Постанова № 75804343, 25.01.2018, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/7958/17

2-а/296/159/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 року м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі:

головуючого судді Галасюка Р.А.,

секретар судового засідання Могилевець В.С.,

роглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними, зобов»язання вчинити дії щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, -

В С Т А Н О В И В :

До суду звернувся позивач з вказаним позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови йому у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи з 27.03.2017 року, внаслідок поранення, контузії, захворювань, пов’язаних з виконанням обов»язків військової служби у складі миротворчих сил ООН за його заявою до військового комісару Житомирського обласного військового комісаріату від 25.04.2017 року, зобов'язати Міністерство оборони України розглянути у встановленому порядку та строки його заяву і документи щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи внаслідок поранення, контузії, захворювань, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби у складі миротворчих сил ООН, з прийняттям відповідного рішення та з урахуванням його права на одноразову грошовому допомогу урозмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2017 року, та урахуванням того, що його поранення, контузія захворювання не пов»язані із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження та те, що витяг з протоколу ЦВЛК Міністерства оборони України від 02.07.2012 року №1274 та висновок спеціаліста у галузі медичної експертизи Київського міського бюро судово-медичної експертизи від 21.06.2012 року № 643/Ж є тими документами, які свідчать про причини та обставини поранення відповідно до Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав заява про розгляд справи у його відсутність. Позов підтримав з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, надав до суду заперечення та просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог (33-35).

Представник Житомирського обласного військового комісаріату в судове засідання не з'явився, надав заяву в якій підтримав заперечення представника відповідача та просив передати справу на розгляд до Житмирського окружного адміністаривного суду.

Суд, вивчивши матеріали справі, з'ясувавши позиції сторін, викладені у позовній заяві, приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

25.04.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського обласного військового комісаріату із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв’язку із отриманням 27.03.2017 другої групи інвалідності внаслідок травми, пов’язаної з виконанням обов’язків військової служби.

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 11.04.2017 року позивачу встановлено другу групу інвалідності з 27.03.2017 року. Комісією встановлено, що травма отримана позивачем, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.

На вказану заяву отримав відповідь з Департаменту фінансів Міністерства оборони України про повернення документів на доопрацювання у зв’язку із посиланням на те, що в поданих ним документах відсутня копія документа, що свідчить про причини та обставини поранення.

Статтею 17 Конституції України передбачено забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється у відповідності до положень Закону України від 25.03.1992 «Про військовий обов'язок і військову службу».

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).

Згідно з ч.1 ст.16 Закону №2011-ХІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

У відповідності до п.4 ч.2 ст.16 Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі-військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст) визначає «Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 (далі - Порядок № 975).

Відповідно до п.6 Порядку №975, одноразова грошова допомога призначається і виплачується: 1) військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі:

- 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи;

- 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи;

- 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Статтею 16-4 Закону визначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою за відомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Згідно з ч.8 ст.16-3 Закону особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Частиною 2 п.3 Порядку №975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Надаючи офіційне тлумачення положень ст.58 Конституції України Конституційний Суд України в рішенні від 09.02.1999 у справі №1-рп/99 зазначив, що принцип, закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, право позивача на отримання одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи виникло з моменту встановлення йому цієї інвалідності з 28.10.2016 року, незалежно від часу, що минув після звільнення його з військової служби.

При цьому, аналіз наведених норм права дозволяє зробити висновок про те, що особа набуває право на отримання одноразової грошової допомоги в разі встановлення їй інвалідності та не залежить від первинного чи повторного встановлення такої інвалідності.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 18.11.2014р. №21-446а14 та від 21.04.2015р. № 21-135а15. Крім того, в своїй постанові від 10.03.2015р. по справі №21-563а14, проаналізувавши положення редакцій ст.16 Закону №2011-ХІІ Верховний Суд України застосував саме те (нове) законодавство, яке було чинним на час встановлення особі вищої групи інвалідності, дійшовши висновку, що у разі встановлення військовослужбовцю більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у нього виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше суми обов'язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги.

Відповідно до положень ч.1 ст.244-2 КАС України, рішення ВСУ, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Пунктом 4 частини 2 статті 16 Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення у Позивача права на допомогу) визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується, в тому числі, у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Аналіз наведеної правової норми свідчить на користь висновку, що право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України щодо застосування зазначених норм матеріального права, яка була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 18 листопада 2014 року та 21 квітня 2015 року (справи № 21-446а14 та № 21-135а15 відповідно).

Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 11.04.2017 року підтверджено, що травма позивача пов'язана із виконанням ним обов'язків військової служби.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивачеві, як інваліду війни 2 групи, повинна бути призначена і сплачена одноразова грошова допомога, відповідно до п.6 Порядку №975 у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення йому 2 групи інвалідності, а саме 27.03.2017р.

Процедура розгляду звернень осіб, які заявляють вимогу на виплату одноразової допомоги, визначається також наказами Міністерства оборони України. На час звернення позивача із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги порядок призначення такої допомоги був врегульований наказом Міноборони №530 від 14.08.2014р. «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» (далі-Наказ №530), зареєстрований у Мінюсті України 20.10.2014р. за №1294/26071.

Документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає до Департаменту фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб (п.4.7 вказаного Наказу). Висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги подається обласним військовим комісаріатом в 15-денний термін з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні (пункт 4.8 Наказу №530).

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови (п.13 Порядку №975). Департамент фінансів Міністерства оборони України доводить рішення головного розпорядника коштів про виплату одноразової грошової допомоги до розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин та здійснює переказ коштів на реєстраційні рахунки (в установах Державного казначейства України) розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин, які фінансуються через Департамент фінансів Міністерства оборони України (п.4.10 Наказу №530). Після проведення виплати витяг з наказу про проведення виплати, завірений встановленим порядком, обласним військовим комісаріатом надсилається до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. (п.4.11 Наказу №530).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач звернувся до Департаменту фінансів Міністерства оборони України у межах визначеного трирічного терміну із відповідною заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому саме 2 групи інвалідності з 27.03.2017р.

Відповідно до статті 13 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод (Право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, на думку суду, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти таке, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

В зв'язку з викладеним суд дійшов до висновку про те, що єдиним ефективним та адекватним наявним обставинам способом захисту прав позивача буде зобов'язання відповідача призначити та виплатити зазначену допомогу, в зв'язку з чим задовольняє позов в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 9,11,159,160,161-163,267 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними, зобов»язання вчинити дії щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи з 27.03.2017 року, внаслідок поранення, контузії, захворювань, пов’язаних з виконанням обов»язків військової служби у складі миротворчих сил ООН за його заявою до військового комісару Житомирського обласного військового комісаріату від 25.04.2017 року.

Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути у встановленому порядку та строки заяву ОСОБА_1 і документи щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи внаслідок поранення, контузії, захворювань, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби у складі миротворчих сил ООН, з прийняттям відповідного рішення та з урахуванням права ОСОБА_1 на одноразову грошовому допомогу урозмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2017 року, та урахуванням того, що його поранення, контузія захворювання не пов»язані із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження та те, що витяг з протоколу ЦВЛК Міністерства оборони України від 02.07.2012 року №1274 та висновок спеціаліста у галузі медичної експертизи Київського міського бюро судово-медичної експертизи від 21.06.2012 року № 643/Ж є тими документами, які свідчать про причини та обставини поранення відповідно до Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975.

Зобов’язати Міністерство оборони України подати звіт про виконання прийнятої на користь ОСОБА_1 рішення суду протягом п’ятнадцяти діб з дня набрання рішення законної сили.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Корольовський районний суд м.Житомира в Житомирський апеляційний адміністративний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Cуддя Р. А. Галасюк