Ухвала суду № 75816646, 08.08.2018, Печенізький районний суд Харківської області

Справа № 633/231/18

Провадження № 2/633/122/2018

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 серпня 2018 року суддя Печенізького районного суду Харківської області Тимченко А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Фермерське господарство «Пролісок», про визнання майнових прав в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

07 серпня 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з вищезазначеною позовною заявою, в якій просять: визнати за ними в порядку спадкування за законом після померлого 15 липня 2017 року ОСОБА_6 майнові права засновника фермерського господарства «Пролісок», у визначеному Статутом господарства обсязі, державну реєстрацію якого проведено 19 червня 2012 року, номер запису 14691050009000105, ідентифікаційний код юридичної особи 22608664, юридична адреса фермерського господарства: 62821, Харківська область, Печенізький район, с. Артемівка, пров. Лісовий, б. 2.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, оскільки вона подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, з наступних підстав.

Судом встановлено, що до позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 долучено квитанцію про сплату судового збору в розмірі 704 гривень 80 копійок. Разом з тим, ціна позову не вказана та позивачі зазначають, що поданий ними позов є немайнового характеру.

Однак, як вбачається з прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять суд визнати за ними майнові права засновника фермерського господарства «Пролісок», у визначеному Статутом господарства обсязі та помилково вважають, що ці вимоги є немайнового характеру.

Так, відповідно до доданого до позову Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № НОМЕР_1 від 03.03.2018 року в переліку засновників (учасників) юридичної особи вказані: ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5. Розмір внеску (частки) до статутного фонду кожного з них складає 400 гривень. Розмір статутного капіталу складає 1 200 гривень 00 копійок (пункт 7.2 Статуту господарства).

Крім того, згідно доданої до позову копії Статуту Фермерського господарства «Пролісок» вбачається, що успадкування Господарства (цілісного майнового комплексу або його частин) здійснюється відповідно до закону. Якщо Господарство успадковується двома та більше спадкоємцями, то земельна ділянка поділу не підлягає, якщо в результаті поділу утворилася хоча б одна земельна ділянка менше мінімального розміру встановленого для даного регіону (пункт 16.1 Статуту).

Згідно із статтею 190 Цивільного кодексу України майном, як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Поняття майнового права визначено статтею 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Відповідно до нього майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Отже, моментом виникнення майнових прав у їх носія вважається загально прийнятий момент набуття права власності на певну річ чи сукупність речей, укладення правочину.

Відповідно до викладених в позові обставин та наданих на їх підтвердження документів (Статуту та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) спадкодавець – ОСОБА_6 набув права одного із засновників вищезазначеного господарства із внесенням до його статутного фонду певних кошт.

Тому, спадкування майнових прав засновника передбачає спадкування відповідної частки в статутному фонді, а відтак, дані вимоги є майновими. Разом з тим, суд зазначає, що позовна заява не містить посилань на те, яке майно входить у цілісний майновий комплекс фермерського господарства та які майнові права фермерським господарством зареєстровані, у зв’язку з чим суд позбавлений можливості визначити ціну позову.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Крім того, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (частини 4, 5 ст.119 ЦПК).

Суд роз’яснює позивачам, що відповідно до п.1.1.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу однієї майнової вимоги належить сплатити судовий збір у розмірі 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

За таких обставин позивачам необхідно вказати ціну позову та доплатити судовий збір виходячи з ціни позову.

Достатніх підстав вважати, що майновий стан позивачів може бути підставою для їх звільнення від сплати судового збору, суду не надано.

З огляду на наведене, відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 дмитровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Фермерське господарство «Пролісок», про визнання майнових прав в порядку спадкування,- залишити без руху.

Повідомити позивачів про необхідність усунути зазначені недоліки позовної заяви, а саме: вказати ціну позову та доплатити судовий збір у розмірі 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в строк, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

Роз’яснити позивачам, що у разі не усунення зазначених вище недоліків у встановлений строку, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернена позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А.М. Тимченко