Постанова № 75804043, 01.08.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/2061/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Бенедик А.П.

суддів: Донець Л.О. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Державної міграційної служби України в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду (головуючий-суддя І інстанції: Воловік С.В.) від 10.04.2018р. (повний текст рішення складено 12.04.2018 р.) по справі №818/2061/17

за позовом ОСОБА_1

до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Держаної міграційної служби України в Сумській області, в якому просив скасувати Рішення відповідача № 309 від 04.08.2017 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні.

В обґрунтування заявлених позовних вимог вказує, що ним 24.06.2016 року отримана посвідка на тимчасове проживання в Україні терміном дії до 24.06.2017, яка продовжена до 23.06.2018. На підставі листа Управління Служби безпеки України в Сумській області №15714 від 31.07.2017, відповідачем 04.08.2017 прийнято рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні з тих підстав, що для отримання посвідки були подані неправдиві відомості та підроблені документи, а також у зв'язку з тим, що дії іноземця становлять загрозу національній безпеці України. Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом. Вказує, що під час отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні, ним подавались достовірна інформація та дійсні документи. Крім того, його дії не створюють жодної загрози національній безпеці України.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 року позовну заяву задоволено.

Скасовано Рішення Управління Державної міграційної служби України в Сумській області № 309 від 04.08.2017 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 року та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також ненадання нележаної оцінки всім наявним доказам, що мають значення для справи.

Вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про їх обґрунтованість. Зазначив, що у зв'язку з отриманням листа Управління СБУ в Сумській області від 31.07.2017 з інформацією про протиправну діяльність громадянина Іраку ОСОБА_1, а саме, надання неправдивих відомостей та використання підроблених документів при отриманні посвідки на тимчасове проживання в Україні з метою нелегальної міграції, відповідачем було правомірно на підставі п. 19 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 251 від 28.03.2012 (далі - Порядок), прийнято рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні.

Представником позивача надано письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Представники сторін про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що Громадянин Іраку ОСОБА_1 15.06.2016 року звернувся до Управління ДМС України в Сумській області з заявою про отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні, в якій підставою для оформлення посвідки визначив возз'єднання сім'ї з громадянкою України (а.с. 27).

За результатами розгляду вказаної заяви 24.06.2016 року відповідачем прийнято рішення про видачу позивачу посвідки серії НОМЕР_1 на тимчасове проживання терміном дії до 24.06.2017 (а.с. 30-31).

З метою продовження терміну дії посвідки на тимчасове проживання, 23.06.2017 ОСОБА_1 звернувся з відповідною заявою до Управління ДМС України в Сумській області, за результатами розгляду якої прийнято рішення про продовження терміну дії посвідки до 23.06.2018 (а.с. 32).

04.08.2017 року відповідачем прийнято Рішення № 309 (а.с. 34), яким скасовано посвідку на тимчасове проживання в Україні серії НОМЕР_1, видану громадянину Іраку ОСОБА_1.

Підставою для прийняття вказаного рішення слугував факт отримання 31.07.2017 року від Управління Служби безпеки України в Сумській області листа № 15714 (а.с. 33), в якому повідомлялось, що в рамках досудового розслідування отримано відомості про протиправну діяльність іноземних громадян, в тому числі і позивача. Зокрема, в листі повідомлялось, що при легалізації свого перебування на території України, з метою нелегальної міграції, перелічені іноземні громадяни надавали неправдиві відомості та використовували завідомо підроблені документи, а також те, що дії вказаних іноземців створюють загрозу національній безпеці України.

Позивач, не погоджуючись із правомірністю прийняття оскаржуваного рішення, звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено наявності передбачених підстав для скасування виданої позивачу посвідки на тимчасове проживання в Україні, а тому оскаржуване рішення відповідача підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", Законом України «Про основи національної безпеки України» та Порядком оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 р. № 251 (далі - Порядок № 251).

Згідно статті 3 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією законами чи міжнародними договорами України.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.

Згідно з ч. 14 ст. 4 вказаного Закону іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання дозволу на імміграцію.

Такі іноземці та особи без громадянства отримують посвідку на тимчасове проживання, підставою для видачі якої є заява іноземця або особи без громадянства і документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України, дійсний поліс медичного страхування. Якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства було укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право" (ч.ч. 3, 14 ст. 5 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства").

З системного аналізу вказаних норм суд доходить висновку, що іноземці, які на законних підставах перебувають в Україні, мають право отримати посвідку на тимчасове проживання у разі укладення шлюбу з громадянином України, для чого подають органу ДМС, зокрема, оригінал та копію документа, що підтверджує факт перебування у шлюбі.

Позивачем до Управління ДМС України в Сумській області подана заява для отримання посвідки на тимчасове проживання саме з метою возз'єднання сім'ї з громадянкою України, до якої, зокрема, було додане свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_2 (а.с. 29).

Відповідно до п. 19 Порядку № 251, посвідка на тимчасове проживання скасовується територіальним органом або підрозділом ДМС, який її видав, у разі:

1) отримання від органу Національної поліції, іншого органу виконавчої влади, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів;

2) отримання вмотивованого клопотання приймаючої сторони про скасування посвідки (у тому числі в разі звільнення іноземця та особи без громадянства із займаної посади) або припинення діяльності приймаючої сторони - юридичної особи;

3) коли іноземця та особу без громадянства засуджено в Україні до позбавлення волі;

4) коли дії іноземця та особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров'ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;

5) коли уповноваженим органом прийнято рішення про примусове повернення іноземця та особи без громадянства або їх примусове видворення за межі України;

6) інших випадках, передбачених законами.

Рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання приймається начальником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником протягом п'яти робочих днів з дня надходження відомостей, які є підставою для скасування посвідки.

У відповідності до пункту 20 Порядку № 251, копія рішення про відмову у видачі посвідки або скасування посвідки на тимчасове проживання видається територіальним органом або підрозділом ДМС, який прийняв таке рішення, іноземцеві та особі без громадянства під розписку або надсилається рекомендованим листом таким особам і приймаючій стороні не пізніше ніж протягом п'яти днів з дня його прийняття.

Як встановлено судовим розглядом, оскаржуване рішення відповідача прийнято на підставі інформації Управлінням Служби безпеки України в Сумській області (лист № 15714 від 31.07.2017), в якій повідомлялось про надання іноземними громадянами, в тому числі і позивачем, неправдивих відомостей і підроблених документів для отримання посвідки на тимчасове проживання, а також про створення цими особами загрози національній безпеці України.

При цьому, які саме підроблені документи та неправдиві відомості були надані вказаними особами для отримання посвідок, у листі № 15714 від 31.07.2017 зазначено не було. Так само, не зазначено і в чому саме полягає створення загрози національній безпеці України.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції Управління Служби безпеки України в Сумській області листом № 68/4950 від 26.03.2018 (а.с. 64) повідомило, що 17.07.2017 під час проведення слідчих дій, а саме: тимчасового доступу до документів, що містяться у володінні КУ "Сумський міський клінічний пологовий будинок Пресвятої Діви Марії", було встановлено, що даним медичним закладом довідка № 221 від 01.06.2016, яка була надана позивачем та громадянкою ОСОБА_6 до Ковпаківського районного в м. Суми ВДРАЦС для скорочення терміну реєстрації шлюбу, не видавалась.

При цьому, в чому саме полягає створення громадянином Іраку ОСОБА_1 загрози національній безпеці України, Управління СБУ в Сумській не зазначило.

Тобто, фактично єдиною підставою для скасування посвідки на тимчасове проживання позивача стало встановлення Управлінням СБУ в Сумській області факту надання неправдивої інформації та/або підроблених документів, зокрема довідки № 221 від 01.06.2016, до Ковпаківського районного в м. Суми ВДРАЦС.

Проте, вказана довідка, до Управління ДМС України в Сумській області для отримання посвідки на тимчасове проживання позивачем не надавалась, у зв'язку з чим, не може бути підставою для скасування цієї посвідки.

Відповідачем ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час її апеляційного перегляду не було надано доказів скасування свідоцтва про шлюб, розірвання шлюбу або визнання його недійсним.

Крім того, на вимогу суду апеляційної інстанції відповідачем було повідомлено, що Управлінням Держаної міграційної служби України в Сумській області зроблено запит до відділу кримінальної поліції Сумського ВП ГУНП в Сумській області щодо стану розслідування кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 366 КК України.

Згідно Відповіді Сумського ВП ГУНП в Сумській області повідомлено, що по кримінальному провадженню тримає досудове розслідування та процесуальне рішення у вигляді повідомлення про підозру жодній особі не приймалось (а.с. 154).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням визначеного статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та встановлених статтею 2 КАС України завдань суду як державної правозахисної інституції, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Управління Державної міграційної служби України в Сумській області № 309 від 04.08.2017 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні є необґрунтованим.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не довів законність та обґрунтованість власних дій, що є предметом оскарження позивачем.

Натомість позивач, на виконання вимог ч.1 ст.77 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування, не довів правомірності власних дій, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.04.2018р. по справі №818/2061/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про скасування рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя (підпис)А.П. БенедикСудді(підпис) (підпис) Л.О. Донець С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 10.08.2018 року.