Постанова № 75803935, 02.08.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6874/17

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Шеметенко Л.П., Єщенка О.В.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мікромегас Домсервіс-1" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мікромегас Домсервіс-1" до старшого державного виконавця Суворовського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Ющук Марії Олексіївни, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, про визнання дій протиправними щодо винесення постанов про накладення штрафу,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікромегас Домсервіс-1" (далі - ТОВ "Мікромегас Домсервіс-1", позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до старшого державного виконавця Суворовського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Ющук Марії Олексіївни (далі - відповідач), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, в якому з урахуванням уточнень, просило суд визнати протиправними дії старшого державного виконавця Суворовського відділу Державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Ющук Марії Олексіївни щодо винесення постанови від 05.12.2017р. про накладення штрафу в сумі 10200грн., скасувати постанову старшого державного виконавця Суворовського відділу Державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Ющук Марії Олексіївни від 05.12.2017р. про накладення штрафу в сумі 10200 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що старшим державнимо виконавцем Суворовського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Ющук М.О. безпідставно винесено спірну постанову від 05.12.2017р. про накладення штрафу в сумі 10200грн., оскільки ТОВ «Мікромегас Домсервіс-1» добровільно виконано вимоги виконавчого листа від 31.01.2017р. у справі №523/2949/16-ц, виданого Суворовським районним судом м.Одеси щодо зобов'язання ТОВ «Мікромегас Домсервіс-1» в особі директора розглянути заяви ОСОБА_2 від 19.10.2015р. та від 29.12.2015р., перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити їх виконання, повідомити заявника про наслідки розгляду заяви, невідкладно вжити заходів до припинення неправомірних дій, виявити, усунути причини та умови, які сприяли порушенням, забезпечити поновлення порушених прав та реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою рішень.

За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом прийнято постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи спірну постанову від 05.12.2017р. про накладення на ТОВ «Мікромегас Домсервіс-1» штрафу в сумі 10200грн., старший державний виконавець Суворовського відділу Державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Ющук М.О. діяла в межах повноважень, та у спосіб, що передбачений Конституцією України, та Закону України «Про виконавче провадження», у звязку з чим суд не вбачає законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Мікромегас Домсервіс-1» про визнання протиправними дій старшого державного виконавця Суворовського відділу Державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Ющук М.О. щодо винесення постанови від 05.12.2017р. про накладення штрафу в сумі 10200грн., та скасування постанови старшого державного виконавця Суворовського відділу Державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Ющук М.О. від 05.12.2017р. про накладення штрафу в сумі 10200грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ТОВ "Мікромегас Домсервіс-1" подано апеляційну скаргу в якій зазначено, що постанова окружного суду є незаконною та необґрунтованою, оскільки прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права. Крім того, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а тому відповідач просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, позивачем вжито всіх залежних від нього заходів, необхідних для виконання судового рішення та вимог державного виконавця, а саме, листом зареєстрованим за вихід. № 89/12 від 25.12.2015 підготовлено відповіді на всі питання, які були поставлені ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, заявник) у листах за вхід. № 68 від 19.10.2015 та вхід. № 89 від 29.12.2015. Про те, означена відповідь ТОВ «Мікромегас Домсервіс-1» на заяви ОСОБА_2 на його адресу своєчасно не надіслана, що і зумовило звернення заявника до Суворовського районного суду м. Одеси. Після набрання чинності рішенням Суворовського районного суду м. Одеси у справі № 523/2949/16-ц від 02.06.2016, директором ТОВ «Мікромегас Домсервіс-1» ОСОБА_3 було підписано лист з відповіддю на заяви ОСОБА_2, який був зареєстрований за вих. № 89/12 від 25.12.2015, та надіслано рекомендованим листом засобами поштового зв'язку. Однак, через технічний збій в роботі УДППЗ «Укрпошта» лист з відповіддю був вручений ОСОБА_2 лише 07.07.2017, що підтверджується відповіддю УДППЗ «Укрпошта», яка міститься у матеріалах справи (а. ВП 55). Таким чином, суд першої інстанції неправомірно відхилив та не прийняв до уваги, що доказом своєчасного виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02.06.2016 у справі №523/2949/16-ц, є саме лист позивача від 22.06.2016 (вихід. №89/12 від 25.12.2015), оскільки датою означеного документа є 25.12.2015. Також «Мікромегас Домсервіс-1» заначило, що в повному обсязі виконано вимогу державного виконавця від 18.07.2107 № 28011 (а. ВП 41-42) щодо надання поштового повідомлення, що підтверджує отримання ОСОБА_2 відповідей на заяви від 19.10.2015 та від 29.12.2015, зокрема, належним чином засвідчені копії квитанції УДППЗ «Укрпошта» (а. ВП 20) від 22.06.2016 № 7675, та Листа УДППЗ «Укрпошта» від 23.08.2017 №07-08-1922. Однак, державний виконавець Ющук М. О. безпідставно вийшла за межі вимоги державного виконавця від 18.07.2107 № 28011 та надала власну оцінку листу ТОВ «Мікромегас Домсервіс- 1» вихід. № 89/12 від 25.12.2015 як невиконанню рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02.06.2016 чим порушено ч. 2 ст. 19 Конституції України.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить його залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Судом встановлено, що рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 02.06.2016р. у справі №523/2949/16-ц позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, визнано неправомірною бездіяльність ТОВ «Мікромегас Домсервіс-1» у ненаданні відповіді на звернення ОСОБА_2 від 19.10.2015р., 29.12.2015р. у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян», зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю Мікромегас Домсервіс-1 в особі директора розглянути заяви ОСОБА_2 від 19.10.2015р. та 29.12.2015р., перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити їх виконання, повідомити заявника про наслідки розгляду заяви, невідкладно вжити заходів до припинення неправомірних дій, виявити, усунути причини та умови, які сприяли порушенням, забезпечити поновлення порушених прав та реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою рішень. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Так, на виконання рішення суду від 02.06.2016р. у справі №523/2949/16-ц, Суворовським районним судом м.Одеси ОСОБА_2 видано виконавчий лист від 31.01.2017р. щодо зобов'язання ТОВ «Мікромегас Домсервіс-1» в особі директора розглянути заяви ОСОБА_2 від 19.10.2015р. та від 29.12.2015р., перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити їх виконання, повідомити заявника про наслідки розгляду заяви, невідкладно вжити заходів до припинення неправомірних дій, виявити, усунути причини та умови, які сприяли порушенням, забезпечити поновлення порушених прав та реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою рішень.

З метою належного виконання вимог вищеозначеного виконавчого листа Суворовського районного суду м.Одеси від 31.01.2017р. у справі №523/2949/16-ц ОСОБА_2 звернувся до Суворовського відділу Державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області із заявою від 24.05.2017р. щодо відкриття виконавчого провадження, за результатами розгляду якої 06.06.2017р. відповідачем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №54065596, якою відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Суворовського районного суду м.Одеси від 31.01.2017р. у справі №523/2949/16-ц.

29.06.2017р. ТОВ «Мікромегас Домсервіс-1» звернулось до начальника Суворовського відділу Державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коваленко В.О. із заявою №429 щодо закриття виконавчого провадження з урахуванням добровільного виконання рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 02.06.2016р. Так, на підтвердження означеного боржником до вказаної заяви від 29.06.2017р. додано лист ТОВ «Мікромегас Домсервіс-1» від 22.06.2016р. (вихід.№89/12 від 25.12.2015р.).

Як убачається із змісту означеного листа, ТОВ «Мікромегас Домсервіс-1» повідомило ОСОБА_2, про те, що Порядок проведення безоплатного капітального ремонту, згідно п.8 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», визначено у постанові Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009р. №565 «Про затвердження Порядку проведення безоплатного капітального ремонту власних житлових будинків і квартир осіб, що мають право на таку пільгу, а також першочерговий поточний ремонт житлових будинків і квартир осіб, які мають на це право», Відповідно до цієї постанови, ТОВ «Мікромегас Домсервіс-1» не має проводити позачерговий безоплатний капітальний ремонт помешкання. ТОВ «Мікромегас Домсервіс-1» та ПП ПКФ «Мікромегас» є різними організаціями. Пунктом 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно, з претензіями до наслідків робіт, виконаних ПП ПКФ «Мікромегас», потрібно звертатися до них. Згідно з п.1 ст.1195 Цивільного кодексу України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду, тощо. Тобто, як і в попередньому пункті, претензії щодо компенсації витрат на лікування мають бути звернені не до ТОВ «Мікромегас Домсервіс-1». Довідка про відсутність боргів за житлово-комунальні послуги видається в прийомні години за умови відсутності боргів за житлово-комунальні послуги. Щодо додаткової заяви до заяви зазначено, що, відповідно до п.1 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Договір №П/77 від 01.12.2014р. підготовлений на основі типового договору і не передбачає можливості його безпідставного розірвання в односторонньому порядку. Також, в означеному листі ТОВ Мікромегас Домсервіс-1 від 22.06.2016р. (вихід.№89/12 від 25.12.2015р.) зазначено про неможливість безпідставного звільнення від сплати за житлово-комунальні послуги. Статтею 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком. Крім того, частина житлово-комунальних послуг, які надаються, підлягають оплаті, згідно показань встановлених приборів обліку. Окрім того, оскільки ТОВ «Мікромегас Домсервіс-1» не має жодного відношення до проведення аварійно-відновлювальних робіт у квартирі, то і претензії до ТОВ «Мікромегас Домсервіс-1», щодо компенсації перевищення термінів їх виконання, є безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказаний лист ТОВ «Мікромегас Домсервіс-1» від 22.06.2016р. (вихід.№89/12 від 25.12.2015р.) на адресу ОСОБА_2 надіслано 22.06.2016р., та отримано адресатом 07.07.2017р., про що свідчать належним чином засвідчені копії квитанції «Укрпошта» від 22.06.2016р. №7675, та Листа «Укрпошта» від 23.08.2017р. №07-08-1922, які містяться в матеріалах справи.

Водночас, відповідно до наявної у матеріалах виконавчого провадження заяви ОСОБА_2 від 19.07.2017р., після набрання чинності рішенням суду від 02.06.2016р. жодної відповіді від ТОВ «Мікромегас Домсервіс-1» на заяви від 19.10.2015р., та від 29.12.2015р. ОСОБА_2 так і не було отримано.

28.09.2017р. у зв'язку з невиконанням рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 31.01.2017р. у справі №523/2949/16-ц старшим державним виконавцем Суворовського відділу Державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Ющук М.Ю. винесено постанову про накладення штрафу ВП №54065596, якою за невиконання рішення суду на боржника - ТОВ «Мікромегас Домсервіс-1» накладено штраф у сумі 5100грн.

Як було встановлено судом першої інстанції, у зв'язку з повторним невиконанням ТОВ «Мікромегас Домсервіс-1» рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 31.01.2017р. у справі №523/2949/16-ц, старшим державним виконавцем Суворовського відділу Державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Ющук М.О., з урахуванням положень ст.63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення штрафу ВП №54065596 від 05.12.2017р., якою за невиконання рішення суду на боржника - ТОВ «Мікромегас Домсервіс-1» накладено штраф у сумі 10200грн.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016року №1404-VIII (зі змінами та доповненнями) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Законупідлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обовязковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та обєктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частин 1,2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обовязок щодо виконання рішення.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобовязаний, у тому числі, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження, серед іншого, має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, у тому числі, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обовязок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобовязаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення визначено статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої за рішеннями, за якими боржник зобовязаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Відповідальність за невиконання рішення, що зобовязує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі передбачено статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобовязує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що штраф до боржника застосовується у разі невиконання ним без поважних причин вимог державного виконавця про необхідність виконання судового рішення у встановлений ним строк. Тобто, постанова державного виконавця про накладення штрафу, в тому числі повторного, приймається за умови наявності таких факторів як невиконання рішення суду, та відсутність поважних причин такого невиконання.

Поважними причинами невиконання рішення суду відповідно до норм чинного законодавства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення особи, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження своєчасного виконання ТОВ «Мікромегас Домсервіс-1» рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 02.06.2016р. у справі №523/2949/16-ц, щодо зобов'язання ТОВ «Мікромегас Домсервіс-1» в особі директора розглянути заяви ОСОБА_2 від 19.10.2015р. та від 29.12.2015р., перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити їх виконання, повідомити заявника про наслідки розгляду заяви, невідкладно вжити заходів до припинення неправомірних дій, виявити, усунути причини та умови, які сприяли порушенням, забезпечити поновлення порушених прав та реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою рішень.

При цьому, позивачем не доведено наявність будь-яких поважних причин, котрі слугували підставою для повторного невиконання ним судового рішення.

Таким чином суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки ТОВ «Мікромегас Домсервіс-1» в особі директора повторно не виконано судове рішення без поважних причин, старшим державним виконавцем Суворовського відділу Державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Ющук М.О. 05.12.2017р. правомірно винесено спірну постанову про накладення штрафу у сумі 10200грн.

Доводи позивача про те, що доказом своєчасного виконання рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 02.06.2016р. у справі №523/2949/16-ц є саме лист від 22.06.2016р. (вихід.№89/12 від 25.12.2015р.) апеляційним судом відхиляються, так як датою вихідного номера означеного документу є 25.12.2015р., тоді як рішення суду винесено 02.06.2016р. Також, зі змісту листа ТОВ «Мікромегас Домсервіс-1» від 22.06.2016р. (вихід.№89/12 від 25.12.2015р.) не вбачається, що директором Товариства позивача розглянуто заяви ОСОБА_2, зокрема, від 19.10.2015р., від 29.12.2015р., та за наслідками їх розгляду прийнято відповідні рішення.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, а також з урахуванням аналізу змісту листа ТОВ «Мікромегас Домсервіс-1» від 22.06.2016р. (вихід.№89/12 від 25.12.2015р.), судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні, та допустимі докази на підтвердження виконання ТОВ «Мікромегас Домсервіс-1» вимог рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 02.06.2016р. у справі №523/2949/16-ц, зокрема, розгляду ТОВ «Мікромегас Домсервіс-1» в особі директора заяв ОСОБА_2 від 19.10.2015р. та від 29.12.2015р., перевірки викладених в них фактів, прийняття рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечення їх виконання, повідомлення заявника про наслідки розгляду заяв, невідкладного вжиття заходів до припинення неправомірних дій, виявлення, усунення причин та умов, які сприяли порушенням, забезпечення поновлення порушених прав та реального виконання прийнятих у зв'язку з заявами рішень.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мікромегас Домсервіс-1"- залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мікромегас Домсервіс-1" до старшого державного виконавця Суворовського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Ющук Марії Олексіївни, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, про визнання дій протиправними щодо винесення постанов про накладення штрафу - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду на протязі тридцяти днів.

Головуючий суддя Димерлій О.О.Судді Шеметенко Л.П. Єщенко О.В.