Ухвала суду № 75799902, 10.08.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

Справа № 1940/1428/18

10 серпня 2018 рокум.Тернопіль

Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Дерех Н.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради про скасування постанови №13 по справі про адміністративне правопорушення від 11.07.2018 року.

Приписами пункту 4 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Поряд з цим, відповідно до частини 2 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; - про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.

Згідно п. 1 ч. 1 ст.20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

За практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви № 29458/04 та № 29465/04)) суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також Європейський суд з прав людини у п.24 рішення зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у п.1 ст.6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" у рішенні від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Зі змісту позовної вимоги вбачається, що позивач просить скасувати постанову Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради від 11.07.2018 року №13 по справі про адміністративне правопорушення щодо визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 96 КУпАП та накладення на ОСОБА_1 штраф у розмірі 8500,00 грн.

Відтак, суд зазначає, що предметом спору у даній справі є спір про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно пп.1 п.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, заявлений спір не підлягає розгляду окружними адміністративними судами і повинен вирішуватись у відповідності до п.1 ч.1 ст.20 КАС України, місцевим загальним судом як адміністративним.

Керуючись статтями 19,20, 169, 170,171, 241,243,248 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкриті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради про скасування постанови Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради від 11.07.2018 року за №13.

Роз'яснити позивачу, що розгляд даного спору віднесено до юрисдикції Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області як адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву , разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Суддя Дерех Н.В.

Копія вірна

Суддя Дерех Н.В.