Постанова № 75802645, 07.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/5905/17 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Мельничука В.П., Епель О.В.,

за участю:

секретаря Левченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2018 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (відповідач 1), Головного управління Державної фіскальної служби м. Києва (відповідач 2) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: від 20.12.2016 № 0006021306 та № 0006031306; від 02.03.2017 року № 0000121306 та № 0000131306.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2018 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин справи, просить скасувати оскаржуване рішення, та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Доводи апелянта обґрунтовані тим, що з огляду на наявність підтверджуючих розрахункових та інших первинних документів, висновок Актів перевірки про порушення норм Податкового кодексу України в частині заниження податку на доходи фізичних осіб та військовий збір є помилковим, а збільшення позивачу суми грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору із застосуванням штрафних санкцій є протиправним.

Представник відповідача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Представник позивача в судовому засіданні наполягала на задоволенні вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просила скасувати, а позов задовольнити.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Державною податковою інспекцією в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету платником податків - фізичною особою ОСОБА_2 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, результати якої оформлено актом перевірки від 23.11.2016 р. №297-26-54-13-06-17-2707412351, яким встановлено порушення: пп. 164.2.8, пп. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164, пп. 170.2.1, пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170, п. 176.1 ст. 176, п. 179.7 ст. 179 ПК України внаслідок чого донараховано позивачу податок на доходи фізичних осіб в сумі 2702385,00 грн.; пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України - неподання податкової декларації про майновий стан та доходи фізичних осіб за 2015 рік.; п. 16.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України не нараховано та не сплачено військовий збір за 2015 рік в сумі 202678,88 грн.

В результаті виявлених порушень контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.12.2016: №0006021306, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 3378151,25 грн.; №0006031306, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на загальну суму 953348,60 грн.

Не погоджуючись з спірними податковими повідомленнями-рішеннями позивачем подано скаргу до Головного управління ДФС у м. Києві, яким призначено проведення позапланової невиїзної перевірки, внаслідок якої складено Акт перевірки від 24.02.2017 №1-26-15-13-06-13-2707412351, де встановлено порушення: пп. 164.2.8, пп. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164, пп. 170.2.1, пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170, п. 176.1 ст. 176, п. 179.7 ст. 179; пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 п. 16.1; підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

На підставі Акту перевірки від 24.02.2017 контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.03.2017: №0000121306, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 69758,75 грн.; №00001131306, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на загальну суму 5231,90 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, після процедури адміністративного оскарження, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивачем не надано суду належні докази, які б підтверджували наявність коштів у позивача для придбання цінних паперів та докази отримання від сплати ТОВ "Арчі Капітал" коштів за вищезазначеними договорами.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

З акту перевірки вбачається, що Позивач на рахунок відкритий в ПАТ "Фідобанк" за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 отримав від ТОВ "Арчі Капітал" кошти за прості іменні акції, що вільно обертаються в депозитній системі на загальну суму 13781766,03 грн.

Відповідно до виписки по банківському рахунку ТОВ "АРЧІ КАПІТАЛ" №2651900611774 в ПАТ "Фідобанк" встановлено, що за перевіряємий період з 13.05.2015 по 27.10.2015 на рахунок ОСОБА_2 НОМЕР_1, відкритого в ПАТ "Фідобанк", ТОВ "АРЧІ КАПІТАЛ" перераховувало кошти за акції прості іменні, що вільно обертаються в депозитній системі України з ознакою 112 - інвестиційний прибуток (дохід) від операцій з інвестиційними активами, джерело отримання - ТОВ "АРЧІ КАПІТАЛ".

З матеріалів справи вбачається, що між Позивачем (Покупець), з однієї сторони та ТОВ "Лім Сервіс" (Продавець) в інтересах якого діє ТОВ "Арчі Капітал", з іншої сторони, укладено договір купівлі-продажу цінних паперів від 08.06.2015 №БВ4-3-1/68.

Відповідно до умов Договору №БВ4-3-1/68, покупець зобов'язується прийняти та оплатити цінні папери: ПАТ "ЗНВКІФ "Контроль Фінанс" номінальною вартістю одного цінного папера 1000 грн. у кількості 3045 штук, ПАТ "ЗНФКІФ "Портфельні інвестиції" номінальною вартістю 1000 за один цінний папір у кількості 4296 штуки, ПАТ "ЗНВКІФ "Максимум Фінанс" номінальною вартістю 1000 грн за один цінний папір у кількості 677 штук.

Відповідно до виписки про операції з цінними паперами за період 08.06.2015 ТОВ "Лім Сервіс" придбано цінні папери у вказаній вище кількості.

Позивачем надано суду копії квитанцій до прибуткового касового ордеру ТОВ "Лім Сервіс", відповідно до яких останнім прийнято від позивача кошти на загальну суму 13781766,03 грн.

В подальшому, між позивачем (Продавець), з однієї сторони, та ТОВ "Арчі Капітал" (Покупець), з іншої сторони, укладено ряд Договорів купівлі-продажу цінних паперів:

- від 09.06.2015 №БВ6-14/13, відповідно до якого позивачем продано акції ПАТ "ЗНВКІФ "Контроль Фінанс" номінальною вартістю 1000 грн. у кількості 695 штуки загальною вартістю цінних паперів становить 1195400,00 грн.

- від 24.06.2015 №БВ6-26/11, відповідно до якого позивачем продано акції прості іменні, ПАТ "ЗНВКІФ "Портфельні інвестиції" номінальною вартістю 1 000 грн за один цінний папір у кількості 693 штук, загальною вартістю 1191960,00 грн.

- від 01.07.2015 №БВ7-3/11, відповідно до якого позивачем продано акції ПАТ "ЗНВКІФ "Максимум Фінанс" номінальною вартістю 1000 грн у кількості 677штук,загальною вартістю 1164440,00 грн.

- від 24.07.2015 №БВ7-38/8, відповідно до якого позивачем продано акції прості іменні ПАТ "ЗНФКІФ "Контроль Фінанс" номінальною вартістю 1000 за один цінний папір у кількості 950 штука, загальною вартістю 1634000,00 грн.

- від 07.09.2015 №БВ9-14/12, відповідно до якого позивачем продано акції ПАТ "ЗНВКІФ "Портфельні інвестиції" номінальною вартістю 1000 грн. у кількості 977 штук загальною вартістю 1680440,00 грн.

- від 16.09.2015 №БВ9-24/15, відповідно до якого позивачем продано акції прості іменні ПАТ "ЗНФКІФ "Контроль фінанс" номінальною вартістю 1000 за один цінний папір у кількості 1400 штука, загальною вартістю 2408440,00грн.

- від 01.10.2015 №БВ10-1/17, відповідно до якого позивачем продано акції ПАТ "ЗНВКІФ "Портфельні інвестиції" номінальною вартістю 1000 грн. у кількості 2626 штук загальною вартістю 4516720,00 грн.

Суд першої інстанції вказав на відсутність в матеріалах справи підтвердження сплати ТОВ "Арчі Капітал" коштів за вищезазначеними договорами.

В той же час, представником позивача під час апеляційного розгляду надано виписки по особовим рахункам з 13.05.2015 по 27.10.2015 в ПУАТ «ФІДОБАНК», якими підтверджується факт оплати по вищезазначеним договорам, що спростовує доводи суду першої інстанції у вказаній частині.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПК України.

Відповідно п 44.3. ст. 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи

Згідно п 44.6. ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до частини першої ст. 1087 Цивільного кодексу України розрахунки за участі фізичних осіб, у тому числі нерезидентів, не пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів в електронному або паперовому вигляді.

Пунктом 1.2 Постанови правління Національного банку України від 12.12.2004 р. №637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" (далі - Положення №637) визначено, що готівкові розрахунки - це платежі готівкою підприємства (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції та іншого майна.

При цьому, до касових документів, за допомогою яких, відповідно до законодавства України, оформляються касові операції, тобто, операції підприємств між собою за з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу, належать, зокрема, касові ордери та платіжні чи розрахунково-платіжні відомості, розрахункові документи, інші прибуткові та видаткові касові документи. В свою чергу розрахунковим документом є документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Відповідно до п. 1.4 Постанови правління Національного банку України від 21.01.2004 р. №22 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб, коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях в електронному вигляді.

Водночас, згідно з п. 1.35 ст. 1 Закону України від 05.04.2001 р. №2346-111 "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" розрахунковий документ - це документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунку платника на рахунок отримувача (платіжне доручення, розрахунковий чек тощо).

Враховуючи наведене, документами, що підтверджують фактично понесені витрати на придбання цінних таперів фізичною особою - платником податку, в тому числі нерезидентом, є договори купівлі-продажу цінних таперів, виписки зберігачів під кожне замовлення, завірені печатками зберігачів, акти приймання-передачі цінних паперів, касові документи при готівкових розрахунках через касу або розрахункові документи при безготівкових розрахунках.

Отже, при визначенні об'єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб з операцій із зворотного викупу інвестиційного активу його емітентом вважається інвестиційний прибуток, при визначенні якого враховуються витрати, підтверджені документами первинного обліку, пов'язані з придбанням такого інвестиційного активу, до яких, зокрема, але не виключно, відносяться: договір, приходний касовий ордер, касовий чек, розрахункова квитанція тощо.

Згідно з пп.164.2.9 п.164.2 ст.164 ПК України від 02.12.2010 №2755-УІ із змінами і доповненнями, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включаються дохід у вигляді отриманого інвестиційного прибутку, що оподатковується згідно з цим розділом.

Згідно із п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПК України, до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

У відповідності до п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПК України, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 ПК України (крім операцій з деривативами).

Підпунктом 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПК України передбачено, що облік загального фінансового результату в операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

При цьому, відповідно до п. 176.1 ст. 176 ПК України платники податку зобов'язані, зокрема, вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію; отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого ПК України, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку; подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

Крім того, на вимогу Контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу, обчисленням і сплатою податку та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Колегія суддів вказує на неправомірність доводів суду першої інстанції стосовно того, що позивачем не надано належні докази, які б підтверджували про наявність коштів у позивача для придбання цінних паперів та докази отримання від сплати ТОВ "Арчі Капітал" коштів за вищезазначеними договорами, оскільки, як зазначено вище, банківськими виписками підтверджується наявність вказаних коштів.

В свою чергу, як зазначено вище інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу інвестиційного активу та витратами на придбання інвестиційного активу. Водночас, контролюючим органом враховано лише суму доходу позивача від продажу активу у розмірі 13 511 925,00 грн., проте без врахування витрат на придбання інвестиційного активу.

Такі висновки податкового органу не відповідають обставинам справи, адже позивачем було понесено витрати на купівлю цінних паперів у загальному розмірі 13 781 766,03 грн., на підтвердження чого надано копії договору купівлі-продажу цінних паперів, укладених позивачем та ТОВ «ЛІМ СЕРВІС», а саме договір № БВ4-3-1/68 від 08.06.2015 на зазначену суму, копію акту виконаних робіт від 23.10.2015, а також копію виписки по операціям з цінними паперами.

Також, на підтвердження виконання умов договорів та понесення відповідних витрат надано копії прибуткових касових ордерів, на виконання п. 2.1 Договорів.

Враховуючи викладене, висновки суду першої інстанції щодо правомірного нарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 за ставкою 20% всього у сумі 2758192,00 грн. (13790960,00*20%) не відповідає обставинам справи та суперечить приписам чинного законодавства.

В частині позовних вимог щодо оскарження податкових повідомлень-рішень щодо сплати військового збору, то колегія суддів зазначає, що вказані вимоги є похідними, оскільки пунктом 16.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ встановлено, що платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ПКУ, та об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПК України, а оскільки визначеного податковим органом інвестиційного прибутку ОСОБА_2 не мав, то нарахування грошових зобов'язань зі сплати військового збору є неправомірним, а вказані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Стосовно доводів ГУ ДФС у м. Києві в частині того, що від слідчого відділу фінансових розслідувань ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві отримано службові записки від 31.01.2017 №481/26-54-23-00 та від 03.02.2017 р. №671/26-54-23-00, згідно з якими повідомлено, що проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що групою фізичних осіб, з використанням рахунків ТОВ "Арчі Капітал" знято готівкові кошти через пос-термінали та банкомати ПАТ "Фідобанк", вчинивши умисне ухилення від сплати податків шляхом не сплати податку з доходів фізичних осіб з таких операцій в особливо великих розмірах, то суд апеляційної інстанції критично оцінює такі посилання, оскільки вони не можуть бути належним підтвердженням правомірності дій контролюючого органу з прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень. Крім того, відповідачем не зазначено про притягнення винних осіб до відповідальності чи наявності вироків, за наслідками проведення вказаного досудового розслідування.

В свою чергу, позивачем під час розгляду справи надано відповідні підтверджуючі розрахункові та інші первинні документи, які спростовують висновки контролюючого органу, та відповідають вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України.

Судом апеляційної інстанції критично оцінюються доводи відповідача, які стосуються обставин справи та містять посилання на загальні норми законодавства, які жодним чином не спростовують обґрунтування суду першої інстанції.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

Керуючись статтями 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2018 - скасувати, позов ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві від 20.12.2016 №0006021306 та 0006031306.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 02.03.2017 №0000121306 та 0000131306.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

(Постанову у повному обсязі складено 10.08.2018)

Головуючий суддя Ю.А. Ісаєнко

Суддя О.В. Епель

Суддя В.П. Мельничук