Рішення № 75799351, 09.08.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1314/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Канигіної Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом

позивача ОСОБА_1 до відповідача третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат - Агро" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

20.04.2018 ОСОБА_1 (надалі – ОСОБА_1, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (надалі – ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнання протиправним та скасування рішення ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, яке зазначене у листі від 14.03.2018 № 2396/0/26-18 "Про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Піщанської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населеного пункту";

- зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.02.2018 "Про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Піщанської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населеного пункту", з урахуванням висновків суду.

Позов обґрунтований тим, що зазначена у листі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області підстава для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою не відноситься до жодної з підстав, визначених частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, а тому така відмова є протиправною. За доводами позивача, відповідач, приймаючи рішення про відмову у задоволенні клопотання позивача, діяв усупереч наданим Земельним кодексом України повноваженнями, тому спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 816/1314/18, призначено підготовче засідання на 10.05.2018.

10.05.2018 до суду надійшов відзив на позов, у якому зазначено, що ГУ Держгеокадастру у Полтавській області є розпорядником лише земель державної форми власності за межами населених пунктів. Відповідач указує, що надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка відповідно до Державного акта на право колективної власності відноситься до земель колективної власності, буде не лише перевищенням повноважень, а й порушенням охоронювальних законом прав та інтересів громадян-власників земельних часток (паїв) /а.с. 24-27/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.06.2018 залучено до участі у справі № 816/1314/18 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурат - Агро".

05.07.2018 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача /а.с. 63/.

05.07.2018 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача /а.с. 64/.

05.07.2018 до суду надійшли письмові пояснення третьої особи, у справі в яких вказано, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. Крім того, зазначено, що на території Піщанської сільської ради Решетилівського району в користування ТОВ "Бурат - Агро" на підставі договорів оренди (суборенди) землі перебувають землі сільськогосподарського призначення, водночас третя особа не має можливості ідентифікувати спірну земельну ділянку, указану в позові, без зазначення кадастрового номеру /а.с. 60-61/.

09.07.2018 до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи /а.с. 68/.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.

27.02.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому, як учаснику бойових дій, дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,0 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Піщанської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населеного пункту /а.с. 28/.

Листом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 14.03.2018 № 2396/0/26-18 відмолено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відповідачем у вказаному листі зазначено, що за інформацією відділу у Решетилівському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області вищезазначена земельна ділянка частково відноситься до земель колективної власності. Указано, що відповідач наділений повноваженнями щодо розпорядження землями державної власності, тому відсутні правові підстави для задоволення клопотання позивача /а.с. 30/.

Не погоджуючись із листом відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Положеннями частини третьої статті 22 Земельного кодексу України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно з статтею 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

За приписами частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірах, не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу Україні центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому суд зазначає, що відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

У частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акта.

При цьому, статтею 118 Земельного кодексу України не визначено прямого обов'язку уповноважених органів реалізувати ці повноваження у формі рішення, листа тощо. Проте, зазначене питання має важливе значення для обрання ефективного способу захисту прав особи в суді.

Правовий статус Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області визначено відповідним Положенням, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 №333, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2510.2016 за № 1391/29521 (далі – Положення №333).

Пунктом 8 Положення №333 передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. Відповідно до пункту 10 начальник Головного управління підписує накази Головного управління.

Таким чином, рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом – наказом Головного управління Держгеокадастру в області. Відповідно, такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника.

Відсутність належним чином оформленого наказу ГУ Держгеокадастру в Полтавській області про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листа про розгляд клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, має місце протиправна бездіяльність.

Лист відповідача від 14.03.2018 № 2396/0/26-18 у відповідь на клопотання позивача за змістом та формою не можє вважатися відмовою у розумінні частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

З огляду на вищенаведене, суд вважає за необхідне відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність ГУ Держгоекадастру у Полтавській області, яка полягає у невирішенні заяви позивача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Піщанської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населеного пункту.

Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені статтею 118 Земельного кодексу України, у визначений законом строк, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Піщанської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населеного пункту та вирішити питання про надання або відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Піщанської сільської ради Решетилівського району Полтавської області.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Крім того, позивач просить суд зобов'язати відповідача у місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили подати до суду звіт про його виконання.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, за приписами вказаної норми покладення таких зобов'язань на суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду.

Суд не вбачає підстав для застосування зазначеної форми контролю за виконанням судового рішення, оскільки не вважає, що відповідачем після набрання рішенням суду законної сили не будуть добровільно вживатися заходи з метою виконання даного судового рішення.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, відсутні підстави для розподілу судових витрат. Доказів щодо понесення інших судових витрат позивачем не надано.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 50005, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039, ідентифікаційний код 39767930), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурат - Агро" (с. Піщане, Решетилівський район, Полтавська область, ідентифікаційний код 30152327) про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгоекадастру у Полтавській області, яка полягає у невирішенні заяви ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Піщанської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населеного пункту.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Піщанської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населеного пункту, та вирішити питання про надання або відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Піщанської сільської ради Решетилівського району Полтавської області.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя Т.С. Канигіна