Постанова № 75803015, 01.08.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3360/18 Справа № 201/3801/17 Головуючий у 1 й інстанції - Ходаківський М.П. Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 30

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Деркач Н.М., Петешенкової М.Ю.

при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалмедгруп" на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2018 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалмедгруп" до ОСОБА_2 про визнання недостовірною інформації, її спростування, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2017 року ТОВ «Глобалмедгруп» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2, у якому з урахуванням уточнень позовних вимог просили визнати недостовірною інформацію щодо ТОВ «Глобалмедгруп», поширену ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2 у мережі Інтернет на веб-сайті www.buroua.com у статті від назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3/ в частині розміщення тверджень про те, що: по нашей информации, подконтрольны группе ОСОБА_4 также фирмы ООО «УМТ» («Укрмедтехника»), «Медгарант», «Техмедконтракт» (ранее «Евромедтехника»), «Донмед», «Союз медицины и технологий», «Илатанмед», «Крыммедтехника», «Димпомед», «Глобалмедгрупп» (принимало участие в днепропетровских торгах), «Дана МС», «Зраво», «Западмединвест», «Медгарант», «Світмед», «Медігран Україна», «Білімед», «Альянс Фарм», «Топсервис-Медтехника» (принимало участие в днепропетровских торгах), «Флауер»; эти фирмы и прописанные по их аппараты условия закупок, будто писанные под копирку, можно наблюдать и в других регионах. При этом одни и те же фирмы поставляют одни и те же аппараты в разные регионы по разной цене. Цена формируется не по рыночным законам, а по размерам бюджетного финансирования той или иной области. Больше региону дали денег - больше требуют и получают продавцы»;

зобов'язати ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію щодо ТОВ «Глобалмедгруп» шляхом опублікування тексту резолютивної частини рішення суду у даній цивільній справі протягом 10 календарних днів з дати набрання таким рішенням законної сили на головній сторінці веб-сайту www. buroua.com, яке має бути набране тим самим шрифтом. Зобов'язати ОСОБА_2 видалити з веб-сторінки www.buroua.com частину вказаної статті та стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Глобалмедгруп» моральну шкоду у розмірі 100000 грн.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року на веб-сайті www.buroua.com в режимі відкритого доступу була розміщена недостовірна та негативна інформація про ТОВ «Глобалмедгруп» у вигляді статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», автором якої є відповідач, наступного змісту: «Масштабная коррупция в сфере «медицинских» тендеров зародилась давно, периода расцвета она достигла во времена ОСОБА_3. Самая «дорогая» по объему бюджетных средств сфера закупок медоборудования была, по сути, отдана на откуп братьям ОСОБА_4 - сыновьям известного донецкого профессора ОСОБА_4. С ОСОБА_4, директором донецкого ожогового центра Института неотложной хирургии, ОСОБА_3 был знаком еще со времен своего руководства Донецкой ОГА. Младшие ОСОБА_4 на тот период, как рассказывают очевидцы, арендовали небольшой офис, и только-только начинали заниматься поставками медоборудования в Украину, основав фирму «Донмед». О братьях ОСОБА_4 писали много: о низком качестве закупаемого у них оборудования, о победе в скандальном тендере на 140 миллионов на поставку машин скорой помощи в 2011 году. По сей день, пишут СМИ, компанией ОСОБА_4 и связанные с ними структуры принимают участие в тендерах, подают жалобы в Антимонопольный комитет, если заказчики выбирают более дешевые предложения конкурентов. Проворачивать свои схемы и сегодня поставщикам, по заявлениям журналистов, удается при поддержке Администрации Президента. По нашей информации, подконтрольны группе ОСОБА_4 также фирмы ООО «УМТ» («Укрмедтехника»), «Медгарант», «Техмедконтракт» (ранее «Евромедтехника»), «Донмед», «Союз медицины и технологий», «Илатанмед», «Крыммедтехника», «Димпомед», «Глобалмедгрупп» (принимало участие в днепропетровских торгах), «Дана МС», «Зраво», «Западмединвест», «Медгарант», «Світмед», «Медігран Україна», «Білімед», «Альянс Фарм», «Топсервис-Медтехника» (принимало участие в днепропетровских торгах), «Флауер»; эти фирмы и прописанные по их аппараты условия закупок, будто писанные под копирку, можно наблюдать и в других регионах. При этом одни и те же фирмы поставляют одни и те же аппараты в разные регионы по разной цене. Цена формируется не по рыночным законам, а по размерам бюджетного финансирования той или иной области. Больше региону дали денег - больше требуют и получают продавцы».

Вважає, що таким чином відповідачем була поширена наступна недостовірна інформація: позивач підконтрольний братам Фісталям; сфера закупівель медичного обладнання була віддана на відкуп братам Фісталям, які «провертають» схеми щодо поставок обладнання, зокрема, через позивача; умови державних закупівель прописуються, зокрема, під апарати, що постачаються, зокрема, позивачем; ціни на товар, що постачаються позивачем формуються не за ринковими законами, а за розмірами бюджетного фінансування тієї чи іншої області. При цьому, інформація у статті подається таким чином, щоб сформувати у читача хибне уявлення про участь позивача в корупційних схемах при здійсненні державних закупівель. Єдиною особою, яка має вирішальний вплив на позивача є ОСОБА_5, яка є бенефіціарним власником товариства, і товариство здійснює свою діяльність у відповідності до чинного законодавства, а розміщення неправдивої інформації пов'язано із наміром приниження ділової репутації ТОВ «Глобалмедгруп», а також зниження престижу та підриву довіри до діяльності товариства.

Позивач також зазначає, що внаслідок протиправних дій відповідача товариство зазнало приниження його ділової репутації, порушення стосунків з партнерами, постачальниками та потенційними покупцями, а тому має право на відшкодування моральної шкоди в розмірі 100000 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем позовні вимоги є недоведеними.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ТОВ "Глобалмедгруп" подало апеляційну скаргу в якій просили скасувати рішення суду та постановити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Статтею 351 ЦПК України передбачено, що апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

А згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Так, судом встановлено що ІНФОРМАЦІЯ_2 року у мережі Інтернет на веб-сайті www.buroua.com в режимі відкритого доступу була розміщена публікація під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», автором якої є ОСОБА_2, наступного змісту: «Масштабная коррупция в сфере «медицинских» тендеров зародилась давно, периода расцвета она достигла во времена ОСОБА_3. Самая «дорогая» по объему бюджетных средств сфера закупок медоборудования была, по сути, отдана на откуп братьям ОСОБА_4 - сыновьям известного донецкого профессора ОСОБА_4. С ОСОБА_4, директором донецкого ожогового центра Института неотложной хирургии, ОСОБА_3 был знаком еще со времен своего руководства Донецкой ОГА. Младшие ОСОБА_4 на тот период, как рассказывают очевидцы, арендовали небольшой офис, и только-только начинали заниматься поставками медоборудования в Украину, основав фирму «Донмед». О братьях ОСОБА_4 писали много: о низком качестве закупаемого у них оборудования, о победе в скандальном тендере на 140 миллионов на поставку машин скорой помощи в 2011 году. По сей день, пишут СМИ, компанией ОСОБА_4 и связанные с ними структуры принимают участие в тендерах, подают жалобы в Антимонопольный комитет, если заказчики выбирают более дешевые предложения конкурентов. Проворачивать свои схемы и сегодня поставщикам, по заявления журналистов, удается при поддержке Администрации Президента. По нашей информации, подконтрольны группе ОСОБА_4 также фирмы ООО «УМТ» («Укрмедтехника»), «Медгарант», «Техмедконтракт» (ранее «Евромедтехника»), «Донмед», «Союз медицины и технологий», «Илатанмед», «Крыммедтехника», «Димпомед», «Глобалмедгрупп» (принимало участие в днепропетровских торгах), «Дана МС», «Зраво», «Западмединвест», «Медгарант», «Світмед», «Медігран Україна», «Білімед», «Альянс Фарм», «Топсервис-Медтехника» (принимало участие в днепропетровских торгах), «Флауер»; эти фирмы и прописанные под их аппараты условия закупок, будто писанные под копирку, можно наблюдать и в других регионах. При этом одни и те же фирмы поставляют одни и те же аппараты в разные регионы по разной цене. Цена формируется не по рыночным законам, а по размерам бюджетного финансирования той или иной области. Больше региону дали денег - больше требуют и получают продавцы».

Відповідно до статей 28, 68 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий такому поводженню, що принижує його гідність. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно зі статтями 94, 277 ЦК України, частиною четвертою статті 32 Конституції України кожному гарантується право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.

Відповідно до статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Під поширенням інформації слід розуміти опублікування її у пресі, передавання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення у мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з частиною першою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності, честі чи ділової репутації, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Згідно із частиною другою статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

За приписами статті 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд першої інстанції, положень закону та роз'яснень в цілому не врахував та не звернув належної уваги на необхідність розрізняти фактичні твердження та оціночні судження, а також те, що наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень - неможливо, у зв'язку із чим дійшов помилкового висновку щодо відмови в задоволенні позову.

Крім того, слід зауважити, що журналістська свобода та громадська діяльність також включають можливість перебільшень або навіть провокацій. Повідомлення новин, засноване на інтерв'ю або відтворенні висловлювань інших осіб, відредагованих чи ні, становить один з найбільш важливих засобів, за допомогою яких преса може відігравати свою важливу роль «сторожового пса суспільства» (рішення ЄСПЛ у справі «The Observer and The Guardian v. the United Kingdom», від 26 листопада 1991 року). У таких справах слід розрізняти ситуації, коли такі висловлювання належали журналісту, і коли були цитатою висловлювання іншої особи, оскільки покарання журналіста за участь у розповсюдженні висловлювань інших осіб буде суттєво заважати пресі сприяти обговоренню питань суспільного значення та не повинно розглядатись, якщо для іншого немає винятково вагомих причин (рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-Центр» проти України» заява № 16695/04 від 15 липня 2010 року, остаточне 15 жовтня 2010 року).

Свобода дотримуватися своїх поглядів є основною передумовою інших свобод, гарантованих статтею 10 Конвенції з прав людини, і вона користується майже абсолютним захистом у тому сенсі, що можливі обмеження, закладені в пункті 2 цієї статті. Крім того, поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів.

Європейський суд з прав людини 02 червня 2016 року (остаточне 17 жовтня 2016 року) ухвалив рішення у справі № 61561/08 «Інститут економічних реформ проти України», де розглядаючи питання забезпечення балансу між свободою вираження поглядів та захистом репутації особи, зазначив, що відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції, існує мало можливостей для обмеження політичних висловлювань чи дебатів з питань, що становлять суспільний інтерес, при цьому високий рівень захисту свободи вираження поглядів буде надаватися у випадках, коли висловлювання стосуються питання, що становить суспільний інтерес.

У цьому рішенні суд проводить відмінність між твердженнями про факти і оціночними судженнями. Існування фактів можна довести, тоді як правдивість оціночних суджень не підлягає доведенню. Оціночне судження не може бути доведене, це порушує саму свободу думки, яка є основною частиною права, гарантованого статті 10 Конвенції.

Для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а фактичне твердження - констатація фактів.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачка у мережі інтернет на веб-сайті www.buroua.com в режимі відкритого доступу була розміщена публікація під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», автором якої є ОСОБА_2

У статті 1 Закону України «Про телекомунікації» від 18 листопада 2003 року № 1280-IV зазначено:

домен - частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється;

доменне ім'я - позначення (словесне, цифрове, словесно-цифрове), яке використовується для ідентифікації діяльності юридичних і фізичних осіб в мережі Інтернет, з будь-якою метою.

Поняття «веб-сайт» міститься у наказі Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 25 листопада 2002 року № 327/225 «Про затвердження Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади та Порядку функціонування веб-сайтів органів виконавчої влади», згідно з яким веб-сайт - це сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб'єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет.

Власником сайту є особа, на яку зареєстроване відповідне доменне ім'я. Доменне ім'я, зареєстроване у відповідному домені, використовується для позначення відповідного сайту. Для того, щоб сайт був позначений конкретним доменним ім'ям, спочатку необхідно зареєструвати доменне ім'я у відповідному домені.

Оскільки автором та власником веб-сайту, на якому була розміщена вказана інформація є відповідач по справі - ОСОБА_2.

За змістом статей 94, 277 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка її підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Так, судом встановлено, що автор статті «ІНФОРМАЦІЯ_1», описуючи корупційні схеми осіб, а саме братів Фісталів, які пов'язані з колишнім президентом України ОСОБА_3 та іншими підприємствами, зазначила, що: ".....По нашей информации, подконтрольны группе ОСОБА_4 также фирмы ООО «УМТ» («Укрмедтехника»), «Медгарант», «Техмедконтракт» (ранее «Евромедтехника»), «Донмед», «Союз медицины и технологий», «Илатанмед», «Крыммедтехника», «Димпомед», «Глобалмедгрупп» (принимало участие в днепропетровских торгах), «Дана МС», «Зраво», «Западмединвест», «Медгарант», «Світмед», «Медігран Україна», «Білімед», «Альянс Фарм», «Топсервис-Медтехника» (принимало участие в днепропетровских торгах), «Флауер»; эти фирмы и прописанные под их аппараты условия закупок, будто писанные под копирку, можно наблюдать и в других регионах. При этом одни и те же фирмы поставляют одни и те же аппараты в разные регионы по разной цене. Цена формируется не по рыночным законам, а по размерам бюджетного финансирования той или иной области. Больше региону дали денег - больше требуют и получают продавцы»" .

В свою чергу, позивач спростовуючи ці твердження зазначив, що кінцевим бенефіціарним власником підприємства-ТОВ "Глобалмедгрупп" є ОСОБА_5, а директором - ОСОБА_6, а брати Фісталі до даного підприємства жодного стосунку не мають.

Крім того, відповідач публікуючи вказану статтю зазначила, що саме ТОВ "Глобалмедгрупп" вчиняє корупційні діяння під впливом саме вказаних вище братів Фісталів, проте відповідачем вказані докази не доведені та матеріали справи не містять інших доказів цим фактам, а також судових рішень із вказаного питання також не існує. А тому ці твердження є неправдивими.

Оскільки вказана стаття була розповсюджена до необмеженого кола осіб в мережі Інтернет, та внаслідок поширення недостовірної негативної інформації про позивача він буде сприйматися глядачами чи читачами як особа, яка причетна до корупційних, злочинних діянь та недобропорядний суб'єкт господарювання, чим погіршується оцінка його професійних якостей, а тому була порушена ділова репутація позивача.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими.

Що стосується способів захисту, то колегія вважає зазначити наступне.

Так, статтю 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

А згідно ч.1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

А відповідно до вимог, викладених у статті 4 ЦПК України саме особа, права якої порушено має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Так, звертаючись до суду позивач просив: визнати недостовірною інформацію щодо ТОВ «Глобалмедгруп», поширену ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2 у мережі Інтернет на веб-сайті www.buroua.com у статті від назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3/ в частині розміщення тверджень про те, що: по нашей информации, подконтрольны группе ОСОБА_4 также фирмы ООО «УМТ» («Укрмедтехника»), «Медгарант», «Техмедконтракт» (ранее «Евромедтехника»), «Донмед», «Союз медицины и технологий», «Илатанмед», «Крыммедтехника», «Димпомед», «Глобалмедгрупп» (принимало участие в днепропетровских торгах), «Дана МС», «Зраво», «Западмединвест», «Медгарант», «Світмед», «Медігран Україна», «Білімед», «Альянс Фарм», «Топсервис-Медтехника» (принимало участие в днепропетровских торгах), «Флауер»; эти фирмы и прописанные по их аппараты условия закупок, будто писанные под копирку, можно наблюдать и в других регионах. При этом одни и те же фирмы поставляют одни и те же аппараты в разные регионы по разной цене. Цена формируется не по рыночным законам, а по размерам бюджетного финансирования той или иной области. Больше региону дали денег - больше требуют и получают продавцы», проте крім позивача інші юридичні особи не зверталися до суду за захистом своїх прав, а позивач не може ставити питання щодо захисту прав осіб, які не стосуються самого позивача.

У зв'язку з чим достатнім буде визначення способу захисту позивача шляхом виключення його із вказаної статті, а інші вимоги є необґрунтованими та не ґрунтуються на способах захисту, зазначених вище, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню частково.

Що стосується вимог апеляційної скарги про скасування судового рішення в частині відмови в задоволенні моральної шкоди, колегія суддів вважає необґрунтованими, з наступних підстав.

Згідно із ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Крім того, згідно з роз'яснень, викладених у пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (не майнової) шкоди» обов'язковому з'ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору».

Так, звертаючись до суду позивач крім спростування інформації просив відшкодувати моральну шкоду у зв'язку з порушенням ділової репутації, яку він оцінив у 100000 грн.

Разом з цим, відповідач, заперечуючи проти цих позовних вимог зазначила, що після опублікування спірної статті позивач брав участь у тендерах на закупівлю медичного обладнання, в яких він став переможцем, а тому моральної шкоди позивачу не було заподіяно. За таких обставин колегія суддів вважає, що підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні, а тому ці позовні вимоги є необгрунтованими.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.147, п.3 розділом ХІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалмедгруп"- задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2018 року - скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалмедгруп" до ОСОБА_2 про визнання недостовірною інформації, її спростування, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати недостовірною інформацію щодо ТОВ «Глобалмедгруп» (ідентифікаційний код 39087100, м. Київ, вул. Шепелєва, буд. 6) поширену ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2 у мережі Інтернет на веб-сайті www.buroua.com в статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3/ частині розміщення тверджень про те, що: по нашей информации, подконтрольны группе ОСОБА_4 также фирма ... ООО «Глобалмедгрупп» (принимало участие в днепропетровских торгах).

Зобов'язати ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію щодо ТОВ «Глобалмедгруп» шляхом опублікування тексту резолютивної частини рішення суду у даній цивільній справі протягом 10 календарних днів з дати набрання таким рішенням законної сили на головній сторінці веб-сайту www.buroua.com, яке має бути набране тим самим шрифтом.

Зобов'язати ОСОБА_2 видалити з веб-сторінки www.buroua.com частину статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», а саме: «По нашей информации подконтрольны группе ОСОБА_4 также фирма ... ООО «Глобалмедгрупп» (принимало участие в днепропетровских торгах).

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Н.М. Деркач

М.Ю. Петешенкова