Постанова № 75803420, 08.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/12630/17 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А.

Судді у І інстанції - Костенко Д.А., Шрамко Ю.Т.

Суддя-доповідач - Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Бєлової Л.В., Безименної Н.В.,

за участю секретаря: Тищенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2018 (м. Київ, дата складання повного тексту відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фундація «Якісне житло», Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Девелопмент», Товариство з обмеженою відповідальністю «Північно-Український Будівельний Альянс» про визнання незаконним та скасування дозволу,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_3 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фундація «Якісне житло», Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Девелопмент», Товариство з обмеженою відповідальністю «Північно-Український Будівельний Альянс» про визнання незаконним та скасування дозволу від 10.02.2010 №1873-Пд/С Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві на виконання будівельних робіт із будівництва житлових будинків з об'єктами соціально-громадського призначення в АДРЕСА_1.

06.06.2018 позивачем подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення даного позову, в якій він просить зупинити дію дозволу №1873-Пд/С виданого 10.02.2010 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві на виконання будівельних робіт із будівництва житлових будинків з об'єктами соціально-громадського призначення в АДРЕСА_1; заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Девелопмент» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Північно-Український Будівельний Альянс» проводити роботи із будівництва житлових будинків з об'єктами соціально-громадського призначення в АДРЕСА_1.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2018 у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити заяву про забезпечення позову. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що необхідність вжиття заходів забезпечення обумовлена можливими ризиками та необхідністю вчинення додаткових дій, в тому числі звернення до суду, у випадку якщо за наслідками судового розгляду справи, суд прийде до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, що з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін.

Згідно з ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову дійшов до висновку, що відсутні законодавчо передбачені підстави для її задоволення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 № 2.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 «Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, обов'язковою умовою для застосування судом заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовані існуючою очевидною небезпекою заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Позивач зазначає, що не зважаючи на велику кількість порушень та наявності спору щодо оскарження дозволу на проведення будівельних робіт, продовжується будівництво за вказаною адресою, а тому наявні обставини, які свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача.

На думку позивача, тривалий судовий розгляд справи унеможливить захист її прав, інтересів у разі задоволення позову. В обґрунтування наведеної обставини наведено те, що позивач є членом територіальної громади міста Києва та Подільського району міста Києва, водночас будівництво ведеться на історичній території.

Таким чином, позивач вважає, що існують всі передбачені статтями 150-154 КАС України підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Колегія суддів, перевіривши зазначені в заяві позивача про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим обставинам, а також оцінивши докази, які уже містяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засідання та дослідивши доводи викладені в апеляційній скарзі, дійшла до висновку про необґрунтованість заяви та про відсутність підстав для її задоволення, оскільки відсутня очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Позивачем не доведено, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову призведе до невідворотних наслідків та у разі порушення прав позивача, для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що вимоги позивача викладені у заяві про забезпечення позову є передчасними та без розгляду справи по суті з встановленням усіх фактичних обставин справи та дослідженням доказів, що мають значення для вирішення даної справи неможливо в даному випадку забезпечити позов.

Колегія суддів зазначає, що позивачем наведені лише припущення щодо можливих наслідків заподіяння шкоди її правам, свободам та інтересам та не доведено існування обставин, визначених у ст.150 КАС України.

Разом із тим, зупинення дії оскаржуваного дозволу та заборона проведення робіт з будівництва на об'єкті заважатиме законній господарській діяльності ТОВ «Альянс», перешкоджатиме діям, спрямованим на виконання припису Подільського районного управління ГУ ДСНС України у м. Києві, унеможливить досягнення поставленої мети на вищевказаному об'єктів будівництва, включаючи порушення строків виконання робіт, а також інших цивільно-господарських зобов'язань, у зв'язку простоєм будівельної техніки та інших витрат, що призведено до негативних наслідків для третіх осіб.

Крім того, позивачем не конкретизовано, яке саме її право порушено, а лише зазначається про необхідність захисту загальних прав її як члена територіальної громади, а не особисто позивача.

Доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, не доводять наявності обґрунтованих підстав для забезпечення позову чи порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність достатніх та необхідних правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову та вважає, що судом першої інстанції були правильно застосовані норми процесуального права та ухвалено законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 10.08.2018.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: Л.В. Бєлова

Н.В. Безименна