Ухвала суду № 75809768, 07.08.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 452/2273/17 Головуючий у 1 інстанції: Карнасевич Г.І.

Провадження № 11-кп/783/662/18 Доповідач: Головатий В. Я.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі головуючого судді Головатого В.Я.,

суддів - Гончарук Л. Я., Маліновської-Микич О. В.,

при секретарі - Проворній Н. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 31 травня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12016140290001478 від 18.11.2016 року, про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, Миколаївської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України;

з участю прокурора Гуменної І. Р.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

встановила:

цим вироком ОСОБА_1 визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Початок строку відбуття покарання ухвалено рахувати з 29.04.2018 року з моменту взяття під варту.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у виді тримання під вартою залишено без змін.

Вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що 17.11.2016 року, приблизно о 20 год. 20 хв., перебуваючи на прилеглій території залізно-дорожнього вокзалу м. Самбора, що у м. Самбір Львівської області по вул. Завокзальній, 1, а саме зі сторони розташування колій, підійшов до ОСОБА_4 та попросив у нього мобільний телефон, щоб здійснити дзвінок. Після чого, повертаючи мобільний телефон потерпілому, побачив у зовнішній кишені його куртки грошові кошти, у зв'язку з чим у нього з корисливих мотивів та з власних спонукань, повторно виник умисел на відкрите викрадення чужого майна. Ставлячи у зовнішню кишеню куртки потерпілого мобільний телефон марки «Нокіа 1280» чорного кольору вартістю станом на 17.11.2016 року - 180 грн. із наявною у ньому сім-картою мобільного оператора «Водафон» вартістю станом на 17.11.2016 року - 50 грн., він різко відкрито витяг його назад разом із грошовими коштами в сумі 30 грн. та побіг до виходу з території вокзалу, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 260 гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду змінити та призначити йому більш м'яке покарання на підставі ст. 69 КК України.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що покарання, призначене йому є занадто суворим. Суд першої інстанції при призначенні покарання не врахував, що він є особою молодого віку, та у його діях наявні обставини, що пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, а також відшкодування моральної та матеріальної шкоди потерпілому.

Заслухавши доповідача, думку обвинуваченого, який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника, дослідивши матеріали провадження, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим, що в апеляційній скарзі обвинуваченого не оспорюється.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому суд першої інстанції врахував обставини вчинення злочину, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який негативно характеризується за місцем проживання, неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів проти власності, переховувався від суду, у зв'язку з чим був двічі оголошений у розшук, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відсутність претензій у потерпілого та відшкодування йому шкоди обвинуваченим, обставин, які обтяжують покарання судом першої інстанції не встановлено.

Таким чином, колегія суддів вважає такими, що не знайшли свого підтвердження покликання обвинуваченого про не врахування зазначених обставин судом першої інстанції при призначенні йому покарання.

Разом з цим, колегія суддів вважає за неможливе призначити обвинуваченому більш м'яке покарання на підставі ст. 69 КК України, оскільки обвинувачений раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів проти власності, останній раз 26.01.2012 року Самбірським міськрайонним судом Львівської області за ч.1 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 9 місяців, переховувався від суду, у зв'язку з чим був двічі оголошений у розшук.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі у межах санкції статті без можливості застосування положень ст. 69 КК України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що покарання обвинуваченому призначене з дотриманням вимог ст. 65 КК України у межах встановлених у санкції статті, та є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, а тому підстав для скасування чи зміни вироку Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 31 травня 2017 року немає.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 31 травня 2017 року залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 - без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, та на неї може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді :

Головатий В. Я. Гончарук Л. Я. Маліновська-Микич О. В.