Ухвала суду № 75799328, 10.08.2018, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

10.08.2018 227/3234/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.08.2018 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Корнєєвої В.В.

при секретарі Заварзіній Я.С.

за участю прокурора Величко А.В.

захисника Макєєва О.В.

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Добропілля кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Білозерське Донецької області, громадянина України, не одруженого, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

01.08.2018 року до Добропільського міськрайонного суду Донецької області надійшов обвинувальний акт за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018050230000373 від 15.03.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, разом із угодою про визнання винуватості від 28.07.2018 року.Ухвалою суду від 07.08.2018р. в затверджені угоди було відмовлено та продовжено підготовче судове засідання в загальному порядку. В підготовче судове засідання 10.08.2018 року з»явився прокурор, захисник. Обвинувачений доставлений до суду конвоєм.

Прокурор в судовому засіданні просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду. Учасники судового засідання не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.

Прокурор також заявив клопотання про обрання на час судового розгляду справи запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, яке обгрунтовував тим, що обвинувачений ОСОБА_2, який, в силу ст.89 КК України не судимий, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, тобто не має міцних соціальних зв»язків, перебуває на обліку лікаря-нарколога з 2011 року з діагнозом вживання канабіноїдів зі шкідливими наслідками, обгрунтовано обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, санкція якої передбачає позбавлення волі строком від 6 до 10 років з конфіскацією майна, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, з якими він добре знайомий та перебуваючи на волі може викрити вжиті заходи забезпечення безпеки до оперативного покупця, а також на понятих, які були присутні при проведення оперативної закупівлі та при проведенні обшуку, перебуваючи на свободі може вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення з корисливих мотивів, так як схильний до вчинення даного роду правопорушень.

Захисник в судовому засідання просив відмовити у задоволення клопотання, застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки обвинувачений на момент взяття під варту офіційно працював, має постійне місце проживання, є інвалідом 3 групи, проживає разом із мамой похилого віку, яка є на його утриманні. Захисник зазначив, що ризики, на які посилається прокурор, є недоведеними і потрібно обрати обвинуваченому більш м"який запобіжний захід - домашній арешт.

Обвинувачений заперечував проти клопотання прокурора, просив обрати йому інший запобіжний захід, а саме в вигляді домашнього арешту, запевнивши суд, що не буде здійснювати вплив ні на свідків, ні на оперативного покупця, який як йому відомо, зараз проживає в м.Києві.

Інших клопотань в судовому засіданні не заявлено.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступних висновків :

1.Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, відповідає вимогам КПК України і не підлягають поверненню прокурору.

2. Кримінальне провадження підсудне Добропільському міськрайонному суду Донецької області.

3. Не існує підстав для закриття провадження на підставі пунктів 4-8 частини першої або частини другої статті 284 КПК України.

4.Стосовно обрання запобіжного заходу на час судового розгляду суд зазначає наступне :

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 29 Конституції України та ст.ст.176,177,178 КПК України, право на свободу і особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Слід враховувати те, що обираючи запобіжний захід - тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків і належної поведінки останнього.Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри, обвинувачення у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно вимог ст. 178 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

В судовому засіданні також з"ясовувалася особа обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який на момент затримання є працюючим на шахті «Піонер» дільниця ОФ машиніст підземних установ, в силу ст.89 КК України не судимий, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не маючий, перебуває на обліку у лікаря нарколога з 2011р. з діагнозом вживання канабіноїдів зі шкідливими наслідками, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, згідно довідки з Добропільського МВК проходив військову службу у період з 02 липня 1993р. по 05 грудня 1994р., зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, за місцем мешкання характеризується посередньо.

В судовому засіданні не знайшло своє підтвердження зазначене захисником про те, що обвинувачений проживає разом із мамою похилого віку , яка знаходиться на його утриманні. Згідно матеріалів справи, які були надані прокурором для огляду в частині характеристики особи обвинуваченого, обвинувачений за місцем реєстрації зареєстрований один. Таким чином, суд приходить до висновку проте, що хоча обвинувачений і є на момент затримання працюючою особою, але у нього відсутні інші складові, які б давали підстави для ствердження про наявність у нього міцних соціальних зв"язків ( не одружений, неповнолітніх дітей не має, проживає один).

В судовому засіданні обвинувачений зазначив, що йому відомо, що оперативний покупець " ОСОБА_3" на цей час проживає в м. Києві, з чого суд може зробити висновок, що обвинувачений інтересується місцем перебування свідка- оперативного покупця " ОСОБА_3".Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків, також вважається судом доведеним, оскільки вказаних осіб він особисто знає, і як стало відомо в судовому засіданні інтересується їх місцем знаходження. Суд зазначає на те, що під час досудового розслідування та судового розгляду важливим також є захист свідків, що слугує забезпеченню належного відправлення правосуддя шляхом отримання показань свідків без будь-яких перешкод.

Окрім того, пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.Санкцією злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у вчинені якого обґрунтовано обвинувачується ОСОБА_2 передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, вказаний злочин відносяться до тяжких злочинів.

Судом приходить до висновку про доведеність наявності ризику передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме того, що обвинувачений, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду, таке переконання суду ґрунтується на тяжкості злочину в якому його обвинувачують, обставинах за яких вчинено вказане діяння, а саме неодноразовість вчинення незаконних дій щодо нарктотичних засобів.

Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення також вважається судом доведеним з огляду на те, що обвинувачений є наркозалежною особою( перебуває на обліку у лікаря нарколога з 2011 року з діагнозом " вживання канабіноїдів із шкідливими наслідками") та наявність обгрунтованого обвинувачення про вчинення неодноразових фактів збуту наркотичних засобів.

Суд, беручи до уваги рішення Європейського суду з прав людини «Летельє проти Франції» 12369/86 від 26 червня 1991 року, приходить до переконання, що враховуючи: характер кримінального правопорушення, його тяжкість, обізнаність обвинуваченого про коло свідків у справі, резонанс справи є всі підстави для висновку, що в даному випадку суспільний інтерес превалює над презумпцією невинуватості і виправдовує такий спосіб втручання в особисту свободу особи, як застосування тримання під вартою.

З урахуванням положень ст.ст. 314-515, 176-179, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, сукупності зазначених обставин кримінального провадження, суд вважає, що інші більш м'які запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, не зможуть забезпечити належну поведінки обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов»язків. Суд вважає, що клопотання про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, його слід задовольнити та обрати стосовно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою. Відповідно до вимог ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання особою своїх обов'язків. Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається в таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, корисливий характер діяння, суд вважає за необхідне визначити йому заставу в сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 140 960,00 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.

Обвинувачений ОСОБА_2, або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 140 960,00 грн. В разі внесення вказаної застави на обвинуваченого ОСОБА_2 покладаються наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; прибувати до суду за першою вимогою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 314-1,315 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України на 20.08.2018 року на 10-00 годину.

Розгляд кримінального провадження провести суддєю одноособово .

Викликати для участі у судовому засіданні: прокурора , обвинуваченого, захисника, свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування.

Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою - задовольнити, в задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про обрання запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту - відмовити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Білозерське Донецької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, з утриманням останнього в Державній установі «Бахмутська УВП № 6» Донецької області, з 10.08.2018 року до 08.10.2018 року включно.

Встановити обвинуваченому ОСОБА_2 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 140 960,00 грн. (сто сорок тисяч дев'ятсот шістдесят гривень), яка може бути внесена на розрахунковий рахунок № 37311047011792, банк отримувача Держказначейська служба України м.Київ, код банку 820172, код ЄДРГІОУ 26288796, одержувач - ТУ ДСА України в Донецькій області, до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави обвинуваченого ОСОБА_2 з під варти звільнити.

У разі внесення застави, відповідно до ст.194 КПК України, покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; прибувати до суду за першою вимогою.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали направити в Добропільський ВП Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області, до ДУ «Бахмутська УВП № 6» та негайно вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В.Корнєєва