Ухвала суду № 75799336, 10.08.2018, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

10.08.2018 227/3207/18

У Х В А Л А

Іменем України

10 серпня 2018 року м.Добропілля

Слідчий суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Здоровиця О.В., за участю: секретаря судового засідання - Сисенко Ю.В.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Добропіллі клопотання слідчого СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області - Мацишин А.В. про призначення експертизи у кримінальному провадженні № 12018050230001195 від 30.07.2018 року, за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, в якому просить призначити комплексну судово психолого-психіатричну експертизу особистості підозрюваної ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018050230001195, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Обгрунтовуючи клопотання слідчий зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що протягом дня, 30.07.2018 року, в м.Білозерське, Добропільського району, Донецької області ОСОБА_2 вживала спиртні напої разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3. Приблизно о 17:00 год вони прийшли за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, де ОСОБА_2 почала готувати їжу. В ході цього між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 сталася сварка на ґрунті виниклих особистих неприязних відносин, в ході якої приблизно о 18:00 годині, ОСОБА_2, знаходячись в кухні квартири, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3, умисно завдала останньому один удар кухонним ножем в область грудної клітини зліва, спричинивши тяжке тілесне ушкодження у вигляді проникаючого поранення грудної клітини зліва. Вказані ОСОБА_2 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння. Відомості про вчинений злочин, 30.07.3018 року внесені до ЄРДР за № 12018050230001195. 31 липня 2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного злочину. Також зазначає, що враховуючи, що ОСОБА_2 скоїла тяжкий злочин, виникли сумніви в її психічній повноцінності і тому просить призначити вищевказану комплексну психолого-психіатричну експертизу для проведення повного та всебічного досудового розслідування кримінального провадження на вирішення якої поставити питання, вказані в клопотанні.

Слідчий був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, але до суду не з»явився надавши заяву від 10.08.2018 року, в якій просить розглядати без його участі та зазначив, що він клопотання підтримує і просить його задовольнити.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 КПК України неявка слідчого не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши клопотання, перевірив матеріали, якими обґрунтовується клопотання, вважаю, що воно підлягає поверненню слідчому, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 КПК України у разі якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання, сторони кримінального провадження мають право звернутися з клопотанням про проведення експертизи до слідчого судді.

Відповідно до ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Слідчий або прокурор зобов'язані звернутися з клопотанням до слідчого судді для проведення експертизи щодо визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності.

Звертаючись з клопотанням до суду слідчий, в клопотанні повинен зазначити від ості, передбачені ч.2 ст.244 КПК України, в тому числі і викласти обставини, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

Зі змісту внесеного слідчим Мацишиним А.В. клопотання вбачається, що він просить призначити комплексну психолого-психіатричну експертизу у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 скоїла тяжкий злочин, передбачений ч.1 ст.121 КК України і тому існують сумніви в її психічній повноцінності.

До клопотання слідчим надано: витяг з ЄРДР від 02.08.2018 року, повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 31.07.2018 року та протокол допиту підозрюваної від 31.07.2018 року.

Але, зміст клопотання взагалі не містить відомостей про обставини, які дають достатні підстави сумніватися у психічній повноцінності підозрюваної, тобто приходжу до висновку про те, що клопотання слідчого є необґрунтованими.

При цьому слідчий суддя зазначає, що експертиза призначається для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження і у разі коли необхідні спеціальні знання.

В той же час слід зазначити, що судова психіатрична експертизи може бути призначена у випадках, коли існують сумніви щодо психічної повноцінності суб'єкта. Сумнів у психічній повноцінності означає обґрунтоване припущення про наявність у особи психічного розладу, що може вплинути на юридично значущу поведінку.

Умовно підстави для призначення судово-психіатричної експертизи поділяються на три групи.

До першої групи належать дані, згідно з якими учасник процесу в минулому вже обстежувався психіатром, який діагностував у цієї особи психічний розлад. Це можуть бути також відомості про те, що особа раніше відмовлялася від спостереження у лікаря-психіатра, була госпіталізована і лікувалась у психіатричній лікарні, була визнана у зв'язку з психічним захворюванням непридатною до військової служби, визнана в іншій справі неосудною або перебувала на примусовому психіатричному лікуванні та інше.

До другої групи обставин, які є підставою для сумніву у психічній повноцінності учасника процесу, належать дані про його неадекватну поведінку (безглузді висловлювання і вчинки, невмотивовані напади агресії тощо) або про прояви психічного розладу, для усвідомлення хворобливого характеру якого навіть не потрібні відповідні медичні знання (наприклад, судомний напад), що є вірогідним свідченням наявності в особи психічного захворювання. Такі відомості можна отримати від осіб, які добре знали підекспертного чи були очевидцями окремих епізодів його неадекватної поведінки.

Відомості про дивну поведінку особи можуть міститись у свідченнях осіб, які беруть участь у справі чи у клопотаннях про призначення судово-психіатричної експертизи. Крім того, згадану неадекватну поведінку суб'єкта може безпосередньо спостерігати слідчий у процесі слідчих дій.

Третю групу розглядуваних обставин становлять заяви і повідомлення власне громадянина про свої хворобливі переживання й суб'єктивні відчуття зорових, слухових галюцинацій чи інші скарги на наявність у нього розладів психічної діяльності.

Водночас правило про обов'язкове призначення судово-психіатричної експертизи з мотиву тяжкості інкримінованого діяння поширюється тільки на справи про вбивство.

Відповідно до ч. 4 ст.244 КПК України, слідчий суддя, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог частини другої цієї статті, повертає його особі, яка його подала, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи наведене, а також те, що клопотання слідчого про проведення експертизи не не відповідає вимогам ч.2 ст. 244 КПК України, а саме не містить викладу обставин, якими обгрунтовуюється необхідність проведення судово психолого-психіатричної експертизи підозрюваної (не зазначені відомості, які дають достатні підстави сумніватися в у психічній повноцінності підозрюваної), вважаю клопотання підлягає поверненню слідчому.

Керуючись ст. ст. 242, 244 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області - Мацишин А.В. про призначення психолого-психіатричної експертизи підозрюваної в рамках кримінального провадження № 12018050230001195 від 30.07.2018 року, за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України - повернути заявнику разом з додатками.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.В.Здоровиця