Вирок № 75814486, 10.08.2018, Близнюківський районний суд Харківської області

612/437/18

1-кп/612/57/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2018 року смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Лобановської С.М.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко О.О.,

прокурора Ваховського Я.В.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Близнюки Харківської області кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Степове Близнюківського району. Харківської області, громадянки України, не працюючої, розлученої, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованої та фактично мешкаючої за адресою: АДРЕСА_2 судимості не має;

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки с. Садове Близнюківського району Харківської області, громадянки України, не працюючої, з середньою спеціальною освітою, одруженої, зареєстрованої та фактично мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1, судимості не має;

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, 18.05.2018 близько 11 години 00 хвилин, за попередньою змовою з ОСОБА_2 прийшли до території домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3, яке належить Лукашівській сільській раді Близнюківського району Харківської області та перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_4, де маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою наживи, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, за попередньою змовою, через вхідну хвіртку огорожі проникли на територію вищезазначеного домоволодіння, звідки таємно викрали лом чорного металу, що належить ОСОБА_4, який склади в раніше заготовлений полімерний мішок білого кольору та в подальшому розпорядились викраденим майном на власний розсуд.

Цього ж дня, близько 17 години 00 хвилин, продовжуючи свій єдиний злочинний намір, ОСОБА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_2, повернулись до домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3, яке належить Лукашівській сільській раді Близнюківського району Харківської області та перебуває у користуванні ОСОБА_4, де маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою наживи, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, за попередньою змовою, через вхідну хвіртку огорожі проникли на територію вищезазначеного домоволодіння, звідки таємно викради лом чорного металу що належить ОСОБА_4, який склали до раніше заготовленого саморобного візка та в подальшому розпорядились викраденим майном на власний розсуд. Загальна вага викраденого у ОСОБА_4 лому чорного металу склала 65 кілограмів. Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи Харківського НДЕКЦ № 2451 від 15.06.2018 ринкова вартість 1 кілограму лому чорного металу станом на 18.05.2018 становить 4 гривні 50 копійок. Таким чином, завдали потерпілій ОСОБА_4 матеріального збитку на загальну суму 292 гривні 50 копійок.

Допитані у судовому засіданні в якості обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вину в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні визнали повністю, розкаялися у скоєному, погодилися із кваліфікацією органом досудового розслідування вчиненого ними діяння, не оспорювали встановлених в ході досудового розслідування фактичних обставин справи на підставі яких їм пред'явлено обвинувачення. Пояснили про обставини справи як викладено вище у вироку.

Прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин.

Враховуючи, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, судом відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, що немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив учасникам кримінального провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку..

Таким чином, суд, переконавшись у правильності розуміння вказаних положень закону сторонами кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, а також винуватості обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення.

Вина обвинувачених у скоєнні вище зазначеного кримінального правопорушення доведена в повному обсязі.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1, суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України - тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище, вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Дії обвинуваченої ОСОБА_2, суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України - тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище, вчинена за попередньою змовою групою осіб.

При вирішенні питання про вид і міру покарання ОСОБА_1 суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 66 КК України визнається судом обставинами, які пом'якшують її покарання.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1, відсутні.

При вирішенні питання про вид і міру покарання ОСОБА_2 суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 66 КК України визнається судом обставинами, які пом'якшують її покарання.

Відповідно до ст.67 КК України, обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_2, відсутні.

Відповідно до класифікації злочинів, передбаченої ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_1, відноситься до тяжких злочинів.

Відповідно до класифікації злочинів, передбаченої ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_2, відноситься до тяжких злочинів.

Вивченням даних про особу ОСОБА_1 встановлено, що вона раніше не судима, на обліку у лікаря нарколога та психіатра Близнюківської ЦРЛ не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, розлучена, не працює.

Вивченням даних про особу ОСОБА_2 встановлено, що вона раніше не судима, на обліку у лікаря нарколога та психіатра Близнюківської ЦРЛ не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, одружена, не працює.

При призначенні покарання ОСОБА_1, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченої, обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставини, що обтяжують покарання.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність і достатність призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України.

При цьому, суд враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки діяння, тяжкість злочину, дані про особу обвинуваченої, згідно яких вона має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, не працює, не одружена, наявність обставин, що пом'якшують покарання, а саме щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину, відсутність обставини, що обтяжують покарання, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання, та дійшов висновку про звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України.

На період іспитового строку суд покладає обов'язки на ОСОБА_1, передбачені ст.76 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_2, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченої, обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставини, що обтяжують покарання.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність і достатність призначення ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України.

При цьому, суд враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки діяння, тяжкість злочину, дані про особу обвинуваченої, згідно яких вона має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, не працює, одружена, наявність обставин, що пом'якшують покарання, а саме щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину, відсутність обставини, що обтяжують покарання, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_2 без відбування покарання, та дійшов висновку про звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України.

На період іспитового строку суд покладає обов'язки на ОСОБА_2, передбачені ст.76 КК України.

На думку суду, призначене покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідає характеру та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також є достатнім для виправлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та запобігання вчинення ними нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на стадії досудового розслідування не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Підстав для застосування ст. 69 КК України до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд не вбачає.

Цивільний позов не пред'являвся. Арешт на майно не накладався.

Долю речових доказів за цим кримінальним провадженням вирішити відповідно до вимог ст.ст. 96-1, 96-2, 100 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, суд стягує зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи за цим кримінальним провадженням.

Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

У відповідності до вимог ст. 76 КК України на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки:

1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_1 не обирати.

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

У відповідності до вимог ст. 76 КК України на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:

1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_3 не обирати.

Стягнути в рівних частинах зі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення:

- судово-товарознавчої експертизи Харківського НДЕКЦ № 2451 від 15.06.2018 в сумі 286 (двісті вісімдесят шість) грн. 00 коп. (код доходів 24060300 р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 ГУДКСУ в Комінтернівському районі м. Харкова), тобто по 143 (сто сорок три) грн. 00 коп. з кожної.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: 65 кг. лому чорного металу, які знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_5 - повернути ОСОБА_4 як власниці.

На підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави знаряддя і засоби вчинення кримінального правопорушення, а саме: полімерний мішок білого кольору та саморобний візок, які знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_5.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Лобановська