Постанова № 75803125, 08.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/16626/16 Суддя (судді) першої інстанції: Данилишин В.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Епель О.В.,

Федотова І.В.,

при секретарі: Мідянці А.А.,

за участю:

представника позивача Рубан І.В.,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до ОСОБА_5 про стягнення податкової заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Миргородська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області, звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_5 заборгованість у сумі 42 879,71 грн., яка є узгодженою та відповідачем у добровільному порядку не сплачується.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 січня 2017 року адміністративний позов задоволено частково, а саме, стягнуто із ОСОБА_5 податковий борг у розмірі 9843,67 грн., в іншій частині - відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування обставин справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що податковий борг виник за земельні ділянки, що знаходяться у м.Миргород, при цьому, позивач отримав податкове повідомлення рішення від 30.03.2015 №3853789, а тому вказане зобов'язання є узгодженим.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала і просила її задовольнити, в той час, представник позивача проти цього заперечувала, просила залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до інформації Управління Держземагенства у Миргородському районі Полтавської області та відділу у Миргородському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавські області, отриманої Миргородською ОДПІ згідно з розділом 1АА 006324 Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі гр. ОСОБА_5 отримав державні акти на право власності на наступні земельні ділянки:

- кадастровий номер НОМЕР_1, площа 0,03145 га, адреса - АДРЕСА_1, цільове, використання - комерційне використання, сер: державного акта НОМЕР_2, дата державної реєстрації 07.06.2007 року, реєстраційний номер 010754500386, дата видачі 07.06.2007 року, підстава видачі - договір купівлі-продажу BEI 517992 від 29.12.2006 року;

- кадастровий номер НОМЕР_3, площа 0,03103 га, адреса - АДРЕСА_1, цільове використання - комерційне використання, серія державного акта НОМЕР_4, дата державної реєстрації 07.06.2007 року, реєстраційний номер 010754500387, дата видачі 07.06.2007 року, підстава видачі - договір купівлі-продажу BEI 517992 від 29.12.2006 року;

- кадастровий номер НОМЕР_5, площа 0,04927 га, адреса - АДРЕСА_1, цільове використання - комерційне використання, серія державного акта НОМЕР_6, дата державної реєстрації 07.06.2007 року, реєстраційний номер 010754500388, дата видачі 07.06.2007 року, підстава видачі - договір купівлі-продажу ВЕМ 517992 від 29.12.2006 року.

Станом на час звернення позивача до суду з позовом за відповідачем обліковувався податковий борг із земельного податку з фізичних осіб у розмірі 42 879,71 грн., відповідно до податкових повідомлень-рішень від 30 червня 2015 року №3853789, яким визначено податкове зобов'язання у розмірі 9843,67 грн., та №131-1202, яким визначено податкове зобов'язання у розмірі 33036,04 грн.

Оскільки вказаний борг відповідачем не сплачено в добровільному порядку, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку про узгодження податкового боргу лише за ППР №№3853789, і стягнув цю суму з відповідача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком платника податку визнається його обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Такий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. (ст. 57.3. ПК України).

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Зі змісту наведених норм вбачається, що податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту повного погашення.

Відповідно до 20.1.34. п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Як установлено судом, ОСОБА_5 30.06.15 в автоматичному режимі Миргородською ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області сформовано податкове повідомлення-рішення №3853789, яким визначено земельний податок з фізичних осіб за 2015 рік в сумі 9843,67 грн.

Як зазначено позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, на дату формування податкового повідомлення-рішення згідно інформаційних систем ДФС гр. ОСОБА_5 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2.

Податкове повідомлення - рішення направлено платнику за вищевказаною адресою рекомендованим листом з повідомленням 27.07.15 (поштове відправлення №3760004884081), яке, відповідно до копії зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення, платник отримав особисто 01.08.15 (т. 1, а.с. 9).

Відповідачем в адміністративному чи судовому порядку податкове повідомлення-рішення №3853789 не оскаржено, отже, зобов'язання є узгодженим, при цьому, вказана сума податкового зобов'язання гр. ОСОБА_5 не сплачена, що ним і не заперечується.

З метою реалізації заходів щодо погашення податкового боргу та поповнення відповідного бюджету податковим керуючим 12.03.2016р. було сформовано податкову вимогу №321-17. Дана вимога надіслана відповідачу цінним листом засобами поштового зв'язку (а.с. 11). Податкову вимогу №321- 17 від 12.03.2016р. відповідачем також оскаржено не було.

Станом на 18.10.2016 року за ОСОБА_5 обліковувався податковий борг по земельному податку з фізичних осіб в сумі 42 879,71 грн. (основний платіж ), який підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків, виник у зв'язку з донарахуванням сум податкового зобов'язання в розмірі 9843,67 грн. (основний платіж), визначених податковим повідомленням-рішенням №3853789 від 29.08.2015р.; донарахуванням сум податкового зобов'язання в розмірі 33036,04 грн. (основний платіж), визначених податковим повідомленням-рішенням№131-1202 від 30.06.2016р.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що узгодженим слід вважати лише зобов»язання за податковим повідомленням-рішенням №3853789, оскільки доказів отримання відповідачем податкового повідомлення-рішення №131-1202 суду не надано.

В судовому засіданні представник апелянта наголошувала на тому, що відповідач не отримував будь-якої кореспонденції від ДПІ, оскільки, за вказаною адресою ніколи не мешкав, а поштове повідомлення є підробленим.

Проте, суд апеляційної інстанції не приймає такі доводи, оскільки вони нічим не підтверджені (як-то заяви до правоохоронних органів щодо працівників пошти, акту про непроживання ОСОБА_5 за вказаною адресою, тощо) при цьому, спростовуються наявними у справі доказам.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Представник відповідача помилково посилається на те, що обов»язок доказування в адміністративних спорах лежить на суб»єкті владних повноважень, оскільки, в даному випадку спір стосується не правомірності/або неправомірності дій та рішень суб»єкта владних повноважень, а стягнення несплаченого узгодженого податкового боргу за позовом такого суб»єкта.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 січня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова в повному обсязі складена і підписана 10 серпня 2018 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді О.В.Епель

І.В.Федотов