Ухвала суду № 75817293, 07.08.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа №623/2639/17 Головуючий I інстанції: Гуренко М.О.

Провадження № 11кп/790/2282/18 Доповідач: Люшня А.І.

Категорія: ч.3 ст.190 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

-головуючого Люшні А. І.,

-суддів: Плетньова В.В., Савченка І.Б.,

-при секретарі Вакула Н.С.,

-за участю прокурора Криворучко І.І.,

-захисника Міщенко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Харкова матеріали провадження №11кп/790/2282/18 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05 липня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою обвинувальний акт щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Сніжне Донецької області, українця, громадянина України, не одруженого, із повною загальною середньою освітою, військовозобов'язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимого:

-28.08.2012 року Сніжнянським міським судом Донецької області за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі, 14.07.2014 року звільнений згідно ухвали міського суду м.Тореза Донецької області від 04.07.2014 року на підставі п.«а» ст.4 ЗУ «Про амністію у 2014 році»,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м.Тольятті, Росія, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимого:

-20.05.2009 року Сніжнянським міськрайонним судом Донецької області за ч.2 ст.309, ч.2 ст.307 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна,

обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, повернуто прокурору у порядку, передбаченому п.3 ч.3 ст.314 КПК України.

Органом досудового слідства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються у тому, що вони діючи умисно та протиправно, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами шахрайським шляхом за допомогою незаконних операцій із використанням електронно-обчислюваної техніки 28 квітня 2017 року під час телефонної розмови з ОСОБА_4, під приводом повідомлення про блокування його карткового пенсійного рахунку, шахрайським шляхом за допомогою програми «Веб-банкінгу» отримали доступ до карткового пенсійного рахунку ОСОБА_4 та виконали перерахунок коштів на картковий рахунок ПАТ «Державний ощадний банк України» НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 в сумі 1450 грн., використавши їх на власний розсуд, чим заподіяли потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 повторно, діючи умисно та протиправно, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами шахрайським шляхом за допомогою незаконних операцій із використанням електронно-обчислювальної техніки, 30 квітня 2017 року під час телефонної розмови з ОСОБА_5, під приводом повідомлення про блокування її карткового зарплатного рахунку, шахрайським шляхом за допомогою програми "Веб-банкінгу» отримали доступ до карткового зарплатного рахунку ОСОБА_5 та виконали перерахунок коштів на картковий рахунок ПАТ «Державний ощадний банк України» НОМЕР_2, виданий на ім'я ОСОБА_6, яким користувалися ОСОБА_2 та ОСОБА_3, заволодівши грошима ОСОБА_5 в сумі 11300 грн., чим заподіяли потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3, повторно, діючи умисно та протиправно, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами шахрайським шляхом за допомогою незаконних операцій із використанням електронно-обчислювальної техніки, 30 квітня 2017 року під час телефонної розмови з ОСОБА_7, під приводом повідомлення про блокування його карткового зарплатного рахунку, шахрайським шляхом за допомогою програми «Веб-банкінгу» отримали доступ до карткового зарплатного рахунку ОСОБА_7 та виконали перерахунок коштів на картковий рахунок ПАТ «Державний ощадний банк України» НОМЕР_2, виданий на ім'я ОСОБА_6, яким користувалися ОСОБА_2 та ОСОБА_3, заволодівши грошима ОСОБА_7 в сумі 3950 грн., використавши їх на власний розсуд, чим заподіяли потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3, повторно, діючи умисно та протиправно, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами шахрайським шляхом за допомогою незаконних операцій із використанням електронно-обчислювальної техніки, 01 травня 2017 року, здійснивши дзвінок на мобільний телефон ОСОБА_8, під приводом повідомлення про блокування її карткового пенсійного рахунку, шахрайським шляхом за допомогою програми «Веб-банкінгу» отримали доступ до карткового пенсійного рахунку ОСОБА_8 та виконали перерахунок коштів на картковий рахунок ПАТ «Державний ощадний банк України» НОМЕР_2, виданий на ім'я ОСОБА_6, яким користувалися ОСОБА_2, та ОСОБА_9, заволодівши грошима ОСОБА_8 в сумі 1200 грн., використавши їх на власний розсуд, чим заподіяли потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_9, повторно, діючи умисно та протиправно, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами шахрайським шляхом за допомогою незаконних операцій із використанням електронно-обчислювальної техніки, 13 травня 2017 року під час телефонної розмови з ОСОБА_10, під приводом повідомлення про блокування її карткового пенсійного рахунку, шахрайським шляхом за допомогою програми «Веб-банкінгу» отримали доступ до карткового пенсійного рахунку ОСОБА_10 та виконали перерахунок коштів на картковий рахунок картковий рахунок ПАТ «Державний ощадний банк України» НОМЕР_3, що належить ОСОБА_2 в сумі 3400 грн., використавши їх на власний розсуд, чим заподіяли потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_9, повторно, діючи умисно та протиправно, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами шахрайським шляхом за допомогою незаконних операцій із використанням електронно -обчислювальної техніки, 22 травня 2017 року під час телефонної розмови з ОСОБА_11, під приводом повідомлення про блокування його карткового пенсійного рахунку, шахрайським шляхом за допомогою програми «Веб-банкінгу» отримали доступ до карткового пенсійного рахунку ОСОБА_11 та виконали перерахунок коштів на картковий рахунок ПАТ «Першого Українського Міжнародного банку» НОМЕР_4, що належить ОСОБА_9 в сумі 11500грн., використавши їх на власний розсуд, чим заподіяли потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_9., повторно, діючи умисно та протиправно, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами шляхом шахрайства, 26 червня 2017 року під час телефонної розмови з ОСОБА_12, під приводом повідомлення про блокування його карткового пенсійного рахунку, шахрайським шляхом за допомогою програми «Партмоне С2С» отримали доступ до карткового пенсійного рахунку ОСОБА_13 та виконали перерахунок коштів на картковий рахунок ПАТ «Першого Українського Міжнародного банку» НОМЕР_5, виданий на ім'я ОСОБА_14, яким користувалися ОСОБА_2 та ОСОБА_9 заволодівши грошима ОСОБА_13 в сумі 9000 грн., використавши їх на власний розсуд, чим заподіяли потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_9, повторно, діючи умисно та протиправно, маючи умисел на заволодінняя грошовими коштами шліхом шахрайства, 03 серпня 2017 року шляхом здійснення дзвінка на мобільний телефон ОСОБА_15, під приводом повідомлення про блокування його карткового зарплатного рахунку, шахрайським шляхом за допомогою програми «Веб-банкінгу» отримали доступ до карткового зарплатного рахунку ОСОБА_16 та виконали перерахунок коштів та картковий рахунок ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» НОМЕР_6, виданий на ім'я ОСОБА_18, яким користувалися ОСОБА_2 та ОСОБА_9, заволодівши грошима ОСОБА_16 в сумі 22000 грн., використавши їх на власний розсуд, чим заподіяли потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

Суд мотивував своє рішення тим, що в обвинувальному акті не зазначено конкретний час, місце, за допомогою якої обчислюваної техніки здійснювались шахрайські дії, з яких та на які телефонні абоненти здійснювалися дзвінки. Указав, що за відсутності встановлення місця скоєння шахрайських дій, не зрозуміло чому місцем вчинення злочину є м.Ізюм Харківської області в розумінні підсудності даного обвинувального акту. Крім того послався на неналежне викладення анкетних даних обвинувачених, а саме ОСОБА_3, який є росіянином та був звільнений з місць позбавлення волі внаслідок акту амністії 01.07.2014 року, а також потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які не отримують судових повісток за вказаними у обвинувальному акті адресами.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції, посилаючись на те, що обвинувальний акт містить всі визначені ст.291 КПК України відомості та до нього долучені передбачені законом додатки. Указав, що в обвинувальному акті вказано повні анкетні відомості кожного обвинуваченого та потерпілого, а висновок суду щодо наявності недоліків, в цій частині, не стосується питань, які перевіряються судом під час підготовчого судового засідання та є передчасним. Відзначив, що після заміни судді у порядку ч.2 ст.319 КПК України, головуючим взагалі не вирішувалось питання про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювались попереднім складом суду, а вказівка у резолютивній частині ухвали про повернення обвинувального акту прокурору для приведення його у відповідність з вимогами КПК України, виходить за межі передбачених ч.3 ст.314 КПК України повноважень суду щодо надання вказівок прокурору в частині подальшої долі обвинувального акту, який повертається.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні; захисника Міщенко І.І., яка покладалась на розсуд суду, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

За приписами ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт, поряд з іншим, має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Як слідує з матеріалів провадження, в обвинувальному акті міститься лише виклад обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і частини статей закону України про кримінальну відповідальність.

Однак, у порушення вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення.

Крім того, всупереч ст.291 КПК України обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як вірно вказав суд першої інстанції, взагалі не містить інформації про місце вчинення злочину. Жодних вказівок про неможливість встановлення місця вчинення злочину прокурором також не вказано.

Тому висновки суду про невідповідність, в цій частині, обвинувального акту вимогам кримінального процесуального закону, є обґрунтованими.

Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд також послався на викладення неналежних анкетних відомостей обвинувачених, а саме ОСОБА_19, який є росіянином та був звільнений з місць позбавлення волі внаслідок акту амністії 01.07.2014 року.

Однак, вказані обставини не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору, а встановлення іншої національності обвинуваченого не свідчить про порушення його права на захист, оскільки він є громадянином України.

Що стосується посилань суду на ту обставину, що судові повідомлення, які надсилались рекомендованою поштою за вказаною в обвинувальному акті адресою потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не отримують, то це не свідчить про помилкове встановлення місця проживання потерпілих.

До того ж згідно відміток поштового відділення зв'язку судові повідомлення були повернуті до суду за не запитом, а не у зв'язку з відсутністю адресата за указаною адресою.

Таким чином, вищевказані посилання в ухвалі суду підлягають виключенню, а ухвала зміні.

Керуючись ст.ст.405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задовольнити частково.

Ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05 липня 2018 року про повернення прокурору обвинувального акту щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3, змінити.

Виключити із ухвали посилання суду на неналежне викладення анкетних даних обвинуваченого ОСОБА_3 та потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8

У решті ухвалу залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: