Рішення № 75817467, 06.08.2018, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2434/16-ц

Провадження № 2/697/8/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2018 року

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді – Русакова Г.С.

за участю секретаря судового засідання – Десятник О.А.

прокурора – Куліш А.А.,

представника позивача ОСОБА_1 ОДА - ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5 РДА – ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та ОСОБА_1 обласної державної адміністрації до ОСОБА_5 районної державної адміністрації Черкаської області, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, треті особи: сектор містобудування архітектури, житлово-комунального господарства, та з питань цивільного захисту ОСОБА_5 РДА, Управління екології та природних ресурсів ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, Управління Державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області, Управління культури ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 обласне управління лісового та мисливського господарства про поновлення строку позовної давності та визнання розпорядження недійсним та витребування земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та ОСОБА_1 обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом в подальшому уточненим до ОСОБА_5 районної державної адміністрації Черкаської області, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, треті особи: сектор містобудування архітектури, житлово-комунального господарства, та з питань цивільного захисту ОСОБА_5 РДА, Управління екології та природних ресурсів ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, Управління Державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області, Управління культури ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 обласне управління лісового та мисливського господарства про поновлення строку позовної давності та визнання розпорядження недійсним та витребування земельної ділянки, посилаючись на те, що прокуратурою Черкаської області під час розслідування кримінального провадження по обвинуваченню колишнього начальника ОСОБА_5 районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_45 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, встановлено факт порушення інтересів держави у сфері використання та розпорядження землями лісогосподарського призначення, які полягають у протиправній, безоплатній їх передачі у власність громадян для ведення особистого селянського господарства та садівництва. Під час розслідування кримінального провадження встановлено, що на підставі розпорядження ОСОБА_5 РДА від 03.02.2005 № 34, у порушення вимог Конституції України, міжнародних договорів, законів України та інших норм діючого законодавства, у власність 46 громадянам протиправно передано 61,8398 га земель лісогосподарського признання. На підставі цього розпорядження наведені громадяни 15.02.2005 отримали державні акти на право приватної власності на землю. У подальшому, ОСОБА_3 придбав вказані земельні ділянки відповідно до договорів купівлі-продажу від 22.12.2005. Однак, як встановлено під час досудового розслідування у кримінальному провадженні розпорядження ОСОБА_5 РДА від 03.02.2005 № 34 не відповідає вимогам земельного законодавства та порушує інтереси держави і суспільства в цілому, оскільки проект землеустрою, на підставі якого прийнято це розпорядження, фактично не був розроблений та погоджений усіма уповноваженими органами, при цьому районна адміністрація взагалі не вправі була розпоряджатися землями лісогосподарського призначення площею понад 5 га. Спірні ділянки були безоплатно приватизовані для спеціальних цілей – ведення особистого селянського господарства. Однак жодний з громадян, які отримали ділянки, не планували використовувати їх для виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, оскільки природні властивості ділянки цього не дозволяють (ліси 1 групи/категорії). Спірні ділянки майже відразу та одночасно усіма громадянами були відчуженні на користь однієї особи. ОСОБА_3 та ОСОБА_7 при купівлі спірних земель мали достатню можливість пересвідчитись, що спірні землі не можуть використовуватися для задекларованих цілей, вони вкриті лісом, набуті за рахунок земель лісового фонду та у сукупності складають єдиний масив площею понад 5 га. При продажу спірних ділянок не відбулося зміни її виду використання та вони продовжують обліковуватися як землі надані для ведення особистого селянського господарства, використання та цивільна оборотоздатність яких теж обмежена. Тому ОСОБА_3 та ОСОБА_7 не можуть вважатися добросовісними набувачами, оскільки вони знали про незаконність приватизації спірних земель та знали, що не мають права мати у власності або в оренді понад 2 га земель, призначених для ведення особистого селянського господарства. Вищевказані обставини та злочинне зловживання службовим становищем колишнім начальником ОСОБА_5 районного відділу земельних ресурсів, яке призвело до незаконного відчуження державних земель, стало відомо органам прокуратури 11.08.2016, після прийняття у кримінальній справі № 697/1638/16-к Канівським міськрайонним судом Черкаської області ухвали про її закриття з нереабілітуючих підстав. ОСОБА_1 обласна державна адміністрація листом від 20.09.2016 № 16-0/133 повідомила прокуратуру області, що їй не було відомо про ці обставини, та вона не вжила заходів на відновлення порушеного права. Відповідь аналогічного змісту надана Кабінетом Міністрів України 26.09.2016 № 14884/0/2-16. Жодний з указаних органів не виявив намір вжити заходи на захист порушених інтересів держави, а лише прийняв інформацію до відома.

Просить суд визнати поважними причини пропуску прокурором строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом та поновити його, захистивши право; визнати недійсним розпорядження ОСОБА_5 районної державної адміністрації «Про передачу земельних ділянок громадянам в приватну власність та виготовлення державних актів на право власності на землю для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу Бобрицької сільської ради» № 34 від 03.02.2005 з додатком № 3 до нього, в частині, що стосується ОСОБА_44, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_40, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_41, ОСОБА_39, ОСОБА_30, ОСОБА_34, ОСОБА_32, ОСОБА_31, ОСОБА_38, ОСОБА_35, ОСОБА_33; витребувати у ОСОБА_3 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України та ОСОБА_1 обласної державної адміністрації земельні ділянки площею 39,6264 га та 26,3363 га, які розташовані в адміністративних межах Бобрицької сільської ради Канівського району, а саме: ділянку площею 1,8066 га – кадастровий номер 7122081100:01:001:0196, ділянку площею 5,2076 га – кадастровий номер 7122081100:01:001:0608, ділянку площею 5,4249 га – кадастровий номер 7122081100:01:001:0609, ділянку площею 3,6132 га – кадастровий номер 7122081100:01:001:0610, ділянку площею 5,4153 га – кадастровий номер 7122081100:01:001:0611, ділянку площею 1,8367 га – кадастровий номер 7122081100:01:001:0588, ділянку площею 1,7293 га – кадастровий номер 7122081100:01:001:0592, ділянку площею 3,5725 га – кадастровий номер 7122081100:01:001:0598, ділянку площею 5,5101 га – кадастровий номер 7122081100:01:001:0605, ділянку площею 5,5101 га – кадастровий номер 7122081100:01:001:0606, ділянку площею 5,5101 га – кадастровий номер 7122081100:01:001:0607, ділянку площею 5,2074 га – кадастровий номер 7122081100:01:001:0600, ділянку площею 1,7358 га – кадастровий номер 7122081100:01:001:0589, ділянку площею 5,2074 га – кадастровий номер 7122081100:01:001:0602, ділянку площею 3,4680 га – кадастровий номер 7122081100:01:001:0596, ділянку площею 5,2076 га – кадастровий номер 7122081100:01:001:0601; стягнути понесені судові витрати.

В судовому засіданні прокурор Куліш А.А. позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, посилаючись на матеріали позову та письмову відповідь на відзив, оскільки набуття у власність відповідачем спірних земельних ділянок було проведено з порушенням норм чинного законодавства та призвело до вибуття з державної власності та користування земельної ділянки значного розміру, просила поновити строки позовної давності.

Представник ОСОБА_1 обласної державної адміністрації в судовому засіданні підтримав заявлений позов у повному обсязі, просив його задоволити.

Представник Кабінету Міністрів України в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не відомі.

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на наданий письмовий відзив (т.14 а.с.205-217) і заперечення (т.15 а.с.97-104) та пояснив, що представник позивача не надав обгрунтованого висновку про існування у прокуратури повноважень на момент винесення спірного розпорядження, положення законодавства були прийняті значно пізніше. Зауважив, що у даній справі спірні землі не перебували у постійному користуванні до моменту їх приватизації, а отже КМУ не мав і не міг мати повноважень на розпорядження такими землями на підставі ч.9 ст. 149 Земельного кодексу України. Прокурором не було спростовано доводу відповідача про те, що "єдиним органом, що був наділений повноваженнями у спірних правовідносинах і права якого могли бути порушені внаслідок відчуження спірних земельних ділянок є ОСОБА_5 районна державна адміністрація". Просив, що у разі якщо суд вважає наявність у позивача права пред'являти позов, то відмовити в задоволенні позову в зв'язку з закінченням строків позовної давності.

Представник відповідача ОСОБА_5 районної державної адміністрації Черкаської області ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та вважає, що прокуратура мала можливість звернутись до суду в межах строку позовної давності.

Відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44 в судове засідання нез'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином через оголошення на офіційному сайті судової влади.

Представник третьої особи Управління екології та природних ресурсів ОСОБА_1 обласної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, направив до суду клопотання про розгляд справи без участі їх представника та пояснення, в якому вказали, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідачам на розгляд до управління не надходили.

Представник третьої особи ОСОБА_1 обласного управління лісового та мисливського господарства в судове засідання не з'явився, направили до суду пояснення в якому вказали, що до складу земельль державного підприємства «ОСОБА_5 лісове господарство» лісові ділянки колишнього господарства ім. Шевченка с. Бобриця Канівського району Черкаської області не передавались та погодження на зміну цільового призначення земель управлінням не надавалось.

Представники третіх осіб: сектору містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства та з питань цивільного захисту ОСОБА_5 РДА, Управління Державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області, Управління культури ОСОБА_1 обласної державної адміністрації в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про розгляд справи повідомлялися належним чином. Заяв, клопотань чи заперечень до суду не направили.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що розпорядженням ОСОБА_5 районної державної адміністрації від 03.02.2005 № 34 «Про передачу земельних ділянок громадянам в приватну власність та виготовлення державних актів на право власності на землю для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу Бобрицької сільської ради» вилучено і передано у власність земельні ділянки із земель запасу Бобрицької сільської ради громадянам загальною площею 61,8398 га для наступних потреб: для ведення особистого селянського господарства площею 39,6309 га (згідно з додатком 1); для ведення садівництва площею 1,0800 га (згідно з додатком 2); для ведення особистого селянського господарства площею 21,1289 га (згідно з додатком 3).

На підставі вищевказаного розпорядження громадянам: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44 15.02.2005 видано державні акти на право власності на земельні ділянки.

В подальшому, зазначені особи відчужили право власності на вищевказані земельні ділянки на користь ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі-продажу від 22.12.2005.

Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомомго майна щодо об»єкта нерухомого майна ОСОБА_3 володіє наступними земельними ділянками: ділянка площею 5,5101 га – кадастровий номер 7122081100:01:001:0607, ділянка площею 5,2074 га – кадастровий номер 7122081100:01:001:0600, ділянка площею 1,7358 га – кадастровий номер 7122081100:01:001:0589, ділянка площею 5,2074 га – кадастровий номер 7122081100:01:001:0602, ділянка площею 3,4680 га – кадастровий номер 7122081100:01:001:0596, ділянка площею 5,2076 га – кадастровий номер 7122081100:01:001:0601, ділянка площею 5,2076 га – кадастровий номер 7122081100:01:001:0608, ділянка площею 5,4249 га – кадастровий номер 7122081100:01:001:0609, ділянка площею 3,6132 га – кадастровий номер 7122081100:01:001:0610, ділянка площею 5,4153 га – кадастровий номер 7122081100:01:001:0611, ділянка площею 1,8367 га – кадастровий номер 7122081100:01:001:0588, ділянка площею 1,7293 га – кадастровий номер 7122081100:01:001:0592, ділянка площею 3,5725 га – кадастровий номер 7122081100:01:001:0598, ділянка площею 5,5101 га – кадастровий номер 7122081100:01:001:0605, ділянка площею 5,5101 га – кадастровий номер 7122081100:01:001:0606, які розташовані в адміністративних межах Бобрицької сільської ради з 27.01.2006.

Відповідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомомго майна щодо об'єкта нерухомого майна ОСОБА_7 має у власності земельну ділянку площею 1,8066 га, кадастровий номер 7122081100:01:001:0196, яка розташована в адміністративних межах Бобрицької сільської ради.

Судом встановлено, що 02.04.2013 за фактом зловживання своїм службовим становищем посадовими особами ОСОБА_5 районного відділу земельних ресурсів у Черкаській області під час прийняття спірного розпорядження було порушено кримінальне провадження та внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11.08.2016 по справі № 697/1638/16-к було закрито кримінальне провадження відносно ОСОБА_45 за закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 150 ЗК України визначає склад особливо цінних земель і регулює порядок їх вилучення.

За змістом цієї статті в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, землі дослідних полів науково-дослідних установ є особливо цінними і можуть вилучатися (викуплятися) для будівництва об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України.

Підстави припинення права користування земельною ділянкою передбачені статтею 141 ЗК України, а саме: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Правове регулювання вилучення земельних ділянок, наданих у постійне користування із земель державної чи комунальної власності, закріплене у статті 149 ЗК України.

Згідно із частинами першою, третьою цієї статті земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень КМУ, ОСОБА_38 міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Установлено, що спірні земельні ділянки відносяться до категорії особливо цінних земель, щодо яких відповідно до статей 149, 150 ЗК України встановлено особливу процедуру вилучення, а саме: рішення про їх вилучення приймається постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України.

Рішення про вилучення і передачу спірних земельних ділянок КМУ не приймалося, ОСОБА_1 обласне управління лісового та мисливського господарства не давало згоди на вилучення та переведення лісових земель до сільськогосподарської категорії загальною площею 61,8398 га, розташованої у межах Бобрицької сільської ради. Процедура вилучення земельної ділянки не відповідає вимогам закону та була порушена ОСОБА_5 районною державною адміністрацією.

Враховуючи наведене, суд вважає, що розпоряджатися спірною земельною ділянкою ОСОБА_5 РДА не мала права, а тому є підстави для визнання недійсним оспорюваного розпорядження, є правильним та таким, що відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Разом з тим під час розгляду справи судом представник відповідача ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про застосування позовної давності.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (пункт 570 рішення ЄСПЛ від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення ЄСПЛ від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Положеннями статті 268 ЦК України передбачено винятки із загального правила про поширення позовної давності на всі цивільні правовідносини і визначено вимоги, на які позовна давність не поширюється, зокрема у пункті 4 частини першої статті 268 ЦК України зазначено, що на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, позовна давність не поширюється.

Однак пункт 4 частини першої статті 268 ЦК України за своєю суттю направлений на захист прав власників та інших осіб від держави.

Оскільки, держава зобов'язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконні правові акти, їх скасування не повинно ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, підтримувати яку покликані норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право.

Отже, з огляду на статус держави та її органів як суб'єктів владних повноважень положення пункту 4 частини першої статті 268 ЦК України не поширюються на позови прокуратури, які пред'являються від імені держави і направлені на захист права державної власності, порушеного незаконними правовими актами органу державної влади.

На такі позови поширюється положення статті 257 ЦК України щодо загальної позовної давності, і на підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб'єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.

Вказані правові позиції викладено у постановах Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 6-68цс15, від 08 червня 2016 року у справі № 6-3029цс15, від 28 вересня 2016 року у справі № 6-832цс15.

Як зазначалося вище, 02.04.2013 за фактом зловживання своїм службовим становищем посадовими особами ОСОБА_5 районного відділу земельних ресурсів у Черкаській області під час прийняття спірного розпорядження було порушено кримінальне провадження та внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Було встановлено факт передачі 46 громадянам земельних ділянок, які відносяться до земель лісового фонду з порушенням законодавства щодо їх вилучення та передачі.

Також прокуратурою у 2013, 2014 та 2015 роках подалися аналогічні цивільні позови, які ухвалами від 28.11.2013, 06.08.2014 та 06.09.2015 було залишено без розгляду, що також свідчить про достатню обізнаність позивача, як уповноваженого органу держави, про оскаржуване ним розпорядження та пропуск ним строків, визначених статтею 257 ЦК України, для вчинення дій на захист інтересів держави.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», чинного на час прийняття оскаржуваного розпорядження ОСОБА_5 РДА, КМУ здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, ОСОБА_38 міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, діяльність КМУ спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної ОСОБА_38 України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров'я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, природокористування, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, протидії корупції, розв'язання інших завдань внутрішньої і зовнішньої політики, цивільного захисту, національної безпеки та обороноздатності. Кабінет Міністрів України здійснює постійний контроль за виконанням органами виконавчої влади Конституції України та інших актів законодавства України, вживає заходів щодо усунення недоліків у роботі зазначених органів.

Аналогічні норми містить і чинний Закон України «Про Кабінет Міністрів України».

Отже, КМУ, здійснюючи виконавчу владу, у тому числі через ОСОБА_5 РДА, контролюючи її діяльність, зобов'язаний був і мав можливість дізнатися про розпорядження ОСОБА_5 РДА від 03.02.2005 року № 34 і про його незаконність принаймні, з часу порушення вищевказаної кримінальної справи.

Що стосується ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, то голови районних державних адмінстрацій регулярно інформують про свою діяльність голів обласних державних адміністрацій, тому голова ОСОБА_1 обласної державної адміністрації повинен був довідатись про здійснення досудового розслідування щодо законності прийняття спірного розпорядження підпорядкованої йому ОСОБА_5 районної державної адміністрації в ході здійснення регулярних звітів в порядку ч.2 ст. 3 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» (в редакції, що діяла станом на 02.04.2013).

Механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення позовної давності, а також корелювати із суб'єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення ЄСПЛ від 20 грудня 2007 року за заявою № 23890/02 у справі «Фінікарідов проти Кіпру»).

Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Відповідно до частини другої - четвертої статті 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Враховуючи наведене, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним розпорядження ОСОБА_5 РДА за пропуском позовної давності, оскільки не пізніше як 02.04.2013 прокурору та юридичним особам, яких він представляє в інтересах держави, було відомо чи мало бути відомо про те, що розпорядження ОСОБА_5 РДА від 03.02.2005 № 34 «Про передачу земельних ділянок громадянам в приватну власність та виготовлення державних актів на право власності на землю для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу Бобрицької сільської ради» було прийнято з порушенням вимог законодавства.

Решта заявлених прокурором позовних вимог випливає з вимоги про визнання недійсним розпорядження ОСОБА_5 РДА від 03.02.2005 № 34 і залежить від її вирішення. При відмові у задоволенні цієї вимоги решта позовних вимог також не можуть бути задоволені.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Статтею 89 ЦПК України установлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

У пунктах 70, 71 рішення ЄСПЛ від 20 жовтня 2011 року в справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04), яке набуло статусу остаточного 20 січня 2012 року, Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу; у контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Аналогічний висновок також міститься у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», у справі «Ґаші проти Хорватії» та у справі «Трґо проти Хорватії».

Доводи позову про те, що у цій справі прокурор діє в інтересах держави в особі КМУ, ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, які могли дізнатися про порушення свого права після прийняття у кримінальній справі № 697/1638/16-к Канівським міськрайонним судом Черкаської області ухвали про її закриття, а тому позовна даність не пропущена, є необґрунтованими, оскільки встановлено, що про порушення прав прокурору і особам, в інтересах яких він діє, стало відомо принаймні в день порушення кримінальної справи – 02.04.2013.

Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 16 лютого 2017 року в справі «Кривенький проти України» наголошено, що позбавлення особи права на земельну ділянку без будь-якої компенсації є порушенням статті першої Першого протоколу до Конвенції.

Враховуючи, що прокуром при зверненні до суду із позовною заявою пропущено строк позовної давності, а представник відповідача по справі просить застосувати цей строк, суд вважає, що в позові слід відмовити в зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 141, 149, 150 Земельного кодексу України, ст.ст. 256, 257 261, 267, 268 Цивільного кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та ОСОБА_1 обласної державної адміністрації до ОСОБА_5 районної державної адміністрації Черкаської області, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, треті особи: сектор містобудування архітектури, житлово-комунального господарства, та з питань цивільного захисту ОСОБА_5 РДА, Управління екології та природних ресурсів ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, Управління Державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області, Управління культури ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 обласне управління лісового та мисливського господарства про поновлення строку позовної давності та визнання розпорядження недійсним та витребування земельної ділянки відмовити в зв’язку з пропуском строку звернення до суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10.08.2018.

Головуючий /підпис/ ОСОБА_46

З оригіналом згідно: оригінал зберігається при матеріалах справи № 697/2434/16-ц

Головуючий Г . С . ОСОБА_46