Ухвала суду № 75820322, 17.07.2018, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9399/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2018 року місто Київ

Слідчий суддя Подільського районного суду м.Києва Ларіонова Н.М., при секретарі Горбані О.В., за участю: прокурора Мізерного П.П., слідчого Клімовича ЄА., захисника - адвоката Ткаченка Ю.Б., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві, погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 7, стосовно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Бердянськ Запорізької області, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, неодруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, раніше неодноразово судимого (зі слів), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 постійного місця проживання не має, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 (нежитлове приміщення), -

про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12018100120000725 від 16.07.2018 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.259 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ УП в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві Клімович Є.А., як слідчий групи слідчих у кримінальному провадженні, звернувся до районного суду з клопотанням, погодженим з процесуальним керівником - прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 Мізерним П.П., що входить в групу прокурорів у вказаному кримінальному провадженні, в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.259 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що в провадженні СВ УП в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12018100120000725, дані щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.07.2018р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.259 КК України. У вчиненні даного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_2, якому 17.07.2018 р. повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.259 КК України. Суть повідомленої підозри полягає у тому, що 16.07.2018 р. приблизно о 06.50 год. ОСОБА_2, знаходячись на пероні станції метро «Лівобережна» КП «Київський метрополітен», внаслідок раптово виниклого умислу, спрямованого на завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками на станції метро «Гідропарк» КП «Київський метрополітен», яка знаходиться в Дніпровському районі м. Києва, використовуючи мобільний телефон марки «Nokia X1», в середині якого встановлено сім-карту оператора мобільного зв'язку «Лайфселл» з номером НОМЕР_1, здійснив дзвінок на телефон спецлінії управління інформаційної підтримки та координації поліції «102» ГУНП у м. Києві, в ході якого, достовірно знаючи, що інформація, яку він збирається повідомити, є неправдивою та розуміючи, що таке повідомлення створить обстановку загального страху і невпевненості в населення, порушить громадську безпеку, повідомив оператору управління інформаційної підтримки та координації поліції «102» ГУНП у м. Києві про підготовку вибуху на станції метро «Гідропарк» КП «Київський метрополітен», яка знаходиться в Дніпровському районі м. Києва. В ході виїзду слідчо-оперативної групи на станцію метро «Гідропарк» КП «Київський метрополітен», яка знаходиться в Дніпровському районі м. Києва, вище вказане повідомлення ОСОБА_2 про підготовку вибуху на станції метро «Гідропарк» не підтвердилося, перевіркою зазначеного повідомлення встановлено, що вибухових пристроїв та вибухонебезпечних речовин на станції метро «Гідропарк», не виявлено, а повідомлення про підготовку вибуху є завідомо неправдиве. Крім того, 16.07.2018 приблизно о 08.29 год. ОСОБА_2, знаходячись на пероні станції метро «Лівобережна» КП «Київський метрополітен», внаслідок раптово виниклого умислу, спрямованого на повторне завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками на станції метро «Лівобережна» КП «Київський метрополітен», яка знаходиться в Дніпровському районі м. Києва, використовуючи мобільний телефон марки «Nokia X1», в середині якого встановлено сім-карту оператора мобільного зв'язку «Лайфселл» з номером НОМЕР_1 здійснив дзвінок на телефон спецлінії управління інформаційної підтримки та координації поліції «102» ГУНП ум. Києві, в ході якого, достовірно знаючи, що інформація, яку він збирається повідомити, є неправдивою та розуміючи, що таке повідомлення створить обстановку загального страху і невпевненості в населення, порушить громадську безпеку, повторно повідомив оператору управління інформаційної підтримки та координації поліції «102» ГУНП у м. Києві про підготовку вибуху на станції метро «Лівобережна» КП «Київський метрополітен», яка знаходиться в Дніпровському районі м. Києва. В ході виїзду слідчо-оперативної групи на станцію метро «Лівобережна» КП «Київський метрополітен» вище вказане повідомлення ОСОБА_2 про підготовку вибуху на станції метро «Лівобережна», не підтвердилося, перевіркою зазначеного повідомлення встановлено, що вибухових пристроїв та вибухонебезпечних речовин на станції метро «Лівобережна», не виявлено, а повідомлення про підготовку вибуху є завідомо неправдиве. Підстави підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані у кримінальному провадженні докази. У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний вчинив кримінальне правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення. Відносно ОСОБА_2 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний буде: 1) переховуватиметься від органів досудового розслідування та/або суду; 2) вчинити інше кримінальне правопорушення; 3) може впливати на свідків з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання за вищевказаними підставами, просить застосувати саме цей запобіжний захід, оскільки у органів досудового розслідування є достатні підстави вважати, що обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не виправдає вищевказані ризики та не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, що свідчить про неможливість застосування до нього більш м'яких запобіжних заходів. Одночасно просить визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімуму для працездатних осіб.

В судовому засіданні слідчий Клімович Є.А, що входить в групу слідчих у даному кримінальному провадженні, підтримав клопотання за вищевказаними підставами, вказавши, що підозрюваний був засуджений за вчинення аналогічного злочину, буде переховуватися від слідства та суду.

Підозрюваний в судовому засіданні винним себе у кримінальному правопорушенні, у вчинені якого він підозрюється, визнав повністю, пояснивши, що ним вчинено злочин при обставинах, вказаних в повідомленні про підозру. Просив обрати стосовнонього домашній арешт, вказуючи, що, буде з'являтись до слідчого за першим викликом, не буде вчиняти злочини та переховуватись від слідства. Додав, що він живе в нежитловому приміщенні на території заводу, де є охорона.

Захисник в судовому засіданні просив відмовити органу досудовогорозслідування в задоволенні клопотання, посилаючись на те, що наведені прокурором ризики не доведені, та обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, посилаючись на те, що його підзахисний співпрацює зі слідством, має місце проживання. Вважає можливим обрати стосовно підозрюваного домашній арешту нічний час за адресою проживання.

Вислухавши учасників судового засідання, вивчивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Встановлено, що слідчим відділом УП в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, розпочатому 16.07.2018 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.259 КК України (№ з Єдиного реєстру досудових розслідувань - № 12018100120000725 від 16.07.2018 р.), за фактом того, що 16.07.2018 р. приблизно о 08.29 год. невстановлена особа з мобільного телефону з номером НОМЕР_1 зателефонувала по спецлінії «102» та здійснила неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, а саме: замінування станції метро «Лібобережна» КП «Київський метрополітен» у м.Києві.

Постановою прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 від 17.07.2018 р. з матеріалами досудового розслідування за вищевказаним кримінальним провадженням об'єднані матеріали досудового розслідування за кримінальним провадженням № 12018100120000726 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.259 ч.2 КК України, з присвоєнням номеру кримінального провадження - № 12018100120000725

Про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення 17.07.2018 р. повідомлено ОСОБА_2, його дії кваліфіковані за ч.2 ст.259 КК України, а саме: завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, яке загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, вчинене повторно,

Згідно протоколу від 16.07.2018 р. в порядку ст.208 КПК України ОСОБА_2 затриманий фактично 16.07.2018 р. о 14.30 год.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Злочин, передбачений ст.259 ч.2 КК України, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_2, відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі строком від 4 до 8 років.

Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_3. до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість підозри.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що досліджені в судовому засіданні додані до клопотання документи, на даний час, свідчать про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_2 підозри у вчиненні інкримінованого йому у провину кримінального правопорушення, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується йому органом досудового розслідування. А тому не погоджується із запереченнями сторони захисту в цій частині.

Аналізуючи ризик переховування від органів досудового розслідування та суду в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко протии Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв протии Молдови)).

Оцінюючи ризик переховування ОСОБА_2 з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що вивченням даних про особистість підозрюваного встановлено, що в зареєстрованому шлюбі він не перебуває, утриманців не має, офіційно не працює, раніше судимий, а тому підстави вважати, що підозрюваний буде переховуватись органів досудового розслідування та слідства. Згідно наданих документів, підозрюваний не має постійного місця проживання в м.Києві, проживаючи при цьому у нежитловому приміщенні на території підприємства, за місцем реєстрації в м.Льові не проживає, що підвищує ризик переховування від слідства.

Також актуальним є і ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_2 раніше судимий, повідомив, що звільнився з місць позбавлення волі 26.12.2016 р. за відбуттям строку покарання за попереднім вироком. Крім того, характер кримінальних дій підозрюваного, у вчиненні яких він підозрюється, свідчить про те, що він продовжує вчиняти злочини.

В зв'язку з чим є обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний продовжує вчиняти кримінальні правопорушення.

Ризик того, що підозрюваний може вплинути на свідків, слідчий вважає таким, що не доведений прокурором.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що підозрюваний може переховується від органу досудового розслідування та вчинити інші кримінальні правопорушення, цим підтверджується наявність ризику, передбаченого п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Підозрюваний відповідно до ст.183 ч.2 п.5 КПК України відноситься до осіб, до яких можливо застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, та його наслідки, соціальну небезпеку вказаного кримінального правопорушення, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування і суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. Для запобігання цих ризиків слідчий суддя вважає недостатнім застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Згідно ст.183 ч.3 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.

Враховуючи тяжкість злочину та його суспільну небезпечність, особу підозрюваного, обставини вчинення злочину, слідчий суддя вважає необхідним визначити ОСОБА_2 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 147 280,0 грн. (80 х 1 841,0 грн.). Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Подільського районного суду м.Києва. При внесенні застави на підозрюваного будуть покладені обов'язки, передбачені ст.183 ч.3 КПК України.

Підозрюванийз атриманий в порядку ст.208 КПК України, а відтак строк застосування запобіжного заходу необхідно відраховувати з часу фактичного затримання - з 16.07.2018 р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 193,194, 196, 197, 199, 205, 309 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання органа досудового розслідування - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі строком на 60 (шістдесят) днів, відраховуючи з часу затримання (16.07.2018 р.).

Одночасно визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу в сумі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 147 280,0 грн. (сто сорок сім тисяч двісті вісімдесят грн. 00 коп.), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Подільського районного суду м.Києва (м.Київ, вул.Хорива, 21, одержувач - ТУДСАУ у місті Києві, ЄДРПОУ - 26268059, МФО 820172, банк одержувача - Державна казначейська служба України у місті Києві, р/р- 37318005112089), при внесенні якої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - звільнити.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

В разі звільнення, при внесенні застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, такі обов'язки:

-протягом 2 місяців з дня звільнення з'являтися до слідчого СВ УП в метрополітені ГУ НП в м. Києві, прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 або Подільського районного суду м.Києва(в залежності від стадії кримінального провадження) за першим викликом на визначений посадовою особою час;

-не відлучатися м.Києва без дозволу слідчого СВ УП в метрополітені ГУ НП в м. Києві, прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 або Подільського районного суду м.Києва (в залежності від стадії кримінального провадження);

-повідомляти слідчого СВ УП в метрополітені ГУ НП в м. Києві, прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 або Подільський районний суд м.Києва про зміну свого місця проживання (в залежності від стадії кримінального провадження).

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Подільського районного суду м.Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюванийОСОБА_4. вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.

Копію ухвали скерувати слідчому та начальнику Київського слідчого ізолятора - для виконання, прокурору та захиснику - для відома.

Копію ухвали вручити підозрюваному.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - 60 днів з дня затримання, тобто по 13 вересня 2018 р. включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Н. М. Ларіонова