Постанова № 75817128, 09.08.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2018 року

м. Харків

Справа № 626/1160/17

Провадження № 22-ц/790/2857/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Коваленко І.П., Котелевець А.В.,

розглянув в місті Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу № 626/1160/17 за позовом ОСОБА_1 до Приватного аграрно-орендного підприємства «Промінь» про стягнення боргу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 13 березня 2018 року, ухвалене суддею Рибальченко І.Г.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного аграрно-орендного підприємства «Промінь» про стягнення боргу.

В обґрунтування позову зазначає, що 11 грудня 2013 року між нею та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно якого вона придбала у власність дві земельні ділянки: площею 5,96 га (кадастровий №НОМЕР_1); площею 5,72 га (кадастровий №НОМЕР_2), які знаходяться на території Кобзівської сільської ради Красноградського району.

Земельні ділянки ОСОБА_2 успадкувала після смерті ОСОБА_3, яка 02 серпня 2004 року уклала з ПАОП «Промінь» договір оренди №29, предметом якого є вищезазначені земельні ділянки. Згідно рішення Красноградського районного суду Харківської області від 12 травня 2017 року вищезазначений договір оренди визнано припиненим. За умовами договору оренди відповідач взяв на себе зобов'язання сплачувати орендну плату протягом строку дії договору не пізніше терміну з 01 серпня до 31 грудня кожного року. В 2004 році встановлено орендну плату в розмірі 1,5% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. До орендної плати враховуючи і не виплачену, підлягає застосуванню коефіцієнт індексації грошової оцінки земель на дату її виплати відповідно до рівня інфляції національної грошової одиниці. Розмір орендної плати за 2015 та 2016 роки встановлено в розмірі 5% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що підтверджується судовим рішенням Красноградського районного суду від 29 червня 2016 року по справі №626/133/16-ц.

07 квітня 2017 року ПАОП «Промінь» частково перерахував їй орендну плату за 2015-2016 рік у розмірі 13 363грн. Згідно її розрахунку у відповідача виникла заборгованість в сумі 55065,17грн., оскільки орендна плата за 2015 та 2016 роки була збільшена до 5% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що не враховувалось відповідачем.

Заборгованість складається з недоплаченої проіндексованої вартості земельних ділянок за 2015 рік у сумі 767,30грн.; пеня за прострочку виплати - 11338,48грн.; а всього за 2015 рік - 12105,78грн.

За 2016 рік недоплата орендної плати, виходячи з індексованої вартості земельних ділянок становить 21203,39грн.; пеня за затримку виплати - 12658,39грн., а всього 33861,78рн.

Загальна сума боргу відповідача за 2015-2016р.р. по сплаті орендної плати та пені складає 55065,17грн.

Просить суд стягнути на її користь заборгованість по сплаті орендної плати в сумі 55065,17 грн.

Представник відповідача ПАОП «Промінь» позов не визнав, вказуючи на його безпідставність, про що надав письмове заперечення.

Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 13 березня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що розмір орендної плати за договором оренди визначений в розмірі 5% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що розмір орендної плати за земельну частку (пай), що знаходиться в оренді відповідача за 2014 рік складала 4% від нормативно-грошової оцінки землі, а в 2015-2016р.р. - 5%. Дані обставини встановлені рішеннями Красноградського районного суду Харківської області від 04 червня 2014 року у справі №626/841/14-ц та від 29 червня 2016 року у справі №626/133/16-ц.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 12 червня 2018 року відповідно до вимог ч.1 ст.369 ЦПК України розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ПАОП «Промінь» зазначає, що згідно договору оренди орендна плата становить 1,5%, хоча фактично ОСОБА_1 виплачувалося 3%; жодного договору про збільшення суми виплат не укладалося.

Колегія суддів, вислухав суддю - доповідача, дослідив матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Судовим розглядом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_2 на підставі свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 належали на праві власності дві земельні ділянки: площею 5,96га (кадастровий №НОМЕР_1); площею 5,72га (кадастровий №НОМЕР_2), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Кобзівської сільської ради Красноградського району Харківської області.

11 грудня 2013 року та 15 січня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договори купівлі-продажу земельних ділянок, згідно умов яких ОСОБА_1 придбала у власність дві вищевказані земельні ділянки.

02 серпня 2004 року ОСОБА_3 попередній власник земельних ділянок уклала з ПАОП «Промінь» договір оренди цих земельних ділянок.

Згідно ч. 1 ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

За умовами договору оренди (п.2.3.2) відповідач взяв на себе зобов'язання сплачувати орендну плату протягом дії договору не пізніше терміну з 01 серпня до 31 грудня кожного року.

Згідно п.2.3.1 договору оренди та додатку 1 до нього орендну плату встановлено в розмірі 1,5% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 12 травня 2017 року визнано припиненим договір оренди цих земельних ділянок.

Згідно ст.1 Закону України «Про оренду землі» (надалі - Закон) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтями 13, 14 визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Частинами 1-3 ст. 21 Закону встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Таким чином, розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному законодавству на час укладення договору оренди.

Указом Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян- власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» від 02 лютого 2002 року №92/2002 зі змінами у редакції, чинній на момент укладення сторонами договору оренди земельної ділянки, визнано одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема, шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 1,5 відсотка визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.

Указом Президента України № 725/2008 внесено зміни до Указу Президента № 92/2002 та встановлено розмір орендної плати не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки. Указ набрав чинності з дня його опублікування.

Укладаючи договір оренди сторони погодили, що розмір орендної плати складатиме 1,5% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Як зазначає представник відповідача фактично позивачці сплачували плату у розмірі 3%.

Позивач зазначає, що за 2015-2016роки розмір орендної плати за землю складав 5% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки для всіх орендодавців, з якими відповідач уклав договори оренди землі, у т.ч. і їй, що встановлено рішенням Красноградського районного суду від 29 червня 2016 року у справі №626/133/16-ц.

Відповідно до положень ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно п.4.1 договору оренди зміна умов договору можлива за взаємною письмовою згодою сторін.

Позивачем не надано суду доказів, що сторонами було переглянуто розмір орендної плати та укладено додаткову угоду з цього приводу.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується самою позивачкою, орендну плату за 2015-2016роки ОСОБА_1 у розмірі 13363грн. отримала.

Допитана в суді першої інстанції ОСОБА_4 в якості свідка пояснила, що з ОСОБА_1 будь-які додаткові угоди з приводу збільшення розміру орендної плати не укладались.

Враховуючи те, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що розмір орендної плати було збільшено до 5%,колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову.

Посилання ОСОБА_1, що орендну плату за 2015-2016роки вона отримала у квітні 2017 року, однак суд не стягнув кошти за прострочення сплати - безпідставні.

Позовні вимоги ОСОБА_1 заявлено саме виходячи з іншої вартості землі та інших відсотків; позову про стягнення пені виходячи з умов договору заявлено не було.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Красноградського районного суду Харківської області від 13 березня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повну постанову складено 09 серпня 2018 року.

Головуючий Овсяннікова А.І.

Судді Коваленко І.П.

Котелевець А.В.