані працівниками поліції.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе визнав повністю, показав суду, що 20 березня 2018 року він разом з ОСОБА_3 мали намір викрасти чуже майно з квартири №32, що за адресою: АДРЕСА_2. Домовившись з ОСОБА_3, вони підійнялись до квартири та намагались відчинити вхідні двері вказаної квартири, вже відчинивши перші двері, їх помітили сусіди та викликали поліцію. Вказує, що вони намагались зникнути з місця вчинення злочину, проте не змогли оскільки були затриманні працівниками поліції.

Показання обвинувачених є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченими змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності їх позиції.

Винуватість обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, кожного окремо, повністю підтверджується їх показаннями та щирим каяттям у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснені судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи та кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, а тому суд, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинувачених, дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, кожного окремо, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, висновку експертизи, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження.

Винуватість ОСОБА_3, ОСОБА_4, кожного окремо, які не оспорювали фактичні обставини справи, знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникнення у житло.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникнення у житло.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченим, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують їх покарання.

Те, що, згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3, ОСОБА_4, кожному окремо, суд визнає щире каяття, а також активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3, ОСОБА_4, кожному окремо, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_3 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує, що обвинувачений ОСОБА_3, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, має постійне місце проживання, відсутність завданої шкоди, загалом позицію прокурора у судових дебатах, який просив призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотиви і мету, способи, стадії вчинення, характери і ступінь тяжкості наслідків, що настали; роль серед співучасників, поведінку під час та після вчинення злочинних дій, та вважає, що при наявності обставини, що пом'якшує покарання та істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного призначити покарання за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції статті, та суд вважає, що його виправлення можливо без ізоляції від суспільства і до обвинуваченого можливо застосувати ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

Підстав для застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого ОСОБА_3 суд не знаходить.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує, що обвинувачений ОСОБА_4, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, має постійне місце проживання, відсутність завданої шкоди, загалом позицію прокурора у судових дебатах, який просив призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотиви і мету, способи, стадії вчинення, характери і ступінь тяжкості наслідків, що настали; роль серед співучасників, поведінку під час та після вчинення злочинних дій, та вважає, що при наявності обставини, що пом'якшує покарання та істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного призначити покарання за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції статті, та суд вважає, що його виправлення можливо без ізоляції від суспільства і до обвинуваченого можливо застосувати ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

Підстав для застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого ОСОБА_4 суд не знаходить.

Запобіжний захід у вигляді застави, обраний щодо обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, кожного окремо залишити без змін до набрання вироку законної сили.

На підставі ч. 11 ст. 182 КПК України, після набрання вироком законної сили заставу унесену за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, у сумі 52860 гривень повернути заставодавцю ОСОБА_7.

На підставі ч. 11 ст. 182 КПК України, після набрання вироком законної сили заставу унесену за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, у сумі 52860 гривень повернути заставодавцю ОСОБА_7.

Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено, згідно положень ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 373,374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід у вигляді застави, обраний щодо обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, кожного окремо залишити без змін до набрання вироку законної сили.

Після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9 ( НОМЕР_1) внесену, згідно квитанції №15613671 від 23 березня 2018 року заставу в сумі 52 860 (п'ятдесят дві тисячі вісімсот шістдесят) гривень, за наступними реквізитами: отримувач: ТУ ДСАУ в місті Києві, рахунок отримувача: 37318005112089, банк отримувача: 820172 (Державна казначейська служба України, м. Київ), код отримувача: 26268059, призначення платежу: застава за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10 відповідно ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 22.03.2018 року по справі 761/10165/18, провадження №1-кс/761/7043/2018, платник ОСОБА_8

Після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9 ( НОМЕР_1) внесену, згідно квитанції №15651305 від 27 березня 2018 року заставу в сумі 52 860 (п'ятдесят дві тисячі вісімсот шістдесят) гривень, за наступними реквізитами: отримувач: ТУ ДСАУ в місті Києві, рахунок отримувача: 37318005112089, банк отримувача: 820172 (Державна казначейська служба України, м. Київ), код отримувача: 26268059, призначення платежу: застава за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8 відповідно ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 22.03.2018 року по справі 761/10163/18, провадження №1-кс/761/7042/2018, платник ОСОБА_8

Речові докази: дві частини циліндрового механізму з ключем та врізний замок з ключем, які запаковано в спеціальний пакет Національної поліції №4499348, дві викрутки, які запаковано в спеціальний пакет Національної поліції №4467665, викрутку, яку запаковано в спеціальний пакет Національної поліції №4499347, інструменти та червоний мішечок з застібкою «блискавка», в якому виявлено металеві предмети, схожі на інструменти для відкривання замків (відмички), які запаковано в спеціальний пакет Національної поліції №4467664, які передані камери схову речових доказів Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення.

Суддя: