
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/1058/18
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Стас Л.В.
суддів - Турецької І.О., Градовського Ю.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_2, звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач, ГУПФУ в Одеській області), в якому просив визнати протиправними дії відповідача при проведенні перерахунку пенсії на виконання постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 10.04.2017р. у справі №501/303/17 щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років з 80% на 70% грошового забезпечення. Також позивач просив зобов'язати ГУПФУ в Одеській області провести з 06.02.2016 р. перерахунок пенсії на виконання постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 10.04.2017р. у справі №501/303/17 з урахуванням розміру пенсії за вислугу років, виходячи з 80% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, без обмеження виплати пенсії максимальним розміром.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що зменшення розміру його пенсії з 80 % до 70 % розміру грошового забезпечення, під час здійснення перерахунку на виконання постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 10.04.2017р. у справі №501/303/17 є порушенням його право на отримання пенсії в розмірі встановленому законодавством України.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року позов ОСОБА_2 - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії на виконання постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 10.04.2017р. у справі №501/303/17 щодо зменшення з 06.02.2016 року розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_2 з 80% на 70% грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії на виконання постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 10.04.2017р. у справі №501/303/17 з 06.02.2016 р. з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 80% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 320,00 грн.
Рішення прийнято за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 263 КАС України.
В апеляційній скарзі, ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року в частині відмови у задоволенні частини позовних вимог - скасувати та винести нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тому факту, що рішенням Конституційного суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 положення Закону щодо визначення максимального розміру пенсії, в усіх його редакціях, було визнано неконституційним та таким, що втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення, а тому не може застосовуватись при перерахунку пенсії.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що Управління при розрахунку та виплаті пенсії позивачу керувалось виключно чинним законодавством України, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог. З урахуванням викладеного просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року .
Оскільки рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року в частині задоволених позовних вимог до ГУПФУ в Одеській області не є предметом апеляційного перегляду, оскільки ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року апеляційну скаргу ГУПФУ в Одеській області було повернуто, колегія суддів вважає за необхідне здійснювати перевірку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги ОСОБА_2
Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач, ОСОБА_2 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 23 квітня 2014 року отримує пенсію за вислугу років в розмірі 80 % грошового забезпечення (а.с. 16).
Постановою Іллічівського міського суду від 10 квітня 2017 року у справі № 501/303/17 задоволено позов ОСОБА_2 Визнано протиправними дії ГУПФУ в Одеській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_2 з включенням до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні. Зобов'язано ГУПФУ в Одеській області провести перерахунок призначеної ОСОБА_2 пенсії, з включенням до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, з виплатою різниці між розмірами перерахованої та виплачуваної пенсії за минулий час з 06.02.2016р. (а.с. 11-15).
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2017 року постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 10 квітня 2017 року у справі №501/303/17 - залишено без змін.
На виконання постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 10 квітня 2017 року у справі № 501/303/17 ГУПФУ в Одеській області здійснено перерахунок пенсії позивача у липні 2017 року з урахуванням основного розміру грошового забезпечення у розмірі 70 % (а.с. 19).
Не погоджуючись з вказаним перерахунком пенсії, позивач 20 лютого 2018 року звернувся до Управління з заявою про перерахунок пенсії, виходячи з 80% відсотків грошового забезпечення (а.с.17).
Листом від 05 березня 2018 року № 538/І-11 ГУПФУ в Одеській області повідомило позивача, що з 23.04.2014р., відповідно до чинної на цю дату редакції Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно якої максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен був перевищувати 80 % відповідних сум грошового забезпечення, була призначена пенсія за вислугу років у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення. На виконання постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 10.04.2017р., перерахунок пенсії проведено у липні 2017 року з 06.02.2016р. з урахуванням чинної на цю дату редакції Закону, згідно з якою максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Позивач, вважаючи протиправними дії ГУПФУ в Одеській області, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій, у зв'язку з чим визнав протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії, зобов'язавши ГУПФУ в Одеській області здійснити перерахунок пенсії позивача виходячи з 80% грошового забезпечення. При цьому, в задоволенні позову в частині здійснення перерахунку та виплати вищевказаної пенсії без обмеження граничного розміру суд відмовив.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Так, предметом апеляційного оскарження є рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання ГУПФУ в Одеській області здійснити перерахунок пенсії за вислугу років, призначеної ОСОБА_2, без обмеження граничного розміру у десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у зазначеній частині, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі та отримують пенсію за цим Законом, визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Законом № 2262-ХІІ).
Згідно з ч.7 ст.43 Закону №2262-XII (в редакції, яка була чинною до 20 грудня 2016 року), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до Прикінцевих положень цей Закон набирає чинності з 01 січня 2016 року. Дія положень Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01 січня 2016 року.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 вищевказане положення Закону було визнано неконституційним та таким, що втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Відповідно до ст.152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, положення ч.7 ст.43 Закону №2262 є неконституційними з 20 грудня 2016 року.
В той же час, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII, що набрав чинності 01 січня 2017 року, в ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ внесено зміни, згідно з якими тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Положення першого речення частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ в редакції із змінами, внесеними згідно із Законом під 06.12.2016 року №1774-VII, на теперішній час не було визнано неконституційним.
Отже, ці норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії на момент звернення позивача із заявою були чинними і неконституційними не визнані, а тому, відповідно, підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами.
Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про зобовязання провести перерахунок та виплату пенсії без обмеження її граничного розміру.
Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 спростовуються викладеним, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, інші ж доводи апеляційної скарги не є підставою для скасування правильного по суті рішення суду першої інстанції.
Крім того, колегія суддів важає за потрібне звернути увагу на наступному.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового (Airey v. Ireland № 6289/73). Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" (Kjartan Аsundsson v. Iceland № 60669/00). Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Суд Європейського Союзу у справі «Флоруску та інші» про співвідношення права власності й заходів жорсткої економії, прийнятими Румунією з метою реалізації умов, виконання яких вимагалося від Європейського Союзу у рамках надання фінансової допомоги від Європейського Союзу цій державі-члену визнав, що необхідність раціоналізації державних витрат у винятковому контексті світової фінансово-економічної кризи є законною підставою для обмеження здійснення права власності (Eugenia Florescu and Others № C-258/14). Таким чином, Суд Європейського Союзу прямо послався на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Іонель Панфіл проти Румунії» (Ionel Panfile v. Romania № 13902/11).
При вирішенні спірних правовідносин колегія суддів також врахувала правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні "Великода проти України" (№ 43331/12), в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у зазначеній частині та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років, призначеної ОСОБА_2 без обмеження її граничного розміру.
У відповідності до ст.ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст.328 КАС України.
Повне судове рішення складено 09.08.2018 року.
Головуючий суддя Стас Л.В.Судді Градовський Ю.М. Турецька І.О.
Судове рішення № 75803900, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 09.08.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 815/1058/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: