Постанова № 75803474, 07.08.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/9286/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Ільчишин Н.В., Шинкар Т.І.,

з участю секретаря судового засідання Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Конвеєр» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова до Приватного акціонерного товариства "Конвеєр" про стягнення заборгованості,-

суддя (судді) в суді першої інстанції – ОСОБА_1,

час ухвалення рішення: 10:33:11,

місце ухвалення рішення – м. Львів,

дата складання повного тексту рішення не вказана,

ВСТАНОВИВ:

Залізничне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова звернулося до суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Конвеєр», в якому просило стягнути з відповідача на його користь 143832,25 грн. заборгованості.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року позов задоволено повністю. Ухвалено стягнути з Публічного акціонерного товариства «Конвеєр» на користь Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова 143 832 грн 25 коп. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Таке рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Залізничним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Львова, відповідно до пункту 6.4 Інструкції відповідачу надіслано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до п.п. «а», «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення. Проте докази погашення боргу в матеріалах справи відсутні.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відповідач не отримував повідомлень про відшкодування пільгових пенсій і такі докази у справі відсутні. За таких обставин вважає, що у Приватного акціонерного товариства «Конвеєр» немає підстав сплачувати заявлене відшкодування, а відтак, і немає підстав для примусового стягнення коштів. Окрім цього зазначає, що судом першої інстанції не наведено доказів, які б підтверджували понесені позивачем витрати на виплату і доставку пільгових пенсій на суму, заявлену у позові.

Позивач подав до суду заперечення на апеляційну скаргу, в якому покликається на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін. Зазначає, що обов’язок відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій у відповідача виникає не у зв’язку з надісланням розрахунку і не на його підставі, а на підставі відповідних нормативно-правових актів.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Приватне акціонерне товариство «Конвеєр» зареєстроване як юридична особа, ЄДРПОУ 05763754, перебуває на обліку в Залізничному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Львова, є страхувальником в розумінні п. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Заборгованість коштів для покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «а», «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підлягають відшкодуванню Приватним акціонерним товариством «Конвеєр» за період з 01.03.2017 по 31.03.2017 та з 01.05.2017 по 31.05.2017 відповідно до розрахунків складає 143832,25 грн.

Оскільки в добровільному порядку зазначена вище заборгованість не сплачена, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, керувався наступними мотивами, з якими погоджується суд апеляційної інстанції.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці сплачують до Пенсійного фонду суми, що покривають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах з особливо шкідливими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій та посад, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100 відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (далі - Інструкція) встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з додатком № 6 до пункту 6.4. Інструкції позивачем проведено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з вищезазначеною Інструкцією, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах, визначених позивачем.

Підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, які надсилаються позивачу.

Відповідно до вказаних розрахунків (а.с. 5-7, 9-11, 13-16) у відповідача наявна заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у періоди з 01.03.2017 по 31.03.2017 та з 01.05.2017 по 31.05.2017, в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Список № 1) – 78736,29 грн., в частині пенсій, призначених відповідно п.п. «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Список № 2) – 65095,96 грн., загальна сума боргу – 143832,25 грн.

Управління у відповідності до п. 6.4 Інструкції, направляло на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Про надіслання відповідачу розрахунків свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, наявні в матеріалах справи (а.с. 17-19) відтак покликання апелянта на неотримання ним відповідних розрахунків є безпідставним.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що вищезазначені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідачем оскаржені не були, що означає, що відповідач фактично погодився з ними, тобто з моменту отримання вони є узгодженими.

Відтак, у Приватного акціонерного товариства «Конвеєр» наявний обов'язок відшкодувати Залізничному об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України м. Львова витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Докази погашення боргу в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, борг відповідача з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, становить 143832,25 грн., позивачем добровільно не сплачений і підлягає стягненню, і з огляду на викладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду – без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Конвеєр» залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року у справі № 813/2439/17 за адміністративним позовом Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова до Приватного акціонерного товариства «Конвеєр» про стягнення заборгованості – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи – протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повне судове рішення складено 09.08.2018 р.