Рішення № 75819885, 25.06.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/17502/16-ц

Провадження №: 2/755/1188/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2018 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді САВЛУК Т.В.

секретаря Бурячек О.В.,

учасники справи:

представник позивача - ОСОБА_1,

представник відповідача - Ратушний С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Моторно (транспортного) страхового бюро Українипро виплату страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В :

28 листопада 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідачів - Моторно (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) та ОСОБА_4, за змістом заявлених вимог просив: «стягнути з Моторно (транспортного) страхового бюро України на користь позивача ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 52348,28грн.; стягнути з ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 144468,53грн. та моральну шкоду в розмірі 10000,00грн.».

Обгрунтовуючи підстави звернення з позовом до суду, позивач посилається на наступне, що ОСОБА_3 є власником автомобіля Mitsubishi Grandis, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. 22 червня 2015 року о 14 годині 00 хвилин ОСОБА_4, керуючи автомобілем Volkswagen Transporter, номерний знак НОМЕР_3 в м. Києві на перехресті пр. Ватутіна та бул. Перова порушив Правила дорожнього руху України та здійснив зіткнення з автомобілем позивача, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а позивачу заподіяно тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. 27 червня 2015 року слідчим відділом Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві відомості за даною ДТП було внесено до ЄРДР. Зібраними під час досудового розслідування матеріалами підтверджується вина ОСОБА_4 в порушенні ПДР України, що знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку з ДТП. Оскільки ОСОБА_4 є громадянином іншої держави та постійно перебуває за межами України, досудове розслідування в даному кримінальному провадженні досі триває. 12 квітня 2016 року позивач звернувся до МТСБУ з повідомленням про настання страхового випадку. Згідно звіту про оцінку вартості збитку, завданого позивачеві внаслідок пошкодження транспортного засобу, ринкова вартість автомобіля Mitsubishi Grandis, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на момент ДТП становила 261558,20грн., вартість відновлювального ремонту даного автомобіля становить 624453,73грн., вартість аварійно пошкодженого автомобіля складає 67089,67грн. В даному випадку власнику транспортного засобу має бути відшкодована різниця між вартість транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію автомобіля з місця пригоди. За проведення оцінки завданих збитків позивачем сплачено 500,00грн. Листами від 27 липня 2015 року та від 08 лютого 2016 року МТСБУ відмовило позивачеві у виплаті страхового відшкодування через відсутність вироку суду або постанови про закриття кримінального провадження. Позивач вважає таку відмову безпідставною та незаконною, тому змушений звернутися з цим позовом до суду та просить стягнути з МТСБУ 50000,00грн. страхового відшкодування за шкоду заподіяно майну, а також 2348,28грн. за лікування.

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 29 листопада 2016 року відкрито провадження у даній справі. (а.с.68)

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 19 грудня 2016 року компетентному суду Республіки Білорусь доручено провести процесуальні дії по врученню відповідачеві ОСОБА_4 копії позовної заяви з додатками, допитати зазначену особу в якості відповідача та повідомити його про час та місце розгляду справи. Провадження в справі зупинено. (а.с.73-74)

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 березня 2017 року справу передано в провадження головуючого - судді Савлук Т.В. (а.с.81)

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 15 травня 2018 року відновлено провадження у справі. (а.с.109)

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 30 травня 2018 року позовну заяву ОСОБА_3 до Моторно (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в частині вимог, які пред'явлено до відповідача ОСОБА_4 - залишено без розгляду. (а.с.110-111)

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Відповідно до п.9 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, яка долучена до матеріалів справи (а.с.115-116), в якій зазначив, що до іноземної страхової компанії, яка видавала сертифікат «Зелена карта» на автомобіль Volkswagen Transporter, номерний знак НОМЕР_3, з приводу виплати страхового відшкодування він не звертався та такого відшкодування не отримував. Вина водія ОСОБА_4 підтверджується належними та допустимими доказами - схемою ДТП, показаннями водіїв учасників ДТП, висновком автотехнічної експертизи тощо. Діючим законодавством на позивача не покладається обов'язок по доказуванню вини відповідача в заподіянні шкоди, він зобов'язаний довести лише факт заподіяння шкоди та її розмір. Наявність судового рішення в даному випадку було б лише підставою для звільнення від доказування. Крім того, на час ДТП цивільно-правова відповідальність позивача була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Страховий капітал».

Представник відповідача МТСБУ - Ратушний С.І. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов(а.с.96-97), в яких зазначив, що матеріали справи не містять доказів притягнення ОСОБА_4 до кримінальної або адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України, що призвели до завдання позивачу тілесних ушкоджень та пошкодження його майна. Крім того, МТСБУ має відшкодовувати шкоду лише в разі не здійснення такого відшкодування страховиком, що видав страховий сертифікат «Зелена картка». При цьому, МТСБУ не відмовляв позивачеві у здійсненні відшкодування, а лише повідомив про зупинення розгляду справи про відшкодування шкоди та умови поновлення такого розгляду, як це передбачено ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Тому вважає вимоги позивача про стягнення регламентної виплати передчасними.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Згідно із п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способами захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Застосування цього способу захисту здійснюється і в позадоговірних зобов'язаннях (гл. 82 ЦК України), якщо порушенням цивільного права особи їй завдано майнову шкоду, призведено до збитків.

Згідно ч. 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як роз'яснено у п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.

Судом встановлено, що власником автомобіля Mitsubishi Grandis, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 є позивач, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. (а.с.6)

Як убачається з наявних у справі доказів, на підставі рапорту старшого інспектора СОМ ДТП ВДАІ Дніпровського району міста Києва старшого лейтенанта міліції ОСОБА_6 від 23 червня 2015 року (а.с.9) та рапорту інспектора СОМ ДТП ВДАІ Дніпровського району ГУМВС України в місті Києві капітана міліції ОСОБА_7 від 25 червня 2015 року (а.с.8) до ЄРДР 27 червня 2015 року було внесено відомості про те, що «22 червня 2015 року, приблизно о 14 годині 00 хвилин в м. Києві на перехресті бул. Перова - пр. Ватутіна автомобіль Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_3 (Білорусь) під керуванням водія ОСОБА_4, здійснив зіткнення з автомобілем Mitsubishi Grandis, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 В результаті ДТП водій автомобіля Mitsubishi Grandis ОСОБА_3 та пасажир даного автомобіля ОСОБА_8 отримали тілесні ушкодження та були доставлені до ЛШМД м.Києва». (а.с.7, 7-зворот)

Також наявна копія протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22 червня 2015 року по факту ДТП зі схемою та фототаблицею до цього протоколу, в яких відображена дана подія. (а.с.10-17)

За змістом протоколу допиту свідка ОСОБА_4 від 13 липня 2015 року, з приводу дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце за його участі 22 червня 2015 року, ОСОБА_9 були надані детальні пояснення з приводу даної пригоди та зазначено, що він вважає винним виключно себе, оскільки виконував маневр лівого повороту в забороненому для цього місці та не надав дорогу автомобілю Mitsubishi Grandis, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. (а.с.19-20)

Також, 13 липня 2015 року органами досудового розслідування за участю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було проведено слідчий експеримент, що відображено у відповідному протоколі. (а.с.25-26)

На підставі постанови слідчого від 14 липня 2015 року (а.с.27) судовим експертом Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в місті Києві, проведено автотехнічну експертизу та 24 липня 2015 року складено висновок №354ат. (28-30)

Згідно висновку автотехнічної експертизи експертами встановлено:

«В ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_3 (Білорусь), ОСОБА_4 повинен був керуватися вимогами пунктів 33.5.16, 10.1 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній ситуації, водій автомобіля Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_3 (Білорусь), ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди, шляхом виконання вимог пунктів 33.5.16, 10.1 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_3 (Білорусь), ОСОБА_4, експертом, з технічної точки зору, вбачається невідповідність вимогам пунктів 33.5.16, 10.1 Правил дорожнього руху України.

В ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля Mitsubishi Grandis, державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_3 повинен був керуватися вимогами пункту 12.3 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній ситуації, водій автомобіля Mitsubishi Grandis, державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_3, з технічної точки зору, з моменту виникнення небезпеки для руху, шляхом застосування екстреного гальмування, не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_3 (Білорусь).

В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля Mitsubishi Grandis, державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_3, експертом, з технічної точки зору, невідповідностей вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху України не вбачається».

Частиною 3 ст.12 та частиною 1 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.89 ЦПК України).

За таких обставин, оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, та враховуючи, що стороною відповідача не надано будь-яких доказів невинуватості ОСОБА_4 у вчиненні ДТП, суд приходить до висновку, що дорожньо-транспортна пригода сталась саме внаслідок недотримання водієм ОСОБА_4 33.5.16, 10.1 Правил дорожнього руху України.

У відповідності до частин 1 та 2 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Разом з тим, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства (ч.ч.1, 2 ст.999 ЦК України).

Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до пункту 1.11 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховий сертифікат "Зелена картка" є страховим сертифікатом єдиної форми, що застосовується в країнах - членах міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", які зазначені і не викреслені у такому сертифікаті.

Пунктом 10.3 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що договори міжнародного страхування діють на території країн, зазначених у таких договорах. Договори міжнародного страхування, які діють на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", посвідчуються відповідним уніфікованим сертифікатом "Зелена картка", що визнається і діє в цих країнах.

Пунктом 22.1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено обов'язок страховика відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодувати у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином договір міжнародного страхування «Зелена карта» є тим договором, яким врегульовано питання прав та обов'язків страховика та застрахованої особи, щодо відшкодування шкоди заподіяної дорожньо-транспортною пригодою , що мала місце в країнах відвідування зазначених у даному договорі, що є відмінним від країни укладення такого договору.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами ( ст. 629 ЦК України)

Пунктами 39.1, 39.2.1. ст. 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що Моторне (транспортне) страхове бюро є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у Моторному (транспортному) страховому бюро є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Основним завданням МТСБУ, серед іншого, є: здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

Відповідно до підпункту б) пункту 41.2. ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння власниками транспортних засобів, якщо такі власники надали відповідним уповноваженим органам інших країн страховий сертифікат «Зелена картка», виданий від імені страховиків - членів МТСБУ, та за умови, що такий страховик не відшкодував шкоду.

Позивач стверджує в своїй відповіді на відзив (а.с.115-116) про те, що жодних страхових виплат з приводу даної ДТП він не отримував та до страхових компаній з цього приводу не звертався.

В свою чергу, відповідачем - МТСБУ в порушення вимог ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, не надано суду жодного доказу на підтвердження викладених в запереченнях (відзиві) на позовну заяву тверджень про те, що така виплата могла мати місце.

На виконання вимог ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач ОСОБА_3 звернувся до МТСБУ з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, де зазначив про наявність у нього полісу страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/0474859, виданий позивачеві ПрАТ «Страхова компанія «Страховий капітал» зі строком дії з 27 грудня 2014 року по 26 грудня 2015 року, так і номер «Зеленої картки», виданої ОСОБА_4 - №ВУ/03/11294865 з терміном дії з 15 червня 2015 року по 29 червня 2015 року. (а.с.34)

МТСБУ листом від 27 липня 2015 року №8/3-03/21094 повідомило ОСОБА_3, що бюро перевіряє наявність у відповідної особи чинного страхового сертифікату «Зелена картка» та запропоновано надати певні документи, в залежності від виду заявленої шкоди. (а.с.51-53)

В подальшому, на звернення представника ОСОБА_3 - ОСОБА_10, МТСБУ надало письмову відповідь датовану 08 лютого 2016 року (вих. №8/3-03/3227), з посиланням на положення абзацу 4 пункту 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повідомило, що з урахуванням розпочатого кримінального провадження по факту ДТП, перебіг строку на прийняття рішення щодо здійснення регламентної виплати припиняється до дати коли МТСБУ стане відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили, запропоновано, для поновлення розгляду даної справи надати до МТСБУ належним чином завірену копію вироку суду або постанови про закриття кримінального провадження. (а.с.50)

Разом з тим, за змістом пункту 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили, припиняється перебіг строку на прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплатити, а не припиняється розгляд справи в МТСБУ.

На дату звернення з цим позовом до суду та під час розгляду цивільної справи, процесуальне рішення за результатами розгляду кримінального провадження щодо дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 22 червня 2015 року, о 14 годині 00 хвилин, в м. Києві на перехресті пр. Ватутіна та бул. Перова за участі транспортних засобів під керуванням ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не прийнято.

Зазначена обставина впливає на порушення прав потерпілої від ДТП особи щодо виплати/отримання нею як компенсації майнової та моральної шкоди, так і страхового відшкодування (регламентної виплати).

В пункті 36.1. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Отже, враховуючи наявність в матеріалах даної справи належних, допустимих та достатніх доказів, на підставі яких суд прийшов до висновку, про те, що дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок недотримання водієм ОСОБА_4 33.5.16, 10.1 Правил дорожнього руху України, тобто шкода позивачеві заподіяна неправомірними діями останнього при управлінні джерелом підвищеної небезпеки, а визначених статтею 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підстав для відмови у здійсненні регламентної виплати не встановлено, суд убачає вказані вище правові підстави для стягнення з МТСБУ регламентної виплати у визначеному законом розмірі.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

У відповідності до положень цього Закону майном, яке може оцінюватися, вважаються об'єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід'ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об'єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Згідно ст. 9 цього ж Закону, Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Оцінка майна проводиться на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції країни та Фондом державного майна України № 1074/8395 від 24.11.2003 року.

Пунктом 8.3. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 24.11.2003. № 142/52092, передбачено, що вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу.

Відповідно до Звіту №83/08/15 про оцінку вартості аварійно пошкодженого колісного транспортного засобу від 10 серпня 2015 року, вартість відновлювального ремонту Mitsubishi Grandis, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 624453,73грн., ринкова вартість даного транспортного засобу на момент пошкодження з урахуванням ПДВ 20% та інших обов'язкових платежів становила 261558,20грн., вартість аварійно пошкодженого автомобіля з урахуванням ПДВ 20% та інших обов'язкових платежів становить 67089,67грн. (а.с.35-48)

При цьому, даним звітом встановлена необхідність заміни деталей та виконання ремонтних робіт, які фактично співпадають з пошкодженнями, зафіксованими в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та фототаблиці до нього.

Згідно положень пунктів 30.1., 30.2. ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Визначена законом різниця, в даному випадку становить 194468,53грн. (261558,20грн. - 67089,67грн.).

Також в матеріалах справи міститься товарний чек про сплату за проведення оцінки вартості аварійно пошкодженого автомобіля Mitsubishi Grandis, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на суму 500,00грн. (а.с.49)

Однак, у відповідності до абзацу 2 пункту 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно п. 9.2. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Таким чином, з урахуванням положень наведених норм спеціального закону, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з МТСБУ 50000,00грн. регламентної виплати за шкоду, заподіяну майну позивача.

Судом встановлено та підтверджується наявним в матеріалах справи доказами, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачеві ОСОБА_3 заподіяно тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи №1267/Е від 17 липня 2015 року, проведеної в межах кримінального провадження. (а.с.22-23)

Згідно виписки із медичної картки стаціонарного хворого №16484 травматичного відділення №1 Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в період з 22 по 30 червня 2015 року. (а.с.54)

У відповідності до пункту 24.1. ст. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я.

Згідно наданою позивачем видаткової накладної №2410 від 25 червня 2015 року, квитанції до прибуткового касового ордеру №876 від 25 червня 2015 року, товарного чеку №4Я-Рз-0001525 від 25 червня 2015 року та фіскального чеку від 26 червня 2015 року, позивачем на лікарські засоби загалом витрачено 2348,28грн. (а.с.55-56)

З огляду на викладене, з урахуванням положень наведених норм спеціального закону, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог й в частині стягнення з МТСБУ на користь позивача регламентної виплати на відшкодування витрат на лікування в розмірі 2348,28грн.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ст.2 Цивільного процесуального кодексу України)

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. (ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України)

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_3 до Моторно (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи наведене та керуючись ст.999 Цивільного кодексу України, ст.ст.9, 22, 24, 30, 36, 39, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 2-5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Моторно (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з Моторно (транспортного) страхового бюро України ( місцезнаходження - м.Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131), на користь ОСОБА_3 (місце проживання - АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2) регламентну виплату в сумі 52348,28грн. (п'ятдесят дві тисячі триста сорок вісім гривень двадцять вісім копійок).

Відповідно до ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

С у д д я