Рішення № 75799380, 07.08.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/2331/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Удовіченка С.О.,

секретаря судового засідання – Кисличенко О.В.,

позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування розпорядження,-

В С Т А Н О В И В:

06 липня 2018 року ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 / позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Полтавській області (далі по тексту - Управління СБУ в Полтавській області / відповідач) про визнання протиправним та скасування Розпорядження Управління Служби безпеки України в Полтавській області від 03 липня 2018 року №92д "Про скасування допуску до державної таємниці за формою 2 прокурору Полтавської області старшому раднику юстиції ОСОБА_1".

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Управління СБУ у Полтавській області приймаючи Розпорядження №92д від 03 липня 2018 року "Про скасування допуску до державної таємниці за формою 2 прокурору Полтавської області старшому раднику юстиції ОСОБА_1" вийшло за межі своїх повноважень, оскільки перебуваючи у стані піднаглядного органу, тобто будучи об’єктом нагляду, не може здійснювати таких дій відносно особи, яка є суб’єктом нагляду. Виявлені факти в ході перевірки, які містять ознаки розголошення державної таємниці та загрозу витоку секретної інформації, не відповідають дійсності та виникли внаслідок штучного створення підстав для виявлення перевіркою режиму секретності. Під час перевірки не встановлено фактів розголошення державної таємниці або витоку секретної інформації, яка була довірена чи довірялася. Також не встановлено, сприяння іноземцям та особам без громадянства у провадженні діяльності, що завдає шкоди інтересам національної безпеки України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

27 липня 2018 року до суду надійшов відзив Управління СБУ в Полтавській області. У відзиві на позов відповідач заперечив проти позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. Зазначив, що забезпечення охорони державної таємниці відповідно до вимог режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, діяльність яких пов’язана з державною таємницею, покладається на керівників зазначених органів, підприємств, установ і організацій. Надання допуску до державної таємниці передбачає взяття громадянином на себе письмового зобов’язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена, та ознайомлення громадянина з мірою відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю. Разом з тим, в порушення вимог статей 5, 37 Закону України "Про державну таємницю", ОСОБА_1, будучи керівником прокуратури Полтавської області не вжив заходів із забезпечення охорони державної таємниці та контролю за її станом в прокуратурі, про що свідчать результати комплексної перевірки стану охорони державної таємниці в Прокуратурі Полтавської області, проведеної ДОДТЛ СБУ (акт перевірки від 11 червня 2018 року №26/1/2-9462), хоча повинен був вживати такі заходи та мав для цього всі можливості та повноваження, надані керівнику (а.с. 57-61).

У відповіді на відзив ОСОБА_1 зазначив, що відповідачем у відзиві не спростовано перевищення своїх повноважень щодо прийняття спірного розпорядження, перебуваючи піднаглядним органом Прокуратури Полтавської області. Зазначив, що члени ДОДТЛ СБУ, які здійснювали перевірку стану охорони державної таємниці у прокуратурі Полтавської області підлягають допиту у якості свідків у кримінальних провадженнях №42018170000000180 та №42018170000000181, тому не можуть робити жодних висновків з питань перевірки, під час якої був скоєний злочин і відповідна діяльність зазначеної комісії у тому складі є нікчемною, оскільки не може вважатися об'єктивною і неупередженою (а.с. 100-106).

06 серпня 2018 року ОСОБА_1 подано заяву про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 110-122), за результатами розгляду якої, судом 07 серпня 2018 року ухвалено рішення про повернення заяви позивачу.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнив.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Дослідивши матеріали позовної заяви, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 02 липня 2015 року ОСОБА_1, під підпис, ознайомлений із Зобов’язанням громадянина України у зв’язку з допуском до державної таємниці (а.с. 53).

Наказом Генерального прокурора України ОСОБА_3 №265к від 03 листопада 2016 року старшого радника юстиції ОСОБА_1 призначено прокурором Полтавської області строком на п’ять років (а.с. 14).

У період з 30 травня 2018 року по 07 червня 2018 року Департаментом охорони державної таємниці та ліцензування Служби безпеки України проведено позапланову, комплексну перевірку стану охорони державної таємниці в Прокуратурі Полтавської області за період з 01 січня 2007 року по 07 червня 2018 року.

За результатами перевірки 11 червня 2018 року головою комісії: начальником управління ОСОБА_4, членами комісії: консультантом-аналітиком ОСОБА_5, консультантом-аналітиком ОСОБА_6, головним спеціалістом ОСОБА_7, головним спеціалістом ОСОБА_8 підписано ОСОБА_9 №26/1/2-9462 перевірки стану охорони державної таємниці в Прокуратурі Полтавської області (а.с. 77-98).

ОСОБА_9 затверджено начальником Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування Служби безпеки України ОСОБА_10 14 червня 2018 року.

Згідно розділу 4 ОСОБА_9 №26/1/2-9462 від 11 червня 2018 року встановлено, зокрема ознаки розголошення державної таємниці.

Як випливає з розділу 6 ОСОБА_9 №26/1/2-9462 від 11 червня 2018 року: "у зв’язку з виявленими обставинами, передбаченими статтею 23 Закону, в частині невиконання винними посадовими особами прокуратури Полтавської області обов’язків щодо збереження державної таємниці, яка їм була довірена або довірялася раніше, відповідно до статті 26 Закону розглянути питання щодо скасування наданого їм допуску до державної таємниці".

ОСОБА_1 з ОСОБА_9 №26/1/2-9462 від 11 червня 2018 року ознайомлений під підпис, з окремо викладеними висновками не згоден, додано письмову окрему думку.

В окремій думці щодо оцінки загального стану охорони державної таємниці, а також з окремих питань забезпечення режиму секретності в Прокуратурі Полтавської області за результатами перевірки стану охорони державної таємниці працівниками ДОДТЛ СБ України ОСОБА_1, зокрема, щодо виявлення на комп’ютері ОСОБА_11 електронних документів з ознаками інформації з обмеженим доступом зазначив: "Режимно-таємною частиною прокуратури області налагоджено систему роботи з постійних перевірок наявності електронних документів з ознаками інформації з обмеженим доступом на персональних комп’ютерах – робочих місцях працівників, що мають допуск до державної таємниці. Зокрема, у травні поточного року, та безпосередньо 05 червня 2018 року працівником РТЧ та головним спеціалістом відділу інформаційних технологій прокуратури області ОСОБА_12 здійснено перевірку ПК усіх працівників, які мають допуск до державної таємниці, у тому числі і ПК ОСОБА_11, за результатами пошуку документів з контекстом та атрибутами секретний (грифу "таємно", НСРД та інші) не виявлено. Враховуючи, що виявлені 06 червня 2018 року електронні документи істотно відрізнялися від тих, що зберігалися в РТЧ прокуратури області (розбіжність у заповненні анкетних даних щодо осіб – фігурантів, наявність в електронній версії незаповнених граф), містили дату копіювання на ПК ОСОБА_11 06 червня 2018 року о 14.45 год., жодним чином не стосувалися виконання покладених обов’язків на прокурора відділу ОСОБА_11, прокуратурою області внесено до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 328, частиною 2 статті 366 КК України за фактом підробки документів та компроментування працівників прокуратури у розголошенні державної таємниці. На даний час досудове розслідування у провадженні №42018180000000180 та №42018170000000181 здійснюються слідчими СВ УСБУ в Полтавській області. Саме тому виявлення електронних документів з імітацією таємних на комп’ютері ОСОБА_11 не є порушенням з вини працівників прокуратури, натомість винних та причетних осіб до такої провокативної діяльності можливо установити лише після проведення повного та об’єктивного досудового розслідування" (а.с. 40-47).

03 липня 2018 року начальником Управління СБУ Полтавської області ОСОБА_13 прийнято Розпорядження №92д «Про скасування допуску до державної таємниці» (а.с. 52)

Відповідно до вказаного Розпорядження скасовано допуск до державної таємниці за формою 2, який надавався для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та "таємно", громадянину України: ОСОБА_1, прокурору Полтавської області.

Позивач не погоджуючись із таким рішенням звернувся до суду.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, судом встановлено наступне.

Суспільні відносини, пов'язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України регулює Закон України "Про державну таємницю" №3855-XII від 21 січня 1994 року (далі по тексту Закон України №3855-XII).

Статтею 1 Закону України №3855-XII визначено, що допуск до державної таємниці - оформлення права громадянина на доступ до секретної інформації.

У вищевказані статті визначається і поняття охорона державної таємниці - комплекс організаційно-правових, інженерно-технічних, криптографічних та оперативно-розшукових заходів, спрямованих на запобігання розголошенню секретної інформації та втратам її матеріальних носіїв.

Згідно частини п’ятої статті 5 Закону України №3855-XII спеціально уповноваженим державним органом у сфері забезпечення охорони державної таємниці є Служба безпеки України.

Пунктом 7 частини першої статті 24 Закону України "Про Службу безпеки України" №2229-XII від 25 березня 1992 року (далі по тексту – Закон України №2229-XII) Служба безпеки України відповідно до своїх основних завдань зобов'язана, зокрема брати участь у розробці і здійсненні відповідно до Закону України "Про державну таємницю" та інших актів законодавства заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та здійснення контролю за додержанням порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв, що містять службову інформацію, зібрану у процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, сприяти у порядку, передбаченому законодавством, підприємствам, установам, організаціям та підприємцям у збереженні комерційної таємниці, розголошення якої може завдати шкоди життєво важливим інтересам України.

Відповідно до частини п’ятої статті 37 Закону України №3855-XII Служба безпеки України має право контролювати стан охорони державної таємниці в усіх державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, а також у зв'язку з виконанням цих повноважень одержувати безоплатно від них інформацію з питань забезпечення охорони державної таємниці. Висновки Служби безпеки України, викладені в актах офіційних перевірок за результатами контролю стану охорони державної таємниці, є обов'язковими для виконання посадовими особами підприємств, установ та організацій незалежно від їх форм власності.

Аналогічні повноваження СБУ передбачені пунктом 749 Порядку організації та забезпечення секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях. Затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №939 від 18 грудня 2013 року (далі по тексту Порядок №939).

Пунктом 750 Порядку №939 контроль за забезпеченням охорони державної таємниці здійснюється суб’єктами, зазначеними у пункту 749 Порядку, шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Частиною другою статті 26 Закону України №3855-XII встановлено, що скасування раніше наданого допуску до державної таємниці здійснюється органами Служби безпеки України у разі виникнення або виявлення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або після припинення громадянином діяльності, у зв'язку з якою йому було надано допуск, втрати ним громадянства або визнання його недієздатним на підставі інформації, здобутої органами Служби безпеки України або отриманої від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.

Згідно пункту 3 частини другої статті 23 Закону України №3855-XII у наданні допуску до державної таємниці може бути відмовлено, зокрема у разі невиконання громадянином обов'язків щодо збереження державної таємниці, яка йому довірена або довірялася раніше.

Відповідно до пункту 80 Порядку 939 скасування раніше наданого допуску до державної таємниці здійснюється органом СБУ за місцем провадження громадянином діяльності, пов’язаної з державною таємницею.

Згідно пунктів 81, 82 Порядку №939 у разі виявлення органом СБУ обставин, передбачених статтею 23 Закону України "Про державну таємницю" рішення про скасування громадянину допуску до державної таємниці приймається у формі наказу або розпорядження органу СБУ, про що керівнику підприємства, установи, організації надсилається повідомлення із зазначенням причин і підстав для скасування. Громадянин вважається таким, якому скасовано допуск до державної таємниці, з дати видання наказу або розпорядження органу СБУ про його скасування.

Аналізуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що правомочним органом, який мав право приймати Розпорядження №92д від 03 липня 2018 року "Про скасування ОСОБА_14 Анатолієвичу допуску до державної таємниці за формою 2" є саме Управління Служби безпеки України в Полтавській області, як регіональний орган СБУ за місцем провадження позивачем діяльності, пов’язаної з державною таємницею.

Згідно пункту 117 Порядку №393 громадяни, яким надано допуск і доступ до державної таємниці, несуть в установленому порядку відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці.

Як слідує з матеріалів справи, 06 червня 2018 року в ході проведення позапланової комплексної перевірки стану охорони державної таємниці в Прокуратурі Полтавської області на робочому місці прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Полтавської області ОСОБА_11, у приміщенні №58 (м.Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, буд. 7) на ПЕОМ (інв. №10480870, диск «D» НЖМД), яку не призначено для обробки інформації з обмеженим доступом, та щодо якої не створено комплексної системи захисту інформації, виявлено електронні форми документів (19 файлів Microsoft Office Word, що знаходяться в папках з назвами "Комплекси", "ВМРЕЗ", "Зняття інформації з ТКМ". "Ухвали ВМРЕЗ"), які мають реквізити грифу секретності "Таємно" та містять відомості щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно фігурантів справ за кримінальними провадженнями №120151700000000925, №1201517000000698, №12015170220000278. Згідно із змістом вказаних документів їх виконавцем є Слідче управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області та Апеляційний суд Полтавської області. При цьому, на момент виявлення факту наявності електронних файлів вказаний ПЕОМ через мережевий дріт було під’єднано до мережі Інтернет та локальної мережі прокуратури Полтавської області. За вказаним фактом 06 червня 2018 року прокуратурою Полтавської області відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 328 КК України (внесено до ЄРДР за №4201817000180). До справи РСО прокуратури Полтавської області №04/2/4-23/15 "Клопотання щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, ухвали суду з цих питань, постанови прокурора", том. 10, інв. №2033, аркуші 97-128, долучено матеріали з грифом "Таємно" (клопотання про дозвіл на проведення негласних (розшукових) дій у кримінальному провадженні №120151700000000925 від 29 грудня 2015, вих. №9т від 30 грудня 2015 року, вх. №2224 від 30 грудня 2015 року, гриф надано на підставі статті 4.12.5 ЗВДТ), які надійшли із Слідчого управління ГУНП в Полтавській області, та які за окремими реквізитами (номером кримінального провадження, назвою документа, виконавцем, датою виконання) відповідають змісту файлів електронних документів, які було виявлено на ПЕОМ інв. №10480870 (повний порівняльний аналіз не здійснено у зв’язку із початком проведення процесуальних заходів в рамках кримінального провадження). Відповідальні – виконавець ОСОБА_11, прокурор Полтавської області старший радник юстиції ОСОБА_1, начальник служби захисту інформації старший радник юстиції ОСОБА_15 (Розділ 4 ОСОБА_9 перевірки стану охорони державної таємниці в Прокуратурі Полтавської області №26/1/2-9462 від 11 червня 2018 року).

На вищезазначене ОСОБА_1 зазначив, зокрема в окремій думці, що виявлення електронних документів з імітацією таємних на комп’ютері ОСОБА_11 не є порушенням з вини працівників прокуратури та на даний час слідчими СВ УСБУ в Полтавській області проводиться досудове розслідування.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до частини шостої статті 5 Закону України №3855-XII забезпечення охорони державної таємниці відповідно до вимог режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, діяльність яких пов'язана з державною таємницею, покладається на керівників зазначених органів, підприємств, установ і організацій.

Аргументуючи вищевикладене саме на керівника установи, в даному випадку прокурора Полтавської області, покладено обов’язок з охорони державної таємниці.

Наявність порушення охорони державної таємниці може бути наслідком, як протиправних дій так і бездіяльності особи в частині забезпечення захисту такої таємниці.

Таким чином розголошення державної таємниці є наслідком невиконання громадянином обов'язків щодо збереження державної таємниці, яка йому довірена.

При цьому посилання позивача на проведення досудового розслідування щодо встановлення осіб причетних до підробки документів та компроментування працівників прокуратури не спростовує виявлення під час перевірки електронних форм документів, які мають реквізити грифу секретності "Таємно" та містять відомості щодо проведення негласних слідчих дій стосовно фігурантів справ за кримінальними провадженнями на робочому місці прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Полтавської області ОСОБА_11 у приміщенні №58 на ПЕОМ, яку не призначено для обробки інформації з обмеженим доступом.

Під час розгляду справи встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 02 липня 2015 року підписав Зобов’язання громадянина України у зв’язку з допуском до державної таємниці (а.с. 53).

Відповідно до пункту 116 Порядку №939, позивач, як громадянин, якому надано допуск та доступ до державної таємниці, був зобов’язаний: не допускати витоку секретної інформації, яка йому довірена або стала відомою, в зв’язку з виконанням службових обов’язків, вірно визначати гриф секретності документів та інших матеріальних носіїв інформації, дотримуватися правил користування ними, порядку їх обліку та зберігання; користування секретними документами та виробами так, щоб виключити можливість ознайомлення з ними інших осіб, у тому числі допущених до подібних робіт, документів та виробів, якщо на даний час вони не мають прямого стосунку до роботи з ними та невідкладне інформування керівника РСО підприємства, установи, організації про виявлені обставини, що можуть перешкодити збереженню державної таємниці.

При цьому позивач ні під час розгляду справи, ні в окремій думці щодо оцінки загального стану охорони державної таємниці не заперечив факт наявності на ПЕОМ прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Полтавської області ОСОБА_11 електронних форм документів, які мають реквізити грифу секретності "Таємно".

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Управління СБУ в Полтавській області під час розгляду справи доказало правомірність прийняття Розпорядження №92д від 03 липня 2018 року "Про скасування допуску до державної таємниці за формою 2 прокурору Полтавської області старшому раднику юстиції ОСОБА_1", а тому позов задоволенню не підлягає.

Підстави для розподілу судового збору відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1,36000) до Управління Служби безпеки України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 20001651, адреса місцезнаходження: вул. Соборності, 39, м.Полтава, 36000) про визнання протиправним та скасування розпорядження - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року).

Повне рішення складено 10 серпня 2018 року.

Суддя ОСОБА_16