Постанова № 75802636, 07.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/3687/17 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Мельничука В.П., Бабенко К.А.,

за участю:

секретаря Левченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Техмашремонт" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.04.2018 у справі за позовом Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області до Приватного акціонерного товариства "Техмашремонт" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

В С Т А Н О В И В:

Білоцерківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області звернулось до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Техмашремонт" про стягнення суми заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, згідно списку №1 у розмірі 8276,38 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16.04.2018 позов задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Техмашремонт» на користь Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за жовтень 2017 року у сумі 6 130,83 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення, та відмовити у задоволенні позову повністю.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовані тим, що відповідач не повинен сплачувати вказані внески, з огляду на те, що Приватне акціонерне товариство "Техмашремонт" не є правонаступником підприємства, на якому працювали особи, за яких слід сплачувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Представник відповідача наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив скасувати, а в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Білоцерківським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області було направлено Приватному акціонерному товариству "Техмашремонт" розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які призначені у відповідності до п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з серпня 2017 року на суму 6130,83 грн., у тому числі по пенсіонерам: ОСОБА_2 - 1782,39 грн.; ОСОБА_3 - 808,34 грн.; ОСОБА_4 - 1378,04 грн.; ОСОБА_5 - 1933,85 грн.; ОСОБА_6 - 228,21 грн.

Крім того, Управлінням Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області було направлено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які призначені у відповідності до п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 2017 року (іногородні пенсіонери) на суму 2145,55 грн., у тому числі по пенсіонеру ОСОБА_7 - 2145,55 грн.

Таким чином, загальна сума витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, розрахунки на відшкодування яких були направлені відповідачеві, складає 8276,38 грн., з яких 6130,83 грн. - по основним пенсіонерам, 2145,55 грн. - по іногороднім.

У зв'язку з тим, що відповідачем не були в добровільному порядку відшкодовані вказані витрати, позивач звернувся до суду з вимогою про примусове стягнення заборгованості.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що починаючи з 27.11.1990 стаж, набутий особами на роботі з особливими умовами праці в Білоцерківському ремонтному орендному підприємстві, правонаступником якого є ПАТ "Техмашремонт", підлягає врахуванню при призначенні пільгової пенсії, а витрати по виплаті та доставці такої пенсії мають бути компенсовані відповідачем.

Суд апеляційної інстанції не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Колегія суддів звертає увагу на те, що спір у даній справі фактично зводиться не до вирішення питання про обов'язок Товариства відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а до встановлення належного платника спірних витрат та з'ясування обставин наявності чи відсутності у Товариства (або підприємства, правонаступником якого є відповідач у справі) робочих місць зі шкідливими умовами праці, а також на яких саме підприємствах особи здобули пільговий стаж.

Приписами п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

За правилами абзацу 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відтак, з набранням чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (з 01.01.2004) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 01 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Порядок відшкодування підприємством витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах встановлено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 (далі - Інструкція).

Згідно з п. 6.1 Інструкції (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 6.2 Інструкції, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій, на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Якщо пенсія на пільгових умовах призначена із взаємним зарахуванням періодів роботи, передбачених статтями 13, 14 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які дали право на цю пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж було вироблено у розмірах, передбачених частиною 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники (пункт 6.3 Інструкції).

Отже, обов'язок здійснювати відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначеної на пільгових умовах особі, яка має стаж, що дає право на призначення цієї пенсій, належить або підприємству, на якому працювала така особа, або його правонаступнику.

Відповідно до Статуту ПАТ "Техмашремонт" дане підприємство створено 25.04.2011 внаслідок перейменування Відкритого акціонерного товариства "Техмашремонт", яке є правонаступником "Білоцерківського орендного ремонтного підприємства".

Факт роботи перелічених у розрахунках пенсіонерів на підприємствах із особливо шкідливими умовами праці, правонаступником яких не є Публічне акціонерне товариство "Техмашремонт", встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили, в інших справах у спорі між тими ж сторонами про той же предмет, але у зв'язку із стягненням з відповідача заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за інші періоди, а саме: постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2014 по справі № 810/655/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2014; постановою Київського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 по справі № 810/4667/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015, залишені без змін ухвалою Вищого адміністративного суду від 02.06.2015 № К/800/26047/14; постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014 по справі № 810/5375/13-а; постановою Київського окружного адміністративного суду від 04.08.2014 по справі № 810/3856/14-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014; постановою Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2014 по справі № 810/4834/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2014; постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2015 по справі № 810/5838/14; постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2015 по справі № 810/5929/13-а; постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 по справі № 810/430/15.

Вищий адміністративний суд України 16 травня 2017 року, розглянувши у попередньому розгляді аналогічну (за інший період) справу №810/3482/15 за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.09.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015 у справі №810/3482/15 за позовом управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до Публічного акціонерного товариства "Техмашремонт" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, у своєму рішенні К/800/49234/15 зазначив, що факт роботи внесених у розрахунки пенсіонерів (ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_14, ОСОБА_4, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_6.) на підприємствах із шкідливими умовами праці, правонаступником яких є Відкрите акціонерне товариство "Росава", а не Публічне акціонерне товариство "Техмашремонт", встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили, в інших справах: постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2014 року у справі №810/655/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2014 року; постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року у справі № 810/4667/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2015 року; постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року у справі №810/5375/13-а; постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року по справі №810/3856/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року; постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року по справі №810/4834/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року; постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року по справі № 810/5838/14; постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року по справі №810/5929/13; постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року по справі №810/430/15, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.10.2017 №К/800/23746/15.

Імперативними приписами ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В контексті наведених обставин, які встановлені в рішеннях суду, що набрали законної сили, та приписів ч. 1 ст. 72 КАС України, колегія суддів вказує на відсутність правових підстав для задоволення позову Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області до Приватного акціонерного товариства "Техмашремонт" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Судом апеляційної інстанції критично оцінюються доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, які стосуються обставин справи та містять посилання на загальні норми законодавства, які жодним чином не спростовують вищевказані обґрунтування та висновки судів. Стосовно інших доводів позивача, то колегія суддів також не бере їх до уваги, з огляду на необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 242, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Техмашремонт" задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.04.2018 - скасувати, та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області до Приватного акціонерного товариства "Техмашремонт" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на користь Приватного акціонерного товариства "Техмашремонт" витрати по сплаті судового збору в розмірі 2400,00 (дві тисячі чотириста) грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

(Постанову у повному обсязі складено 10.08.2018)

Головуючий суддя Ю.А. Ісаєнко

Суддя В.П. Мельничук

Суддя К.А. Бабенко