
Справа №225/3389/18
Провадження №1-кп/225/385/2018
В И Р О К
іменем України
10 серпня 2018 року м.Торецьк
Дзержинський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Качаленко Є.В.,
за участю:
секретаря Федорцової І.С.,
прокурора Калашнікової Т.В.
захисника ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянув у відкритому cудовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018050220000824 від 21.06.2018 року, 12018050220000870 від 03.07.2018 відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, українець, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодружений, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 раніше судимий:
1) 30.09.1999 р. Дзержинським міським судом Донецької області за ч.3 ст.81 КК України (1960) до 3 років позбавлення волі; 2) 22.12.2004 р. Дзержинським міським судом Донецької області за ч. 3 ст.185, ч. 2 ст.309, ч. 1 ст.263, ч. 1 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі; 3) 26.02.2008 р. Дзержинським міським судом Донецької області за ст.395, ст.71 КК України до 1року 5 місяців позбавлення волі; 4) 19.02.2010 р. Дзержинським міським судом Донецької області за ч. 2 ст.309 КК України до 3 років позбавлення волі; 5) 27.05.2010 р. Дзержинським міським судом за ч. 2 ст.263 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі; 6) 18.07.2013 р. Дзержинським міським судом Донецької області за ст.395 КК України на 1місяць арешту; 7) 14.04.2014 р. Дзержинським міським судом ч.1 за 263 КК України до 4 років позбавлення волі; 8) 25.04.2014 року Дзержинським міським судом за ч. 1 ст.185 КК України до покарання у вигляді 100 годин громадських робіт; 9) 02.09.2014 р. Дзержинським міським судом за ч. 1 ст.185, ч.2 ст.185, ч. 4 ст.70 КК України до 4 років і 10 днів позбавлення волі, звільнився 07.05.2018 року, 10) 09.07.2018 р Дзержинським міським судом Донецької області за ч.2 ст.309 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі;
за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.213, ч.2 ст.185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
15 червня 2018 року приблизно о 14 годині 00 хвилин ОСОБА_2, перебуваючи на залізничному перегоні шахти «Нова» м. Торецька Донецької області, що належить ТОВ «Бізнестрансгруп», діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом застосування фізичної сили рук демонтував із вказаного залізничного перегону наступне майно: 5 підкладок Д-50, загальною вартістю 330,67грн, 10 костилів 16*16, загальною вартістю 113,00 грн.
Після цього ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши тим самим ТОВ «Бізнестрансгруп» матеріальний збиток на загальну суму 443 грн 67 коп.
Крім того, ОСОБА_2, маючи намір на здійснення операцій з ломом кольорових та чорних металів, організував незаконний пункт прийому та схову металобрухту за місцем свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, а саме: встановив металеві ваги РП 200 Ш-13 та розчистив на подвір’ї територію для прийому та схову металобрухту.
З моменту організації незаконного пункту прийому металобрухту, приблизно з 14 травня 2018 року, більш точну дату в ході досудового розслідування не встановлено, по 26 червня 2018 року, ОСОБА_2, в організованому ним незаконному пункті прийому металобрухту здійснював операції з ломом кольорових та чорних металів, а саме: прийом металобрухту за встановленою ним тарифом, який в залежності від обставин змінювався останнім, його зберігання та подальша передача невстановленим особам.
26 червня 2018 року в період часу з 10.41 до 10.50 в ході санкціонованого обшуку, за адресою: Донецька область, м. Торецьк, с. Новгородське, вул. Армійська 72, працівниками поліції було виявлено та вилучено 230 кг металобрухту, металеві ваги РП 200 Ш-13. Вказані предмети зберігалися в указаному дворі на організованому ОСОБА_2 незаконному пункті прийому та схову металобрухту.
09 серпня 2018 року у м.Торецьку між прокурором Торецького відділу Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_3. та обвинуваченим ОСОБА_2 у присутності захисника ОСОБА_1. було укладено угоду про визнання винуватості.
Відповідно до змісту даної угоди викладено фактичні обставини інкримінованих злочинів, формулювання підозри ОСОБА_2. та правова кваліфікація його дій за ч.1 ст.213, ч.2 ст.185 КК України. Сторони передбачили обов’язки підозрюваного ОСОБА_2 - беззастережно визнати обвинувачення в судовому провадженні.
У вказаній угоді сторони визначили покарання, яке повиненен понести ОСОБА_2 за ч.2 ст.185 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі, за ч.1 ст.213 КК України у вигляді 1 (одного) року обмеження волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, узгодили покарання за сукупністю злочинів у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі. Сторони також передбачили можливість на підставі ч.4 ст.70 КК України, визначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю вироків шляхом часткового складання покарання за цим вироком та вироком Дзержинського міського суду від 09.07.2018 року у вигляді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Відповідно до змісту угоди підозрюваному роз’яснено наслідки укладення та затвердження угоди, обмеження, підстави оскарження вироку, наслідки невиконання угоди і відповідальність за ст.389-1 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні ним злочинів, передбачених ч.1 ст.213 КК України, ч.2 ст.185 КК України визнав повністю, пояснив, що обставини кримінального провадження, кваліфікацію своїх дій не оспорює, щиро кається у вчиненому, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості між ним та прокурором, призначити узгоджене сторонами покарання.
Захисник в підготовчому судовому засіданні просив затвердити дану угоду про визнання винуватості, призначити узгоджене сторонами покарання. Захисник підтвердив, що угоду його підзахисним укладено добровільно, будь-яких порушень його прав допущено не було.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив затвердити дану угоду про визнання винуватості, призначити узгоджене сторонами покарання.
Представник потерпілого подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Представник потерпілого надав прокурору добровільну згоду на укладення угоди про визнання винуватості із підозрюваним ОСОБА_2
Встановлюючи наявність фактичних підстав для визнання обвинуваченим винуватості, суд заслухав пояснення учасників, витребував і дослідив надані прокурором матеріали кримінального провадження, що містять письмові докази, та матеріали, що характеризують особу обвинуваченого.
Ухвалюючи вирок на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст.94 КПК, суд дійшов висновку, що мали місце діяння - злочини, у вчиненні яких обґрунтовано обвинувачується ОСОБА_2, а саме:
-здійснення прийому металобрухту кольорових і чорних металів фізичною особою, організація незаконного пункту прийому, схову та збуту металобрухту, відповідальність за який передбачена ч.1 ст.213 КК України;
-таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, відповідальність за який передбачена ч.2 ст.185 КК України і обвинувачений ОСОБА_2 винуватий у їх вчиненні.
Перевіряючи відповідність угоди вимогам КПК України, перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд відповідно до вимог ст.474 КПК України з’ясував у обвинуваченого ОСОБА_2, що він цілком розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов’язаний довести кожну обставину щодо злочинів, у вчиненні яких його обвинувачують; право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; право мати захисника або захищатися самостійно; право допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угод, наслідки їх невиконання, передбачені статтями 473, 476 КПК України; характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, зокрема стягнення процесуальних витрат.
Суд зауважує, що від скоєного обвинуваченим ОСОБА_2 злочину у кримінальному провадженні №12018050220000870 від 03.07.2018 року є потерпілий ТОВ «Бізнестрансгруп» .
Відповідно до змісту абзацу п'ятого частини четвертої статті 469 КПК України - угода про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Суду було надано таку письмову згоду представника потерпілого на укладення угоди про визнання винуватості прокурором та підозрюваним, проти затвердження угоди не заперечував.
Суд заслухав сторони і переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Відтак суд дійшов висновку, що угода відповідає вимогам КПК України.
Перевіряючи узгоджене сторонами покарання на відповідність вимогам Кримінального кодексу України суд зауважує, що вчинені ОСОБА_2 злочини за ч.1 ст.213 КК України, ч.2 ст.185 КК України, відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості та середньої тяжкості відповідно.
Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що останній раніше неодноразово судимий, востаннє 09.07.2018 року Дзержинським міським судом Донецької області за ч.2 ст.309 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки, за місцем проживання характеризується посередньо, непрацевлаштований, неодружений, дітей не має, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненому злочині визнав повністю, щиро покаявся. Представник потерпілого у судовому засіданні підтвердив суду, що заподіяна підприємству ТОВ «Бізнестрансгруп». майнова шкода відшкодована в повному обсязі.
Відтак, обставинами, що пом’якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України суд визнає щире каяття. Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 відповідно до п.1 ч.1 ст.67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.
Суд вважає обґрунтованим узгоджене сторонами покарання за ч.1 ст.213 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі, за ч.2 ст.185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Суд вважає за доцільне відповідно до частини першої статті 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити покарання за сукупністю злочинів у виді 2 років позбавлення волі.
Остаточне покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України слід визначити шляхом часткового складання покарань за цим вироком та вироком Дзержинського міського суду від 09.07.2018 року у вигляді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі. При цьому, в строк остаточно визначеного покарання слід зарахувати покарання відбуте за вироком Дзержинського міського суду від 09.07.2018 року.
Процесуальні витрати прокурором не заявленні. Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Клопотань про обрання запобіжного заходу не надходило.
Керуючись ст.ст.368, 370, 374, 475 КПК України, суд –
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду від 09 серпня 2018 року, укладену у місті Торецьку між прокурором Калашніковою Т.В. та обвинуваченим ОСОБА_2. про визнання останнім винуватості у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.213, ч.2 ст.185 КК України.
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.213, ч.2 ст.185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання:
-за ч.1 ст.213 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік,
-за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ч.4 ст.70 КК Українишляхом часткового складання покарань за цим вироком та вироком Дзержинського міського суду від 09.07.2018 року визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.
Відповідно до ч.4 ст.70 КК України зарахувати в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, покарання відбуте за вироком Дзержинського міського суду від 09.07.2018 року.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання на виконання вироку.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід не обирати.
Речові докази: 230 кг металобрухту, металеві ваги РП 200 Ш-13, передані на відповідальне зберігання ТОВ "Рутекс" (м.Торецьк, пр.Новий) - кофіскувати; металеві підкладки 5 штук, костилі 10 штук, передані на зберігання представнику потерпілого ОСОБА_4 - повернути ТОВ "Бізнестрансгруп".
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
Суддя:
Судове рішення № 75798856, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області) було прийнято 10.08.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 225/3389/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: