Ухвала суду № 75810217, 10.08.2018, Біловодський районний суд Луганської області

10.08.2018

Справа № 408/329/18-к

1-кп/408/228/18

УХВАЛА

10 серпня 2018 року смт. Біловодськ

Біловодський районний суд Луганської області у складі:

головуючого Соболєва Є.О.

при секретареві Негоді В.Е.,

за участю: прокурора Кулік А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого Борисова В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017130570000766, відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_3, що обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

12 червня 2018 року у обвинуваченого ОСОБА_1 закінчується термін тримання його під вартою. До цього часу провести розгляд зазначеного кримінального провадження не вбачається можливим з об'єктивних причин.

За таких обставин прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 терміну тримання під вартою ще на 60 днів, зазначаючи, що обвинувачений обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, на що є наявними вагомі докази. На цей час продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений та захисник були не проти задоволення клопотання прокурора.

Вислухавши учасників кримінального провадження, суд вважає необхідним зазначити таке.

Статтею 331 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, наявність хоча б одного з ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам.

З обвинувального акту йдеться, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, що підпадає під ознаки тяжкого.

У суду не виникає сумнівів щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_1 в інкримінованому йому діянні, оскільки її наявність була встановлена судовим рішенням під час обрання даної міри запобіжного заходу.

Крім того, з даних про особу ОСОБА_1 йдеться, що він не має постійного місця проживання та реєстрації, до 2016 року відбував покарання у вигляді позбавлення волі на строк 11 років за навмисне вбивство, до останнього часу перебував у населеному пункті, що знаходиться у безпосередній близькості з тимчасово окупованою територією та РФ.

Зазначене об'єктивно свідчить про наявність реальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_1 дійсно може переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи те, що обвинувачений не працює, не має сталих соціальних зв'язків, схильний до вчинення кримінальних правопорушень, обрання більш м'якого запобіжного заходу йому не вбачається можливим.

З огляду на те, що строк тримання обвинуваченого під вартою спливає, обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою виключається, суд, за наявності встановлення реальних, а не абстрактних ризиків того, що ОСОБА_1, перебуваючи на волі, може переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, дійшов висновку про необхідність продовження обвинуваченому дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183,193, 194, 196, 197, 199, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів, а саме до 24:00 години 08 жовтня 2018 року.

Копію ухвали вручити всім учасникам процесу.

Ухвала окремо від вироку оскарженню не підлягає.

Головуючий: