Постанова № 75817266, 01.08.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 року

м. Харків

Справа № 638/9406/15-ц

Провадження № 22-ц/790/793/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С.

при секретарі - Чабан А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу № 638/9406/15-ц за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Національної акціонерної страхової компанії «ОРАНТА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2017 року, ухвалене суддею Наумовою С.М., -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, Національної акціонерної страхової компанії «ОРАНТА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначають, що 09 лютого 2015 року на перехресті вулиць Клочківська та Новгородська в м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_3 при керуванні автомобіля НОМЕР_1, водія ОСОБА_1 при керуванні автомобіля НОМЕР_2 та водія ОСОБА_2 при керуванні автомобіля НОМЕР_3. Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 березня 2015 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована в НАСК «ОРАНТА», страховий поліс №АІ/1927404. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Згідно звітів по встановленню вартості матеріальної шкоди вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля марки «CHEVROLET AVEO» становить 100941,34грн., власнику автомобіля марки «MITSUBISHI OUTLANDER»- 256509,86грн. Вартість кожного дослідження становить 650грн., тобто 1300грн. Також, їм завдана моральна шкода яку вони оцінюють по 15000грн. кожний. ОСОБА_1 зазначає, що він отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому носа. ОСОБА_2, що внаслідок ДТП постраждала його малолітня дочка, яка перебувала в автомобілі. Вона отримала забій правого колінного суглобу із підозрою на перелом та сильний нервовий стрес. Із-за трави дочки він сам, його родина пережили значні моральні страждання. Оскільки під час розгляду справи страхова компанія частково відшкодувала шкоду завдану ОСОБА_3, вони з урахуванням уточнень просили:

1.стягнути з НАСК «ОРАНТА» на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування матеріальної шкоди різницю між виплаченим відшкодування та лімітом виплати - 20027,63грн.; 2.стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 51451,34грн. - матеріальну шкоду, 703,99грн. - витрати на проведення дослідження, 15000грн. - моральної шкоди; 3.стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 207019,86грн. - матеріальну шкоду, 706,99грн. - витрати на проведення дослідження та 15000грн. - моральної шкоди; стягнути з ОСОБА_3 на їх користь судові витрати.

Представник відповідача ОСОБА_3 частково визнав позовні вимоги., а саме, не визнав вимоги щодо моральної шкоди. Вважав, що позивачі не надали вагомих доказів про спричинену моральну шкоду.

Представник відповідача НАСК «Оранта» в судове засідання не з'явився.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2017 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування матеріальної шкоди 51 451,34 гривень, 703,99 гривень витрати на проведення дослідження, 15 000грн. у якості відшкодування моральної шкоди, 678,06грн. відшкодування судового збору, 2500грн. відшкодування витрат на правову допомогу адвоката, а всього 70 333,39грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у якості відшкодування матеріальної шкоди 207 019,86грн., 706,99грн. якості відшкодування витрат на проведення дослідження, 15000,00грн. відшкодування моральної шкоди, 2502,88грн. відшкодування судового збору, 2500грн. відшкодування витрат на правову допомогу адвоката, а всього 227729,73грн.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення скасувати і провадження у справі закрити.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що він не приймав участі в судовому засіданні під час розгляду адміністративного матеріалу складеного відносно нього. Про існування постанови, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, йому стало відомо під час розгляду даної справи. Оскільки адміністративна справа розглядалася без його участі він був позбавлений можливості надати суду відповідні докази своєї невинуватості у ДТП.

Вважає, що розмір відшкодування значно завищено. Він взагалі не повинен відповідати, оскільки при керуванні автомобілем у нього стався приступ, він втратив свідомість і його вини немає.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання, або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України).

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року №4, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Судовим розглядом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 09 лютого 2015 року на перехресті вул. Клочківська - вул. Новгородська у м. Харкові сталася ДТП за участю водія ОСОБА_3 при керуванні автомобілем НОМЕР_1, водія ОСОБА_1 при керуванні автомобілем НОМЕР_2 та водія ОСОБА_2 при керуванні автомобілем НОМЕР_3.

Відносно ОСОБА_3 складенено протокол про адміністративне правопорушення.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова віл 24 березня 2015 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (ч.4, 5 ст.82 ЦПК України)

Під час ДТП автомобілі позивачів отримали значні механічні пошкодження.

Згідно звітів по встановленню вартості матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля «CHEVROLET AVEO» ОСОБА_1 на момент ДТП 09 лютого 2015 року становить 100 941,34грн.; вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля "MITSUBISHI OUTLANDER" ОСОБА_2 на момент ДТП 09 лютого 2015 року становить 256 509,86грн.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ 1927404 застрахована у НАСК «ОРАНТА»; страхова сума (ліміт відповідальності) - 50000грн. за шкоду, заподіяну майну.

Згідно вимог ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до положень ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Судом встановлено, що НАСК «ОРАНТА» здійснила страхове відшкодування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у сумі 49 490 гривень кожному.

Різниця між загальною сумою матеріальних збитків та виплаченою сумою страхового відшкодування становить: на користь ОСОБА_2 - 207019,86грн. (256509,86грн. - 49490грн.); на користь ОСОБА_1 - 51451,34грн. (100941,34грн. - 49490грн.).

Суд дійшов обгрунтованого висновку щодо стягнення з ОСОБА_3 різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Позивачами витрачені кошти на проведення дослідження вартості завданих збитків в розмірі: ОСОБА_1 - 703,99грн.; ОСОБА_2 - 706,99грн.

Внаслідок ДТП позивачам завдано моральну шкоду.

У ОСОБА_1 із-за отриманих пошкоджень автомобіль, який був єдиним засобом пересування, прийшов у непридатний для користування стан, порушився нормальний звичний стан життя родини; він повинен витрачати більше коштів на його ремонт ніж сама вартість автомобіля до ДТП; він сам отримав тілесні ушкодження.

У ОСОБА_2 постраждала його малолітня дочка, отримала сильний забій правого колінного суглоба.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться в п.п.3, 9 постанови від 31 березня 1995р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визнаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити відповідні мотиви.

З урахування викладених обставин суд обгрунтовано стягнув з ОСОБА_3 на користь позивачів моральну шкоду по 15000грн. кожному, такий розмір є достатнім та доведеним, враховує принцип розумності і справедливості, що повністю відповідає вимогам ст. 1167 ЦК України, а також роз'ясненням, даним в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Доводи ОСОБА_3, що адміністративна справа розглядалася без його участі, а тому він був позбавлений можливості надати суду відповідні докази своєї невинуватості у ДТП колегією суддів не приймаються.

Як пояснив в суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 на даний час він оскаржив постанову, однак йому відмовлено у задоволенні апеляційної скарги.

Посилання ОСОБА_3 на свій стан здоров'я, що на його думку, є підставою для звільнення його від відповідальності - безпідставне і судовою колегією не приймається. Він є володільцем джерела підвищеної небезпеки і несе відповідальність у відповідності до вимог ст.1187 ЦК України.

Що стосується незгоди ОСОБА_3 з розміром стягнутої шкоди, то у відповідності до ст.81 ЦПК України ним не надано жодного доказу на спростування заявлених сум.

Згідно положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і суттєвими не являються, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення, яке ухвалено з дотриманням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повну постанову складено 07 серпня 2018 року.

Головуючий Овсяннікова А.І.

Судді Коваленко І.П.

Сащенко І.С.