Рішення № 75799403, 01.08.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 року м. ПолтаваСправа №816/178/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Клочка К.І.,

за участю:

секретаря судового засідання –Вязун К.Ю.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський тепловозоремонтний завод" до ОСОБА_3 управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

18 січня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавський тепловозоремонтний завод" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_3 управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.09.2017 №0009631414, №0009641414 та №0009651414.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне збільшення суми грошових зобов'язань за платежами податок на додану вартість та податок на прибуток.

Підставою прийняття оспорюваних у справі податкових повідомлень-рішень став ОСОБА_3 перевірки від 07.09.2017 №1192/16-31-14-03-14/38560924, складений на підставі проведеної ОСОБА_3 управлінням ДФС у Полтавській області документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод". За результатами перевірки, відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

ОСОБА_4 перевірки від 07.09.2017 №1192/16-31-14-03-14/38560924 про заниження податку на додану вартість у сумі 1388926,00 грн, завищення від'ємного значення на загальну суму 1890524,00 грн та заниження податку на прибуток на суму 1721116,00 грн позивач вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються належним виконанням сторонами умов договорів і первинними бухгалтерськими документами. Зауважує, що операції з виготовлення кришок відображені в бухгалтерському обліку на підставі первинних документів. Також, позивач наголошує, що ТОВ "РІК" та ПрАТ "НДІ "Техностандарт", ПП "Кампус Плюс", ТОВ "Клевенс", ТОВ "Мегалайт Груп", ТОВ "Модуль.ЮА", ТОВ "Вторцветметресурс" на момент здійснення господарських операцій були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мали свідоцтва платників податку на додану вартість. Господарські операції із вказаними контрагентами носили реальний характер та повністю відображені в бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, оформлених у відповідності до чинного законодавства. Позивач, не погоджуючись з висновками податкової інспекції викладеними в ОСОБА_4 перевірки, зазначає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит та формування витрат від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб’єктом господарювання /том І, а.с. 4-51/.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

У відзиві на позов відповідач посилався на порушення позивачем вимог підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, підпункту г пункту 198.5, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого дані, наведені у деклараціях з податку на додану вартість та податку на прибуток про обсяги придбання та податковий кредит не є дійсними. Зазначав, що будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Оскільки фактичного здійснення господарських операцій не було, надані позивачем документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку. Вказував, що фактично відбувалось формування активу за рахунок надходження товарів (запасів) з невідомого джерела походження (або з такого, що не відповідає документально оформленому) з його легалізацією за рахунок використання документів, оформлених вищенаведеними контрагентами, які не могли здійснювати постачання. З огляду на викладене, відповідач вважає, що формування ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" податкового кредиту, від'ємного значення та витрат відповідач вважає неправомірним /том ІІ, а.с. 1-6/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 призначено судову економічну експертизу у даній справі /том ІІ, а.с. 72-73/.

03.07.2018 на адресу суду надійшов ОСОБА_4 від 27.06.2018 №590/591 судової економічної експертизи у адміністративній справі №816/178/18 /том ІІ, а.с. 98-123/.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" зареєстровано у якості юридичної особи 28.12.2012, ідентифікаційний код 38560924, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /том ІІ, а.с. 52-55/.

Судовим розглядом встановлено, що у період з 11.08.2017 по 01.09.2017 уповноваженими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" (код ЄДРПОУ 38560924) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 19.07.2017, правильності нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 19.07.2017.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено ОСОБА_4 від 07.09.2017 №1192/16-31-14-03-14/38560924 /том І, а.с. 60-100/, у якому, крім іншого, зафіксовано порушення вимог:

- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження об'єкту оподаткування по податку на прибуток всього у сумі 9561757,00 грн, у тому числі за 2016 рік у сумі 9549447,00 грн, за І квартал 2017 року у сумі 12310,00 грн та відповідно до заниження податку на прибуток всього у сумі 1721116,00, у тому числі за 2016 рік у сумі 1718900,00 грн, за І квартал 2017 року в сумі 2216,00 грн.;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, підпункту г) пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України внаслідок ненарахування податкових зобов'язань при використанні товару в операціях, що не є господарською діяльністю, чим занижено податкове зобов'язання по операціям з постачання товару за невідомим напрямком на загальну суму 1842638,80 грн, у тому числі за серпень 2016 року в сумі 450464,00 грн, за жовтень 2016 року в сумі 458365,20 грн, за листопад 2016 року в сумі 475662,00 грн, за грудень 2016 року в сумі 458147,60 грн;

- пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 1387084,73 грн, у тому числі за травень 2016 року у сумі 462600,00 грн, за червень 2016 року в сумі 4320,00 грн, за липень 2016 року в сумі 27560,77 грн, за серпень 2016 року в сумі 250408,60 грн, за вересень 2016 року в сумі 288468,00 грн, за жовтень 2016 року в сумі 288999,35 грн, за грудень 2016 року в сумі 62266,00 грн, за січень 2017 року в сумі 2462,00 грн;

- пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, абзацу 1 пункту 201.7, абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством завищено податковий кредит на загальну суму 49726,26 грн, у тому числі за листопад 2016 року в сумі 37700,00 грн, у грудні 2016 року у сумі 12026,26 грн.

У результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 1388926,00 грн, у тому числі за грудень 2016 року у сумі 656689,00 грн, у березні 2017 року у сумі 211327,00 грн, у квітні 2017 року у сумі 284345,00 грн, у травні 2017 року у сумі 236565 грн та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту у періоді, що перевірявся, на загальну суму 1890524,00 грн, у тому числі за червень 2017 року на суму 1890524,00 грн.

Відповідно висновків ОСОБА_4 перевірки, порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із здійсненням Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавський тепловозоремонтний завод" нереальних господарських операцій з ТОВ "Векстор", з ПП "Кампус плюс", з ТОВ "Клевенс", з ПРАТ "НДІ "Техностандарт", з ПВКФ "РІК", з TOB "Вторцветметресурс", з TOB "Модуль ЮА", з TOB "Мегалайт Груп" та недостовірність показників податкового обліку з податку на прибуток та податку на додану вартість.

На підставі ОСОБА_4 перевірки ОСОБА_3 управління ДФС у Полтавській області винесено податкові повідомлення-рішення від 28.09.2017:

№0009631414, яким було збільшено суму грошового зобов’язання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2151395 грн, з яких сума збільшення 1721116,00 грн та штрафні санкції – 430279 грн /том І, а.с. 57/.

№0009641414, яким визначено суму завищення від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 1890524,00 грн /том І, а.с. 58/.

№0009651414, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 1736157,00 грн, з яких сума збільшення зобов’язання – 1388926,00 грн та штрафні санкції – 347231,00 грн /том І, а.с. 59/.

Позивач не погодився із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до контролюючого органу вищого рівня – Державної фіскальної служби України, звернувшись зі скаргою від 12.10.2017 №70-15/55 про перегляд оскаржуваних повідомлень рішень у порядку, визначеному пунктом 56.2. статті 56 Податкового кодексу України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 21.12.2017 №30891/6199-99-11-01-02-25 скаргу позивача було залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін /том І, а.с. 122-125/.

Позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 28.09.2017 №0009631414, №0009641414 та №0009651414, суд виходить з наступного.

По суті позовних вимог суд зазначає, що відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

З урахуванням частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 /далі - Положення/, в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до положень підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пункту 22.1 статті 22 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

Відповідно до статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів -дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг визначає стаття 188 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг); б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності)); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України /в редакції згідно із Законом №1797-VIII від 21.12.2016/.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг /пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України/.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду /пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України/. До внесення змін Законом №1797-VIII від 21.12.2016 пункт 198.3 статті 198 викладено в наступній редакції - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду).

Відповідно до абзацу "г" пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних. З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлені фактичні обставини справи щодо господарських операцій, при оподаткуванні яких, на думку відповідача, платником були порушені наведені норми закону.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 18.05.2016 між ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" (Покупець) та ТОВ "Вторцветметресурс" (Постачальник) було укладено договір №ТРЗ-27 поставки товару, зазначеного в Специфікаціях /том ІІІ, а.с. 223-224/.

03.06.2016 сторонами договору підписано Специфікацію №1 до договору №ТРЗ-27 від 18.05.2016 про постачання товару - катодів мідних у кількості 200 кг за ціною без ПДВ - 108,00 грн, сума без ПДВ- 21600,00 грн, сума ПДВ - 4320,00 грн, сума з ПДВ – 25920,00 грн /том ІІІ, а.с. 225/.

На виконання умов договору ТОВ "Вторцветметресурс" виписано видаткову накладну від 03.06.2016 №72, якою підтверджується факт реалізації ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" товару на загальну суму 25920,00 грн з ПДВ /том ІІІ, а.с. 227/.

Транспортування придбаного товару здійснювалося ФОП ОСОБА_5, ТОВ "Вторцветметресурс" (вантажовідправник), ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" (вантажоодержувач) товар на загальну суму 25920,00 грн, у т.ч.: ПДВ 4320,00 грн, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 03.06.2016 №Р72 /том ІІІ, а.с. 226/.

ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" 02.06.2016 було перераховано ТОВ "Вторцветметресурс" грошові кошти в сумі 25920,00 грн (з ПДВ), що підтверджується банківськими виписками.

Відповідно картки рахунку 311 за 02.06.2016 у ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" по рахунку 311 "Поточний в ПАТ "Діамант банк" обліковано відносно контрагента ТОВ "Вторцветметресурс" вхідне поточне сальдо Дт 1155102,40 грн., обороти по Кт - 25920,00 грн., вихідне поточне сальдо Дт 129182,40 грн /том ІІІ, а.с. 228-229/.

ТОВ "Вторцветметресурс" (постачальник) 02.06.2016 виписано позивачу (отримувачу) податкову накладну №5 , згідно якої номенклатура товару –"Катоди мідні МООК" в обсязі 200 кг по ціні постачання одиниці товару без врахування ПДВ – 108,00 грн, загальний обсяг постачання (база оподаткування) без врахування ПДВ становить 21600,00 грн /том ІІІ, а.с. 230/.

Зазначена податкова накладна зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних /том ІІІ, а.с. 230, зворотній бік/. ОСОБА_6 перевірки судом встановлено, що зауважень щодо її оформлення у перевіряючих не було.

Натомість у якості порушення позивачем вимог податкового законодавства відповідачем зазначено, що:

-ТТН від 03.06.2016 №Р72 не містить підпису водія, не містить інформації про вантажно-розвантажувальні операції. Пункт завантаження не відповідає юридичній адресі постачальника. Документів про якість (сертифікат відповідності, сертифікат якості, акт технічного приймання, декларація про відповідність та інші документи, що підтверджують якість Товару) до перевірки не надано;

- згідно аналізу зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, ТОВ "Сонкей" (податковий номер 39282681) реалізовано у травні 2016 на адресу ТОВ "Вторцветметресурс" товар протягом 2016 року, постачання якого не встановлено по ланцюгу. Також, ТОВ "Сонкей" не є виробником або імпортером зазначеного товару.

Таким чином, відповідач наполягає на тому, що ТОВ "Вторцветметресурс" здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов’язаних з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту.

Разом з тим, суд вважає необґрунтованими доводи контролюючого органу, що надана позивачем товарно-транспортна накладна від 03.06.2016 №Р72 не вірно оформлена, що є підставою для збільшення позивачу суми грошових зобов'язань та нарахування штрафних (фінансових) санкцій, з огляду на наступне.

По-перше, досліджена у судовому засіданні копія товарно-транспортної накладної від 03.06.2016 №Р72 містить підписи відповідальних осіб, а також інші обов'язкові реквізити, за допомогою яких можливо встановити масу, дату, перевізника, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування вантажу, його кількість тощо.

По-друге, суд зауважує, що незначні недоліки у заповненні бухгалтерських документів, одержаних від постачальника, виявлені відповідачем у результаті перевірки позивача, не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів. Більш того, вони не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених покупцем витрат до валових витрат та про обґрунтованість рішення податкової інспекції щодо нарахування податкового зобов'язання.

Суд звертає увагу, що товарно-транспортна накладна є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

ОСОБА_6 пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що всі документи, що підтверджують якість товару (сертифікат відповідності, сертифікат якості) були передані разом з товаром покупцю - ПАТ "ТРЗ", тому вказані документи до перевірки не надано.

Також, на противагу доводам відповідача суд зазначає, що порушення норм Податкового кодексу України контрагентами позивача породжує негативні наслідки безпосередньо для контрагентів позивача і не може впливати на право позивача на формування витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування та податкового кредиту.

Крім того, у період, що перевірявся, позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Рік".

28.12.2016 між ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" та ПВКФ (ТОВ) "Рік" укладено договір поставки №ПТРЗ/2016/1 /том ІІІ, а.с. 152-153/.

На виконання умов договору та підтвердження реальності здійснення господарських операцій ПВКФ "Рік" виписано позивачу видаткові накладні №291201 від 29.12.2016, №291202 від 29.12.2016, №120102 від 12.01.2017, №300101 від 30.01.2017, №280401 від 28.04.2017 про реалізацію товару /том ІІІ, а.с. 158-161/.

ПВКФ "Рік" на виконання умов договору виписано податкові накладні від 12..01.2017 №8 на загальну суму 7860,00 грн, у тому числі ПДВ 1310,00 грн /том ІІІ, а.с. 179/, від 30.01.2017 №23 на загальну суму 76912,00 грн, у тому числі ПДВ 1152,00 грн /том ІІІ, а.с. 181/, від 04.01.2017 №4 на загальну суму 90000,00 грн, у тому числі ПДВ 15000,00 грн /том ІІІ, а.с. 177/, від 04.01.2017 №3 на загальну суму 84000,00 грн, у тому числі ПДВ 14000,00 грн /том ІІІ, а.с. 175/.

Зазначені податкові накладні зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних /том ІІІ, а.с. 176, 178, 180/. ОСОБА_6 перевірки судом встановлено, що зауважень щодо її оформлення у перевіряючих не було.

Оприбуткування позивачем придбаного у ПВКФ "Рік" товару на склад №5 ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" підтверджується прибутковими ордерами №1690 від 29.12.2016, №1769 від 30.12.2016, №77 від 31.01.2017, №599 від 03.02.2017, №476 від 05.05.2017 /том ІІІ, а.с. 162-166/.

Згідно банківської виписки встановлено, що ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" було перераховано ПВКФ "Рік" грошові кошти в сумі 188772,00 грн (з ПДВ), у т.ч. 157310,00 грн (без ПДВ).

У якості порушення позивачем вимог податкового законодавства відповідачем зазначено, що:

- ПВКФ "Рік" відсутнє за податковою адресою;

- відсутня будь-яка інформація про зберігання товарів ПВКФ "Рік" (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа);

- відсутня інформація про власні або орендовані фонди, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності ПВКФ "Рік".

Разом з тим, суд вважає наведені доводи відповідача необґрунтованими, оскільки чинним законодавством України господарюючий суб'єкт не обтяжений обов'язком щоразу здійснювати перевірку своїх контрагентів на предмет дотримання ними вимог податкового законодавства, у тому числі щодо наявності власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомостей про місцезнаходження складів, їх площу, кількість працівників. Навіть якщо контрагент не виконав свого обов'язку зі сплати податку, або не знаходиться за місцем державної реєстрації, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме відносно цієї особи. Чинне податкове законодавство не ставить право на формування витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування та податкового кредиту в залежність від правильності податкового обліку інших осіб.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження виявлених порушень, тому суд розцінює їх як припущення та визнає необґрунтованими.

У період, що перевірявся, позивач мав господарські взаємовідносини з ПрАТ "НДІ Техностандарт".

10.05.2016 між ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" (покупець) та ПрАТ "НДІ Техностандарт" (продавець) укладено договір №100516, предметом якого є купівля-продаж тепловоза у технічно-справному стані, серії 2ТЕ116-055Б /том V, а.с. 23-24/.

Пунктом 2.1. умов договору визначено, що ціна тепловоза складає 2775600,00 грн, у тому числі ПДВ 462600,00 грн.

Приймання-передача придбаного тепловоза здійснена 10.05.2018 на підставі ОСОБА_6 №НТ-0000006 здачі-прийняття тепловозу /том V, а.с. 27/.

Право вимоги на отримання коштів у сумі 2775600 грн по договору від 10.05.2016 №100516 ПрАТ "НДІ Техностандарт" (первісний кредитор) відступило ТОВ "Тепловозоремонтний завод" (новий кредитор) згідно договору про відступлення права вимоги від 11.05.2016 б/н /том V, а.с. 25-26/.

Перерахування грошових коштів за договором про відступлення права вимоги від 11.05.2016 б/н TOB "Полтавський тепловозоремонтний завод" на адресу TOB "Тепловозоремонтний завод" відповідачем не заперечується.

ОСОБА_6 пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що тепловоз серії 2ТЕ116 №055Б знаходився весь час на території ПАТ "Тепловозоремонтний завод" за адресою м.Полтава вул. Гайового, 30 на відповідальному зберіганні згідно укладених договорів зберігання. У подальшому, після придбання зазначеного тепловозу, договір на його зберігання був укладений між ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" та ПАТ "Тепловозоремонтний завод".

Враховуючи зазначене, транспортування тепловозу не здійснювалося.

Також, представник позивача пояснив, що оскільки юридична і фактична адреса ПрАТ "НДІ "Техностандарт" не співпадає з адресою по якій зберігався тепловоз, тому вказаний тепловоз в бухгалтерському обліку ПрАТ "НДІ "Техностандарт" не міг знаходиться в складі основних засобів, а знаходився у фінансовій звітності у складі товарів.

З огляду на встановлені вище обставини та досліджені документи, доводи відповідача, що задекларована господарська операція із придбання ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" у ПрАТ "НДІ "Техностандарт" тепловозу 2ТЄ 116 №055Б не відбулась у дійсності, оскільки фактично рух активу від ПрАТ "НДІ "Техностандарт" до ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" не відбувся, - документально не підтверджені.

Операції з придбання тепловозу відображені в бухгалтерському обліку на підставі первинних документів відповідно статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Крім того, у період, що перевірявся, позивач мав господарські взаємовідносини з ПП "Кампус плюс".

Між ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" (Покупець) та ПП "Кампус Плюс" (Постачальник) укладено договір поставки від 18.07.2016 №ПТРЗ-2016/08/18, згідно пункту 1.1. умов якого Постачальник зобов’язаний поставити, а Покупець оплатити товар в кількості та за цінами зазначеними в специфікаціях, які є невід’ємною частиною цього договору /том ІІІ, а.с. 231-232/.

Відповідно до пункту 4.1. умов договору товар постачається Постачальником у відповідності до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів "ІНКОТЕРМС" в редакції 2010 року. Умови поставки продукції погоджуються сторонами в специфікаціях.

На виконання пункту 1.1. умов договору поставки №ПТРЗ-2016/08/18 від 18.07.2016 сторонами договору підписано специфікації /том ІІІ, а.с. 233-240/.

19.07.016 між ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" та ПП "Кампус Плюс" укладено Додаткову угоду №1 до Договору поставки №ПТРЗ-2016/08/18 від 18.07.2016, згідно якої змінено пункт 4.1 договору і був викладений у наступній редакції: "Товар поставляється Постачальником Покупцю на умовах самовивозу зі складу Постачальника, який знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Гоголя, 33" /том ІІІ, а.с. 241/.

У відповідності до видаткових накладних №41 від 19.07.2016, №49 від 16.08.2016, №58 від 26.08.2016, №63 від 29.09.2016, №64 від 29.09.2016, №65 від 30.09.2016, №66 від 03.10.2016, товарно-транспортних накладних, довіреностей: № 177/1 від 19.07.2016, №262 від 16.08.2016, №295 від 26.08.2016, №310/1 від 31.08.2016, №400 від 29.09.2016 встановлено, що ПП "Кампус Плюс" було реалізовано ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" запасні частини (деталі) на загальну суму 2950047,33 грн (з ПДВ), в т.ч.: 2458372,77 грн (без ПДВ), 491674,56 грн (ПДВ) /том ІІІ, а.с. 198-211/.

Факт оплати позивачем придбаного товару відповідачем не заперечується.

На підставі податкових накладних, виписаних від імені ПП "Кампус Плюс" /том ІІІ, а.с. 242-248/ встановлено, що податок на додану вартість у загальній сумі 491674,00 грн ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" включено до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість у відповідних періодах.

Транспортування придбаного товару підтверджується залученими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними /том ІІІ, а.с. 199-212/.

На думку відповідача, порушення податкового законодавства виникло у зв'язку з тим, що згідно із переліченими видатковими накладними, товар отримувався на підставі довіреностей: від 19.07.2016 №177/1, від 16.08.2016 №262, від 26.08.2016 №295, від 31.08.2016 №310/1, від 29.09.2016 №400. Місце отримання товару – готель.

На зазначених видаткових накладних відсутній штамп складу ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" та підпис матеріально-відповідальної особи, яка прийняла товарно-матеріальні цінності до обліку.

До перевірки не надано документів щодо транспортування вантажу (товарно-транспортні накладні, шляхові листи), сертифікатів якості виробника, журналу видачі довіреностей, письмових заявок, документів, що свідчать про оприбуткування товарів та їх подальший рух (прибуткові ордера, звіти матеріально-відповідальних осіб, накладні-вимоги, здаточні накладні).

Таким чином, відповідач наполягає, що, придбання ПП "Кампус" запасних частин не встановлено. Враховуючи, що ПП "Кампус" не є виробником запасних частин та не придбавало їх, поставка на адресу ТОВ "Тепловозоремонтний завод" перелічених товарів не підтверджується.

Представником позивача у судовому засіданні пояснено, що для виявлення ланцюга руху запасних частин тепловозу позивачем був зроблений запит на ПП "Кампус Плюс" (код ЄДРПОУ 24388256) на який була отримана відповідь щодо господарських операцій по придбанню запасних частин. Копії підтверджуючих документів по даним господарським операціям залучено позивачем до матеріалів позовної заяви /том І, а.с. 184-205/.

Також, представником позивача зазначено, що товар отримувався уповноваженими особами позивача шляхом самовивозу зі складу Постачальника, який знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Гоголя, 33. Дійсно, представник позивача підтвердив, що за даною адресою знаходиться готель, однак, зазначив, що у приміщенні готелю знаходяться і офісні і складські приміщення, оскільки його площа дозволяє їх розміщення.

Суд зауважує, що незначні недоліки у заповненні бухгалтерських документів, у даному випадку видаткових накладних, виявлені контролюючим органом у результаті перевірки позивача, не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів. Більш того, вони не є підставою для висновку про нереальність здійснення господарської операції та про обґрунтованість рішення контролюючого органу щодо нарахування податкового зобов'язання.

Посилання перевіряючих у акті перевірки на те, що підприємством на перевірку не були надані документи, що засвідчують якість придбаного товару судом також відхиляються, оскільки документи, які засвідчують якість товару не є первинними документами, які підлягають обов'язковому зберіганню, а тому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Матеріалами справи підтверджено використання придбаного у ПП "Кампус плюс" товару, а саме: частина запасних частин (втулки циліндра 14Д40.36.01.1, гільзи циліндра 2Д100.01.101сб-1сб , Тронк поршня 40Д.22.01-1) реалізовані ТОВ "Клевенс", інші запасні частини використані у господарській діяльності ТОВ “Полтавський тепловозоремонтний завод”.

Таким чином, суд приходить до висновку, що операції з руху даного товару відображені в бухгалтерському обліку на підставі первинних документів відповідно статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Крім того, у період, що перевірявся, позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Клевенс".

Договором про виконання робіт №01/12/16-1 від 01.12.2016, укладеним між ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод", надалі "Замовник", та ТОВ "Клевенс", надалі "Виконавець", узгоджено, що Виконавець зобов’язується провести шеф-нагляд за виконанням робіт по контрольним точкам по ремонту тепловозу серії 2ТЄ10 заводський №3589 секція А, згідно із специфікацією №1, а Замовник зобов’язаний прийняти ці роботи та оплатити їх /том ІІІ, а.с. 182-184/.

Відповідно до пункту 2.1 умов Договору передбачено, що роботи виконуються на території Замовника.

Приймання виконаних робіт оформлюється актом виконаних робіт /пункт 2.2. умов Договору/.

Згідно з пунктом 3.1 умов Договору роботи виконуються із матеріалів Замовника, якщо інше не погоджено сторонами.

Відповідно до пункту 4.1. умов Договору сторони погодили, що загальна вартість робіт по договору становить 1 511 200,00 грн., у тому числі ПДВ 251 866,67 грн.

Оплата виконаних робіт здійснюється шляхом перерахування Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 5 днів після підписання акту виконаних робіт /пункт 4.2. умов Договору/.

Пунктом 7.2 умов Договору передбачено, що приймання виконаних робіт здійснюється на території Замовника.

Сторонами договору підписано специфікацію №1 до договору №01/12/16-1 від 01.12.2016 згідно пункту 1 умов якої Замовник доручає, а Виконавець зобов’язується виконати в порядку і на умовах дійсного договору провести шеф-нагляд за виконанням робіт по контрольним точкам по ремонту тепловозу серії 2ТЄ10 заводський № 3589 секція А /том ІІІ, а.с. 185/.

Відповідно до ОСОБА_6 виконаних робіт (надання послуг) №1703 від 01.03.2017 ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" (замовник) та ТОВ "Клевенс" (виконавець) склали акт про виконання наступних робіт та послуг на загальну суму 1511200,00 грн (з ПДВ): шеф-нагляд за виконанням робіт по контрольних точках 3 ремонту тепловозу серії 2ТЄ10 Специфікації № 1 до Договору № 01/12/16-1 від 01.12.2016 року /том ІІІ, а.с. 186/.

Також, між ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" та ТОВ "Клевенс" 30.12.2016 року було укладено договір за №30/12/16-2, предметом якого є проведення робіт по шеф-нагляду за виконанням робіт по контрольним точкам по ремонту тепловоза серії 2ТЄ10 заводський №2265, секції А та В /том ІІІ, а.с. 187-189/.

У пункті 4.1 умов Договору зазначено, що загальна вартість робіт по Договору становить 1466400,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 244400,00 грн.

Згідно специфікації №1 до договору №30/12/16-2 від 30.12.2016 (секція А) сторони узгодили перелік зумовлених робіт /том ІІІ, а.с. 190/.

У пункті 1 специфікації №2 до договору №01/12/16-1 від 01.12.2016 (секція Б) сторонами Договору узгоджено, що Замовник доручає, а Виконавець зобов’язується виконати в порядку і на умовах дійсного договору провести шеф-нагляд за виконанням робіт по контрольним точкам по ремонту тепловозу серії 2ТЄ10 заводський № 2265 секція Б /том ІІІ, а.с. 191/.

Відповідно до ОСОБА_6 виконаних робіт (надання послуг) №3103/1 від 31.03.2017 /том ІІІ, а.с. 192/, №3103/2 від 31.03.2017 /том ІІІ, а.с. 193/ ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" (замовник) та ТОВ "Клевенс" (виконавець) склали акти про виконання робіт та послуг на загальну суму 1466400,00 грн (з ПДВ):

шеф-нагляд за виконанням робіт по контрольних точках 3 ремонту тепловозу серії 2ТЄ10 Специфікації №1 до Договору № 30/12/16-2 від 30.12.2016 на загальну суму 733200,00 грн, у тому числі ПДВ 122200,00 грн;

шеф-нагляд за виконанням робіт по контрольних точках 3 ремонту тепловозу серії 2ТЄ10 Специфікації №2 до Договору №30/12/16-2 від 30.12.2016 на загальну суму 733200,00 грн, у тому числі ПДВ 122200,00 грн.

Розрахунки між ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" та ТОВ "Клевенс" проведено шляхом взаємозаліку (зменшенням дебіторської заборгованості у сумі 2 977 600 грн, яка існувала станом на 01.01.2017 за реалізовані товари, придбані у ПП "Кампус"), що не заперечується відповідачем.

На думку відповідача, позивачем допущено порушення вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Клевенс", оскільки фактично відбулось формування активу за рахунок отримання послуг з джерела невідомого походження (або з такого, що не відповідає документально оформленому), з його легалізацією за рахунок використання документів ТОВ "Клевенс", що фактично не міг і не надавав послуги.

Відповідач вважає, що задекларована господарська операція із придбання ТОВ "ПТРЗ" у ТОВ "Клевенс" послуг не відбулась у дійсності, оскільки фактично надання послуг ТОВ "Клевенс" не відбувалось. Надані ТОВ "ПТРЗ" первинні документи, не опосередковуються реальним отриманням послуг від ТОВ "Клевенс".

На уточнюючі запитання суду представник позивача пояснив, що у процесі ремонту тепловозів представниками ТОВ "Клевенс" здійснювались шеф-нагляд за дотриманням вимог технічної документації і правил капітального ремонту тепловозів та вузлів, а також вирішення всіх технічних питань, що виникають в процесі надання послуг. Під час надання послуг з шеф-нагляду за виконанням робіт по контрольним точкам по ремонту тепловозів серії 2ТЄ10 використання матеріальних ресурсів представниками ТОВ "Клевенс" не здійснювалось. Ремонт вказаних тепловозів проводився силами штатних працівників Замовника у виробничих приміщеннях ТОВ "ПТРЗ", тому оформлення актів приймання-передачі тепловозів від Замовника Виконавцю для виконання робіт та від Виконавця Замовнику після завершення робіт позивач вважав не доцільним.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що надані позивачем належним чином оформлені первинні та інші документи в їх сукупності свідчать про реальність спірних господарських операцій та, як наслідок, про правомірність включення суми послуг з шеф-нагляду за виконанням робіт по контрольним точкам по ремонту тепловозів серії 2ТЄ10.

Крім того, у період, що перевірявся, позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Мегалайт Груп".

05.09.2016 між ТОВ "Полтавський тепловозоремонтий завод" (Замовник) та ТОВ "Мегалайт Груп" (Постачальник) було укладено договір поставки №05/09/16, згідно якого Постачальник постачає товар, зазначений в Специфікаціях.

Пунктом 1.2. умов договору визначено, що найменування товару: запасні частини для комплектування Кришки циліндра 5Д49.78СПЧ.

У відповідності до видаткових накладних, складених ТОВ "Мегалайт Груп", довіреностей встановлено, що загальна сума постачання становить 2 488 970,16 грн (з ПДВ), у т.ч. 2074141,80 грн (без ПДВ), ПДВ - 414 828,36 грн /том ІІІ, а.с. 213, 215, 217/.

На підставі товарно-транспортних накладних (№8 від 26.09.2016, №11 від 31.10.2016, №12 від 19.12.2016), встановлено, що ТОВ "Мегалайт груп" (вантажовідправник) було відпущено ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" (вантажоодержувач):

- 26.06.2016 - товар на загальну суму 1071078,06 грн, у т.ч.: ПДВ 178513,01 грн,

- 31.10.2016 - товар на загальну суму 1111496,10 грн, у т.ч.: ПДВ 185249,35 грн,

- 19.12.2016 - товар на загальну суму 306396,00 грн, у т.ч.: ПДВ 51066,00 грн,

до перевезення залучали автомобіль НОМЕР_1 (перевізник - ФОП ОСОБА_7), вантажовідправник -ТОВ "Мегалайт Груп" /том ІІІ, а.с. 214, 216, 218/.

За наслідками здійснення господарських операцій ТОВ "Мегалайт Груп" виписано позивачу податкові накладні на загальну суму 2488970,16 грн /том ІІІ, а.с. 219-221/.

Відповідно до договору про переведення боргу №б/н від 30.12.2016 між ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" (Первісний боржник), ТОВ "Векстор" (Новий боржник) та ТОВ "Мегалайт груп" (Кредитор) проведено залік дебіторської заборгованості ТОВ "Векстор" та кредиторської заборгованості по ТОВ "Мегалайт груп" на суму 1488970,16 грн.

На думку відповідача порушення податкового законодавства позивачем виникло у зв'язку з тим, що товарно-транспортні накладні містять недоліки у їх заповненні, відсутні сертифікати якості. У судовому засіданні представник відповідача наполягав на тому, що задекларована господарська операція із придбання ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" у ТОВ "Мегалайт груп" тмц (запасні частини для комплектування Кришки циліндра 5Д49.78СПЧ ) не відбулась у дійсності, оскільки фактично рух активу від ТОВ "Мегалайт груп" до ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" не відбувся. Надані ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" первинні документи, не опосередковуються реальним рухом активів між ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" та ТОВ "Мегалайт Груп".

Крім того, у період, що перевірявся, позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "ОСОБА_8А".

01.12.2016. між ТОВ "Полтавський тепловозоремонтий завод" (Покупець) та ТОВ "ОСОБА_8А" (Постачальник) було укладено договір поставки №16/01 від 01.12.2016 згідно якого Постачальник постачає товар, зазначений в Специфікаціях /том ІІІ, а.с. 135-137/.

ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" для проведення робіт по договору поставки №16/01 від 01.12.2016 було надано лімітні вимоги /том ІІІ, а.с. 141-145/

На підтвердження здійснення господарських операції позивачем надано копії видаткових накладних, складених ТОВ "ОСОБА_8А" на загальну суму постачання згідно договору поставки №16/01 від 01.12.2016 142200,00 грн (з ПДВ), у т.ч.: без ПДВ – 118500,00 грн, ПДВ - 23700,00 грн /том ІІІ, а.с. 138-140/.

На виконання договору поставки №16/01 від 01.12.2016р. ТОВ "ОСОБА_8А" (постачальник) було складено для ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" (отримувач) податкові накладні на суму 142200,00 грн. (з ПДВ) /том ІІІ, а.с. 111-113/.

Факт оплати позивачем придбаних ТМЦ відповідачем не оспорюється.

Відповідно до висновків ОСОБА_6 перевірки відомості щодо видачі довіреностей на отримання ТМЦ від ТОВ "ОСОБА_8А" відсутні. До перевірки не надано товарно-транспортні накладні. Документів про якість (сертифікат відповідності, сертифікат якості, акт технічного приймання, декларація про відповідність та інші документи, що підтверджують якість Товару) до перевірки не надано.

На думку відповідача, встановлені факти та дані доводять нереальність здійснення господарських операцій між ТОВ "ОСОБА_8А" та ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод". Тобто фактично відбулось лише документальне оформлення нібито проведеного придбання у ТОВ "ОСОБА_8А" неіснуючих запасів з віднесенням їх вартості на витрати.

У судовому засіданні представник позивача пояснив суду, що для виготовлення продукції, підприємство позивача придбавало комплектуючі, зокрема у ТОВ "Мегалайт груп" та ТОВ "Модуль ЮА".

Також, на уточнюючі запитання суду представник позивача повідомив, що придбані запасні частини для комплектування кришки циліндра 5Д49.78 спч були використані в виробничому процесі для збирання кришок циліндру 5Д49.78 спч. Під час реалізації кришок циліндру 5Д49.78 спч на адресу ТОВ "Векстор" на підприємстві були в наявності комплектуючі, необхідні для збирання даної кришки, отримані на давальницьких умовах по договору №ПТРЗ-2016/55 від 04.07.2016, укладеного з ПАТ "Тепловозоремонтний завод» (Код ЄДРПОУ 13962568), Судом критично оцінюються доводи відповідача з приводу того, що товарно-транспортні накладні, які надавалися позивачем до перевірки з метою підтвердження транспортування ТМЦ від контрагента ТОВ "Мегалайт Груп", містять недоліки у оформленні, оскільки виходячи з положень Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, а відтак недоліки у їх оформленні або взагалі відсутність ТТН не може свідчити про нереальність господарських операцій з купівлі-продажу ТМЦ.

Відсутність ТТН представник позивача пояснив тим, що придбаний товар у ТОВ "ОСОБА_8А" малогабаритний та незначної ваги (вага однієї поставки не перевищує 7 кг), тому для доставки цього товару були залучені перевізники ТОВ "Нова Пошта", що підтверджується доданою до матеріалів позову копією декларації /том І, а.с. 233/.

Суд зауважує, що документи, які засвідчують якість товару не є первинними документами, які підлягають обов'язковому зберіганню, а тому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Натомість, наведені відповідачем доводи порушення позивачем податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Мегалайт Груп", ТОВ "Модуль ЮА", які покладені в основу ОСОБА_6 перевірки, документально не підтверджені , тому розцінюються судом як припущення відповідача.

Крім того, судом встановлено, що у перевіряємому періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Векстор".

30.06.2016 між ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" (Постачальник) та ТОВ "Векстор" (Замовник) укладено договір поставки №ПТРЗ030/2016, згідно якого Постачальник постачає товар, зазначений в Специфікаціях /том ІІІ, а.с.194-196/.

Пунктом 1.2. умов Договору передбачено, що найменування, номенклатура, асортимент, марка, кількість товарів: відповідно до Специфікацій. Виробник товарів: відповідно до Специфікацій.

Ціна (сума, загальна вартість) цього Договору становить 12339655,20 грн, у тому числі ПДВ 2056609,20 грн /пункт 1.3 умов Договору/.

Ціна за одиницю товару зазначається у Специфікаціях.

Місце та умови поставки товарів: товар постачається за рахунок та транспортом Замовника на умовах самовивезення /пункт 5.2. умов Договору/.

Згідно до Специфікації №1 (додаток №1 до договору №ПТРЗ-030/2016 від 30.06.2016) перелік товару на загальну суму 12 339 655,20 грн, у т.ч.: ПДВ 2 056 609,20 грн, наступний: Кришка циліндра 5Д49.78СБ 146 шт., Кришка циліндра 5Д49.78.1Пзап 141 шт. /том ІІІ, а.с. 197/.

Відповідно до наданих видаткових накладних /том ІІІ, а.с. 114-131/ №53 від 02.08.2016, №58 від 15.08.2016, №63 від 30.08.2016, №93 від 03.10.2016, №114 від 02.11.2016, №142 від 06.12.2016, №148 від 16.12.2016, №153 від 27.12.2016, №159 від 28.12.2016, товарно-транспортних накладних /том ІІІ, а.с. 128-134/ від 02.08.2016, 15.08.2016, 30.08.2016, 03.10.2016, 02.11.2016, 06.12.2016, 16.12.2016, 27.12.2016, 28.12.2016 підтверджено, що загальна сума постачання ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" (Постачальник) ТОВ "Векстор" (Замовник) згідно договору №ПТРЗ-030/2016 від 30.06.2016 складає 11055832,80 грн., у т.ч. ПДВ - 1842638,80 грн:

-Кришку циліндра 5Д49.78 СПЧ (далі закрита) у кількості 146 шт;

-Кришку циліндра 5Д49.78.1.Пзап (далі відкрита) у кількості 103 шт.

На виконання договору поставки ПТРЗ-030/2016 від 30.06.2016 було ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" (постачальник) складено для ТОВ "Векстор" (отримувач) податкові накладні на суму 11494117,60 грн (з ПДВ), в т.ч.: без ПДВ - 9578431,33 грн, ПДВ - 1915686,27 грн

У ОСОБА_6 перевірки відповідачем зазначено, що укладений між ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" та ТОВ "Векстор" договір не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет. Фактично ТОВ "Полтавський тепловозоремонтний завод" здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з постачання (продажу) на користь ТОВ "Векстор" при здійсненні поставки за невідомим напрямком і складено первинні документи всупереч норм частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та підпунктів 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Суд погоджується з доводами позивача, що відсутність печаток Покупця на видаткових накладних, та відсутність ТТН у Постачальника не дає підстав для визнання нереальності господарської операції з ТОВ "Векстор".

Окрім того, ланцюг постачання від виробника – позивача посереднику – ТОВ "Векстор" - та кінцевому споживачу – ПАТ "Укрзалізниця" підтверджується фактичною наявністю зазначеної продукції, із наявними оригинальними паспортами та сертифікатами виробника на кожну одиницю.

На уточнюючі запитання суду представник позивача пояснив, що після придбання у позивача зазначеної продукції, ТОВ "Векстор" поставив зазначені кришки циліндру 5Д49.78 СПЧ в кількості 146 шт. на адресу філії "ЦЗВ" ПАТ "Укрзалізниця" згідно договору №ЦЗВ-01-00616-01 від 18.04.2016. Зазначена продукція прийнята кінцевим споживачем та знаходиться на відповідальному складському обліку. Позивач є виробником зазначеної продукції і постійно підтримує зв'язок із кінцевими споживачами. Проводиться відповідне гарантійне та сервісне обслуговування виготовленої продукції. Філія "ЦЗВ" ПАТ "Укрзалізниця" направило на адресу позивача листа, згідно якого підтвердила факт отримання від ТОВ "Векстор" 146 кришок циліндру 5Д49.78 СПЧ, виробництва ТОВ "ПТРЗ" /том І, а.с. 126/. Таким чином, висновки перевіряючих щодо фіктивності поставки ТОВ "ПТРЗ" на адресу ТОВ "Векстор" 146 кришок циліндру 5Д49.78 СПЧ не відповідає дійсності та спростовується фактичною наявністю цієї кількості продукції у кінцевого споживача.

Зазначене повністю спростовує твердження перевіряючих про безтоварність відносин між ТОВ позивачем та ТОВ "Векстор".

Крім того, ОСОБА_4 судово-економічної експертизи №590/591 у адміністративній справі №816/178/18 в обсязі наданих для дослідження матеріалів встановлено, що висновки ОСОБА_3 управління ДФС у Полтавській області Державної фіскальної служби України "Про результати документальної позапланової перевірки TOB "Полтавський тепловозоремонтний завод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 19.07.2017, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 19.07.2017" №1192/16-31-14-03-14/38560924 від 07.09.2017, документально не підтверджуються в частині збільшення суми грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський тепловозоремонтний завод" зі сплати податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1 721 116 грн.; визначенння суми завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 1 890 524 грн; збільшення суми грошового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в розмірі 1 388 926 грн.

Фінансово-господарські операції TOB "Полтавський тепловозоремонтний завод" з наступними підприємствами: ТОВ "Векстор", з ТОВ "Клевенс", з ПАТ "Тепловозоремонтний завод", з ПП "Кампус плюс", з TOB "Вторцветметресурс", з TOB "МЕГАЛАЙТ ГРУП", з TOB "МОДУЛЬ ЮА", з ПВКФ "РІК", з ПРАТ "НДІ "Техностандарт" підтверджуються документально договорами, специфікаціями, видатковими та прибутковими накладними, товарно-транспортними накладними, актами виконаних робіт, банківськими виписками, оборотно-сальдовими відомостями, виписками по рахунках 311, 361, 631, лімітними вимогами, податковими накладними, актами звірок, актами списання, податковими деклараціями /том ІІ, а.с. 98-122/.

Надані відповідачем заперечення на експертизу повністю дублюють висновки акту перевірки та відзиву на позов.

ОСОБА_4 експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України.

Досліджені судом матеріали справи та зроблені висновки повністю співпадають з висновком експерта, а тому суд не вбачає підстав для неврахування висновку судової економічної експертизи.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач не перевірив у належний спосіб дійсність відповідних фінансово-господарських операцій.

Сторони в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, здійснили поставку товарів, виконали роботи/надали послуги в обумовлені строки Замовнику, сторони один до одного претензій не мають, а отже, договори між ними укладені та виконані у встановленому законом порядку.

Реальність господарських операцій позивача з ТОВ "Векстор", з ПП "Кампус плюс", з ТОВ "Клевенс", з ПРАТ "НДІ "Техностандарт", з ПВКФ "РІК", з TOB "Вторцветметресурс", з TOB "Модуль ЮА", з TOB "Мегалайт Груп" підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи.

Доводи відповідача в ОСОБА_4 перевірки та у відзиві на позов не підтверджені будь-якими доказами. На вимогу суду про надання підтверджуючих документів відповідачем їх надано не було, у зв'язку з чим суд не має можливості оцінити вказані припущення як докази. Натомість реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Векстор", з ПП "Кампус плюс", з ТОВ "Клевенс", з ПРАТ "НДІ "Техностандарт", з ПВКФ "РІК", з TOB "Вторцветметресурс", з TOB "Модуль ЮА", з TOB "Мегалайт Груп" підтверджено первинною бухгалтерською документацією, дослідженою у судовому засіданні та висновком експертизи.

Надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо контролюючим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Досліджена судом первинна документація відповідає вимогам, установленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, фактичність постачання товарів, виконання робіт/надання послуг ТОВ "Векстор", з ПП "Кампус плюс", з ТОВ "Клевенс", з ПРАТ "НДІ "Техностандарт", з ПВКФ "РІК", з TOB "Вторцветметресурс", з TOB "Модуль ЮА", з TOB "Мегалайт Груп" підтверджена належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, копії яких наявні у матеріалах справи та досліджені судом у ході судового розгляду.

З урахуванням документів, які були надані позивачем під час судового розгляду справи, суд приходить до висновку, що правові наслідки за вищенаведеними договорами настали, позивачем та його контрагентами виконані договірні обов'язки, первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому у позивача були всі підстави для формування податкового кредиту та витрат по взаємовідносинам з ТОВ "Векстор", з ПП "Кампус плюс", з ТОВ "Клевенс", з ПРАТ "НДІ "Техностандарт", з ПВКФ "РІК", з TOB "Вторцветметресурс", з TOB "Модуль ЮА", з TOB "Мегалайт Груп".

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

Також податковим органом під час перевірки не зазначено та до суду не надано доказів того, що операції вчинені між позивачем та контрагентами не є господарською діяльністю позивача.

Згідно пункту 36.5 статті 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

В той же час, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не надано доказів, які б ставили під сумнів виконання вказаних господарських операцій, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача, як платника податків.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський тепловозоремонтний завод" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підстав вищевикладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 90, 108, 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський тепловозоремонтний завод" (вул. Гайового, 30, м. Полтава, 36030, код ЄДРПОУ 38560924) до ОСОБА_3 управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ОСОБА_3 управління ДФС у Полтавській області від 28.09.2017 №0009631414, №0009641414 та №0009651414.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_3 управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський тепловозоремонтний завод" (вул. Гайового, 30, м. Полтава, 36030, код ЄДРПОУ 38560924) витрати зі сплати судового збору в розмірі 86671,14 грн (вісімдесят шість тисяч шістсот сімдесят одна гривня чотирнадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10 серпня 2018 року.

Суддя ОСОБА_9