Ухвала суду № 75806966, 08.08.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/317/14-к

Провадження № 11-кп/779/249/2018

Категорія ч.2 ст.125 КК України

Головуючий у 1 інстанції Руденко Д. М.

Суддя-доповідач Гандзюк

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого судді Гандзюка В.П.,

суддів: Шкрібляка Ю.Д., Кукурудза Б.І.,

з участю:

секретаря с/з Василаш Х.М.,

прокурора Журавльова Є.Є.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника Благодира С.М.,

потерпілої ОСОБА_4,

представника потерпілої ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 та заступника прокурора Івано-Франківської області Гнідана Р.М. на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 квітня 2018 року,-

в с т а н о в и в :

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 квітня 2018 року звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 у зв'язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження про його обвинувачення за ч.2 ст. 125 КК України закрито на підставі ст. 49 КК України.

Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 11.11.2013 року вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 125 КК України, за який передбачене покарання у виді обмеження волі на строк до двох років. Оскільки з часу вчинення злочину минуло більше трьох років, то обвинувачений не заперечив щодо звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

Не погоджуючись з даною ухвалою, потерпіла ОСОБА_4 та заступник прокурора Івано-Франківської області Гнідан Р.М. подали апеляційні скарги, в якій посилаються на її необґрунтованість та порушення норма матеріального і процесуального права.

ОСОБА_4 зазначає, що ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 11.11.2013 року завдав їй умисне легке тілесне ушкодження. 13.01.2014 року кримінальне провадження щодо нього було направлено в Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області. 21.01.2016 року було здійснено повторний авто розподіл справи і її передано на розгляд судді Кишакевичу, однак з 21.01.2016 року по 21.11.2017 року з різних причин судові засідання у справі не проводились. 21.11.2017 року справа була передана на розгляд судді Руденко Д.М. Однак в порушення вимог ч.1 ст. 319 КПК України суддя не розпочав судовий розгляд справи спочатку, та не з'ясував думку потерпілої сторони щодо можливості звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

З цих підстав, оскаржувану ухвалу, ОСОБА_4 просила скасувати, та постановити нову, про відмову в задоволенні клопотання.

Прокурор в апеляційній скарзі вказує, на те, що суд першої інстанції не зазначив умови та підстави з урахуванням яких вирішив звільнити особу від кримінальної відповідальності. Також суд, встановивши правильною кваліфікацію дій ОСОБА_2 за обставин наведених в обвинувальному акті, не навів доказів, якими підтверджується його вина в інкримінованому злочині.

Крім того, прокурор вказує, на те, що суд розглянув справу у відсутність потерпілої, що відповідно до п.5 ч.2 ст. 412 КПК України є підставою для скасування постановленої ухвали.

З цих підстав, оскаржувану ухвалу прокурор просив скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

До початку судового розгляду справи в апеляційній інстанції, ОСОБА_4 подала заяву про відмову від обвинувачення щодо ОСОБА_2, та зазначила, що немає жодних претензій до нього.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи ОСОБА_4, яка підтримала подану нею заяву, думку прокурора, який підтримав подану ним апеляційну, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з вимогами п.2 та п.3 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе ніж обмеження волі, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло два роки.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, суд повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також, що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК, і лише після цього має бути постановлено відповідне судове рішення у визначеному КПК порядку. При цьому, ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави. Рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності може бути прийняте тільки на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України.

Однак, суд першої інстанції не дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону під час судового розгляду і в порушення вимог статей 347- 363 КПК України не з'ясовував обставини, встановлені під час кримінального провадження і не перевірив їх доказами, а відразу розглянув клопотання захисника обвинуваченого щодо його звільнення від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.125 КК України і закриття кримінального провадження на підставі ст.49 КК України та постановив відповідне рішення.

Таким чином, судове рішення про закриття кримінального провадження є незаконним і підлягає до скасування.

Разом з тим, в до початку судового розгляду в апеляційній інстанції ОСОБА_4 подала заяву, в якій вказала, що немає жодних претензій до ОСОБА_2, а тому відмовляється від обвинувачення.

Частиною 1 ст. 477 КПК України встановлено, що кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтею 125 КК України.

Відповідно до ч.4 ст. 26 КПК України кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

Пунктом 7 ч.1 ст. 284 КПК України встановлено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Згідно з ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, закриває кримінальне провадження.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що подана ОСОБА_4 заява не суперечить вимогам процесуального законодавства, підлягає до задоволення, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 слід закрити.

Керуючись п.7 ч.1 ст. 284, ст.ст. 404, 405, 407, 409, 417, 419 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити, скаргу заступника прокурора Івано-Франківської області Гнідана Р.М. - задовольнити частково.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 квітня 2018 року про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 125 КК України - скасувати.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, закрити з підстав, встановлених п.7 ч.1 ст.284 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду впродовж трьох місяців з дня оголошення.

Головуючий В.П. Гандзюк

Судді: Ю.Д. Шкрібляк

Б.І. Кукурудз

Згідно з оригіналом

Суддя В.П. Гандзюк