Ухвала суду № 75809824, 09.08.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 439/1670/17 Головуючий у 1 інстанції: Мельник С.Р.

Провадження № 11-кп/783/592/18 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2018 року колегія cуддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого - судді Маліновської-Микич О.В.,

суддів Гончарук Л.Я., Головатого В.Я.,

з участю секретаря Щербая В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу прокурора Замороз Романа Володимировича на ухвалу Буського районного суду Львівської області від 13 червня 2018 року,

з участю прокурора Гуменної І.Р.,

захисника Мельника О.І.,

ВСТАНОВИЛА:

ухвалою Буського районного суду Львівської області від 13 червня 2018 року задоволено клопотання захисника Мельник О.І. про повернення обвинувального акту прокурору.

Матеріали обвинувального акта з додатками у кримінальному провадженні за №12017140160000287 від 11 травня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України повернуто прокурору Бродівського відділу Радехівської місцевої прокуратури Замороз Роману Володимировичу.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд першої інстанції зазначив, що в обвинувальному акті не зазначено способу проникнення у житло, тому вважає, що прокурором не дотримано вимог п.5 ч.2 ст. 291 КПК України, оскільки в обвинувальному акті не в повній мірі викладено фактичні обставини кримінальних правопорушень, які у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, а саме не містить чіткого викладу фактичних обставин кримінального правопорушення.

На дану ухвалу прокурор Замороз Р.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану ухвалу та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

В обґрунтування покликається на те, що дана ухвала є незаконною і такою, що підлягає скасуванню з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального законодавства, оскільки підстави для повернення обвинувального акту, які зазначені в оскаржуваній ухвалі суду, не відповідають вимогам кримінального процесуального закону. Вважає, що з обвинувального акту вбачається, що прокурор виконав усі вимоги ст. 291 КПК України, а тому твердження суду першої інстанції про те, що фактичні обставини провадження в обвинувальному акті викладено не в повній мірі та не чітко, не ґрунтуються на вказаній кримінальній процесуальній нормі. Також, звертає увагу, що суд першої інстанції вдався до оцінки та аналізу фактичних обставин справи, зокрема, щодо встановлення способу проникнення у житло, що є неприпустимим під час проведення підготовчого засідання, оскільки встановлення таких відомостей, зокрема, в аспекті їх повноти, доведеності та достовірності, має оцінюватись судом при вирішенні справи по суті в ході судового слідства, а не під час попередньої оцінки обвинувального акту на відповідність положенням ст. 291 КПК України.

Заслухавши доповідача, прокурора про скасування оскаржуваної ухвали, думку обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника Мельника О.І., перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Частиною 1 ст. 7 КПК України визначено, що зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких відноситься і поняття розумних строків, яке відповідно до ч.5 ст. 28 КПК України передбачає, що кожен має право, щоб обвинувачення відносно нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Згідно п.2 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частину статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

У Постанові Верховного Суду України від 24 листопада 2016 року у справі №5-328кс16 колегія суддів провела аналіз цієї норми та встановила, що закон вимагає обов'язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників: 1) фактичних обставин кримінального правопорушення; 2) правової кваліфікації (в теорії кримінального процесу використовується назва «формула обвинувачення»); 3) формулювання обвинувачення.

Обставини, які відповідно до ч.1 ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), винуватість обвинувачених у їх вчиненні, вид і розмір шкоди, завданої злочином, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого злочину, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання.

Як убачається із мотивувальної частини ухвали підготовчого засідання Буського районного суду Львівської області від 13 червня 2018 року, судом першої інстанції вказано, що в обвинувальному акті не зазначено способу проникнення у житло обвинуваченим ОСОБА_2, а саме у будинок, що знаходиться за адресою: c. Дітківці, вул. Центральна, 68, Бродівського району Львівської області.

Разом з тим, суд першої інстанції вдався до оцінки та аналізу фактичних обставин справи, зокрема, щодо встановлення способу проникнення у житло, що є неприпустимим під час проведення підготовчого засідання, оскільки встановлення таких відомостей, зокрема, в аспекті їх повноти, доведеності та достовірності, має оцінюватися судом при вирішенні справ по суті в ході судового слідства, а не під час попередньої оцінки обвинувального акту на відповідність положенням ст. 291 КПК України.

Проаналізувавши зміст обвинувального акта відносно ОСОБА_2, в якому викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, дана їм правова кваліфікація та сформульовано обвинувачення, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про його невідповідність зазначеним вище вимогам законодавства у зв'язку з неконкретністю обвинувачення, зокрема, відносно способу вчинення кримінального правопорушення і не вбачає підстав, які б могли призвести до порушення прав учасників судового провадження чи неможливості суду роз'яснити суть обвинувачення.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції про повернення обвинувального акта (з додатками) про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України прокурору, із зазначених судом підстав є передчасним, а тому підлягає скасуванню, а кримінальне провадження - поверненню в суд першої інстанції для призначення нового розгляду, при якому з дотриманням вимог чинного законодавства слід прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Замороз Романа Володимировича - - задоволити.

Ухвалу Буського районного суду Львівської області від 13 червня 2018 року про повернення обвинувального акта щодо ОСОБА_2 скасувати та призначити новий розгляд у Бродівському районному суді Львівської області.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Судді:

Маліновська-Микич О.В. Гончарук Л.Я. Головатий В.Я.