Постанова № 75804099, 07.08.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/310/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Жигилія С.П.

суддів: Перцової Т.С. , Курило Л.В.

за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

представника позивача - Павлуненко К.Л.

представника відповідача - Клочко Е.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль Проект" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2018р. (суддя Воловик С.В.; м. суми; повний текст рішення складено 23.05.2018) по справі № 818/310/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль Проект"

до Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Модуль Проект" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Модуль Проект") звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Сумській області) в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0008841201 від 03.08.2017.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль Проект" - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області № 0008841201 від 03.08.2017 в частині застосування штрафу в розмірі 57 465, 87 (п'ятдесят сім тисяч чотириста шістдесят п'ять) грн. 87 коп.

В задоволенні позовних вимог в про скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області № 0008841201 від 03.08.2017 в частині застосування штрафу в розмірі 194 482, 36 грн. - відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області (40030, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код 39456414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль Проект" (04074, м. Київ, вул. Резервна, буд. 8, оф. 8, код 39742962) судовий збір в розмірі 861, 97 (вісімсот шістдесят одна) грн. 97 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, а саме: пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21, п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, ст.ст. 6, 242, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, просить суд апеляційної інстанції рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 в частині відмови у задоволенні позову скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач вказує, що судом першої інстанції не було враховано, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних від 13.03.2017 №№ 3, 4, 5, 6 було одностороннє з боку фіскального органу неправомірне зупинення у період з 28.03.2017 по 06.04.2017 дії договору про визнання електронних документів від 19.09.2016 № 190920161, а не відсутність достатнього ліміту коштів на спеціальному рахунку підприємства. При цьому, позивач мав на банківських рахунках грошові кошти, які в будь-який момент відновлення дії договору про визнання електронних документів готовий був перерахувати на свій ПДВ рахунок для забезпечення ліміту, необхідного для реєстрації податкових накладних, тобто судом не надано належну правову оцінку тому факту, що позивач мав постійно фінансову можливість по забезпеченню достатнього ліміту на спеціальний рахунок ПДВ.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду в оскарженій частині - без змін.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи, що позивач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині задоволення позову, в межах розгляду даної апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час судового розгляду справи встановлено, що на підставі пп.191.1.1, 191.1.2 пп.191.1 п. 191 ст. 19, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, головним державним ревізором-інспектором Морозовою І.І. проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації ТОВ "Модуль Проект" у квітні 2016 року та березні 2017 року податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатами перевірки 19.07.2017 складений акт № 1244/18-28-12-01/39742962 (т. 1 а.с. 20-22), згідно якого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України внаслідок несвоєчасної реєстрації податкової накладної № 5 від 29.04.2016 та податкових накладних №№ 2, 3, 4, 5, 6 від 13.03.2017.

На підставі висновків акту перевірки, 03 серпня 2017 року ГУ ДФС у Сумській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008841201 (т. 1 а.с. 25) про застосування штрафу в сумі 252 037, 57 грн.

Не погоджуючись з указаним податковим повідомлення-рішенням, 17.08.2017 позивач, в порядку адміністративного оскарження, подав до ДФС України скаргу (т. 1 а.с. 27-33), а 10.09.2017 - додаткові пояснення до скарги (т. 1 а.с. 34-40). Не отримавши будь-яких рішень про результати розгляду скарги, 05 грудня 2017 року ТОВ "Модуль Проект" направило ДФС України лист № 111 (т. 1 а.с. 41-42) з вимогою надати документальне підтвердження факту задоволення скарги. Також, 14.12.2017 з аналогічними вимогами адвокатом Буліменко Є.В., в порядку ст.ст. 20, 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", направлений адвокатський запит (т. 1 а.с. 43-44).

У відповідь на згаданий лист позивача (т. 1 а.с. 47) та адвокатський запит (т. 1 а.с. 51), ДФС України повідомило, що Рішенням № 19551/6/99-99-11-03-01-25 від 04.09.2017 строк розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення № 0008841201 від 03.08.2017 був продовжений до 15.10.2017 включно, а Рішенням № 2309/6/99-99-11-03-01-25 від 13.10.2017 (т. 1 а.с. 48-50) у задоволенні цієї скарги було відмовлено. Одночасно, ДФС України зазначило, що згадані рішення були направлені у спосіб та строки, передбачені податковим законодавством, за адресою, вказаною у скарзі, а саме: 40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 55. Проте, рекомендовані листи з повідомленням про вручення поштового відправлення були повернуті у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання.

Не погодившись з прийнятим відповідачем рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду про його скасування.

Приймаючи рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у позивача в період з 13.03.2017 по 31.03.2017 права на реєстрацію податкових накладних №№ 3, 4, 5, 6 від 13.03.2017 через відсутність достатнього ліміту коштів на спеціальному рахунку та, як наслідок, наявність підстав для застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію цих податкових накладних.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції з таких підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата складання податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 цієї статті перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Пунктом 11 вказаного Порядку № 1246 визначено, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку з урахуванням вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» та Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно з п.п. 12, 13 вказаного Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до пункту 18 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, на момент прийняття відповідно до підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Кодексу комісією рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого).

За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням комісії.

Квитанція про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, щодо яких комісією прийнято рішення про їх реєстрацію, одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Отже, податковим законодавством визначено обов'язок контролюючого органу щодо прийняття для реєстрації податкових накладних та/або розрахунку коригування і конкретний перелік підстав для відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок електронного документообігу між платниками податків та контролюючими органами з приводу подання податкових документів в електронному вигляді із використанням електронного цифрового підпису регламентувався на час виникнення спірних правовідносин Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233 (далі - Інструкція №233).

Відповідно до пункту 7 Інструкції № 233 (чинної на час виникнення спірних правовідносин), підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених в статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис»; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/ блокований).

Таким чином, якщо податковий документ відповідає вищенаведеним вимогам, він обов'язково має бути прийнятий контролюючим органом.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Як свідчать матеріали справи, 19.09.2016 між ДПІ у Печерському районі у м. Києві та ТОВ "Модуль Проект" укладено договір № 190920161 про визнання електронних документів. Відповідно до умов вказаного договору орган ДФС зобов'язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у термін, визначений законодавством для податкових документів у паперовому вигляді, та їх комп'ютерну обробку, забезпечити направлення квитанцій на електронну адресу платника податків ( т. 1 а.с. 56-58).

Позивач за операціями постачання товарів згідно видаткових накладних №№ 1, 2, 3, 4, 5 від 13.03.2017 (т. 1 а.с. 60-64) ТОВ "Модуль Проект" були складені податкові накладні від 13.03.2017: № 2 на суму ПДВ у розмірі 574567,67 грн.; № 3 на суму ПДВ у розмірі 468 148,17 грн.; на № 4 на суму ПДВ у розмірі 512 256,50 грн.; № 5 на суму ПДВ у розмірі 496 270,67 грн., № 6 на суму ПДВ у розмірі 468 148,17 грн. (т. 1 а.с. 65-74).

У відповідності до вимог абзацу 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України останнім днем реєстрації вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є 31 березня 2017 року.

З метою реєстрації вищезазначених податкових накладних №№ 2, 3, 4, 5, 6 від 13.03.2017 від 13.03.2017 ТОВ "Модуль Проект" надіслало їх ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку.

Вказані накладні від 13.03.2017 були доставлені до центрального рівня ДФС, а саме: податкова накладна № 2 - 29.03.2017 в 05:04:50; податкова накладна № 3 - 30.03.2017 в 17:10:21, податкова накладна № 4 - 30.03.2017 в 17:15:40; податкова накладна № 5 - 31.03.2017 в 10:11:05; податкова накладна № 6 - 31.03.2017 в 10:12:27.

Після направлення до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку вищевказаних податкових накладних, ТОВ "Модуль Проект" отримано квитанції №1 про відмову у прийнятті податкових накладних. ( т. 2 а.с. 21-25)

В якості підстав для відмови у прийнятті надісланих податкових накладних контролюючим органом вказано наступне: «Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, а саме: Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів».

У зв'язку з цим, 29.03.2017 ТОВ "Модуль Проект" направило до ГУ ДФС у Сумській області для укладення новий договір про визнання електронних документів № 290320171 (т. 1 а.с. 78-80), але отримало квитанцію № 1 (т. 1 а.с. 81) про неприйняття документу через наявність діючого договору № 190920161 від 19.09.2016 (т. 1 а.с. 56-59).

Наведене свідчить про те, що на дату подання позивачем податкових накладних від 13.03.2017 протягом 29.03.2017-31.03.2017, договір про визнання електронних документів від 19.09.2016 № 190920161 був чинним, а це, в свою чергу, спростовує зазначену в квитанціях № 1 підставу для відмови у їх прийнятті.

Враховуючи, що станом на день подання позивачем документів в електронному вигляді, а саме 29.03.2017-31.03.2017, дія договору про визнання електронних документів не була припинена, колегія суддів вважає, що у податкового органу були відсутні законні підстави для неприйняття та нереєстрації поданих ТОВ "Модуль Проект" документів в електронному вигляді через можливе припинення дії договору.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних від 13 березня 2017 року № 3 на суму ПДВ у розмірі 468 148,17 грн.; № 4 на суму ПДВ у розмірі 512 256,50 грн.; № 5 на суму ПДВ у розмірі 496 270,67 грн., № 6 на суму ПДВ у розмірі 468 148,17 грн. відбулася не з вини ТОВ "Модуль Проект", а тому застосування до позивача штрафних санкцій на за таких обставин є неправомірним.

Посилання контролюючого органу в акті перевірки від 19.07.2017 № 1244/18-28-12-01/39742962, з якими помилково погодився суд першої інстанції, на те, що вказане порушення вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України відбулось через відсутність у позивача необхідного ліміту коштів на спеціальному рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, колегія суддів не приймає, враховуючи наступне.

Пунктом 200-1.4 статті 200-1 ПК України визначено, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти, в тому числі, з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України.

Згідно з абз.13, 14 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України якщо сума, визначена відповідно до пункту 200 1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

У відповідності до п.12 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. N 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (в редакції, чинній з 30.12.2015 р.) (далі по тексту - Порядок № 569), якщо сума, обчислена відповідно до пункту 9 цього Порядку, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній, яку платник податку повинен зареєструвати в Реєстрі, такий платник перераховує необхідну суму коштів з поточного рахунка на електронний рахунок (в тому числі на додаткові електронні рахунки). На електронні рахунки (в тому числі додаткові електронні рахунки) не можуть перераховуватися кошти із спеціальних рахунків.

Отже, з наведених норм випливає, що у випадку недостатності суми на електронному рахунку платника податків для реєстрації в ЄРПН певної податкової накладної, платник податків зобов'язаний перерахувати зі свого поточного рахунку на свій рахунок в Системі електронного адміністрування ПДВ (далі по тексту - СЕА ПДВ) суму коштів, обчислену у відповідності до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних від 13.03.2017 стало саме посилання ДФС на можливе припинення дії договору про визнання електронних документів, а не порушення підприємством вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року).

При цьому, колегія суддів враховує твердження позивача стосовно того, що товариство мало на банківських рахунках грошові кошти для перерахування їх на свій ПДВ рахунок для забезпечення ліміту, необхідного для реєстрації податкових накладних, що вказана обставина не перешкоджала товариству здійснити реєстрацію податкових накладних у встановлені законодавством строки, що єдиною перешкодою для реєстрації цих податкових накладних стало саме безпідставне зупинення ДФС у період з 28.03.2017 по 06.04.2017 дії договору про визнання електронних документів.

Вказані доводи позивача не спростовано відповідачем в ході судового розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачами не доведено правомірність вчинених дій щодо відмови в реєстрації спірних податкових накладних.

З огляду на встановлені фактичні обставини у справі, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки позивач з не залежних від нього причин не мав об'єктивної змоги зареєструвати податкові накладні у встановлені законодавством строки, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області № 0008841201 від 03.08.2017 в частині застосування штрафу в розмірі 194 482 (сто дев'яносто чотири тисячі чотириста вісімдесят дві) грн. 36 коп. не відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим, позовні вимоги про його скасування в цій частині підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи допущені судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ "Модуль Проект" колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в цій частині з прийняттям постанови про задоволення зазначених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль Проект" задовольнити .

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 по справі № 818/310/18 в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати.

Прийняти в цій частині постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль Проект" - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області № 0008841201 від 03.08.2017 в частині застосування штрафу в розмірі 194 482 (сто дев'яносто чотири тисячі чотириста вісімдесят дві) грн. 36 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)С.П. ЖигилійСудді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова Л.В. Курило Повний текст постанови складено 09.08.2018.