Постанова № 75809999, 09.08.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/2639/18 Головуючий у 1 інстанції: Теслюк Д.Ю.

Провадження № 33/783/776/18 Доповідач: Гончарук Л. Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2018 року апеляційний суд Львівської області у складі: судді апеляційного суду Гончарук Л.Я., з участю потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 представників потерпілих, розглянувши апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_7 на постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 22 червня 2018 року, -

встановив:

цією постановою ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто із ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) в дохід держави 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 коп. судового збору.

Згідно постанови, ОСОБА_7 06.04.2018 року о 20:40 год. по вул. Зеленій, 389 у м. Львові, керуючи автомобілем НОМЕР_2, не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, під час вибору швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, який був припаркований, в подальшому з автомобілем НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_8, з автомобілем НОМЕР_5, який був припаркований, в подальшому з автомобілем НОМЕР_6, та з автомобілем НОМЕР_7, під керуванням ОСОБА_9, в результаті чого водій ОСОБА_7 та пасажир автомобіля НОМЕР_7, ОСОБА_9 Л-Т.В. отримали тілесні ушкодження, а транспортні засоби – технічні пошкодження. Вказаними діями ОСОБА_7 порушив п.п. 1.5, 2.3 (б, д), 12.1 Правил дорожнього руху України.

Окрім цього, будучи причетним до вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_7 перебував у стані алкогольного сп’яніння (результати токсикологічного дослідження – 2,29 ‰), чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України.

Оскільки до суду надійшло дві справи про вчинення ОСОБА_7 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, ст. 124 КУпАП, та такі розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), то відповідно до ст. 36 КУпАП об’єднано справи №465/2639/18 та 464/3082/18 в одне провадження та присвоєно №465/2639/18.

Не погоджуючись з даною постановою особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Сихівського районного суду м.Львова від 22 червня 2018 року у справі № 465/2639/18, оскільки такий пропущений з поважних причин. Постанову Сихівського районного суду м. Львова від 22 червня 2018 року у справі № 465/2639/18 про адміністративне правопорушення скасувати. Матеріали про адміністративне правопорушення повернути УПП м. Львова для

додаткової перевірки.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу зазначає, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, а відтак, з поважних причин не був присутній в судовому засіданні під час розгляду справи.

Вказує, що копію оскаржуваної постанови отримано ним лише 03.07.2018 року, а відтак, строк апеляційного оскарження підлягає поновленню, як такий, що пропущено з поважних причин.

Звертає увагу, що 20.06.2018 року через канцелярію суду ним було подано клопотання про здійснення розгляду справи за місцем його проживання та реєстрації відповідно до приписів ч.2 ст.276 КУпАП та долучено відповідну довідку про склад сім’ї та зареєстрованих осіб від 21.05.2018 року №317, якою підтверджується, що він зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2. Також, у зв’язку із неотриманням ним судових повісток чи повідомлень про час та місце розгляду справи, він просив не здійснювати розгляд справи у його відсутності та повідомити його письмово про час та місце розгляду справи у порядку та строки встановлені законом.

Підкреслює, що розгляд справи здійснено у його відсутності без належного повідомлення його про час та місце розгляду справи судом, а судом першої інстанції зроблено необгрунтований та безпідставний висновок про те, що йому було відомо про розгляд саме 22.06.2018 року.

Наголошує, що фактично його було позбавлено конституційного права на судовий захист, та грубо порушено його права визначені ст. 268 КУпАП, зокрема, знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката.

На думку апелянта, зміст протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки посадовою особою органів поліції не зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення суті правопорушення, а саме: не розкрито об'єктивну сторону правопорушення, яка б відповідала фактичним обставинам справи. Не зазначені в протоколі також свідки події.

Звертає увагу, що невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного й обґрунтованого судового рішення. Тому без усунення зазначених недоліків протоколу про адміністративне правопорушення розгляд справи є неможливим.

Зазначає, що суд розглянувши справу, не надав належної оцінки вказаним обставинам та його поясненням до протоколу, в оскаржуваній постанові взагалі відсутня мотивація прийняття такого рішення, а також будь-яка оцінка наявних в матеріалах справи доказів, доводів та заперечень.

Вважає, що оскільки при провадженні у справі та складенні протоколу інспектором поліції було допущено неповноту з'ясування обставин, а постанова судді не відповідає вимогам закону, судове рішення підлягає скасуванню з поверненням справи для проведення додаткової перевірки.

На апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_7 потерпіла ОСОБА_9 подала заперечення в яких зокрема вказала, що постанова Сихівського районного суду про притягнення ОСОБА_7 до відповідальності, винесена з дотриманням всіх норм чинного законодавства України, з розумінням правової природи вчиненого, а тому повинна бути залишена в силі.

На апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_3 представник потерпілого ОСОБА_2 подав заперечення в яких просить подану апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Сихівського районного суду м. Львова від 22.06.2018 р. без змін.

Заслухавши виступ потерпілих, представників потерпілих, які заперечили подану апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні в суді апеляційної представник потерпілої ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_6, заперечуючи апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на оскарження, пояснила, що ОСОБА_10 протягом декількох років керував автомобілем у стані алкогольного сп’яніння, всі справи відносно нього закриті з формальних підстав, зокрема за спливом строку накладення стягнення. Крім цього зазначила, що правопорушник не розкаявся, не визнає вини, жодного разу не з’явився в суд першої інстанції. Звернула увагу, що ОСОБА_10 не проживає в с. Ременів, за вказаною ним адресою знаходиться стайня. Зазначила, що сімейний лікар ОСОБА_10 ствердила, що сім’я ОСОБА_10 проживає ІНФОРМАЦІЯ_3. Вказала, що суддею Сихівського районного суду м. Львова вірно встановлена вина ОСОБА_10 у скоєнні даного ДТП, автомобіль її довірительки зазнав найбільших пошкоджень. Наголосила, що ОСОБА_10 не з’являвся без поважних причин в суд першої інстанції та не являється в суд апеляційної інстанції теж без поважних причин.

Представник потерпілої ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, заперечуючи апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на оскарження, пояснив, що вина ОСОБА_10 вірно встановлена судом першої інстанції, ОСОБА_7О безпідставно не являвся в суд першої інстанції та не являється до суду апеляційної інстанції.

Представник потерпілого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, заперечуючи апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на оскарження, вказав, що апеляційна скарга ОСОБА_10 є безпідставною, він неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, вміст алкоголю в його крові був великим. Автомобіль його довірителя відновити неможливо. Під час ДТП швидкість автомобіля , яким керував ОСОБА_10 була високою, далеко за межами дозволеної.

Представник потерпілого ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, заперечуючи апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на оскарження, зазначив, що ОСОБА_10 зловживає правом, безпідставно не з’являється на судові засідання, вина його вірно встановлена і за вчинені ним дії його слід суворо покарати.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

На переконання апеляційного суду, даної вимоги закону суд першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_7 дотримався.

ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв’язку із порушенням ним 1.5, 2.3 (б,д), 12.1, 2.9а ПДР України, а саме у тому, що він 06.04.2018 року о 20:40 год. по вул. Зеленій, 389 у м. Львові, керуючи автомобілем НОМЕР_2, не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, під час вибору швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, який був припаркований, в подальшому з автомобілем НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_8, з автомобілем НОМЕР_5, який був припаркований, в подальшому з автомобілем НОМЕР_6, та з автомобілем НОМЕР_7, під керуванням ОСОБА_9, в результаті чого водій ОСОБА_7 та пасажир автомобіля НОМЕР_7, ОСОБА_9 Л-Т.В. отримали тілесні ушкодження, а транспортні засоби – технічні пошкодження.

Окрім цього, будучи причетним до вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_7 перебував у стані алкогольного сп’яніння (результати токсикологічного дослідження – 2,29 ‰).

Як встановлено в суді апеляційної інстанції, суд першої інстанції, всупереч покликань в апеляційній скарзі, детально дослідивши матеріали та обставини справи, давши їм належну оцінку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_7 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та наклав стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, як це передбачено ч. 2 ст. 36 КУпАП. При цьому такий висновок суду першої інстанції підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення від 26.04.2018 року серії БД №064522, №064521, даними результату токсикологічного дослідження №2846 від 11.04.2018 року – 2, 29 ‰, висновком відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП у Львівській області від 10.04.2018 року за фактом дорожньо-транспортної пригоди, протоколом місця дорожньо-транспортної пригоди від 06.04.2018 року, схемою та ілюстративною таблицею до такого, письмовими поясненнями потерпілих та поясненнями потерпілої ОСОБА_11, представників потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, наданих під час розгляду протоколів про адміністративне правопорушення в суді першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Згідно ч.2 ч.1 ст.276 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Як вірно зазначено в постанові судді, з врахуванням того, що правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, ст. 124 КУпАП ОСОБА_7 вчинено на вул. Зеленій, 389 у м. Львові, що відноситься до території Сихівського району м. Львова, відтак дана справа підсудна Сихівському районному суду м. Львова, а тому відсутні підстави для передачі справи на розгляд до Кам’янка-Бузького районного суду Львівської області. При цьому, слід наголосити, що вказана вище норма закону є рекомендаційна, а не імперативна.

Щодо доводів апелянта про розгляд справи у його відсутності, як на підставу скасування постанови, то слід звернути увагу, що у рішенні Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

Враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд першої інстанції провів судовий розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки про розгляд протоколів Сихівським районним судом м. Львова ОСОБА_7 стало відомо із офіційного веб-порталу Судової влади України, де серед іншого, також зазначається дата та час слухання справи, безпідставне умисне затягування справи, що на думку апеляційного суду має місце з боку ОСОБА_7, нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. (ст.1 КУпАП).

Крім цього, про те, що відносно нього, ОСОБА_10, було складено протоколи про адміністративні правопорушення, свідчить те, що останнім під час розгляду справи в Франківському районному суді, подавалось клопотання про передачу справи до іншого суду за місцем проживання (а.с74).

Постановою судді Франківського районного суду м. Львова Козюренко Р.С. від 21 травня 2018 рокусправу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_12 за ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП було повернуто начальнику УПП у Львівській області ДПП для належного дооформлення.

Відтак, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування постанови з даного приводу, оскільки особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, був достовірно обізнаний про час та місце судового засідання, при цьому, за період перебування на розгляді суду матеріалів справи не скористався правами, наданими йому чинним законодавством, передбаченими статтею 268 КУпАП, не надав пояснень щодо протоколу про адміністративне правопорушення, обставин справи й доказів на їх підтвердження, у разі неможливості особисто брати участь в судових засіданнях не забезпечив присутність свого захисника, беручи до уваги той факт, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 124, 130 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов’язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, а тому, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_7 на підставі наявних матеріалів справи.

Стосовно доводів апелянта про невідповідність протоколу ст. 256 КУпАП, то такі є невмотивованими, безпідставними, при апеляційному розгляді справи такі не підтвердились, на переконання суду протоколи складені відносно ОСОБА_7 відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом першої інстанції при винесенні постанови.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права судом першої інстанції не встановлено, тому, постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню.

Оскільки, ОСОБА_7 в судовому засіданні присутній не був, копію оскаржуваної постанови ним отримано 03 липня 2018 року, суд вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, а тому його слід поновити.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

постановив:

Поновити строк на апеляційне оскарження особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_7 на постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 22 червня 2018 року.

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_7 залишити без задоволення, а постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 22 червня 2018 року щодо ОСОБА_7 - без змін.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя Гончарук Л.Я.