Постанова № 75805863, 08.08.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №286/3851/17 Головуючий у 1-й інст. Кулініч Я. В.

Категорія 50 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів: Миніч Т.І., Павицької Т.М.

з участю секретаря судового засідання Кучерявого О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 286/3851/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені (неустойки) від суми несплачених аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 18 квітня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Кулініча Я.В. у м. Овручі,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в кінцевій редакції якого просила стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на її користь пеню (неустойку) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 01.06.2013 року по 30.09.2017 року в розмірі 12881,17 грн. В обгрунтування позовних вимог зазначила, що відповідач є батьком її сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з якого на її користь на утримання сина стягуються аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу). Відповідач своєчасно та у повному обсязі аліменти не сплачує. Відповідно до довідки розрахунку Овруцького районного ВДВС заборгованість по аліментам станом на квітень 2018 року становить 39464,73 грн.

У лютому 2018 року відповідач ОСОБА_2 подав зустрічний позов, в якому просив зменшити розмір пені (неустойки) до 1205,78 грн., мотивуючи його тим, що перебуває у цивільному шлюбі з ОСОБА_4, від якого мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 Проживають на орендованій квартирі та щомісяця несуть витрати по оплаті комунальних платежів в середньому 170 грн. щомісяця. Також, несуть витрати по оплаті утримання дітей у дитячому дошкільному закладі. Частину коштів змушений витрачати на придбання ліків, оскільки хворіє.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 18 квітня 2018 року первісний позов задоволено, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини в сумі 12881,17 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить задовольнити його вимоги за зустрічним позовом, зменшити розмір пені (неустойки), стягнутої на користь ОСОБА_1 з 12 881,17грн. до 1205,78грн., скасувавши в цій частині рішення суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги у своїй сукупності аналогічні доводам, викладеним у зустрічному позові, яким, на думку скаржника, суд першої інстанції не надав належної оцінки. Відтак, просить суд апеляційної інстанції звернути увагу на його скрутний матеріальний стан, незадовільний стан здоров'я, сімейне становище та прийняти рішення про зменшення стягнутої з нього суми пені по аліментам.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_2 про зменшення розміру пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів та залишити рішення Овруцького районного суду від 18.04.2018 року без змін. Вказує, що ОСОБА_2 не доведено того, що він проживає в іншій сім'ї в с. Заріччя Овруцького району та сплачує за комунальні послуги, оскільки він зареєстрований в с. Прилуки цього району. Надані ОСОБА_2 медичні документи підтверджують його хворобу з серпня 2016 року по жовтень 2016 року, а заборгованість по аліментах утворилась за період з 01.06.2013 року по 31.05.2017 року. Позивач умисно приховував місце своєї роботи, ухилявся від сплати аліментів на їх спільну дитину - ОСОБА_3, не дивлячись на те, що син хворіє з 6 місяців та потребує лікування.

До суду апеляційної інстанції сторони не з'явились. ОСОБА_2 надіслав заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності та відсутності його представника.

ОСОБА_1О окрім відзиву, будь-яких заяв чи клопотань до апеляційного суду не направляла, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, апеляційний приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.3).

Дитина проживає з матір'ю.

Заочним рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 02.08.2012 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16.07.2012 року до 11.07.2028 року, тобто до досягнення сином повноліття (а.с.107).

Згідно довідки розрахунку про розмір заборгованості по аліментах, виданої Овруцьким районним відділом державної виконавчої служби ГТУЮ у Житомирській області від 03.04.2018 року №7484, загальна сума заборгованості по аліментах ОСОБА_2 станом на 01.04.2018 року становить 39464,73 грн.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В порядку ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів звертає увагу на те, що сторони погодились як з визначеною сумою заборгованості по аліментах, так і визначеним судом розміром пені та не оскаржують його.

Таким чином, межі апеляційного розгляду становлять вимоги щодо наявності підстав зменшення суми пені за прострочення сплати аліментів.

Відповідно до ч.1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Частиною 2 ст. 196 СК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Відмовляючи в задоволенні вимог ОСОБА_2 про зменшення суми пені, суд першої інстанції виходив з того, що квитанції про оплату комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 сплачених ОСОБА_6, не підтверджують понесених особисто відповідачем витрат, долучені відповідачем виписки із медичної карти амбулаторного хворого свідчать про нетривалий період його непрацездатності, який не міг вплинути на своєчасність сплати аліментів, а витрати на медикаментозне лікування належними доказами не підтверджено, відсутність роботи у відповідача за період виникнення заборгованості по аліментах не є переконливими аргументами для можливості застосування до спірних правовідносин положень ч. 2 ст. 196 СК України.

Колегія суддів не повністю погоджується з такими висновками суду.

Так, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2, окрім сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, на якого сплачує аліменти на користь позивачки, має ще одну дитину - сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, якого в силу положень ст. 180 СК України також зобов'язаний утримувати до досягнення дитиною повноліття.

Судовим наказом від 08.11. 2017 року з ОСОБА_2 стягуються аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.10.2017 року до повноліття дитини (а.с.108).

Численними медичними документами підтверджується, що відповідач хворіє, а відтак потребує витрат на своє лікування (а.с.46-61, 82-98). Наявність хвороб підтверджується як в період виникнення заборгованості за аліментами так і в теперішній період, коли ОСОБА_2 бере участь у антитерористичній операції і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, оскільки його направлено на лікування у Головний військовий клінічний госпіталь (а.с.210).

Відсутність постійного роботи та стабільного заробітку в період накопичення заборгованості за аліментами впливало на матеріальне становище як самого відповідача так і його малолітніх дітей.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що з врахуванням даних обставин, які доводять матеріальний та сімейний стан платника аліментів є підстави для зменшення розміру неустойки.

Однак, стягуючи пеню, суд першої інстанції на положення ч.2 ст.196 СК України та обставини справи належної уваги не звернув і доводів ОСОБА_2, які заслуговують на увагу, у достатньому обсязі не перевірив.

Тому, колегія суддів, враховуючи приписи ч.2 ст.196 СК України та обставини справи, вважає за можливе зменшити розмір нарахованої неустойки (пені) з 12 881,17грн. до 9000грн, враховуючи матеріальний та сімейний стан платника аліментів, що буде справедливим по відношенню до обох сторін.

З огляду на часткове задоволення вимог за первісним та зустрічним позовом рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 376, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 18 квітня 2018 року змінити.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені (неустойки) від суми несплачених аліментів задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів задовольнити частково.

Зменшити розмір стягнутої з ОСОБА_2, який проживає в АДРЕСА_1, зареєстрований в АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, яка проживає в АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини з 12881,17 грн. до 9000,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10.08.2018.

Головуючий Судді